Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №345/4807/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4807/26

Провадження № 2-а/345/151/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі судді Сухарник І.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Зачепіло З.Я., звернувся до суду з даним позовом, в якому вказано, що 17.02.2026 ОСОБА_1 було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з нібито перебуванням у розшуку. Під час затримання на місці події працівниками поліції не було складено жодного протоколу затримання, позивачу не було повідомлено про підстави затримання у порядку, передбаченому законом. Його більше доби утримували у ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому, вкінці липня 2026 року ОСОБА_1 через застосунок «Дія» дізнався про наявність відкритих виконавчих проваджень – відповідач дізнався про існування постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності. До цього моменту позивач не був обізнаний про розгляд справи про адміністративне правопорушення, участі в розгляді не брав; позивачу не вручалися та не надсилалися жодні матеріали справ, в тому числі постанови, що позбавило його можливості своєчасного оскарження.

Позивач, вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 198 від 24 лютого 2026 року є незаконною та такою, що винесена з порушенням чинного законодавства. В описовій частині постанови зазначено, що «Під час опрацювання матеріалів справи а також шляхом перевірки даних через АІТС «Оберіг», заяви та протоколу за вих. № 154, складеному відповідальною особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що громадянин ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним під час дії в Україні особливого періоду порушив вимоги ЗУ № 4235-IX п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейський на соціальний захист» і абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку», а саме будучи непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час не пройшов ВЛК до 05 червня 2025 року та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП».

На думку сторони позивача, процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560.

У позивача, якого було визнано непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, обов`язок повторно самостійно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, виник у період з 04.05.2024 року до 05.06.2025 року. Після 05.06.2025 року проходження ВЛК відбувається за процедурою передбаченою п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, тобто лише за направленням, виданим ТЦК, яке видається військовозобов`язаному після виклику його повісткою.

Проте, відповідної процедури та етапності відповідачем не дотримано, відповідних документів (повістки та направлення для проходження військово-лікарської експертизи) відповідачем не складено та позивачу не вручено.

У зв`язку з цим, позивач просить суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 198 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 24.02.2026 року, що видав ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді штрафу; провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 210 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; стягнути на користь позивача судовий збір із державних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 1-4).

Одночасно з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Зачепіло З.Я., подано суду клопотання про поновлення строків. В клопотанні зазначено, що в кінці липня 2026 року ОСОБА_1 дізнався, що на його банківські рахунки накладено арешт за допомогою мобільного застосонку «Монобанк». Так як він рідко користується картою, то одразу не помітив, що на кошти, що знаходились на його особистому рахунку було накладено арешт. За допомогою оператора гарячої лінії банку, він дізнався, що це було здійснено на підставі Постанови про арешт коштів. За допомогою сайту Єдиного реєстру виконавчих проваджень Позивач дізнався, що щодо нього 03.07.2026 року відкрито Виконавче провадження №81400428 Головним державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тарасовою Х.М., де стягувачем є ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку з цим, в кінці липня Позивач завантажив мобільний застосунок «Дія» та ознайомився з Постановою про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) № 81400428 від 03.07.2026 року. Також позивач вважає, що введення на території України воєнного стану у зв`язку з вторгненням рф, є поважною причиною для поновлення строку на звернення за захистом своїх прав до суду, та таким, що ускладнило можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк. У зв`язку з цим, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску процесуального строку для звернення до суду з адміністративним позовом та поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом (а.с.9-10).

24.08.2026 ухвалою Калуського міськрайонного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву (а.с.16-17).

23.09.2026 судом отримано від представника відповідача письмові пояснення по справі. У письмових поясненнях представник відповідача вважає позов ОСОБА_1 безпідставним та необґрунтованим. Зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 . 17.02.2026 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП. З протоколу вбачається, що при перевірці облікових даних шляхом опрацювання системи «Оберіг» було виявлено та встановлено, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним під час дії в Україні особливого періоду порушив вимоги ЗУ № 4235-IX п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейський на соціальний захист» і абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку, а саме будучи придатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час не пройшов ВЛК до 05 червня 2025 року та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП. 17.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про повне та беззаперечне визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

24.02.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення на основі протоколу та було винесено постанову № 198, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено штраф 17000,00 грн.

Також представник відповідача зазначає, що дане правопорушення є триваючим і виявлено воно було 17.03.2026, а 24.02.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Жодних доказів на підтвердження того, що позивач вживав дій для проходження медичного огляду чи отримання направлення на ВЛК до 05.06.2025, стороною позивача не надано.

Представник відповідача зазначає, що оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою, тому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.19-21).

Ухвалою суду від 14.10.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишено без руху. В ухвалі зазначено, що жодних доказів того, коли позивач отримав оскаржувану постанову, суду не надано. Суду не надано доказів поважності причин пропуску строку оскарження постанови. Введення на території України воєнного стану суд не вважав поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду, оскільки позивач не є діючим військовослужбовцем, проживає на території Івано-Франківської області, де не ведуться активні бойові дії. Позивачу надано строк для виправлення недоліків.

22.10.2026 представником позивача надано суду клопотання про усунення недоліків, до якого долучено нове клопотання про поновлення строків. Необхідність поновлення строку для подання позовної заяви сторона позивача мотивує наступним. 12.07.2026 року ОСОБА_1 дізнався, що на його банківські рахунки накладено арешт за допомогою мобільного застосунку «Монобанк». Так як він рідко користується картою, то одразу не помітив, що на кошти, що знаходились на його особистому рахунку було накладено арешт. За допомогою оператора гарячої лінії банку, він дізнався, що це було здійснено на підставі Постанови про арешт коштів. За допомогою сайту Єдиного реєстру виконавчих проваджень Позивач дізнався що, щодо нього 03.07.2026 року відкрито Виконавче провадження №81400328 Головним державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тарасовою Христиною Миколаївною, де стягувачем є - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після ознайомлення з виконавчим провадженням за допомогою сайту Єдиного реєстру виконавчих проваджень Позивач 13.07.2026 року звернувся за правовою допомогою, на підставі чого був заключений договір про надання адвокатських послуг. Оскільки копія постанови про адміністративне правопорушення у Позивача та його представників була відсутня, 16.07.2026 року представниками Адвокатського об`єднання «Захист» в інтересах ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання копії постанови про адміністративне правопорушення. На вказаний адвокатський запит 10.08.2026 року на офіційну електронну адресу Адвокатського об`єднання «Захист» надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якої було додано копію постанови про адміністративне правопорушення. Таким чином, фактична можливість ознайомитися зі змістом постанови, яка є предметом оскарження, виникла у Позивача та його представника лише 10.08.2026 року, після отримання її копії від ІНФОРМАЦІЯ_2 . До цього моменту Позивач не мав на руках копії оскаржуваної постанови та не міг повноцінно встановити її зміст, мотиви прийняття, обставини, покладені в основу притягнення його до адміністративної відповідальності, а також належним чином сформувати правову позицію щодо її оскарження. На підставі вище наведеного та у зв`язку з відсутністю даної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності Позивач не міг звернутися до суду щодо її оскарження з 06.03.2026 року по 13.07.2026 рік. Також представник позивача вважає, що введення на території України воєнного стану у зв`язку з вторгненням рф, є поважною причиною для поновлення строку на звернення за захистом своїх прав до суду, та таким, що ускладнило можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк. Представник позивача просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку для звернення до суду з адміністративним позовом та поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду. (а.с.26-29).

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 , він є непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час, про що стверджують обидві сторони. Доказів іншого суду не надано.

17.02.2026 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП. З протоколу вбачається, що при перевірці облікових даних шляхом опрацювання системи «Оберіг» було виявлено та встановлено, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним під час дії в Україні особливого періоду порушив вимоги ЗУ № 4235-IX п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейський на соціальний захист» і абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку, а саме будучи придатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час не пройшов ВЛК до 05 червня 2025 року та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП. В протоколі зазначено пояснення ОСОБА_1 : він не знав, що треба проходити медичний огляд. Також ОСОБА_1 роз`яснено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 24.02.2026. В протоколі наявний підпис ОСОБА_1 (а.с. 21-22).

24.02.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення на основі протоколу та було винесено постанову № 198, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено штраф 17000,00 грн. В протоколі зазначено: «Під час опрацювання матеріалів справи а також шляхом перевірки даних через АІТС «Оберіг», заяви та протоколу за вих. № 154, складеному відповідальною особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що громадянин ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним під час дії в Україні особливого періоду порушив вимоги ЗУ № 4235-IX п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейський на соціальний захист» і абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку», а саме будучи непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час не пройшов ВЛК до 05 червня 2025 року та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП» (а.с.12, 22-23).

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли внаслідок притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП внаслідок порушення правил військового обліку.

Як слідує з оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання ним вимог п. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4235-ІХ, а саме не проходження ВЛК до 05.06.2025, та його дії кваліфіковані за ч.3 ст.210 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 210 КУпАП - порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст. 210 КУпАП).

З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18 березня 2014 року наголосив Верховний Суд України у постанові від 30 травня 2018 року в справі №521/12726/16-ц.

Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Отже як на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності (24.02.2026 року), так і в період не проходження ВЛК, зазначеного в постанові, діяв особливий період.

Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210 КУпАП настає за правил військового обліку.

Тобто, диспозиція ст. 210 КУпАП є бланкетною та відсилає до спеціального законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини щодо оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року за №2232-XII зі змінами (надалі - Закон №2232-XII).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).

Згідно з абзацом 4 частини 1 ст. 22 Закон № 3543-XII громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до абзацу 4 частини 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до пп. 4 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Отже, положеннями вищевказаних нормативно-правових актів встановлено обов`язок військовозобов`язаних громадян України проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21 березня 2024 року виключено таку підставу для зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян, яких за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04 лютого 2025 року) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

15 лютого 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі за текстом Закон №4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 519 внесенні зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю). Вказані громадяни зобов`язані до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 , він визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час, про що стверджують обидві сторони.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_6 . 25 років йому виповнилося 13.10.2025.

На дату винесення оскаржуваної постанови останньому виповнилося 25 років, проте станом на 05.06.2025 ОСОБА_1 було 24 роки.

Таким чином, ОСОБА_1 не відносився до категорії громадян (обмежено придатних, віком від 25 до 60 років), які зобов`язані були до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження ВЛК шляхом звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Тому суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, який зазначено в оскаржуваній постанові - ОСОБА_1 (як особа, обмежено придатна у військовий час) не зобов`язаний був до 05.06.2025 самостійно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 (без повістки) для проходження ВЛК. Жодної інформації про те, що позивачу надсилалася повістка, відповідачем суду не надано.

Частинами першою, другою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Доводи, що викладені у відзиві, який був наданий відповідачем, не спростовують встановлені судом обставини справи та висновки суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, особа неправомірно притягнута до адміністративної відповідальності, тому постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю, що буде належним захистом порушеного права позивача.

Щодо клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на оскарження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом встановлено, що позовну заяву стороною позивача було направлено поштою, дата відправлення на поштовому конверті зазначена – 16.08.2026 (а.с. 13).

Як зазначає сторона позивача, тільки в кінці липня 2026 року ОСОБА_1 дізнався, що на його банківські рахунки накладено арешт за допомогою мобільного застосонку «Монобанк». За допомогою оператора гарячої лінії банку, він дізнався, що це було здійснено на підставі Постанови про арешт коштів. За допомогою сайту Єдиного реєстру виконавчих проваджень Позивач дізнався, що щодо нього 03.07.2026 року відкрито Виконавче провадження №81400428 Головним державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тарасовою Х.М., де стягувачем є ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після ознайомлення з виконавчим провадженням за допомогою сайту Єдиного реєстру виконавчих проваджень Позивач 13.07.2026 року звернувся за правовою допомогою, на підставі чого був заключений договір про надання адвокатських послуг. Оскільки копія постанови про адміністративне правопорушення у Позивача та його представників була відсутня, 16.07.2026 року представниками Адвокатського об`єднання «Захист» в інтересах ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання копії постанови про адміністративне правопорушення. На вказаний адвокатський запит 10.08.2026 року на офіційну електронну адресу Адвокатського об`єднання «Захист» надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якої було додано копію постанови про адміністративне правопорушення. Таким чином, фактична можливість ознайомитися зі змістом постанови, яка є предметом оскарження, виникла у Позивача та його представника лише 10.08.2026 року, після отримання її копії від ІНФОРМАЦІЯ_2 . До цього моменту Позивач не мав на руках копії оскаржуваної постанови.

На підтвердження даних тверджень суду надано копію поштової квитанції від 16.07.2026 про направлення листа на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також роздруківку з електронної пошти, з якої вбачається, що 10.08.2026 було отримано електронного листа від із вкладеним документом (а.с.28, 29).

Оскаржувана постанова в присутності ОСОБА_1 не складалася і ним не підписана. При цьому у матеріалах відсутні відомості про складання спірної постанови за участю позивача та вручення йому відповідної копії, так як його підпис у вказаній постанові відсутній.

Відповідачем жодним чином не спростовано твердження позивача про те, що позивач отримав копію постанови 10.08.2026 (відповідачем не надано суду жодних відомостей про те, коли було направлено копію постанови на адресу позивача та коли її отримано останнім).

Позовну заяву було направлено до суду 16.08.2026 поштою, тобто позовна заява подана до суду протягом десяти днів з дня вручення постанови.

Таким чином, суд вважає, що позивачем строк оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності було пропущено з поважних причин, а тому його необхідно поновити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8-11, 20, 25, 72-77, 205, 211, 241-246, 257, 258, 263, 286, 293 КАС України, ст.ст. 23, 33, 38, 210, 245, 251, 287, 288, 289 КУпАП України, суд -

ухвалив:

поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову № 198 від 24.02.2026 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина України ОСОБА_1 у виді штрафу.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя