Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №350/926/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/926/26

Номер провадження 2/350/808/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 жовтня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд,-

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій сторін:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою, у якій просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дітьми повноліття, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В основу своїх позовних вимог позивачка послалася на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого у них є спільні неповнолітні діти: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який тимчасово проживає з батьком, а також дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею. Відповідач вже тривалий період часу не надає матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , хоча має таку можливість, а їй важко самостійно матеріально утримувати дітей. За доводами позивачки, відповідач на даний час працює сезонно, отримує відповідні доходи, тому він в змозі сплачувати аліменти на її користь на утримання їхніх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн щомісячно на кожну дитину і до досягнення ними повноліття. Стан здоров`я відповідача є задовільний, він є фізично здоровий та матеріально забезпечений. З огляду на наведене вважає, що відповідач зобов`язаний матеріально надавати допомогу їй, як матері їхніх спільних неповнолітніх дітей, у вигляді сплати аліментів для їх утримання та забезпечення належного розвитку.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності, а також зазначила, що позов підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, хоча був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи. Відзиву на позов та будь-яких заяв чи клопотань, а також доказів на спростування позовних вимог суду не подавав.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11.06.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.

01.07.2026 року до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від позивачки ОСОБА_1 поступила заява про розгляд справи у її відсутності, а також зазначила, що позов підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 21.07.2026 року суддя Бейко А.М. прийняв позовну заяву до свого провадження та призначив судове засідання.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2026 року суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 підтверджено, що сторони 13.10.2022 року зареєстрували шлюб у Рожнятівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області за актовим записом № 119.

Копіями повторних свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 03.01.2023 року, серії НОМЕР_3 від 07.12.2022 року та серії НОМЕР_4 від 07.12.2022 підтверджено, що у сторін є неповнолітні діти: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади Перегінської територіальної громади від 26.06.2025 року, місцем реєстрації позивачки та дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є: АДРЕСА_1 . Фактичним місцем свого проживання позивачка зазначила: АДРЕСА_2 .

Позивачка зазначає, що відповідач ухиляється від обов`язку матеріально утримувати своїх дітей, тому між сторонами виник спір щодо участі батька в утриманні дітей.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Проаналізувавши доводи позивачки, викладені в позові, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У частині 1 статті 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що їхні із відповідачем діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають разом з нею. Відповідач проживає окремо, участі в утриманні цих дітей не бере, тому позивачка просить стягувати з нього аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень на кожну дитину щомісячно, які забезпечать регулярне щомісячне утримання дітей. Відповідач не надав суду докази добровільного надання допомоги на утримання дітей, не довів та не обґрунтував свою неспроможність сплачувати аліменти, а також не спростував доводи, зазначені у позовній заяві, тому аліменти на утримання неповнолітніх дітей підлягають стягненню з нього в примусовому порядку.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їхніх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі по 4000 гривень на кожну дитину щомісячно.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України, у тому числі те, що, за доводами позивачки, відповідач працює сезонно та має нерегулярний дохід, що відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України є підставою для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Суд також враховує, що у відповідача на утриманні перебуває ще один неповнолітній син ОСОБА_5 , який проживає разом з ним, інших документально підтверджених утриманців відповідач не має. Проте ця обставина не звільняє відповідача від обов`язку утримувати ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , а доказів неможливості сплачувати аліменти у визначеному розмірі відповідач суду не надав. Тому суд вважає, що аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позовну заяву подано до суду 09.06.2026 року.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

V. Розподіл судових витрат:

Беручи до уваги, що згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, тому судовий збір в розмірі 1331,20 грн слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підтвердження понесення судових витрат позивачка подала також до суду квитанцію від 09.06.2026, якою підтверджено, що позивачка оплатила адвокату гонорар за надання правової допомоги, зокрема консультації та складання позовної заяви в сумі 3000 грн.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, тому понесені позивачкою судові витрати на професійну правничу допомогу на підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача у її користь.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України та керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задоволити.

Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , на утримання дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 4000 (чотири тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 09.06.2026 року і проводити на кожну дитину до досягнення нею повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1331 гривня 20 копійок (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету – 22030106).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 3000 (три тисячі) гривень понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Бейко