Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №591/9768/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №591/9768/26

Суддя: Косолап М. М.

Справа №591/9768/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/1576/26Суддя-доповідач Косолап М. М.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Косолап М.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника – Шевченка Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 17.09.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 17.09.2026 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665,60 гривень.

Судом установлено, що водій ОСОБА_1 07.07.2026 о 23 год 10 хв у м. Суми по пл. Пришибська, 15/1, керувала транспортним засобом Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився відповідно до встановленого порядку, за згодою водія в найближчому закладі охорони здоров`я КНП СОР «ОКМЦСНЗ», що підтверджується висновком лікаря нарколога КНП СОР «ОКМЦСНЗ» № 1724, що зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi YI CAR DVR, Motorola Solutions 470806, 471135, 470826, 471485, 471486. Своїми діями порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 17.09.2026 захисник Шевченко Д.С. звернувся з апеляційною скаргою і просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що постанова є незаконною, необґрунтованою та ухваленою з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зупинка транспортного засобу працівниками поліції була здійснена з порушенням ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки будь-які законні підстави для зупинки були відсутні, а матеріали справи не містять доказів вчинення порушень Правил дорожнього руху. Працівники патрульної поліції мали намір зупинити саме транспортний засіб, зазначений в протоколі, та за будь-яких обставин скласти протокол на його водія, оскільки поліцейська Колесник А.В. перебуває в особистих неприязних відносинах з ОСОБА_1 .

Поліцейські не встановили жодних ознак наркотичного сп`яніння і не оголосили про це ОСОБА_1 , тому вигадки працівника поліції не свідчать про наявність ознак сп`яніння у останньої. Враховуючи особисту упередженість та зацікавленість працівника поліції, огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням встановленого порядку, є недійсним.

Висновок щодо результатів медичного огляду від 09.07.2026 не містить підпису оглянутої особи та поліцейського, ОСОБА_1 не видавався, висновок складений з порушенням п. 22 розділу III Інструкції є недійсним.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений лише 03.08.2026, а подія, вказана у ньому, мала місце 07.07.2026, тобто майже через чотири місяці. Протокол про адміністративне правопорушення був складений неповноважною особою - інспектором Маньком М.В., який не зупиняв транспортний засіб та не проводив огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, а тому протокол є недопустимим доказом.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Шевченко Д.С. вимоги апеляційної скарги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначала, що не перебувала в стані наркотичного сп`яніння. До цього її переслідували працівники поліції, зокрема ОСОБА_3 , неодноразово зупиняли, незаконно доставили до закладу охорони здоров`я. Працівник поліції ОСОБА_3 сама розмовляла з лікарем після чого був складений висновок про перебування у стані наркотичного сп`яніння. Вона не мала можливості протягом 2 годин отримати інший висновок в іншому місці, оскільки йшла додому в комендантську годину пішки. Протокол було складено лише 03.08.2026, і то під час перевірки документів на блокпосту в телефонному режимі з ОСОБА_3 без висновку щодо результатів медичного огляду, хоча працівники поліції могли зробити це раніше, оскільки неодноразово її бачили.

Мотиви суду.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на фактичних даних досліджених доказів: протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП складений та підписаний уповноваженою на те особою – інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП в Сумській області лейтенантом поліції Манько М.В. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП; висновку лікаря КНП СОР «ОКМЦСНЗ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1724 від 09.09.2026, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, викликаного стимуляторами (альфа-ПВП); відеозапису на оптичних носіях даних переконливо та в достатній мірі підтверджені обставини, викладені в протоколі, виконання працівниками поліції вимог КУпАП при їх складанні та дотримання процедури при виявленні у водія ознак сп`яніння та керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

На підставі вказаних доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення відповідного рішення, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 07.07.2026 о 23 год 10 хв у м. Суми по пл. Пришибська, 15/1, керувала транспортним засобом Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився відповідно до встановленого порядку, за згодою водія в найближчому закладі охорони здоров`я КНП СОР «ОКМЦСНЗ», що підтверджується висновком лікаря нарколога КНП СОР «ОКМЦСНЗ» № 1724, чим порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 Правил дорожнього руху).

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу.

Транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, зокрема інспектором патрульної поліції Колесник А.В., яка повідомила ОСОБА_1 причину зупинки - транспортний засіб під керуванням останньої рухався з частково не працюючою підсвіткою номерного знаку, що спростовує доводи апеляційної скарги про отримання доказів з порушенням закону через зупинку транспортного засобу за відсутності законних підстав, визначених у ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Твердження сторони захисту про упередженість та особисту зацікавленість поліцейської ОСОБА_3 , яка здійснила зупинку транспортного засобу, об`єктивними доказами не підтверджені, зокрема постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , складених цією поліцейською суду апеляційної інстанції не надано.

Саме повідомлена причина зупинки транспортного засобу слугувала підставою для того, щоб працівники поліції рухалися за транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 з метою його зупинки, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що інспектор патрульної поліції ОСОБА_3 здійснювала переслідування ОСОБА_1 , у зв`язку з чим доводи сторони захисту в цій частині є повністю безпідставними.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність ознак наркотичного сп`яніння та недійсність висновку медичного огляду:

Згідно з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008, та п. 2 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі — Інструкція), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння та оформлення його результатів визначено вищезазначеною Інструкцією. Відповідно до її вимог та ст. 266 КУпАП, огляд водіїв на стан наркотичного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я уповноваженим лікарем не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Після зупинки транспортного засобу в ході спілкування працівниками поліції було встановлено наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та озвучено їх останній: відсутність реакції зіниць на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.

Дискреційні повноваження поліцейських дають їм право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння та направляти цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я, що спростовує доводи апеляційної скарги захисника про неналежне встановлення ознак алкогольного сп`яніння.

Після виявлення ознак наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 доставлено в заклад охорони здоров`я – КНП Сумської обласної ради «ОКМЦ СНЗ», де вона пройшла огляд на стан сп`яніння. За результатами огляду лікарем складено Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.07.2026, згідно з яким ОСОБА_1 перебувала в стані наркотичного сп`яніння визваного симуляторами (альфа-ПВП).

Доказів на спростування висновку щодо результатів медичного огляду суду першої та апеляційної інстанції стороною захисту не надано.

Стосовно доводів апеляційної скарги захисника про відсутність у висновку щодо результатів медичного огляду від 09.07.2026 підпису оглянутої особи та невручення його ОСОБА_1 безпосередньо після проведення огляду, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно висновку огляд ОСОБА_1 проведено 08.07.2026 о 00 год 16 хв, а висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складено 09.07.2026 на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, тому об`єктивно не міг бути вручений останній у день огляду. Відсутність підпису обстежуваної особи та невидача їй примірника в день проведення огляду не спростовують встановленого факту перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння і не свідчать про недопустимість цього доказу.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення строку складання протоколу.

Доводи апеляційної скарги захисника про порушення строків складання протоколу, є аналогічними доводам, яким суд першої інстанції надав належну оцінку.

Сам по собі проміжок часу між датою вчинення правопорушення та датою складання протоколу не свідчить про порушення ч. 2 ст. 254 КУпАП. Під моментом виявлення правопорушення слід розуміти момент отримання уповноваженою службовою особою достатніх підтверджених даних про склад правопорушення, а саме після отримання офіційного висновку медичного огляду та встановлення місцеперебування ОСОБА_1 . Таким чином, протокол складено після виконання всіх необхідних процесуальних дій, що відповідає вимогам закону.

Суд апеляційної інстанції погоджується з наданою оцінкою суду першої інстанції. Доказів того, що працівники поліції мали можливість скласти протокол раніше матеріали справи не мастять, а твердження ОСОБА_1 щодо цього є безпідставними.

03.08.2026 ОСОБА_1 було зупинено на блокпосту та інспектором УПП в Сумській області лейтенантом поліції Маньком М.В. складено протокол про адміністративне правопорушення. Вказаний поліцейський, хоч і не зупиняв 07.07.2026 транспортний засіб та не проводив огляд ОСОБА_1 , є уповноваженою особою органів Національної поліції для складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Фактичні обставини, викладені в протоколі, повністю відповідають висновку щодо результатів медичного огляду від 09.07.2026, складеного лікарем КНП Сумської обласної ради «ОКМЦ СНЗ» ОСОБА_4 , а тому твердження сторони захисту про складання протоколу в телефонному режимі не спростовують встановленого за результатами лабораторного дослідження стану наркотичного сп`яніння водія ОСОБА_1 , є безпідставними та не свідчать про недопустимість складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції розглянула справу на підставі доказів зібраних особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, надавши їм відповідну оцінку, визнавши їх достатніми у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому на підставі п. 1 ч. 7 ст. 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника - без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 17.09.2026 відносно ОСОБА_1 – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Шевченка Д.С. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуКосолап М. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua