Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №521/12656/23
Суддя: Копіца О. В.
Номер провадження: 33/813/1463/26
Номер справи місцевого суду: 521/12656/23
Головуючий у першій інстанції Непорада О. М.
Доповідач Копіца О. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Копіци О.В., секретаря судового засідання Стоянової Л.І., за участю представника Одеської митниці Держмитслужби України Ревенко Т.А., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Маслія В.М., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Маслія В.М. на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30.10.2025 стосовно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- про накладення стягнення за порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 32 361 грн 76 коп., а також стягнуто з нього судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до постанови місцевого суду, з протоколу про порушення митних правил № 0602/UA500000/2023 від 05.04.2023 вбачається, що 24.09.2021 до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці для митного контролю та митного оформлення декларантом ПП «ЕКСІМ-ГРУП» ОСОБА_2 було подано митну декларацію типу «ІМ40АА» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за № UA500060/2021/201070.
В якості підстави для митного оформлення до Одеської митниці були надані: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 21.12.2016, паспорт громадянина України, висновок про якісні характеристики товару від 24.09.2021 № 1200/17/1.2/1.3-24092021-6, договір купівлі-продажу б/н від 21.11.2019, документ про зняття з обліку транспортного засобу № NMS.6302.G.0258.2019 від 21.11.2019, заява на зміну режиму від 24.09.2021 та заява на посвідчення від 24.09.2021.
Відповідно до МД та товаросупровідних документів продавцем легкового автомобіля «OPEL» модель «SIGNUM» (кузов № НОМЕР_2 ), 2004 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_3 , є ОСОБА_3 , а покупцем та одержувачем ОСОБА_1 . Митна вартість автомобіля згідно з договором купівлі-продажу склала 4 500 злотих (30 339,90 грн), митні платежі із застосуванням преференції «310» нараховані та сплачені в розмірі 35 636,86 грн, до яких входять 8 500 грн добровільно сплачених коштів відповідно до пунктів 9-7 та 9-9 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України, після чого транспортний засіб було випущено у вільний обіг.
Листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України від 27.01.2023 № 26/26-04/7.10/139 Одеську митницю повідомлено про отриману відповідь митних органів Республіки Польща від 01.12.2022 № 0201-IGM.541.388.2022.4.JC, відповідно до якої транспортний засіб підлягає зняттю з реєстрації у відповідному органі, який був місцем останньої реєстрації транспортного засобу, за заявою його власника, а відомості про зняття з обліку можуть бути перевірені на публічній урядовій інтернет-сторінці https://historiapojazdu.gov.pl.
Згідно з інформацією зазначеної інтернет-сторінки станом на 11.03.2023 транспортний засіб «OPEL» модель «SIGNUM» (кузов № НОМЕР_2 ) не знято з обліку в Республіці Польща. Таким чином, на думку митного органу, для митного оформлення було надано документи, які стали підставою для заявлення у МД № UA500060/2021/201070 неправдивих відомостей про зняття транспортного засобу з обліку уповноваженим органом у Польщі та застосування преференції у сплаті митних платежів. Сума митних платежів, які підлягали сплаті без застосування преференції «310», відповідно до листа митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці від 03.03.2023 № 7.10-28.1-02/436 склала 89 860,40 грн, тобто недобір митних платежів становить 62 723,54 грн.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник Маслій В.М. зазначив, що постанова суду 1-ої інстанції є незаконною та необґрунтованою з огляду на наступні обставини:
- суд 1-ої інстанції зробив висновок про не зняття транспортного засобу з обліку в Республіці Польща на підставі джерел іноземною мовою, які не досліджені із забезпеченням перекладу на українську мову, а відомості інтернет-сторінки станом на 11.03.2023 не доводять неправдивості відомостей станом на дату митного оформлення 24.09.2021;
- суд не перевірив первинні документи, які нібито містять неправдиві відомості, зокрема документ про зняття транспортного засобу з обліку від 21.11.2019, не встановив, що саме в ньому є неправдивим, та не з`ясував механізм їх подання;
- суб`єктом відповідальності за ст. 485 МК України може бути лише декларант або уповноважена ним особа, тоді як МД подавалась і пакет документів формувався декларантом ПП «ЕКСІМ-ГРУП» ОСОБА_2 , а прямого умислу та мети неправомірного зменшення митних платежів у діях ОСОБА_1 не встановлено;
- відсутня норма, яка б ставила застосування преференції «310» у залежність від зняття транспортного засобу з обліку в іноземній державі, тому причинний зв`язок між поданим документом та зменшенням митних платежів не доведено;
- суд не надав оцінки клопотанню сторони захисту від 02.11.2023, а справу розглянуто без належного повідомлення ОСОБА_1 , протокол також складено за його відсутності;
- закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 467 МК України, оскільки митний орган отримав інформацію про порушення 26.12.2022 та 27.01.2023, а суд розглядав справу понад два роки замість п`ятнадцяти днів, визначених ст. 525 МК України.
Посилаючись на викладене, захисник просить постанову суду 1-ої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
Позиція інших учасників провадження.
В судовому засіданні представник Одеської митниці Держмитслужби України Ревенко Т.А. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, повністю доведена наявними в матеріалах справи доказами, а постанова суду 1-ої інстанції є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим просила залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Натомість, у судовому засіданні в режимі відеоконференції брав участь захисник Маслій В.М., який підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, вважаючи постанову суду 1-ої інстанції незаконною та необґрунтованою, та просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду 1-ої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Враховуючи неявку ОСОБА_1 в судове засідання, апеляційний суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 268, ч. 6 ст. 294 КУпАП, ч. 4 ст. 526 МК України та з`ясувавши думку інших учасників справи, вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення захисника Маслія В.М. та представника Одеської митниці Ревенко Т.А., проаналізувавши матеріали справи та доводи апелянта, апеляційний суд доходить висновків про наступне.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ч. 1 ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до приписів ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.
Частиною 1 ст. 377 МК України встановлено, що товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Згідно із ч. 6 ст. 377 МК України товари, зазначені у частинах першій та п`ятій цієї статті, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, повинні бути зняті з обліку в цих органах.
Законом України від 15.04.2021 № 1403-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», який набрав чинності 15.06.2021, розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України доповнено пунктами 9-7, 9-8, 9-9, 9-10.
Пунктом 9-7 розділу XXI МК України встановлено, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності зазначеним Законом, митне оформлення транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п`яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703 (крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними підпозиціями 8703 10, 8703 40), 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, за умови сплати належних митних платежів з дотриманням особливостей, встановлених пунктом 77 підрозділу 2 та пунктом 36 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 9-8 розділу XXI МК України протягом того ж строку звільняються від оподаткування ввізним митом транспортні засоби особистого користування (у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію), що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п`яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту.
Отже, спрощене митне оформлення транспортного засобу із застосуванням зазначених пільг є різновидом його митного оформлення для вільного обігу, а тому можливе лише за умови дотримання вимоги ч. 6 ст. 377 МК України щодо зняття транспортного засобу з обліку в реєстраційних органах іноземної держави. Відтак факт зняття транспортного засобу з обліку в уповноваженому органі Республіки Польща є відомостями, необхідними для застосування спрощеної процедури розмитнення та пов`язаних з нею пільг у сплаті митних платежів, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність причинного зв`язку між поданим документом про зняття з обліку та зменшенням митних платежів є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи, у переліку документів, поданих до МД № UA500060/2021/201070 (графа 44), зазначено довідку про зняття транспортного засобу з обліку № NMS.6302.G.0258.2019 від 21.11.2019, тобто наявність такого документа заявлена митному органу як підстава для митного оформлення транспортного засобу «OPEL» модель «SIGNUM» (кузов № НОМЕР_2 ) у вільний обіг із застосуванням пільг.
Апеляційний суд враховує доводи сторони захисту про те, що рішення № NMS.6302.G.0 258.2019 від 21.11.2019 видане Президентом міста Конін, тобто тим самим органом, який 21.12.2016 видав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 . Водночас збіг органу, що видав свідоцтво про реєстрацію, та органу, від імені якого оформлено рішення про зняття з обліку, сам по собі не підтверджує факту реального зняття транспортного засобу з обліку, який має бути перевірений з урахуванням інших доказів у справі.
Так, з інформації щодо перетинання митного кордону України транспортним засобом «OPEL» модель «SIGNUM» (кузов № НОМЕР_2 ), сформованої з автоматизованої системи митного оформлення та наявної в матеріалах справи, вбачається, що зазначений транспортний засіб востаннє ввезено на митну територію України 10.06.2018 у митному режимі тимчасового ввезення, а відомостей про його вивезення за межі митної території України після цієї дати матеріали справи не містять.
Водночас рішення про зняття транспортного засобу з обліку датоване 21.11.2019, а для митного оформлення транспортний засіб подано лише 24.09.2021. Таким чином, якщо виходити з дійсності зняття з обліку, з 21.11.2019 до 24.09.2021, тобто майже два роки, транспортний засіб, перебуваючи на території України, не мав реєстрації в жодній державі, що не узгоджується з іншими обставинами, які вбачаються з матеріалів справи.
Зокрема, згідно із текстом рішення № NMS.6302.G.0258.2019 від 21.11.2019 одночасно зі зняттям транспортного засобу з обліку скасовано свідоцтво про реєстрацію DR/ НОМЕР_4 та номерні знаки НОМЕР_5 . Однак, як вбачається з фотознімків транспортного засобу, виконаних під час митного оформлення 24.09.2021, на ньому були встановлені саме постійні номерні знаки НОМЕР_5 , а не тимчасові, а свідоцтво про реєстрацію DR/ НОМЕР_4 , наявне в матеріалах справи без будь-яких відміток про його скасування, було подано митному органу як підстава для митного оформлення та зазначене в МД разом із реєстраційним номером НОМЕР_3 , а також у заяві на посвідчення від 24.09.2021. Тобто документ і номерні знаки, які згідно з рішенням від 21.11.2019 мали втратити чинність, продовжували використовуватися для ідентифікації транспортного засобу як зареєстрованого в Республіці Польща.
Зазначені обставини узгоджуються з відомостями урядової інтернет-сторінки https://historiapojazdu.gov.pl, звіт з якої наявний у матеріалах справи разом з перекладом на українську мову, згідно з якими станом на 11.03.2023 статус реєстрації транспортного засобу «OPEL» модель «SIGNUM» (кузов № НОМЕР_2 ) визначено як «Registered» (зареєстрований) у Великопольському воєводстві, кількість власників становить один, датою видачі чинного документа є 21.12.2016, а свідоцтво про реєстрацію значиться отриманим власником.
Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що зазначені відомості станом на 11.03.2023 не підтверджують стану реєстрації транспортного засобу на дату митного оформлення 24.09.2021. Згідно з цим звітом після першої реєстрації транспортного засобу в Республіці Польща 20.12.2016 та видачі свідоцтва про реєстрацію 21.12.2016 жодних інших реєстраційних дій щодо нього не здійснювалось. Отже, у разі фактичного зняття транспортного засобу з обліку 21.11.2019 станом на 11.03.2023 він не міг би значитися зареєстрованим за тим самим власником і з тим самим свідоцтвом про реєстрацію без нової реєстрації, відомостей про яку матеріали справи не містять.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо дослідження судом 1-ої інстанції джерел іноземною мовою без перекладу, оскільки звіт з урядової інтернет-сторінки наявний у матеріалах справи з перекладом на українську мову, а договір купівлі-продажу від 21.11.2019 та рішення № NMS.6302.G.0258.2019 від 21.11.2019 були подані для митного оформлення в інтересах самого ОСОБА_1 , їх реквізити відображені в МД та протоколі про порушення митних правил державною мовою, а сторона захисту не заперечує їх змісту.
Таким чином, матеріалами справи доведено, що для митного оформлення транспортного засобу «OPEL» модель «SIGNUM» (кузов № НОМЕР_2 ) із застосуванням спрощеної процедури розмитнення та преференції у сплаті митних платежів митному органу було надано документи, які стали підставою для заявлення в МД № UA500060/2021/201070 неправдивих відомостей про зняття транспортного засобу з обліку в уповноваженому органі Республіки Польща.
Щодо доводів апеляційної скарги про неналежного суб`єкта відповідальності апеляційний суд зазначає, що відповідно до МД № UA500060/2021/201070 у графі 8 «Одержувач» та у графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначено ОСОБА_1 , який є покупцем та одержувачем транспортного засобу відповідно до договору купівлі-продажу від 21.11.2019. Тобто, ПП «ЕКСІМ-ГРУП» в особі ОСОБА_2 здійснювало декларування зазначеного транспортного засобу в інтересах ОСОБА_1 , внаслідок чого не несе відповідальності за зобов`язання замовника, які останній має безпосередньо перед митницею. При цьому ОСОБА_1 не надано доказів того, що митний брокер був уповноважений ним на вчинення дій щодо придбання на його ім`я транспортного засобу, а також зняття його з обліку в країні реєстрації.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 24.09.2021 особисто звернувся до начальника митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці із заявою про надання дозволу на зміну митного режиму тимчасового ввезення транспортного засобу «OPEL» модель «SIGNUM» (кузов № НОМЕР_2 ) на митний режим імпорту, а також особисто сплатив митні платежі за його митне оформлення, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 24.09.2021.
Отже, саме ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, за обставин, встановлених судом 1-ої інстанції, а його дії вчинялися умисно. Умисел ОСОБА_1 полягав у здійсненні митного оформлення транспортного засобу із застосуванням спрощеної процедури розмитнення та пільг у сплаті митних платежів, які діяли тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України № 1403-IX, для чого митному органу були надані документи, які стали підставою для заявлення в МД неправдивих відомостей про зняття транспортного засобу з обліку в Республіці Польща. Зважаючи на те, що сутність преференції полягає у наданні переваг, які відображаються у зменшенні митних платежів, ОСОБА_1 , будучи зацікавленим у застосуванні спрощеної процедури розмитнення в пільговий період, повинен був переконатися у фактичному знятті транспортного засобу з обліку в Республіці Польща.
Аналогічний підхід застосовано Одеським апеляційним судом за подібних обставин у постановах від 15.10.2024 у справі № 521/13282/23 та від 19.03.2026 у справі № 521/8889/23.
Щодо доводів апеляційної скарги про закінчення строків накладення адміністративного стягнення апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення виявлено 26.12.2022, коли до Держмитслужби України надійшла відповідь митних органів Республіки Польща від 01.12.2022, а матеріали справи надійшли до суду 18.05.2023. Отже, з дня виявлення правопорушення до дня надходження справи до суду сплинуло менше шести місяців, тобто строк, передбачений ч. 1 ст. 467 МК України, не закінчився, а на час розгляду справи судом цей строк зупинився. Порушення строку розгляду справи, визначеного ст. 525 МК України, не впливає на перебіг строку накладення адміністративного стягнення та не є підставою для закриття провадження у справі.
Не є підставою для скасування постанови суду 1-ої інстанції і доводи апеляційної скарги про неповідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом 1-ої інстанції, ненадання оцінки клопотанню сторони захисту від 02.11.2023 та складення протоколу за відсутності особи, оскільки МК України не пов`язує дійсність протоколу з обов`язковою присутністю особи під час його складення, а під час апеляційного розгляду справи, здійсненого з урахуванням ч. 7 ст. 294 КУпАП, стороні захисту забезпечено можливість викласти всі свої доводи та заперечення, які перевірені апеляційним судом і не спростовують висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 .
Отже, перевіривши доводи захисника, апеляційний суд вважає, що суд 1-ої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та обґрунтовано застосував до нього адміністративне стягнення у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією цієї статті, у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Разом з тим, визначаючи розмір штрафу, місцевий суд допустив арифметичну помилку. Згідно із протоколом про порушення митних правил та матеріалами справи несплачена сума митних платежів становить 62 723,54 грн, а отже, 50 відсотків від цієї суми становлять 31 361,77 грн, а не 32 361,76 грн, як зазначено в оскаржуваній постанові. Таким чином, визначений судом 1-ої інстанції розмір штрафу перевищує 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, які суд вважав за необхідне застосувати.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно із п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника Маслія В.М. підлягає частковому задоволенню, а постанова суду 1-ої інстанції - зміні в частині розміру штрафу з визначенням його в сумі 31 361 грн 77 коп., що становить 50 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Керуючись ст.ст. 7, 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 486, 527, 528, 529 МК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Маслія В.М., в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30.10.2025 стосовно ОСОБА_1 змінити в частині розміру адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 31 361 (тридцять одна тисяча триста шістдесят одна) грн. 77 коп.
В іншій частині постанову суду 1-ої інстанції залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца
Оригінал: reyestr.court.gov.ua