Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №755/21793/24 — Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/21793/24

Провадження №: 2/755/13242/26

"26" жовтня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:Головуючого судді - Коваленко І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року Акціонерне товариство комерційного банку «ПРИВАТБАНК» в особі представника - Меркулової Валерії Валеріївни (надалі - АТКБ «ПРИВАТБАНК», Банк, Позивач) звернулось до суду через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 14.12.2023 року у розмірі 43 243,20 грн, а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2020 року Відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» шляхом накладення цифрового власноручного підпису на планшеті. Надалі, 14.12.2023 року Відповідач виявив бажання отримати послугу «Оплата частинами», ознайомився з актуальними умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту і Графік погашення кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ОТР-паролем, надісланим на його фінансовий номер телефону. За умовами вказаного договору Відповідачу було надано кредитні кошти, а процентна ставка за користування послугою узгоджена сторонами у розмірі 0,12% річних, із зобов`язанням щомісячного повернення кредиту рівними частинами згідно з Графіком. Позивач виконав свої зобов`язання повністю. Проте Відповідач належним чином не здійснював щомісячні платежі для погашення боргу, внаслідок чого станом на 21.11.2024 року виникла заборгованість у сумі 43 243,20 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом (тіло) - 43 200,00 грн та заборгованості за процентами за користування - 43,20 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024 року цивільну справу було передано для розгляду головуючому судді Коваленко І. В.

На виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом було направлено офіційний запит до реєстру територіальної громади.

Згідно з отриманою відповіддю Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА № 123889026 від 25.12.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.04.2014 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними письмовими матеріалами.

31.12.2024 року Відповідач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 09.01.2025 року у задоволенні вказаного клопотання Відповідача було відмовлено, оскільки спір є малозначним, а характер правовідносин не вимагає проведення підготовчого засідання.

10 січня 2025 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до АТ КБ «ПриватБанк», у якій він просить суд:

визнати протиправним рішення АТ КБ «Приватбанк» (ідентифікаційний код 14360570) про відмову у від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку з ОСОБА_1 ;

зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» (ідентифікаційний код 14360570) не перешкоджати у користуванні рахунком, що відкритий на ім`я ОСОБА_1 , а саме: Угода № SAMDNWFC00051745217 від 04 червня 2019 року рахунок IBAN № НОМЕР_2 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду було відмовлено, а зустрічну позовну заяву повернуто заявнику через недоцільність сумісного розгляду та різний предмет доказування.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Відповідач подав апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року - без змін. Апеляційний суд підтвердив правомірність висновків суду першої інстанції про те, що позови мають різний зміст вимог та обставин, які підлягають доказуванню, а повернення зустрічної заяви не є обмеженням права доступу до суду.

У встановлений судом строк Відповідач офіційного відзиву на позовну заяву із запереченнями по суті боргу чи альтернативного розрахунку суду не надав.

З огляду на відсутність відзиву, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Розглянувши надані Позивачем документи, дослідивши письмові та електронні докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 28.09.2020 року ОСОБА_1 пройшов процедуру ідентифікації клієнта та підписав Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк».

Підпис Відповідача вчинено в електронному вигляді на спеціальному планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року № 151.

У п. 3 вказаної Заяви сторони погодили використання ОТП-паролів (одноразових цифрових послідовностей) як простого електронного підпису для ідентифікації особи Клієнта та підтвердження будь-яких подальших правочинів через програмні комплекси банку.

14.12.2023 року Відповідач за допомогою введення ОТП-пароля, надісланого Банком на його фінансовий мобільний телефон, акцептував умови надання послуги «Оплата частинами», підписавши Паспорт кредиту та Графік погашення кредиту.

Відповідно до підписаного Паспорта кредиту та Графіка погашення за договором від 14.12.2023 року, Відповідачу надано цільовий фінансовий кредит зі строком повернення щомісячними рівними частинами.

Договірна відсоткова ставка за користування грошовими коштами узгоджена сторонами на пільгових умовах у розмірі 0,12% річних.

Пунктом 4.1 Умов передбачено обов`язок позичальника щомісячно здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані відсотки.

Позивач виконав свої обов`язки належним чином, забезпечивши відкриття кредитної лінії та фінансування обраного Відповідачем товару/послуги за програмою «Оплата частинами», що підтверджується оригіналом виписки за рахунком Відповідача за відповідний період.

Відповідач взятих на себе грошових зобов`язань не виконав, щомісячні платежі у повному обсязі згідно з Графіком не сплачував, чим допустив істотне прострочення.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, наданих Позивачем, станом на 21.11.2024 року загальний розмір невиконаних зобов`язань ОСОБА_1 становить 43 243,20 грн, з яких: заборгованість за кредитом (прострочене тіло кредиту) - 43 200,00 грн; заборгованість по процентах за користування кредитом (за ставкою 0,12% річних) - 43,20 грн.

Будь-яких нарахувань штрафних санкцій, пені чи додаткових комісій розрахунок банку не містить (відображено як 0,00 грн).

Доказів, які б спростовували вказаний розмір боргу або підтверджували його повне чи часткове погашення, Відповідач суду не надав.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Аналізуючи характер спірних правовідносин, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі матеріалів, суд керується засадами законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, закріпленими у статті 263 ЦПК України, та дійшов таких висновків.

Щодо правової природи договору, електронної комерції та використання цифрових інструментів

Цивільні правовідносини, що виникли між сторонами, за своєю юридичною природою є зобов`язаннями, які випливають із кредитного договору, підвидів споживчого кредитування, та регулюються нормами глави 71 Цивільного кодексу України, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено фундаментальний принцип цивільного права - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Досліджуючи процедуру укладення кредитного договору, суд встановив, що 28.09.2020 року Відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг шляхом накладення цифрового власноручного підпису на планшеті.

Зазначена процедура повністю відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України" та статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Надалі, 14.12.2023 року між сторонами було оформлено кредитний продукт «Оплата частинами» шляхом підписання Паспорта кредиту та Графіка погашення за допомогою одноразового ОТР-пароля.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правовими наслідками електронний договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 2 ст. 11 Закону).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що надсилаються особі, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Усталена та послідовна правова позиція Великої Палати Верховного Суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (зокрема, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, від 12 січня 2022 року у справі № 755/12130/20) підтверджує, що укладення кредитного договору в електронній формі через заповнення анкетних даних та введення одноразового цифрового коду (sms-пароля) повністю відповідає вимогам закону щодо письмової форми правочину.

Отже, суд зазначає, що підписання Відповідачем базової анкети на планшеті та акцептування умов «Оплати частинами» через SMS-код повністю відповідає вимогам Постанови НБУ № 151 від 13.12.2019 року та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Введення Відповідачем у відповідне поле інтерфейсу програми АТ КБ «ПриватБанк» цифрової послідовності ОТР-пароля свідчить про його вільне волевиявлення, повне розуміння й акцептування умов споживчого кредитування.

Щодо обґрунтованості вимог про стягнення заборгованості

За змістом ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (щодо договору позики), якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, особисто боржником та у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов`язання є недопустимою.

Частиною 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення всієї частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних за договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Суд враховує положення ст. 77 ЦПК України, відповідно до яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Надані Позивачем оригінал розрахунку заборгованості та детальна банківська виписка за рахунком є належними, допустимими та достатніми доказами у розумінні процесуального закону. Вони чітко відображають рух коштів, періоди прострочення та структуру накопиченого боргу.

Оскільки Відповідач тривалий час порушував Графік погашення та перестав вносити щомісячні платежі, Банк правомірно скористався правом дострокової вимоги всієї суми кредиту.

Суд зазначає, що відсоткова ставка за послугою «Оплата частинами» становить лише 0,12% річних, що є пільговою ставкою кредитування, а нарахована сума процентів (43,20 грн) є арифметично та математично коректною, оскільки розрахована виключно в межах фактичного часу користування коштами.

Нарахування штрафів чи пені (передбачених п. 2.6 договору у розмірі 15% річних) банком не здійснювалося з урахуванням діючих імперативних обмежень воєнного стану, встановлених Законом України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки Відповідач належним чином отримав копію ухвали про відкриття провадження та позовні матеріали, його право на судовий захист та принципи змагальності (ст. 12 ЦПК України) судом повністю забезпечено.

Проте Відповідач розрахунок банку не спростував, альтернативного розрахунку чи доказів погашення боргу суду не надав.

За таких обставин, наявність простроченої заборгованості у розмірі 43 243,20 грн (43 200,00 грн тіла кредиту та 43,20 грн процентів) є повністю доведеною, а вимоги банку підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат (судового збору)

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги Банку підлягають задоволенню у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Суд перевірив правильність сплати судового збору Позивачем.

У 2024 році мінімальний розмір судового збору за подання позову майнового характеру юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028,00 грн.

Оскільки позовну заяву сформовано та подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», Позивач скористався понижуючим коефіцієнтом 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 (пункт 8.23), де зазначено, що особи, які подають документи через систему «Електронний суд», мають правомірні очікування на пониження розміру ставки судового збору на коефіцієнт 0,8.

Сплачена банком сума в розмірі 2 422,40 грн є арифметично точною (3 028,00 грн ? 0,8) та підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 15, 16, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 612, 629, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 2, 4, 12, 13, 19, 58, 76-81, 133, 141, 175, 178, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг (послуга «Оплата частинами») б/н від 14.12.2023 року станом на 21.11.2024 року в загальному розмірі 43 243,20 грн (сорок три тисячі двісті сорок три гривні 20 копійок), яка складається з: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 43 200,00 грн (сорок три тисячі двісті гривень 00 копійок); заборгованості по процентах за користування кредитом - 43,20 грн (сорок три гривні 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Оскільки цивільна справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 жовтня 2026 року.

Суддя: І.В. Коваленко