Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №389/1946/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

26.10.2026

ЄУН 389/1946/26

Провадження №3/389/282/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Богданова Олена Едуардівна, розглянувши в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не відомий, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №674773 від 25.05.2026, ОСОБА_1 25.05.2026 о 00:06 год., в Кіровоградській області, Кропивницький район, м.Знам`янка, вул.Соборній, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд зі згоди водія проводився в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора алкотестера Drager 6820, тест №1472, під безперервний запис на бодікамеру 965856, результат склав 0,36‰, чим порушив п.2.9а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в суд не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання SMS-повідомлення, оскільки до матеріалів провадження долучено відповідну заявку, проте причини неявки суду не відомі.

Згідно зі ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не є обов`язковою.

Його захисник - адвокат Юхименко Н.В. подала до суду клопотання, яке підтримала у судовому засіданні, просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґгрунтування клопотання зазначила, що поліцейськими порушено встановлену законом послідовність проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 одразу запропонували обрати один із двох варіантів: пройти огляд за допомогою приладу Драгер або проїхати на огляд до лікарні. При чому, обидва поліцейські роз`яснювали ОСОБА_1 , що він може обрати де саме йому проходити огляд. Після прибуття до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 не зміг негайно надати на аналіз сечу для проведення відповідного дослідження і не відмовлявся від проведення медичного огляду. Натомість, поліцейський після тривалого спілкування з лікарем та медичною сестрою вийшов до службового автомобіля, приніс звідти газоаналізатор Драгер та за його допомогою сам провів огляд ОСОБА_1 безпосередньо у приміщенні лікарні, що підтверджується і корінцем огляду у чеку Драгера, де зазначено огляд провів поліцейський Співак І.М. Висновок щодо результатів медичного огляду за підписами лікаря та медичної сестри, матеріали справи не містять. Вважає, що результат Drager 0,36‰ отриманий у межах процедури, яка не відповідала обраному та фактично розпочатому порядку медичного огляду, є недійсним та не може бути належним та допустимим доказом.

Інспектор УПП в Кіровоградській області Співак І.М. до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674773; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер 6820», де зазначено результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння - проба позитивна 0,36‰; тест №1472 спеціального технічного засобу алкотестера «Драгер 6820» з результатом 0,36‰ проміле; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка», де зазначено, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 ; рапорт інспектора СРПП про те, що під час комендантської години був зупинено автомобіль ВАЗ 210063 та встановлено водія ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд, на що останній спочатку не погодився, але згодом був доставлений до КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка», потім погодився та результат огляду склав 0,36‰, був відсторонений від керування; письмове клопотання адвоката Юхименко Н.В. про закриття провадження по справі та відеозаписи, які містяться на цифровому носії DVD-R диск, оцінивши всі докази в їх сукупності, суддя дійшов до такого.

Частина перша ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП є бланкетною, так як лише називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до інших норм Кодексу та підзаконних актів.

Зокрема, пунктом 2.9а Постанови КМУ від 10.10.2001 «Про Правила дорожнього руху» водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, врегульований порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Крім того, відповідно до п.2,7,8 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, зазначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Передумовою проведення огляду є зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння, визначені п.3 розділу І Інструкції №1452/735 від 09.11.2015, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674773 від 25.05.2026, ОСОБА_1 у провину ставиться те, що він 25.05.2026 о 00:06 год., в Кіровоградській області, Кропивницький район, м.Знам`янка, вул.Соборній, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд зі згоди водія проводився в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора алкотестера Drager 6820, тест №1472, під безперервний запис на бодікамеру 965856, результат склав 0,36‰, чим порушив п.2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд зауважує, що сам по собі протокол не є доказом винуватості ОСОБА_1 та повинен підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Так, до цього протоколу працівниками поліції як докази додано матеріали: акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер 6820»; тест №1472 спеціального технічного засобу алкотестера «Драгер 6820» з результатом 0,36‰ проміле; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка»; копія посвідчення водія серії НОМЕР_1 ; довідка про реєстрацію транспортного засобу; рапорт інспектора СРПП та відеозаписи на цифровому носії DVD-R диск, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом.

З відеозапису нагрудних камер працівників поліції, що був досліджений у судовому засіданні, встановлено, що працівники патрульної поліції 25.05.2026 о 00.06 годині підійшли до транспортного засобу ВАЗ 21063, який стояв на узбіччі дороги з увімкненим двигуном, в той час на водійському сидінні перебував саме ОСОБА_1 , запитали чому він під час комендантської години керує транспортним засобом, на що він відповів, що має відповідну перепустку. Потім, не називаючи ознаки алкогольного сп`яніння, поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер або проїхати на огляд до Знам`янської міської лікарні, на що ОСОБА_1 погодився проїхати саме до лікарні, куди і був доставлений поліцейськими, у лікарні ж ОСОБА_1 сказав, що випив два бокали пива, після чого поліцейський пішов до свого службового автомобіля, взяв прилад Драгер, приніс його в кабінет лікаря де у його присутності та присутності двох медсестер ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер, результат якого склав 0,36‰, з яким ОСОБА_1 погодився, а потім поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 його права.

Із аналізу дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що водій фактично відмовився від свого обов`язку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер, погодившись пройти його у КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка», до якої був доставлений працівником поліції. Однак, огляд ОСОБА_1 було здійснено у лікарні не лікарем, як того вимагають п.п.2,7,8 Інструкції, а працівником поліції за допомогою алкотестера Драгер, що є порушенням вимог ч.3 ст.266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції.

Слід зауважити, що зміст направлення на огляд ОСОБА_1 до КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння має значні суперечності із змістом акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер 6820», оскільки в акті зазначено, що результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння позитивний 0,36‰, з результатом ОСОБА_1 згоден, натомість у направленні зазначено, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 . При цьому, вказані суперечності спростовуються відеозаписами, долученими до матеріалів справи.

Водночас відповідно до направлення на огляд до КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» з метою виявлення у нього стану алкогольного сп`яніння від 25.05.2026, поліцейський дійсно доставив ОСОБА_1 до медичного закладу у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає дійсності, однак жодного висновку лікаря, жодного акта медичного огляду чи документального оформлення відмови водія ОСОБА_1 від огляду у закладі охорони здоров`я у матеріалах справи немає.

Отже, суд ставить під сумнів направлення на огляд до КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» з метою виявлення у нього стану алкогольного сп`яніння від 25.05.2026 як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки відеозаписами підтверджується факт доставлення ОСОБА_1 у КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка», проте медичний огляд не був доведений до кінця, висновок лікаря у матеріалах справи відсутній, що є прямим порушенням вимог законодавства та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.

Водночас відеозапис достеменно підтверджує, що на місці зупинки поліцейський не проводив огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, при цьому, у лікарні поліцейський особисто приніс із службового автомобіля прилад Драгер до кабінету лікаря, де у його присутності і присутності двох медсестер ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою зазначеного приладу, результат склав 0,36‰, а лікар, натомість, огляд ОСОБА_1 не проводив, свого висновку не надав.

Так, пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції передбачає, що якщо огляд проводиться у закладі охорони здоров`я, то стан сп`яніння водія може бути підтверджений виключно висновком лікаря закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

До матеріалів справи також долучений чек алкотестера Драгера 6820, тест №1472 від 25.05.2026, в якому вказано, що огляд проведений поліцейським ОСОБА_2 25.05.2026 о 00:33 год., результат якого склав 0,36‰. Така поведінка працівника поліції є грубим порушенням процедури огляду особи на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі охорони здоров`я, оскільки ч.3 ст.266 КУпАП прямо покладає на поліцейського обов`язок забезпечити доставку водія до медичного закладу для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у разі незгоди водія з результатами огляду на місці зупинки. Отже, суддя також не може прийняти чек алкотестера Драгера 6820, тест №1472 від 25.05.2026 як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_1 у вищезазначеному правопорушенні.

Крім того, з матеріалів адміністративної справи також вбачається, що працівники поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в порушення вимог ст.ст.265-2, 266 КУпАП, лише усно відсторонили від керування, проте не здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу, фактично не відсторонили його від керування ним, про що свідчить відсутність у матеріалах даної справи жодного документу, який підтверджував відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передання його іншій тверезій особі, яка має право керування та фактично дозволили продовжувати керувати автомобілем, підтвердивши цим необґрунтованість підозр щодо перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння та відсутність підстав для проведення огляду на місці.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, враховуючи вищенаведене, а саме допущене порушення працівниками поліції вимог п.п.2,7,8 Інструкції та ч.3 ст.266 КУпАП, наявні підстави для визнання проведеного огляду недійсним.

Інших належних та допустимих доказів факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: обов`язкової складової об`єктивної сторони зазначеного правопорушення - перебування в стані алкогольного сп`яніння під час керування особою транспортним засобом, до матеріалів справи не долучено. Не здобуто таких доказів й під час судового розгляду.

Враховуючи викладене вище, сукупність зібраних у справі доказів, які є неналежними та недопустимими, не дозволяє зробити беззаперечний і однозначний висновок про керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21063 саме в стані алкогольного сп`яніння, а отже й наявність складу в його діях правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП взагалі.

Водночас суд наголошує, що сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні ст.251 КУпАП і за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.

Так, складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальна дія суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, через положення ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказ вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності у сукупності з іншими доказами.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява N16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява N36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N926/08, рішення від 20.09.2016), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Це неодноразово визначено правовими позиціями ЄСПЛ, практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, ЄСПЛ в своєму рішенні від 10 лютого 1995 року по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» відмітив, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, чим це представляється: презумпція невинуватості обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.

Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» ЄСПЛ визнав, що кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачено санкцію у виді позбавлення права керування транспортним засобом, також підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

В рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Таким чином, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суддя, дослідивши дані протоколу та наявні у провадженні матеріали, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена, оскільки докази, долучені до матеріалів справи, не можна вважати достатніми та допустимими для доведення його винуватості за обставин, зазначених в даному протоколі, тому справу відносно нього належить закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130 КУпАП, ст.ст.7, 221, 245, 247, 248, 266, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення, через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області, до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.Е. Богданова