Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №753/24654/24 — Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:753/24654/24

Провадження №: 2/755/13243/26

"26" жовтня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: Головуючого судді - Коваленко І. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 11.07.1995 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, -

В С Т А Н О В И В:

Рух справи та процесуальні дії суду

16 грудня 2024 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Банк, Позивач) звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Відповідач, Боржник) про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 03.09.2018 року станом на 03.10.2024 року в розмірі 91 201,64 грн., яка повністю задекларована Позивачем як заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), при цьому заборгованість за відсотками, пенею та штрафами зазначена як 0,00 грн. Також Позивач просив стягнути з Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 року цивільну справу було передано для розгляду головуючому судді Котенку Р. В.

На виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом було направлено офіційний запит до реєстру територіальної громади щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача.

Згідно з отриманою відповіддю Департаменту з питань реєстрації КМДА від 19.12.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року цивільну справу № 753/24654/24 за територіальною підсудністю було передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Справа надійшла до Дніпровського районного суду міста Києва 28 травня 2025 року за супровідним листом № 53391/25-Вхід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського районного суду міста Києва від 28.05.2025 року цивільну справу було передано головуючому судді Коваленко І. В.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року (головуючий суддя Коваленко І. В.) відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

28 травня 2025 року у межах встановленого судом процесуального строку від представника Відповідача - адвоката Кобець Т. М. надійшов відзив на позовну заяву.

21 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник Позивача - Мєшнік Костянтин Ігорович подав Відповідь на відзив, до якої долучив нові письмові докази, а саме: Деталізовану виписку по рахунку за карткою за повний період; Довідку про наявність рахунку від 21.08.2025 року; Довідку про розмір встановленого кредитного ліміту; Паспорт споживчого кредиту та форми підтвердження електронних документів від 12.08.2021 року.

26 серпня 2025 року у межах встановленого судом процесуального строку представник Відповідача - адвокат Кобець Т. М. через підсистему «Електронний суд» подала Заперечення на відповідь на відзив та контррозрахунок заборгованості.

02 вересня 2025 року представник Відповідача - адвокат Кобець Т. М. через підсистему «Електронний суд» подала заяву-пояснення про часткове визнання позову.

Розгляд справи здійснювався судом без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, у зв`язку з чим, відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Доводи позовної заяви

Позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» обґрунтовані тим, що 03 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до фінансової установи з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг MONOBANK | Universal Bank. На підставі вказаного документа Відповідачу було відкрито поточний рахунок та встановлено відновлювальний кредитний ліміт (кредитну лінію) у розмірі 80 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 .

Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання, активно користувався кредитними коштами, проте систематично допускав порушення строків повернення щомісячних мінімальних платежів. Станом на 30 квітня 2023 року у Відповідача виникла стійка прострочена заборгованість тривалістю понад 90 календарних днів, у зв`язку з чим банк кваліфікував дії клієнта як «Істотне порушення зобов`язань» та направив йому текстове «push»-повідомлення про необхідність погашення боргу. Оскільки клієнт на контакт не виходив, 29 травня 2023 року на підставі пунктів 5.18, 5.19 Розділу ІІ Умов кредит набув форми «на вимогу», а нарахування договірних відсотків було припинено.

Позивач стверджує, що станом на 03 жовтня 2024 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором становить 91 201,64 грн. Представник позивача Мєшнік К. І. у позовній заяві наголошує, що вся вказана сума складається виключно з «загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)», тоді як заборгованість за простроченими відсотками та пенею дорівнює 0,00 грн. На підтвердження вказаного розміру боргу Позивач долучив розрахунок заборгованості та виписку. Банк просить стягнути кошти з Боржника в повному обсязі та покласти на нього судові витрати (судовий збір) у розмірі 2 422,40 грн.

Доводи відзиву відповідача

Відповідач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кобець Т. М. подав розлогий відзив, у якому просить суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення захисту мотивовані тим, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при зверненні до суду не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту реального отримання та використання Відповідачем суми 91 201,64 грн. До позову долучено лише односторонній математичний розрахунок, який не є первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивач не надав повних виписок із особових рахунків за кожен операційний день з моменту підписання анкети (03.09.2018 року), які б відображали цільове зняття готівки чи оплату товарів споживачем.

Окрім цього, адвокат зазначила, що підписана ОСОБА_1 . Анкета-заява від 03.09.2018 року є загальним документом про відкриття рахунку і не містить жодного числового чи текстового погодження базової або підвищеної відсоткової ставки, розмірів комісій чи штрафів. Долучені банком «Умови та правила» у редакції від 24.11.2021 року (чинні з 27.11.2021 р.) прийняті банком в односторонньому порядку через 3 роки після підписання заяви клієнтом та не містять підпису Боржника. Спираючись на обов`язкову правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 202/1430/17-ц та рішення ЄСПЛ, адвокат наголосила, що непідписані споживачем умови на сайті не є складовою частиною договору. З урахуванням того, що споживач є слабкою стороною в кредитних правовідносинах, а всі сумніви мають тлумачитися на його користь (постанова ВС від 01.02.2023 р. у справі № 199/7014/20), захист вимагає повної відмови в позові через недоведеність та безпідставність нарахувань.

Доводи Відповіді на відзив Позивача та Заперечень Відповідача

У Відповіді на відзив представник банку Мєшнік К. І. зазначив, що Кредитний договір є змішаним та електронним (ст. 207, 628 ЦК України, Закон України «Про електронну комерцію»). Банк стверджує, що вхід до головного меню мобільного додатка monobank технічно заблокований без накладення клієнтом електронного підпису та введення OTP-пароля на знак згоди з Умовами та Тарифами, а чинна на момент укладення договору редакція Умов від 30.08.2018 року (затверджена Протоколом № 34 від 30.08.2018 р.) перебуває у вільному публічному доступі в архіві сайту. Посилаючись на статтю 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції від 16.11.2017 р.), банк вказує, що несе відповідальність за достовірність сайту, тому роздруківки є належними доказами. Позивач стверджує, що базова ставка 3,1% на місяць погоджена безпосередньо у пункті 3 Анкети-заяви.

Банк також розкрив структуру формування боргу за випискою рахунку НОМЕР_4 , вказавши, що встановлений кредитний ліміт складав 80 000,00 грн, а решта суми у розмірі 11 201,64 грн є несанкціонованим овердрафтом (мінусом по картці № НОМЕР_5 ). Цей овердрафт виник внаслідок того, що щомісячні регулярні платежі за 8 розстрочками на загальну суму 86 000,00 грн, які складалися з комісій та відсотків, за відсутності власних коштів клієнта автоматично списувалися банком за рахунок кредитного ліміту в мінус та капіталізувалися до тіла кредиту (пп. 5.23 Умов). У відповіді наведено баланс операцій (витрати 1 591 334,84 грн мінус поповнення 1 485 216,43 грн), а також згадуються реквізити рахунку НОМЕР_6 та картки № НОМЕР_7 щодо обліку розстрочок. Банк додав довідки, Порівняльну таблицю № 1 та примірники 5 заяв на розстрочки з найбільшими сумами транзакцій (зокрема від 19.01.2019 р. та 24.12.2021 р.) з доказами перевірки ЕП.

У Запереченнях на відповідь на відзив адвокат Кобець Т. М. наголосила, що надана банком копія Анкети-заяви від 03.09.2018 року має вкрай низьку якість зображення, що унеможливлює належне встановлення її змісту. Захист вказав, що посилання банку на Закон про банки та «блокуючий інтерфейс» не замінюють імперативного обов`язку довести погодження істотних умов у письмовій чи належній електронній формі (ст. 633, 634, 1048, 1054 ЦК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»). Адвокат зауважила, що непідписані правила на сайті є контрактним зловживанням, від якого споживач захищений Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 39/248 від 09.04.1985 року та Рішенням Конституційного Суду України № 1-12/2013 від 11.07.2013 року. На підтвердження безпідставності позову банку захист надав суду деталізований реєстр актуальних постанов Київського апеляційного суду за серпень 2025 року у спорах за участю АТ «Універсал Банк» та просив повністю відмовити в позові.

02 вересня 2025 року представник Відповідача - адвокат Кобець Т. М. через підсистему «Електронний суд» подала заяву-пояснення про часткове визнання позову, за змістом якої відповідач проти задоволення позовних вимог у розмірі 91 201,64 грн. заперечував. Його правова позиція, сформована представником - адвокатом Кобцем Т.М., зводиться до таких аргументів.

Заперечуючи щодо форми договору та копій, сторона відповідача вказала на неналежне засвідчення та низьку якість наданої Банком копії Анкети-заяви від 03.09.2018 року, а також зазначила, що витяги з Умов та Тарифів мають мінливий характер, не містять підпису Боржника, а тому не можуть вважатися невід`ємною частиною договору відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17.

Заперечуючи щодо суті розрахунку (Капіталізація відсотків), представник відповідача - адвокат Кобець Т. М. вказала, що заявлена Банком сума заборгованості за «тілом кредиту» у розмірі 91 201,64 грн. не є фактично отриманим кредитом. Здійснивши детальний аналіз наданої Позивачем виписки, сторона відповідача стверджувала, що Банк протягом усього періоду обслуговування рахунку здійснював автоматичне списання нарахованих відсотків безпосередньо за рахунок кредитного ліміту. Вказані списання (на суму 77 696,46 грн. відсотків та 40 493,96 грн. щомісячних платежів/комісій) Банк реструктуризував та включив до загального балансу «тіла кредиту», здійснивши приховану капіталізацію відсотків.

Адвокат зауважила, що непідписані правила на сайті є контрактним зловживанням, від якого споживач захищений Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 39/248 від 09.04.1985 року та Рішенням Конституційного Суду України № 1-12/2013 від 11.07.2013 року.

Враховуючи, що за весь період Боржником було здійснено 999 поповнень картки на загальну суму 1 090 396,24 грн., Відповідач за допомогою власного математичного контррозрахунку встановив, що сума фактично отриманого, використаного та не повернутого ним чистого тіла кредиту становить лише 394,63 грн. Вказану суму Відповідач повністю визнав у прохальній частині Заяви-пояснення про часткове визнання позову, погодившись на її стягнення, та просив відмовити в задоволенні решти позову.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом на підставі безпосереднього дослідження та оцінки наявних у матеріалах справи доказів встановлено такі обставини.

03 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг "Monobank".

На підставі цієї заяви Відповідача було верифіковано в банківській системі, відкрито поточний рахунок № НОМЕР_8 (у форматі IBAN: НОМЕР_9 ) та випущено платіжну картку "Monobank" типу «Чорна картка» платіжної системи MasterCard зі строком дії до 02/29, яка перебуває в активному статусі. Початково на вказану картку Банком було встановлено відновлювальний кредитний ліміт.

12 серпня 2021 року Відповідач ОСОБА_1 у мобільному додатку "Monobank" за допомогою накладення електронного цифрового підпису уклав додаткові угоди та кредитні договори на спеціальні продукти Банку, а саме:

1. Паспорт споживчого кредиту та Заяву Клієнта № Bc7e5db2-76dd-41e5-b0b3-75b2e650fedb на послугу «Покупка частинами» на суму 17 246,00 грн. терміном на 5 місяців із фіксованою процентною ставкою 0,00001% річних.

2. Заяви Клієнта на послугу «Транзакція в розстрочку» (Переведення витрат у розстрочку) на суми 10 400,00 грн. та 2 836,00 грн. зі строками кредитування 9 та 4 місяці відповідно та відсотковою ставкою 0,00001% річних.

Факт підписання вказаних документів саме ОСОБА_1 та успішність накладення ним електронного цифрового підпису (що має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом) підтверджується доданими Позивачем Формами підтвердження електронних документів та КЕП-сертифікатами. Згідно з офіційними звітами перевірки, цілісність даних електронних документів підтверджено успішно, КЕП є кваліфікованим.

З деталізованої банківської виписки про рух коштів по рахунку Відповідача за період з 03.09.2018 року по 03.10.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 активно користувався карткою для здійснення розрахункових операцій у торговельних мережах («Епіцентр», «Fozzy», «OKKO», «БРСМ», «Фора», «McDonald's», «Вареник», «Glusco», «Shell»), оплати послуг («ГЕРЦ», «Lifecell», «Київський метрополітен», «Приват24») та зняття готівки в банкоматах.

За весь період користування Відповідач здійснив 999 поповнень карткового рахунку на загальну суму 1 090 396,24 грн.

Внаслідок тривалого використання кредитного ліміту, ненадходження щомісячних мінімальних платежів та виходу рахунку в неконтрольований мінусовий баланс (овердрафт), Банк зафіксував прострочення зобов`язань Боржника тривалістю понад 90 днів.

На підставі цього Позивач направив Відповідача через мобільний додаток "push"-повідомлення, і 29.05.2023 року заборгованість набула форми «на вимогу».

Станом на 03.10.2024 року загальний залишок заборгованості за розрахунком банку становить 91 201,64 грн. та повністю задекларований як борг за «тілом кредиту».

Водночас, перевірочним розрахунком та аналізом поопераційної виписки, наданої Позивачем, судом встановлено, що Банк протягом усього періоду дії договору здійснював регулярне автоматичне нарахування та беззастережне списання відсотків за користування кредитом (за ставками 3,1%, 38,4% поточна та 76,8% прострочена) безпосередньо з балансу кредитного ліміту картки.

Сума таких автоматично списаних відсотків за весь період склала 77 696,46 грн., а сума списаних щомісячних комісій та платежів - 40 493,96 грн. Вказані суми відсотків були інтегровані Банком у загальний баланс і пред`явлені до стягнення під виглядом «заборгованості за кредитом (тілом кредиту)».

Чистий залишок фактично отриманого Відповідачем та не повернутого ним тіла кредиту (за вирахуванням капіталізованих відсотків та з урахуванням усіх поповнень Боржника на суму 1 090 396,24 грн.) становить 394,63 грн., що повністю визнано Боржником у судовому процесі.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частина перша статті 207 ЦК України).

Згідно зі статтею 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 цього Кодексу).

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є реальним правочином, оскільки обов`язки позичальника виникають лише після фактичного отримання грошей.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться (стаття 526 ЦК України).

Статтею 10 ЦПК України встановлено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та рівності сторін (ст. 12 ЦПК).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста цієї ж статті).

Оцінюючи аргументи сторін крізь призму вищезазначених норм права, суд покладає в основу рішення обов`язкові правові висновки Верховного Суду та практику вищих судових інстанцій.

Щодо укладення договору в електронній формі

Суд відхиляє заперечення Відповідача щодо недійсності договору через відсутність власноручного підпису з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах (зокрема, від 23 березня 2020 року у справі № 404/522/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19) наголошувала, що укладення договору в електронній формі шляхом реєстрації у мобільному додатку та верифікації через OTP-пароль є сучасним, правомірним та належним аналогом письмової форми договору.

Заповненням анкети-заяви та проходженням ідентифікації в додатку "Monobank" Відповідач підтвердив свою волю на відкриття рахунку та отримання платіжної картки, що додатково підтверджено сертифікатами перевірки КЕП у матеріалах справи.

Щодо недопустимості капіталізації відсотків

Запроваджена статтею 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відповідальність банку за актуальність сайту перед регулятором не скасовує імперативних вимог ЦПК України щодо обов`язку доказування.

Технічний «блокуючий» інтерфейс мобільного додатка monobank свідчить лише про алгоритм доступу до програми, але не є належним доказом того, яка саме конкретна редакція умов відображалася на екрані телефону Відповідача в момент онбордингу.

З огляду на це, суд застосовує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року у справі № 6-16цс15, яка є сталою та неодноразово підтверджена у сучасних постановах Верховного Суду від 24.08.2024 року у справі № 175/2380/19, від 16.07.2024 року у справі № 686/9664/21 та від 09.07.2024 року у справі № 911/2318/23: роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Щодо чинності Умов та Тарифів та відсутності узгодженої відсоткової ставки, то суд застосовує обов`язковий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у зразковій постанові від 03 липня 2019 року у справі № 202/1430/17-ц (провадження № 14-258цс19), відповідно до якого непідписані споживачем тексти Умов та Тарифів банку не можуть вважатися складовою частиною укладеного кредитного договору (оферти).

Вказаний правовий підхід був повністю підтверджений касаційним судом безпосередньо щодо карткових продуктів АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank). Так, у постанові Верховного Суду від 25.11.2024 року у справі № 756/16950/21 суд наголосив: «Водночас долучені АТ «Універсал Банк» до матеріалів справи Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових рахунків не містять підпису позивача (у тому числі електронні). Жодних доказів на підтвердження того, що саме ці Умови та правила розуміла позивач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету, відповідач не надав. Відтак, ці Умови та правила не можуть вважатися складовою частиною укладеного сторонами договору».

З огляду на це, наданий захистом масив постанов Київського апеляційного суду за серпень 2025 року (зокрема у справах № 381/564/25, № 760/26769/23, № 755/13308/24) повністю підтверджує сталість цієї практики в київському регіоні та спростовує застарілі доводи банку.

Суд детально дослідив оригінал підписаної ОСОБА_1 . Анкети-заяви від 03.09.2018 року та встановив, що твердження банку у відповіді на відзив про наявність узгодженої ставки 3,1% у пункті 3 цієї заяви є спотворенням дійсних обставин справи. Пункт 3 Анкети-заяви Відповідача містить виключно загальні текстові згоди на обробку персональних даних, перевірку в БКІ та відкриття рахунків, і не містить жодних фінансових чи цифрових показників кредитування.

Статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» вимагають, щоб сама електронна оферта містила істотні умови договору, чого в даному випадку банком зроблено не було.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі № 697/302/20 (ухваленого у спорі за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» щодо картки monobank): за відсутності прямо зафіксованого у підписаній клієнтом анкеті-заяві числового розміру відсоткової ставки, банк не має жодних правових підстав здійснювати самостійне нарахування процентів за користування лімітом на основі власних внутрішніх тарифів. Відтак, нарахування банку за ставками 38,4% та 76,8% річних є повністю протиправними.

Відповідно до частини другої статті 548 Цивільного кодексу України, нарахування процентів на проценти (анатоцизм) не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що наданий банком розрахунок заборгованості з 2018 року фіксує безперервне щомісячне списання відсотків за рахунок кредитного ліміту в мінус та їх подальше переведення до категорії основного боргу. Крім того, додана банком відповідь на відзив підтверджує, що сума овердрафту у розмірі 11 201,64 грн утворилася внаслідок автоматичного списання в мінус щомісячних відсотків та комісій за розстрочками.

Таким чином, банк вчинив прихований, протиправний анатоцизм - нарахування процентів на проценти та комісій на комісії в межах кредитної лінії з метою штучного роздування основного боргу. Оскільки Умови (пп. 5.23), які дозволяли таку капіталізацію, визнані судом такими, що не мають юридичної сили щодо Боржника, вказані бухгалтерські дії банку є грубим порушенням матеріального закону. Банк спростував власну позовну заяву, де стверджував про відсутність боргу за відсотками та комісіями.

Визначальним прецедентом для вирішення цієї справи є правові висновки, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка сформувала фундаментальний принцип захисту прав споживачів у сфері банківського кредитування.

Велика Палата зазначила, що Умови та Правила обслуговування рахунків, які розміщені на офіційному сайті банку, є мінливими, розробляються банком в односторонньому порядку, а тому їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору, якщо позичальник прямо не підписав кожну сторінку цих Умов. За відсутності підпису клієнта під конкретним розміром відсотків, комісій чи пені, банк не має права вимагати їх стягнення.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду чітко констатувала: «Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України... кредитор має право вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, тобто тільки щодо стягнення тіла кредиту».

Аналогічні висновки щодо обов`язковості детального дослідження структури боргу на підставі первинних документів містяться у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 761/24252/14-ц та від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц, де зазначено, що саме банківська виписка є первинним фінансовим документом, який відображає реальний баланс і рух коштів, а односторонній розрахунок банку не може підміняти собою первинну звітність.

У цій справі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» задекларував до стягнення суму 91 201,64 грн. виключно як «заборгованість за кредитом (тілом кредиту)».

Однак, дослідивши надані Позивачем поопераційні виписки, суд виявив, що Банк вдався до прихованої капіталізації відсотків: нараховані відсотки автоматично списувалися за рахунок кредитного ліміту, трансформуючись у «тіло кредиту».

Сума автоматично списаних відсотків (77 696,46 грн.) та комісій (40 493,96 грн.) є нарахуваннями, які базуються на мінливих Умовах та Тарифах, що не були індивідуально підписані Боржником.

Отже, в силу правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17, вказані нарахування є безпідставними та стягненню не підлягають. Включення їх до складу «тіла кредиту» є неправомірним штучним збільшенням боргу.

Суд наголошує, що відповідно до засад Верховенства права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий судовий розгляд. У рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справах «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року та «Схід/Захід Alliance Лімітед проти України» (заява № 19336/04) сформовано сталу практику: присудження або стягнення будь-яких коштів судом можливе лише тоді, коли сторона, яка висуває вимоги, довела, що її витрати та фінансові розрахунки є фактичними, неминучими, а їхній розмір - кришталево обґрунтованим та беззаперечним.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» № 39/248 від 09 квітня 1985 року та Рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013, споживачі повинні бути повністю захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти та приховані, завуальовані умови кредитування фінансовими установами. Банк зобов`язаний надавати суду прозорі та верифіковані калькуляції, які б виключали камуфлювання відсотків та комісій під категорію «тіла кредиту».

Щодо обсягу вимог, які підлягають задоволенню

За вирахуванням неправомірно капіталізованих відсотків та комісій, з урахуванням 999 поповнень картки Відповідачем, сума фактично отриманого, використаного та не повернутого ОСОБА_1 чистого тіла кредиту становить 394,63 грн.

Вказана сума повністю визнана самим Відповідачем у його Запереченнях.

Згідно з частиною першою статті 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

Оскільки визнання Відповідачем боргу в частині 394,63 грн. не суперечить закону та не порушує права інших осіб, а факт реального отримання цих коштів підтверджено випискою, позов у цій частині підлягає задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог (на суму 90 807,01 грн.) слід відмовити.

Ухвалюючи рішення, суд спирається на конституційні принципи правосуддя. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 наголосив на важливості особливого судового захисту споживача фінансових послуг як «слабшої сторони» у договорі приєднання, яка підлягає захисту від контрактних зловживань та прихованих нарахувань з боку професійних суб`єктів ринку.

Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). У рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine, заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року) ЄСПЛ зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів, його рішення повинно містити зрозумілі та чіткі мотиви, які демонструють, що сторони були почуті. У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року ЄСПЛ наголосив, що рівень деталізації мотивів рішення залежить від характеру спірного питання та наданих доказів.

У цій справі суд надав вичерпну оцінку поопераційній виписці банку та контррозрахунку боржника, забезпечивши баланс між правом банку на повернення фактично виданого кредиту та правом споживача на захист від неправомірної капіталізації прихованих відсотків.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги банку задоволено частково (на суму 394,63 грн. із задекларованих 91 201,64 грн., що становить 0,43%), з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог, що становить 13,11 грн. Решта суми судового збору (3 014,89 грн.) покладається на Позивача та стягненню з Відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 207, 526, 626, 629, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 76, 81, 141, 206, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19; код ЄДРПОУ 21133352; рахунок № НОМЕР_9 ) заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 03.09.2018 року станом на 03.10.2024 року у вигляді фактично отриманої суми кредиту (чистого тіла кредиту) в розмірі 394,63 грн. (триста дев`яносто чотири гривні 63 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 13,11 грн. (тринадцять гривень 11 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Оскільки цивільна справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 жовтня 2026 року.

Суддя: І.В. Коваленко