Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №577/1702/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №577/1702/26

Номер провадження 22-ц/816/2977/26

Категорія - 68

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Петен Я.Л. (суддя-доповідач), суддів: Замченко А.О., Худика А.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 ,

на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 серпня 2026 року, постановлену у складі судді Логіна Є.В. в м. Конотопі Сумської області, повний тест ухвали суду виготовлено 31 серпня 2026 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Конотопський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів

в с т а н о в и в :

Короткий зміст заявлених вимог і ухвала суду першої інстанції

25 березня 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника, ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на свою користь пеню в розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2024 року в сумі 178061,40 грн.

05 травня 2026 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожна окремо, подали до суду клопотання про зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України та/або отримання інформації про безвісти зниклого за особливих обставин.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 серпня 2026 року клопотання третіх осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про зупинення провадження у справі, задоволено.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Конотопський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, зупинено до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України.

Роз`яснено учасникам справи, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження, провадження у справі підлягає поновленню в порядку, передбаченому статтею 254 ЦПК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з характеру спірних правовідносин, предмету заявлених вимог, відсутності потреби у невідкладному вирішенні питання щодо утримання дитини, підтвердження факту перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України, а тому вважав наявними підстави для зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

11 вересня 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника, ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що довідка військової частини не є належним доказом підтвердження перебування ОСОБА_3 у складі ЗСУ. Вказує, що з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, належними доказами перебування у складі ЗСУ є військовий квиток та накази командира частини. Зазначає, що ОСОБА_3 має статус зниклого безвісти.

Ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони у справі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Треті особи відзив на апеляційну скаргу не подали, що відповідно до ч. 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Зі сповіщення сім`ї від 24 вересня 2025 року № 4099 слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив матір, ОСОБА_5 , про те, що її син, матрос ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 23 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету України на північно – західній околиці н.п. Гродівка Покровського району Донецької області.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Сумська область, Кролевецький район, м. Кролевець, РНОКПП НОМЕР_1 , є зниклим безвісти на території бойових дій.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 07 листопада 2025 року № 542 ОСОБА_3 перебуває на військовій службі по мобілізації з 07 серпня 2024 року у військовій частини НОМЕР_2 .

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 754/947/22 зазначено: «з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що переведені на воєнний стан; упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні…».

Отже, ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони у справі, оскільки вказана норма є спеціальною гарантією захисту прав та інтересів саме військовослужбовців.

У справі, що переглядається, ОСОБА_3 , як військовослужбовець, або його представник, клопотання про зупинення провадження у справі не подавав.

Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_3 не уповноважував ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_5 представляти його інтереси у цій справі.

Крім того, дружина, ОСОБА_4 , та мати, ОСОБА_5 , з питань, пов`язаних із захистом прав чи інтересів відповідно чоловіка та сина, як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, визначених Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», не позбавлені можливості звернутися та отримати безоплатну вторинну правничу допомогу в порядку, передбаченому Законом України «Про безоплатну правничу допомогу».

Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у цій справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пункт 4 частини першої статті 379 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду ухвали, свідчать про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 259, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником, ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 серпня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Конотопського міськрайонного суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - Я.Л. Петен

Судді: А.О. Замченко

А.М. Худик