Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №749/1023/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/1023/26

Номер провадження 2/749/656/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

26 жовтня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.

за участю секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №749/1023/26 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останньої заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.07.2019 у розмірі 38 965,69 грн станом на 07.06.2026 та понесені судові витрати у розмірі 3 328,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в рамках monobank відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank, на яких за заявою клієнта встановлюється кредитний ліміт. ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank. 21.07.2019 року, пройшовши реєстрацію та надавши документи, відповідач підписала Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг «monobank» шляхом застосування електронного (цифрового) підпису. Відповідач цим підписом погодилась з тим, що Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов`язання за Договором виконав, надавши кредит у розмірі 17 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, не надала грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 38 965,69 грн, з якої: 34 421,24 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 4 544,45 грн – заборгованість за пенею.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 30 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позові просив розгляд справи провести без його участі, проти винесення судом заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, зокрема судом було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі № 749/1023/26 відповідача ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, 26 жовтня 2026 року судом постановлено ухвалу про здійснення заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, жодних заяв від неї не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подала, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд та учасники судового процессу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя (ч. 1 ст. 5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з принципом диспозитивності суд розглядаєсправи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставідоказів, поданихучасникамисправиабовитребуваних судом у передбаченихцим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Приписами ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, щокожна сторона повинна довести обставини, які маютьмзначення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Універсал Банк» запущено проект Monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту Monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга – переведення витрат у розстрочку.

Судом встановлено, що 21.07.2019 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг шляхом застосування електронного (цифрового) підпису.

Підписуючи цю Анкету-заяву електронним (цифровим) підписом відповідач погодилась, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг та зобов`язалась виконувати його умови.

Також підтвердила: що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені їх копії відповідають оригіналу; ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту; ознайомлення зі змістом Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків; що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку.

Просила: відкрити поточний рахунок на ім`я ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору; вважати наведений зразок власноручного підпису або його аналог обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками та засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем.

Згідно довідки про наявність рахунку від 07.06.2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відкрито рахунок за IBAN НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , тип рахунку – ОСОБА_2 , валюта рахунку – гривня, статус картки – активна до 08/29.

Позивачем також до позову АТ «Універсал Банк» додано: Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | UniversalBank, затверджені протоколом правління №46 від 24.11.2021, що набули чинності з 27.11.2021; Паспорт споживчого кредиту Чорної картки продуктів monobank; Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (при отриманому кредиті в сумі 100000 грн); Розрахунок заборгованості за договором № б/н від 21.07.2019, укладеного між АТ «Універсал Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 07.06.2026.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно із п.п. 2.3 п. 2 Розділу І Умов, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між Банком та клієнтом, є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунку; договору про споживчий кредит.

Підпунктами 2.1, 2.4, 2.5 пункту 3 розділу II Умов визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку (далі - Картка, або Платіжна картка). Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank» (далі - Договір). Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Платіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.

Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 розділу II Умов, Форма надання Кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.

Підпункт 5.6 пункту 5 розділу II Умов передбачає, що клієнт повинен здійснювати операції в межах Кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг Банку відповідно до Тарифів.

Згідно із підпунктом 5.7 пункту 5 розділу II Умов, Банк надає інформацію про кредитний ліміт Платіжної картки до її активації за допомогою Мобільного додатку та/або контактного центру Банку.

Також підпунктами 5.15-5.19 п. 5 Розділу II Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов`язання Клієнтом за Договором, зокрема встановлено, що у разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов`язань), на залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф (пеню) у розмірі, визначеному Тарифами (за формулою: 100 грн + 6,2 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця), а також відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних.

Згідно Довідки про розмір встановленого ліміту від 07.06.2026 вбачається, що розмір встановленого Кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг monobank від 21.07.2019 року неодноразово змінювався (з 7000 грн до 20000 грн) та станом на 07.06.2026 року становить 17000,00 грн.

Як вбачається із наданої позивачем Виписки про рух коштів по картці, яка відкрита на ім`я відповідача ОСОБА_1 , за період з 15.12.2019 по 07.06.2026, остання користувалась кредитним лімітом, частково повертала використану суму кредитного ліміту, здійснювала інші витрати.

З наданого Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 21.07.2019 станом на 07.06.2026 вбачається, що сума заборгованості за наданим кредитом становить 38965,69 грн, з яких: 34421,24 грн- загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0,00 грн- заборгованість за відсотками; 4544,45 грн- заборгованість за пенею; 0,00 грн- заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що жоден із перелічених документів не містить підпису чи електронного підпису відповідача ОСОБА_1 . Вказане свідчить про відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів того, що відповідач була належно ознайомлена саме з цими документами, зокрема з умовами нарахування штрафних санкцій (пені), визначеними у Тарифах.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі прострочення повернення чергової частини кредиту позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, в тому числі, використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону № 675 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У конкретному випадку суд вважає, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір в рамках банківського проєкту «monobank» відповідно до вимог чинного законодавства, за яким остання отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

За змістом ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Звертаючись до суду з позовом, Банк просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 38965,69 грн, з якої 34421,24 грн становить тіло кредиту, а 4544,45 грн - пеня за порушення виконання грошового зобов`язання.

Суд не може погодитися і з розміром заявленої до стягнення заборгованості у повному обсязі з огялду на наступне.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за укладеними договорами.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17 грудня 2020 року в справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року в справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року в справі № 200/5647/18.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується виписками по рахунку (рух коштів по картці) відповідача.

З виписки від 07.06.2026 року про рух коштів по картці, наданої позивачем, слідує, що відповідачем у період з 22.11.2019 по 07.06.2026 року фактично використано/знято грошові кошти в загальній сумі 121 526,50 грн, а фактично зараховано/внесено відповідачем - 82 560,81 грн.

Таким чином, різниця між використаними і зарахованими (внесеними) відповідачем коштами складає 38 965,69 грн, що відповідає розміру позовних вимог.

Проте, з дослідженої виписки судом встановлено, що позивачем були нараховані відсотки за користування кредитом на загальну суму 32 519,04 грн (283,22; 305,34; 318,93; 305,7; 312,55; 301,8; 305,85; 309,25; 300; 310,82; 297,64; 305,29; 303,77; 271,8; 301,7; 295,04; 300,97; 285,65; 300,09; 305,15; 299,96; 305,41; 289,86; 335,83; 313,03; 294,83; 335,46; 162,36; 169,88; 161,46; 182,91; 344,21; 331,57; 364,98; 369,8; 399,8; 409,33; 364,25; 412,47; 408,98; 455,47; 441,33; 451,78; 461,62; 443,68; 462,56; 443,25; 460,87; 468,93; 437,43; 485,5; 463,79; 480,03; 468,13; 487,8; 481,68; 475,02; 472,27; 452,09; 468,47; 478,73; 420,3; 463,81; 15,19; 600,8; 505,2; 504,52; 772,42; 493; 535,43; 519,9; 1074,15; 1074,15; 970,2; 1074,15; 5,63; 3,48; 139,91; 280,55; 391,72; 587,14; 70,02 – враховані в тіло кредиту) та штрафи на загальну суму 4 994,45 грн (450 грн (50; 50; 50; 100; 100; 100 - враховані в тіло кредиту) + 4 544,45 грн (100; 1029,79; 1004,85; 1235,66; 100; 1074,15 - заявлені до стягнення в позовних вимогах).

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем було надано копії: Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, затверджених протоколом правління №46 від 24.11.2021, що набули чинності з 27.11.2021; Паспорту споживчого кредиту Чорної картки продуктів monobank; Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача; Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 21.07.2019, укладеного між АТ «Універсал Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 07.06.2026.

Надані позивачем Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір штрафних санкцій (пені) за порушення зобов`язань, строк дії кредитної лінії, порядок повернення кредиту, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.

Проте, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки продуктів monobank, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача не містять підпису відповідача, та матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Умовами і Правилами, у тому числі з умовами розділу щодо санкцій за порушення зобов`язань за кредитом, відповідачка ознайомилась та погодилась, підписуючи 21.07.2019 року Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.

Водночас, дана Анкета-заява не містить істотних умов договору кредиту, таких як сума кредиту, строк кредитування, а також розмір та порядок нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов`язання.

АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил, Тарифів та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису. В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді вказаних документів, зокрема Тарифів, якими встановлено розмір пені (штрафу, що розраховується за формулою: 100 грн + 6,2 % від суми загальної заборгованості на перший день відповідного календарного місяця) та відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 % річних.

Так, надані позивачем Умови і правила обслуговування при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, з огляду на їх мінливий характер (право банку в односторонньому порядку змінювати їх зміст, що й підтверджується наявністю у Розрахунку заборгованості декількох різних значень базової процентної ставки – 38,4 %, 37,2 %, 19,2 %, 74,4 % річних – застосованих протягом строку дії Договору), не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, зокрема щодо розміру та порядку нарахування процентів, штрафних санкцій, чи механізму капіталізації такої заборгованості у тіло кредиту (п. 5.20 Умов), чи щодо прямої вказівки про збільшення обов`язків споживача, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Сама по собі підписана Анкета-заява, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують ознайомлення та погодження відповідача з Тарифами, не може бути підставою для стягнення пені (штрафних санкцій), оскільки така Анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору, яка встановлює умови відповідальності позичальника.

Суд зауважує, що використання відповідачем картки та часткове повернення коштів не свідчить про те, що вона знала і розуміла, як це передбачено вимогами законодавства, умови, порядок та розмір нарахування штрафних санкцій за кредитом, отже, сам по собі факт користування такими коштами не породжує виникнення обов`язку сплати пені, а породжує лише обов`язок повернення суми фактично отриманих (використаних) коштів. Подібного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.03.2019 р. у справі № 751/861/17-ц.

Таким чином, позивачем не було доведено правомірності нарахування відсотків та пені за Договором.

Відтак вимога про стягнення пені у розмірі 4544,45 грн задоволенню не підлягає. Крім того не підлягають стягненню відсотки у розмірі 32 519,04 грн та пеня у розмірі 400 грн, що враховані у розмір заборгованості за тілом кредиту.

Крім того, суд звертає увагу на законодавчу заборону стягувати штраф/пеню у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) у період воєнного стану.

Так, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває станом на час розгляду справи.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив що п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків, таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки судом встановлено недоведеність погодження відповідачкою умов Тарифів і Умов щодо порядку нарахування відсотків, неустойки, суд доходить висновку, що заборгованість у розмірі 32 969,04 грн (32 519,04+450), яка є похідною від таких нарахувань, так само не підлягає стягненню, як і заявлена окремо пеня у розмірі 4 544,45 грн.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, з огляду на доведеність факту отримання відповідачем кредитних коштів у межах встановленого кредитного ліміту та невиконання нею зобов`язання з їх повернення, а також з огляду на недоведеність позивачем факту погодження відповідачем умов щодо нарахування відсотків, неустойки та врахування такої заборгованості у тіло кредиту, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 452,20 грн (34 421,24 - 32 969,04), та відмову в частині стягнення решти заборгованості за тілом кредиту у розмірі 32 969,04 грн і пені у розмірі 4 544,45 грн.

Відповідно до пункту 6 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було сплачено 3328,00 грн судового збору.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, в розмірі 3,73 % від заявлених (1 452,20 грн від 38 965,69 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі 124,13 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 525, 526, 549, 551, 599, 610, 612, 615, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 141, 178, 211, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 275, 279–289, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.07.2019 у розмірі 1 452 (одна тисяча чотириста п`ятдесят дві) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) судовий збір у розмірі 124 (сто двадцять чотири) грн 13 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновського районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев