Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №353/733/26 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №353/733/26

Суддя: МОТРУК Л. І.

Справа № 353/733/26

Провадження № 2/353/678/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мотрук Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме те, що вона постійно проживала разом зі спадкодавцем, батьком ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтувала тим, що в АДРЕСА_1 , проживав її батько ОСОБА_4 , якому належала на праві спільної часткової власності 1/4 частка квартири по вищевказаній адресі. Іншими співвласниками є вона, матір ОСОБА_2 та брат ОСОБА_3 , в розмірі по 1/4 частці кожен. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на все його майно, і вона є спадкоємцем за законом першої черги. З метою оформлення спадщини, 07.05.2026 року вона звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В., однак остання своїм письмовим роз?ясненням відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , оскільки вона не була зареєстрована із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не подала в нотаріальну контору в установлений законом строк заяву про прийняття спадщини. Вона фактично прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , оскільки з дня її народження по день смерті батька проживали разом як одна сім?я за адресою: АДРЕСА_1 . Були пов?язані спільним побутом, вели разом господарство, сплачували комунальні послуги. У зазначеній квартирі вона проживає по даний час. Місце реєстрації ОСОБА_4 було за місцем його народження за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з тим, що не підтверджено факт її проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, необхідно встановити вищевказаний юридичний факт для реалізації права на спадкування за законом.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, однак 10.09.2026 року на адресу суду від останньої надійшла заява, у якій зазначила, що позов визнає, не заперечує щодо його задоволення та просить проводити розгляд справи у її відсутності (а.с. 48).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, однак 10.09.2026 року на адресу суду від останнього надійшла заява, у якій зазначив, що позов визнає, не заперечує щодо його задоволення та просить проводити розгляд справи у його відсутності (а.с. 53).

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні засвідчили той факт, що позивач ОСОБА_1 постійно проживала разом із її батьком ОСОБА_4 , однією сім`єю до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

06.07.2026 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

22.09.2026 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи та зібраній у ній докази, заслухавши вступне слово позивача, покази свідків, оцінивши наявні у справі докази вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р., "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" - у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлюється у судовому порядку, коли вони безпосередньо породжують юридичні наслідки.

Зважаючи, що встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем безпосередньо пов`язане з вирішенням подальшого спору про спадщину, то даний спір розглядається в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 02.08.1993 року, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної, спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 в рівних долях, загальна площа квартири становить 66,4 кв.м. (а.с. 3).

З копії довідки від 13.05.2026 року № 00060, яка видана Обласним комунальним підприємством «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» встановлено, що трикімнатна квартира АДРЕСА_3 , має наступні технічні характеристики: станом на 05.09.1993 року загальна площа 66,4 кв.м., розмір житлової площі 37,6 кв.м.; станом на 13.05.2026 року загальна площа 72,7 кв.м., розмір житлової площі 40,0 кв.м.; загальна площа квартири зменшилася на 3,0 м2, а житлова збільшилася на 2,4 м2 у зв?язку із внутрішнім переплануванням та перерахунком площ, що відповідно до пункту № 1 входить в «Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що надають право на їх виконання, та після закінчення яких об?єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 406; загальна площа квартири збільшилася на 9,3 м2 внаслідок реконструкції. Дані види робіт здійснені до 2015 року. Заявником не представлено дозвільних документів на виконання зазначеного виду робіт, що згідно ст. 376 ЦК України вважається самочинним будівництвом. Згідно архівних даних за ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було зареєстровано право власності по 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 . Підстава для реєстрації права власності - свідоцтво про право власності від 02.08.1993року, видане Органом приватизації Тлумацького району згідно з розпорядженням від 28.07.1993 року № 40. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 05.09.1993 року, реєстровий запис № 1415, книга № 10. Переходів права власності на даний об?єкт в КП «Івано-Франківське ОБТІ» не реєструвалось (а.с. 4).

Позивач ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьком є ОСОБА_4 , матір`ю – ОСОБА_2 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 17). 17.02.2013 року остання уклала шлюб з ОСОБА_8 і після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 18).

Батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 5).

Згідно копії інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 07.05.2026 року, відомості щодо ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в реєстрі відсутні (а.с. 7-8).

Відповідно до довідки № 953 від 01.07.2026 року, яка виданавионавчим комітетом Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, її батько, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті постійно проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Крім того, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті був зареєстрований один в АДРЕСА_2 , а фактично проживав у АДРЕСА_1 до дня смерті, що стверджується довідками № 771, 772, 773 від 05.05.2026 року, які видані Верховинською селищною радою Врховинського району Івано-Франківської області (а.с. 10-11).

Позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В. із усним зверненням про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із тим, що вона не була зареєстрована із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не подала в нотаріальну контору в установлений законом строк заяву про прийняття спадщини, що підтверджується роз`ясненням законодавства № 216/01-16 від 07.05.2026 року (а.с. 6).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Із роз`яснень, викладених у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», слідує, що, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Тлумачення статей 1268, 1269 ЦК України свідчить, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Частинами другою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно із пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції, чинній на момент винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії), спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Зміст наведених норм закону свідчить про те, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця на момент смерті спадкодавця зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20.

Також про факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом із її батьком ОСОБА_4 однією сім`єю до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1 ствердили в судовому засіданні своїми показами свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 11, 15, 16, 328, 392, 1218, 1220, 1268, 1296, 1297 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 258, 259, 264, 265, 268, 315 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем, батьком ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_6 .

Повний текст судового рішення складено 26 жовтня 2026 року.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua