Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №521/10726/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1468/26

Номер справи місцевого суду: 521/10726/23

Головуючий у першій інстанції Непорада О. М.

Доповідач Копіца О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Копіци О.В., секретаря судового засідання Стоянової Л.І., за участю представника Одеської митниці Держмитслужби України Ревенко Т.А., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Краснопивцева О.К., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Бурчо І.Й. на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10.07.2025 стосовно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника ТОВ «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- про закриття провадження у справі про порушення митних правил, передбаченого ст. 476 МК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про порушення митних правил, передбаченого ст. 476 МК України, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, а вилучений товар вирішено повернути.

Відповідно до постанови суду 1-ої інстанції, з протоколу про порушення митних правил № 0049/50000/23 від 20.01.2023 вбачається, що 24.11.2022 до митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці для митного контролю та митного оформлення декларантом, директором ТОВ «Стіллі» ОСОБА_1 було подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» (далі МД) № 22UA500 500043461U5 з товарами «взуття», що переміщувались у вантажному транспортному засобі р/н НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Разом із МД до митного органу було подано зовнішньоекономічний контракт № 2 від 01.08.2022, CMR б/н від 04.11.2022, інвойс № 7Н-1 від 16.11.2022, пакувальний лист до інвойсу від 16.11.2022 та інші товаросупровідні документи. Відповідно до цих документів вантаж слідував від фірми-відправника «Hebei Xiong`an Jingsi Trading Co., LTD.» (Китай) на адресу фірми-одержувача ТОВ «Стіллі» (м. Одеса, бул. Лідерсівський, 9А, кв. 73, код ЄДРПОУ 44601800).

19.12.2022 на підставі переліку форм митного контролю, згенерованих автоматизованою системою аналізу та управління ризиками, посадовими особами Одеської митниці проведено митний огляд товарів за МД № 22UA500500043461U5, за результатами якого на товарі № 1 «Взуття на підошві та з верхом з полімерного матеріалу: черевики чоловічі, що закривають щиколотку, без металевого підноска, внутрішня деталь верху з штучного хутра: арт. H211-1 OLIVE, р-р 41-45, 8 пар; арт. H211-2 BLACK/RED, р-р 41-45, 56 пар; арт. H211-3 BLACK, р-р 41-45, 32 пари. Торговельна марка: STILLI. Виробник: HEBEI XIONG`AN JINGSI TRADING CO., LTD. Країна виробництва: Китай» загальною кількістю 96 пар виявлено ознаки порушення прав інтелектуальної власності на зображувальний знак для товарів і послуг «три смужки», внесений до митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності за № 615, майнові права на який відповідно до свідоцтва про міжнародну реєстрацію знака № 730835 належать компанії «adidas AG» (Федеративна Республіка Німеччина).

Митницею прийнято рішення про відбір зразків, які згідно з актом про взяття проб і зразків товарів № 4 від 28.12.2022 передано для проведення експертних досліджень. 13.01.2023 до Одеської митниці листом представника правовласника ТОВ «Інтелект груп Україна» Маслюка О.Г. від 12.01.2023 № 20230111-2 (вх. № 721/13 від 13.01.2023) надійшов висновок судового експерта Сопової К.А. від 12.01.2023 № 189-01/23, відповідно до якого позначення у вигляді паралельних смуг, розміщене на бічній поверхні товару, заявленого за МД № 22UA500500043461U5, за артикулами H211-1 OLIVE, H211-2 BLACK/RED, H211-3 BLACK, є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком, зареєстрованим за міжнародною реєстрацією № 730835.

Таким чином, на думку митного органу, директором ТОВ «Стіллі» ОСОБА_1 ввезено на митну територію України зазначений товар у кількості 96 пар із зображенням знака для товарів і послуг «три смужки», майнові права на який належать компанії «adidas AG», з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, чим вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 476 МК України.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник Одеської митниці Держмитслужби України Бурчо І.Й. зазначила, що постанова суду є необґрунтованою, винесеною всупереч вимогам ст. 245 КУпАП та ст. 486 МК України щодо повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи з огляду на наступні обставини:

- суд 1-ої інстанції передчасно закрив провадження, оскільки під час митного огляду на товарі виявлено позначення «три смужки», схожість якого зі знаком, що належить компанії «adidas AG», підтверджено висновком експерта від 12.01.2023 № 189-01/23, дозволу правовласника на переміщення товару не надавалось, а ОСОБА_1 як директор і декларант ТОВ «Стіллі» є посадовою особою підприємства в розумінні п. 43 ч. 1 ст. 4 МК України, відповідальною за подання митному органу документів;

- місцевим судом не враховано рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2023 у справі № 916/3519/22, яким ТОВ «Стіллі» заборонено використовувати позначення, тотожні та схожі з торговельною маркою за міжнародною реєстрацією № 730835 від 17.03.2000 настільки, що їх можна сплутати, у тому числі шляхом декларування та імпорту (ввезення) в Україну товарів «Взуття на підошві та з верхом з полімерного матеріалу: туфлі чоловічі для активного відпочинку, що не закривають щиколотку, внутрішня деталь верху з штучного хутра»;

- за аналогічних обставин виявлення Одеською митницею фактів порушення ТОВ «Стіллі» охоронюваних законом прав інтелектуальної власності постановою Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/3215/23 директора ТОВ «Стіллі» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 476 МК України.

Посилаючись на викладені обставини, представник Одеської митниці Бурчо І.Й. просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 476 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням прав інтелектуальної власності.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Натомість, у судовому засіданні в режимі відеоконференції брав участь його захисник Краснопивцев О.К., який не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Враховуючи неявку ОСОБА_1 в судове засідання, апеляційний суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 268, ч. 6 ст. 294 КУпАП, ч. 4 ст. 526 МК України та з`ясувавши думку інших учасників справи, вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення представника Одеської митниці Ревенко Т.А., яка підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, думку захисника Краснопивцева О.К., який заперечував проти її задоволення, проаналізувавши матеріали справи та доводи апелянта, апеляційний суд доходить висновків про наступне.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ч. 1 ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до приписів ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 495 МК України встановлює, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обґрунтовуючи оскаржувану постанову, суд 1-ої інстанції послався на те, що передбачена чинним законодавством експертиза посадовою особою митного органу не призначалась, у матеріалах справи відсутній експертний висновок, наданий у передбаченому МК України порядку, який би підтверджував схожість позначень на товарах ТОВ «Стіллі» зі знаком правовласника до ступеня сплутування, а висновок експерта від 12.01.2023 № 189-01/23 надано на замовлення представника компанії «adidas AG».

З урахуванням викладених обставин, місцевий суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст. 476 МК України.

Диспозиція ст. 476 МК України передбачає адміністративну відповідальність за ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, крім товарів, до яких відповідно до частини третьої статті 397 цього Кодексу не застосовуються заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності, передбачені частиною першою статті 397 цього Кодексу.

Склад правопорушення становить сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Отже, для притягнення особи до відповідальності за ст. 476 МК України митний орган має довести насамперед сам факт порушення прав інтелектуальної власності, тобто в даному випадку те, що нанесене на ввезений товар позначення є тотожним або схожим зі знаком правовласника настільки, що їх можна сплутати. Вирішення цього питання потребує спеціальних знань, а тому має бути з`ясоване шляхом проведення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 515 МК України експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Згідно із ч. 2 ст. 515 МК України експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Частиною 1 ст. 516 МК України передбачено, що визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Як вбачається з матеріалів справи, експертиза в порядку, визначеному ст.ст. 515, 516 МК України, у цій справі посадовою особою митного органу не призначалась і не проводилась.

Апеляційний суд враховує, що висновок судового експерта Сопової К.А. від 12.01.2023 № 189-01/23, на який посилається апелянт, стосується саме товару, заявленого за МД № 22UA5005000 43461U5, за артикулами H211-1 OLIVE, H211-2 BLACK/RED, H211-3 BLACK, і містить висновок про схожість позначення на зразках цього товару зі знаком за міжнародною реєстрацією № 730835 настільки, що їх можна сплутати.

Проте зазначений висновок складено на підставі заяви ТОВ «Інтелект груп Україна», яке діяло в інтересах правовласника.

Водночас сторона захисту наполягала на відсутності схожості позначень, тобто питання про наявність самої події правопорушення від початку було спірним. За таких обставин митний орган, на якого покладено обов`язок доведення, мав з`ясувати це питання шляхом призначення експертизи в порядку ст.ст. 515, 516 МК України, проте цього не зробив, обмежившись висновком, наданим правовласником.

Апеляційний суд враховує, що Законом України від 22.08.2024 № 3926-IX ч. 14 ст. 399 та п. 4 ч. 1 ст. 495 МК України викладено в новій редакції, відповідно до якої порушення прав інтелектуальної власності може бути підтверджено, зокрема, висновком правовласника, а такий висновок віднесено до доказів у справі про порушення митних правил. Проте зазначені зміни внесено вже після отримання висновку від 12.01.2023 № 189-01/23 та складення протоколу про порушення митних правил. Крім того, і за чинною редакцією МК України висновок правовласника є лише одним із доказів, який відповідно до ч. 2 ст. 495 МК України оцінюється на основі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. За умови, що сторона захисту від початку заперечувала схожість позначень, висновок, складений на замовлення представника правовласника поза межами процедури, визначеної ст.ст. 515, 516 МК України, не може бути єдиною і достатньою підставою для висновку про наявність події правопорушення.

При цьому, апеляційний суд не спирається і на висновки експертів від 21.11.2022 № 36/11-2022 та від 16.01.2023 № 225/1-20/22, надані стороною захисту, оскільки з їх змісту вбачається, що вони стосуються взуття «туфлі чоловічі для активного відпочинку, що не закривають щиколотку», а не товару, який є предметом цієї справи.

Не спростовує висновків суду 1-ої інстанції і посилання апелянта на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2023 у справі № 916/3519/22, оскільки як вбачається з його змісту, предметом розгляду в тій справі була інша партія товару, а саме 3 032 пари взуття «туфлі чоловічі для активного відпочинку, що не закривають щиколотку», подані до митного оформлення за МД від 09.11.2022 № UA500500/2022/041164, тоді як у цій справі йдеться про 96 пар черевиків, задекларованих за МД від 24.11.2022 № 22UA500500043461U5. Зразки товару, що є предметом цієї справи, предметом дослідження у справі № 916/3519/22 не були, а позовні вимоги в тій справі задоволено, зокрема, з урахуванням визнання позову відповідачем. Відтак обставини, встановлені зазначеним рішенням, не мають преюдиційного значення для цієї справи.

Апеляційний суд також враховує, що за аналогічних обставин постановою Одеського апеляційного суду від 18.11.2024 у справі № 521/9663/23 залишено без змін постанову суду 1-ої інстанції про закриття провадження у справі про порушення митних правил, передбаченого ст. 476 МК України, стосовно ОСОБА_1 за протоколом про порушення митних правил № 0048/50000/23 від 20.01.2023, складеним щодо товару з тими самими артикулами H211-1, H211-2, H211-3 на підставі висновку експерта, наданого правовласником, з огляду на те, що експертиза в порядку ст.ст. 515, 516 МК України митним органом не призначалась.

Аналогічний підхід застосовано і в постанові Одеського апеляційного суду від 16.09.2024 у справі № 521/24523/23 щодо ТОВ «Стіллі». Необхідність забезпечення єдності судової практики та правової визначеності вимагає, щоб за однакових обставин спори вирішувалися однаково.

Що стосується посилання апелянта на постанову суду апеляційної інстанції у справі № 521/3215/23 стосовно ОСОБА_2 , то вона ухвалена в іншій справі щодо іншої особи та за інших обставин, її копії до апеляційної скарги не додано, і сам по собі результат розгляду іншої справи не може підміняти доведення вини конкретної особи у конкретній справі.

Апеляційний суд також зауважує, що в апеляційній скарзі митний орган вдався до повторного викладення обставин, наведених у протоколі про порушення митних правил, не навівши конкретних обґрунтувань незгоди з мотивами, з яких виходив суд 1-ої інстанції, а обіцяного в апеляційній скарзі обґрунтування після ознайомлення з повним текстом постанови суду до суду апеляційної інстанції не надав.

За приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 01.03.2001, «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 неодноразово вказує на те, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що митним органом не надано належних та достатніх доказів того, що ввезений ТОВ «Стіллі» за МД № 22UA500500043461U5 товар містить позначення, схоже зі знаком за міжнародною реєстрацією № 730835 настільки, що їх можна сплутати, тобто не доведено самого факту ввезення товарів з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд констатує, що в даному випадку посадовими особами митного органу не було доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст. 476 МК України, у зв`язку із чим суд 1-ої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі.

Отже, апеляційний суд вважає постанову місцевого суду законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги представника Одеської митниці Держмитслужби України.

Керуючись ст.ст. 7, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 486, 527, 528, 529 МК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Бурчо І.Й. - залишити без задоволення.

Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10.07.2025, якою закрито провадження у справі про порушення митних правил, передбаченого ст. 476 МК України, стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца