Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №468/343/26 — Миколаївський апеляційний суд

26.10.26

22-ц/812/2000/26

Справа №468/343/26

Провадження № 22-ц/812/2000/26

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу

Акціонерного товариства «Універсал Банк»

на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2026 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Бодровою О.П., повну постанову складено того ж дня, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказували, що monobank - це проєкт АТ «Універсал Банк», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом, яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

11.11.2023 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Клієнт) встановив мобільний додаток monobank. Відповідно до п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", далі - Умови, мобільний додаток monobank - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі - Мобільний додаток).

Пройшовши реєстрацію, та надавши один пакетів документів відповідачка підписала Анкету-заяву Клієнта до договору про надання банківських послуг "Мonobank" шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

На підставі укладеного договору та вищезазначених пунктів відповідач отримав кредит у розмірі 61300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Відповідач порушила зобов`язання за кредитним договором, допустила заборгованість, яка складає 69 625,92 грн, з яких: 69 625,92 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також судові витрати.

Рішенням Сігурівського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.11.2023 у розмірі 40 242,01 грн, а також 1923,58 грн понесених судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що доведеним є факт укладення договору про надання банківських послуг відповідачем, підписання його сторонами, в тому числі з використанням власноручного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» та отримання відповідачем кредиту, що останнім не заперечується.

Шляхом підписання Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «УНІВЕРСАЛ БАНК» між позивачем та відповідачем 11.11.2023року укладено Договір про надання банківських послуг «Monobank».

З наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з рахунку відповідача ОСОБА_1 вбачається, що остання активно користувалася кредитними коштами АТ «Універсал Банк» шляхом проведення різних транзакцій та неодноразово вносила кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості різними сумами, однак сплачені нею кошти не перекривали фактично витрачених коштів з кредитного ліміту, у зв`язку з чим заборгованість зростала.

Окрім того, матеріли справи не містять доказів, що з моменту встановлення кредитного ліміту та користування ним, відповідач висловлював незгоду з діями Банку, з посиланням на непогодження умов договору, тощо.

Також, матеріали справи не містять доказів, що відповідач звертався до суду з позовом про визнання недійсними та неправомірними умов кредитного договору.

Суд звернув увагу, що встановлення кредитного ліміту лише надає клієнту можливість використати суму кредитного ліміту або утриматися від її використання, а зобов`язання з повернення кредитних коштів залежить лише від волевиявлення клієнта.

Таким чином, відповідач на власний розсуд вирішував чи використовувати наданий йому кредитний ліміт, чи утриматися від його використання. Ключовим моментом є власне дії відповідача з ініціювання платіжної операції за рахунок не власних коштів, а за рахунок кредитних коштів, що становить собою операцію з кредитування рахунку, чим фактично акцептовано пропозицію банку з кредитування рахунку в обсязі та в межах кредитного ліміту, що свідчить про прийняття та схвалення власними діями факту кредитування рахунку в обсязі, що визначено самим відповідачем вчиняючи саме таку кількість транзакцій і в такому обсязі, в якому він вважав за доцільне використати запозичені кошти.

Разом з тим, укладений сторонами договір не передбачає права банку самостійно списувати відсотки за користування кредитними коштами за рахунок тіла кредиту.

Зарахування до тіла кредиту несплачених процентів є неправомірним, оскільки тіло кредиту - це отримана позичальником сума, а відсотки це плата за користування кредитними коштами. Відсотки нараховуються саме на залишок тіла кредиту. Позивачем включено до тіла кредиту суму, яка не була отримана позичальником.

Таким чином, включення у розмір заборгованості за тілом кредиту суму списаних відсотків за користування кредитом є необґрунтованим та не відповідає нормам ст.1054, 1056-1 ЦК України.

Окрім того, згідно розрахунку заборгованості встановлено, що відсотки нараховувалися за відсотковою ставкою 37,2%, в той час як умовами договору погоджено нарахування відсотків за відсотковою ставкою 3,1% в місяць, що суперечить умовам кредитного договору.

З огляду на викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд виснував, що позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 40 242,01 грн (69 625,92 грн (нарахована заборгованість) – 29 383,91 грн (сума списаних відсотків у рахунок тіла кредиту) = 40 242,01 грн).

В апеляційні скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на ті ж самі обставини, які зазначали у позовній заяві, вказують, що рішення суду першої інстанції, є таким, що винесено на підставі неповного та необ`єктивного з`ясування обставин справи, а також наявних доказів та з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду скасувати в частині відмови у позові і ухвалити у цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг “Monobank” від 11листопада 2023 року в розмірі 29 383.91 грн станом на 04.01.2026 та судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до п.5.10.1. п.5 розділу 2 Умов і правил, розрахунковим періодом для погашення відсотків за Кредитом вважається календарний місяць, наступний за звітним місяцем. Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його поточного рахунку за рахунок власних коштів, а в разі їхньої відсутності - за рахунок Кредитного ліміту, в розмірі відсотків, які підлягають сплаті за цим Договором, з 1 числа до останнього календарного місяця, наступного за звітним (після завершення Пільгового періоду). Списання процентів за рахунок Кредитного ліміту може бути здійснено за умови наявності невикористаного Кредитного ліміту (здійснювати договірне списання). При цьому Сторони, на підставі ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» узгодили, що доручаючи Банку здійснити договірне списання на оплату відсотків за користування кредитом за рахунок Кредитного ліміту, Клієнт використовує кредитні кошти на споживчу ціль, а саме - здійснює трату на оплату послуг Банку за цим Договором. В разі, якщо у Клієнта повністю використаний Кредитний ліміт доручення Клієнта про договірне списання за рахунок Кредитного ліміту не застосовується. В разі якщо доручення Клієнта про договірне списання за рахунок Кредитного ліміту не застосовується, Клієнт зобов`язаний здійснити внесення коштів у готівковій або безготівковій формі в сумі нарахованих відсотків до 23:55 останнього дня календарного місяця, наступного за звітним.

5.20. п.5 розділу 2 Умов і правил, Термін повернення овердрафту в повному обсязі - протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту. Термін погашення відсотків по овердрафту - щомісячно за попередній календарний місяць до 1-го числа.

5.22. п.5 розділу 2 Умов і правил, Кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору.

У цьому випадку банк фактично не включав нараховані відсотки до тіла кредиту в односторонньому порядку, а надавав позичальнику додаткові кредитні кошти відповідно до заздалегідь погоджених сторонами умов договору для погашення відсотків.

Станом на 22.12.2023 о 10:02 заборгованість відповідача за кредитним лімітом була відсутня, оскільки на рахунку обліковувалося 4 931,87 грн, з яких 2 000,00 грн становили кошти кредитного ліміту, а 2 931,87 грн - власні кошти відповідача, що відображено в останній колонці виписки «Залишок після операції».

Починаючи з 22.12.2023 о 10:02 у відповідача почала формуватися заборгованість за кредитним лімітом, що відображено в останній колонці виписки «Залишок після операції», яка становила мінус 97,25 грн. 23.12.2023 о 12:37 кредитний ліміт було збільшено до 50 000,00 грн.

Надалі розмір заборгованості постійно збільшувався, оскільки відповідач здійснювала більше видаткових операцій, ніж операцій із поповнення рахунку. 07.04.2024 о 05:27 кредитний ліміт було зменшено на 2 000,00 грн, унаслідок чого його розмір становив 48 000,00 грн.

Станом на 09.04.2024 о 11:42 відповідач використала 46 792,60 грн. коштів з кредитного ліміту. При цьому, в тому числі відбувалося договірне списання (не овердрафт), а саме відсотки за користування кредитним лімітом погашалися за рахунок невикористаного кредитного ліміту, оскільки власних коштів відповідача, достатніх для сплати відсотків, на рахунку не було, що відповідає положенням пункту 5.10.1 розділу 2 Умов і правил. 29.04.2024 о 08:09 кредитний ліміт було збільшено на 2 000,00 грн, а тому його розмір становив 50 000,00 грн.

Станом на 29.05.2024 о 09:10 було використано 49 638,44 грн кредитного ліміту. 30.05.2024 о 05:24 кредитний ліміт було збільшено на 4 000,00 грн, унаслідок чого його розмір становив вже 54 000,00 грн.

Станом на 03.07.2024 о 12:53 відповідач здійснювала більше видаткових операцій, ніж операцій із поповнення рахунку, тому заборгованість становила 53 664,17 грн. При цьому, в тому числі відсотки за користування кредитним лімітом погашалися за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту відповідно до пункту 5.10.1 розділу 2 Умов і правил (договірне списання (не овердрафт)). 05.07.2024 о 12:21 кредитний ліміт було збільшено на 3 000грн, унаслідок чого його розмір становив 57 000грн.

Станом на 01.08.2024 о 05:24 відповідач продовжувала здійснювати більше видаткових операцій, ніж операцій із поповнення рахунку, унаслідок чого заборгованість становила 57 941,61 грн. При цьому, в тому числі відсотки за користування кредитним лімітом також погашалися за рахунок невикористаного кредитного ліміту, відповідно до пункту 5.10.1 розділу 2 Умов і правил (договірне списання (не овердрафт)).

Разом з тим, оскільки на цей момент розмір кредитного ліміту становив 57 000 грн, сума в розмірі 941,61 грн (57 941,61 грн – 57 000,00 грн) була погашена за рахунок овердрафту, оскільки власні кошти відповідача були відсутні, а кредитний ліміт був використаний повністю (п. 5.22 розділу 2 Умов і прави). 07.08.2024 о 14:07 кредитний ліміт було збільшено на 5 000,00 грн, унаслідок чого його розмір становив 62 000,00 грн.

Станом на 01.09.2024 о 04:49 відповідач продовжувала здійснювати більше видаткових операцій, ніж операцій із поповнення рахунку, тому заборгованість становила 63 215,25 грн. При цьому в тому числі відсотки за користування кредитним лімітом також погашалися за рахунок невикористаного кредитного ліміту, відповідно до пункту 5.10.1 розділу 2 Умов і правил (договірне списання (не овердрафт)).

Разом з тим, з урахуванням того, що кредитний ліміт на цей момент становив 62 000,00 грн, сума в розмірі 1 215,25 грн (63 215,25 грн – 62 000,00 грн) була погашена за рахунок овердрафту, оскільки власних коштів на рахунку не було, а кредитний ліміт було використано повністю (п. 5.22 розділу 2 Умов і прави). 17.09.2024 о 13:23 відповідач поповнила свій рахунок на суму 2 800,00 грн, унаслідок чого заборгованість зменшилася до 60 415,25 грн.

Надалі, станом на 01.10.2024 о 04:20, відповідач здійснювала більше видаткових операцій, ніж операцій із поповнення рахунку, унаслідок чого заборгованість збільшилася до 63 906,84 грн.

При цьому відсотки за користування кредитним лімітом також погашалися за рахунок невикористаного кредитного ліміту, відповідно до пункту 5.10.1 розділу 2 Умов і правил (договірне списання (не овердрафт)).

Разом з тим, оскільки кредитний ліміт на той момент становив 62 000,00 грн, сума в розмірі 1 906,84 грн (63 906,84 грн – 62 000,00 грн) була погашена за рахунок овердрафту відповідно до пункту 5.22 розділу 2 Умов і правил. 17.10.2024 о 17:59 відповідач поповнила рахунок на суму 1 000,00 грн, унаслідок чого заборгованість зменшилася до 62 906,84 грн. 01.11.2024 о 03:50 банком було нараховано та погашено відсотки в розмірі 1 999,31 грн, унаслідок чого загальна сума заборгованості збільшилася до 64 906,15 грн.

Зазначене погашення було здійснено за рахунок овердрафту, оскільки власні кошти відповідача були відсутні, а кредитний ліміт у розмірі 62 000 грн. використано повністю, що відповідає положенням пункту 5.22 розділу 2 Умов і правил.

У подальшому, до 01.06.2025, банк щомісячно продовжував нараховував відсотки та здійснював їх погашення за рахунок овердрафту за аналогічним механізмом. Крім того, слід ураховувати, що після кожного нарахування відсотків, починаючи фактично з 17.10.2024 і до 24.01.2025, відповідач здійснювала виключно поповнення рахунку з метою погашення наявної заборгованості та не вчиняла нових видаткових операцій.

Так, відповідно до пункту 5.9 п.5 розділу 2 Умов і правил П.5.9. на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок Кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному застосунку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця. Тарифами Банку передбачено процентну ставку в розмірі 3,1 % на місяць. Отже, сторони погодили не лише розмір процентної ставки, а й порядок її застосування, який полягає в щоденному нарахуванні процентів за фактичну кількість днів користування кредитними коштами.

Фактичний механізм нарахування процентів, який застосовується Банком, полягає у приведенні місячної процентної ставки до річного показника та подальшому визначенні денної процентної ставки.

Таким чином, процентна ставка у розмірі 3,1 % на місяць відповідає ставці 37,2% річних (3,1 % / 12 місяців). Після цього річна процентна ставка розподіляється на фактичну кількість календарних днів у відповідному році. Наприклад, у 2024 році денна ставка становила: 37,2 % / 366 = 0,10163934 % на день. Надалі розмір процентів за кожен конкретний день визначався шляхом множення денної процентної ставки на суму фактичної заборгованості.

При цьому, відповідно до тарифів Базова відсоткова ставка 3,1 % на місяць нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості.

Отже, зазначення в розрахунку величини 37,2 % не свідчить про застосування Банком іншої процентної ставки, а лише відображає технічний спосіб перерахунку погодженої сторонами місячної процентної ставки (3,1 %) у річний показник, необхідний для здійснення щоденного нарахування процентів відповідно до умов договору.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , діючи через свого представника ОСОБА_3 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Зі змісту ч.1 ст.367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 11 листопада 2023 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання банківських послуг, шляхом підписання сторонами Анкети-заяви до вказаного договору. За цим договором АТ «Універсал Банк» відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_2 (а.с.15).

В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку. Узгоджено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць.

Відповідач погодилася, що ця Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (далі — Договір).

Окрім того, відповідно до пункту 5 погодилася з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку Договір набуває чинність.

Підписавши Анкету-заяву відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій.

Згідно довідки про наявність рахунку від 04.01.2026, ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , тип рахунку – Картка Чорна, активна до 05/29 /а.с.22/.

Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту, встановлено що за карткою НОМЕР_1 встановлено наступні суми кредитного ліміту: 11.11.2023 09:56:20 – 2000,00 грн; 23.12.2023 12:27:19 – 50 000,00 грн; 07.04.2024 05:27:22 – 48 000,00 грн; 29.04.2024 08:09:56 – 50 000,00 грн; 30.05.2024 05:24:54 – 54 000,00 грн; 05.07.2024 12:21:02 – 57 000,00 грн; 07.08.2024 14:07:09 – 62 000,00 грн; 25.01.2025 11:22:26 – 61 300,00 грн /а.с.23/.

З розрахунку заборгованості за договором №б/н від 11.11.2023, виписки про рух коштів по картці за період з 11.11.2023 по 04.01.2026 року, вбачається, що станом на 04.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 69 625,92 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Кредитний ліміт - 61 300,00 грн, сума витрат за період -127 430,26 грн, сума зарахувань за період - 47 495,23 грн /а.с.9-14/.

Із матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, яка містить, зокрема, анкетні та контактні дані сторін. У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що вона погодився з тим, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту і Тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, становить між сторонами договір про надання банківських послуг.

Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank, ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок в АТ "Універсал Банк" у гривні на її ім`я та просить встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. Невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг "Monobank", з підписанням якого в мобільному додатку Договір набуває чинності.

Також позивачем долучено до позову Умови і правила обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, виписка по рахунку та розрахунок заборгованості №б/н від 11 листопада 2023 року, в якому вказано заборгованість відповідача в розмірі 69625,92 гривні (тіло кредиту), станом на 04 січня 2026 року, тоді як відсотки відсутні.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший ч. 1 ст. 207 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спору).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Між тим, матеріали справи не містять доказів, що позичальник розумів, ознайомився та погодився з умовами та правилами банківських послуг, підписуючи анкету-заяву про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у визначених банком розмірах і порядках нарахування.

Витяг із веб-сайту позивача належним доказом бути не може, адже цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

З огляду на їхній мінливий характер ці умови не можна вважати складовою кредитного договору, а тому неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Відсутність позову про оспорення кредитного договору чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи.

У справах споживачів кредитних послуг держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну, рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Отже, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інше не відповідало б принципу справедливості, добросовісності, розумності та уможливило покладання на слабшу сторону невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Тому при вирішенні спірних правовідносин обґрунтованим є застосування постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), які в т.ч. викладені щодо правильного застосування норм права, порушених в апеляційній скарзі, зокрема, щодо належності та допустимості поміж анкети-заяви, витягів з тарифів, умов і правил надання банківських послуг тощо, а також особливостей, за відповідних обставин, укладення договору приєднання в порядку ст.634 ЦК України та необхідності врахування принципу захисту прав споживачів фінансових послуг.

У постанові ВС від 18 травня 2022 року (справа № 697/302/20) підтверджено, що саме наведений вище підхід до оцінки факта узгодження між сторонами істотних умов договору застосовується також і у межах правовідносин, що виникають у зв`язку із укладенням кредитного договору у системі Monobank, що запроваджена (практикується) АТ "Універсал Банк".

Як встановлено, Умови і правила обслуговування в АТ "Універсал Банк" та Тарифи є документами, зміст яких може в односторонньому порядку змінюватися та доповнюватися банком, про що зазначено безпосередньо в цих документах. За таких обставин долучена позивачем до матеріалів справи редакція Умов і Тарифів підтверджує лише її наявність станом на 11.11.2023, проте не є доказом того, що саме ці умови - щодо порядку нарахувань та погашень, діяли на дату виникнення заборгованості, за розрахунком самого позивача. Долучена копія Умов і правил не містить підпису позичальника та не засвідчена як така, що є чинною саме на зазначену дату, а тому в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, з якими саме умовами нарахувань та порядку погашень була ознайомлена відповідачка станом на дату виникнення спірної заборгованості.

Доводи позивача про те, що в анкеті-заяві сторони кредитного договору узгодили нарахування процентів за ставкою 3,1% на місяць після завершення 62-денного пільгового періоду таких висновків не спростовують. Як вбачається з наданих позивачем виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, відповідачка неодноразово вносила кошти в рахунок часткового погашення заборгованості. При цьому, з підстав, викладених вище, позивачем не доведено, що саме визначений Умовами порядок черговості (пріоритетності) погашення заборгованості - тіла кредиту, нарахованих процентів чи інших складових - діяв та був погоджений з відповідачкою станом на дату внесення нею відповідних платежів, а отже такий порядок не може вважатися узгодженим сторонами договору.

За таких обставин позивач як розробник договору приєднання та особа, що самостійно формує розрахунок заборгованості, мав довести, яким чином фактично розподілялися кошти, внесені відповідачкою, та обґрунтувати правомірність віднесення цих платежів на погашення тієї чи іншої складової боргу.

Натомість з розрахунку заборгованості вбачається, що нараховані проценти також погашалися і за рахунок додатково наданих банком кредитних коштів (п. 5.22 Умов), тобто шляхом самостійного збільшення позивачем кредитної заборгованості на суму власних нарахувань. Внаслідок цього сума нарахованих процентів приєднувалася до тіла кредиту та ставала базою для подальшого нарахування процентів на проценти, що за відсутності доведеної погодженості порядку розподілу платежів унеможливлює перевірку судом достовірності наданого позивачем розрахунку та встановлення дійсного розміру заборгованості.

Одними із основоположних принципів цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Колегія суддів зважає на те, що згідно з ч.ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись з позовом, позивач заявив до стягнення суму 69625.92 грн, як заборгованість за тілом кредиту в цілому, не виокремлюючи в позовних вимогах окремо суму нарахованих процентів. Разом з тим, з підстав, викладених вище, значна частина цієї суми фактично сформована за рахунок капіталізації нарахованих банком процентів, правомірність та узгодженість механізму нарахування яких позивачем не доведено. Крім того, оскільки кредитування здійснювалося у формі кредитної лінії (кредитного ліміту), розмір заборгованості за тілом кредиту не може перевищувати встановленого сторонами кредитного ліміту. Проте в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про розмір кредитного ліміту, погодженого банком з відповідачкою, що позбавляє суд можливості перевірити, чи не перевищує заявлена до стягнення сума меж кредитування, узгоджених сторонами договору.

Фактично банк наполягає на стягненні заборгованості, розрахованої на підставі умов кредитного договору, погодженість та чинність яких станом на дату виникнення заборгованості не доведено, а тому такі нарахування є неправомірними з підстав, викладених вище.

Враховуючи наведене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що сума заборгованості у розмірі 69625,92 грн не є заборгованістю за тілом кредиту, оскільки сформована за рахунок нарахованих та списаних в односторонньому порядку відсотків за користування кредитним лімітом, а тому обґрунтовано задовольнив позов частково, стягнувши заборгованість за тілом кредиту в розмірі 40 242,01 грн.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Згідно з частин 4, 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення у цій справі, є дата складення повного судового рішення - 26 жовтня 2026 року.

Керуючись статями 268, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення, рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2026 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 26 жовтня 2026 року.