Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №734/2027/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/2027/26

Провадження № 3/734/1223/26

ПОСТАНОВА

іменем України

26 жовтня 2026 року селище Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., за участю: секретаря судових засідань Ієвлевої О.В., адвоката Похилько С.М., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України. Жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

29.04.2026 о 23 год. 45 хв. в с. Кіпті, дорога а/м-01, 98 км., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість мови та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога КНП ЧОПНЛ ЧОЛ ОСОБА_1 відмовився. Про відповідальність у разі відмови був неодноразово попереджений. Відтак, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), чим повторно (Постанова Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП) вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Адвокат у судовому засіданні просив закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та надав на адресу суду відповідне клопотання. Мотивує свої вимоги тим, що до ОСОБА_1 як військовослужбовця діє спеціальний порядок огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст.266-1 КУпАП. Відтак, вся процедура огляду, яку застосували до останнього є недійсною, а її результати недопустимими доказами. Також зазначає, що працівники поліції після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не проінформували його про конкретну причину зупинки. Аналіз відеозапису, на якому зафіксована поведінка та зовнішній вигляд ОСОБА_1 , свідчить про те, що ознаки наркотичного сп`яніння були удаваними, відтак вимога проходження медичного огляду носила неправомірний характер. У протоколі, який складений за ч.2 ст.130 КУпАП відсутня така кваліфікуюча ознака, як повторність. Копії матеріалів належним чином не засвідчені.

Дослідивши матеріали справи, про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

В той же час, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 2 ст.130 КУпАП передбачено покарання за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653295 від 30.04.2026, згідно з яким 29.04.2026 о 23 год. 45 хв. в с. Кіпті, дорога а/м-01, 98 км., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість мови та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога КНП ЧОПНЛ ЧОЛ ОСОБА_1 відмовився. Про відповідальність у разі відмови був неодноразово попереджений;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакцій від 30.04.2026 у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість мови та поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою;

- довідку старшого інспектора ВАП УПП у Чернігівській області, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 29.04.2006;

- постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафі в розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років;

- відеозаписом з боді-камери поліцейського, на якому зафіксовано, працівники поліції на службовому автомобілі зупиняють автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Причину зупинки називають – рух в лівій смузі при вільній правій. Останній повідомляє їх, що є військовослужбовцем та вимагає присутності працівників військової служби правопорядку. Поліцейський пояснює ОСОБА_1 , що оскільки він керує транспортним засобом, то і відповідальність несе на загальних підставах. На вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія, ОСОБА_1 відповідає: «Я нічого вам показувати не буду». Пізніше поліцейські все ж встановлюють особу ОСОБА_1 та з`ясовують, що він позбавлений права керування транспортними засобами. Під час спілкування поліцейський висловлює підозру, що ОСОБА_1 перебуває під впливом наркотичних речовин. Посвітивши ОСОБА_1 ліхтариком в очі, поліцейський каже, що зіниці його очей взагалі не реагують на світло, мова сповільнена, а поведінка є такою, що не відповідає обстановці. У зв`язку з виявленими ознаками, поліцейський пропонує ОСОБА_1 проїхати до лікаря-нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 заявляє, що відмовляється їхати на огляд та наполягає на виклик працівників ВСП. Поліцейський неодноразово роз`яснює ОСОБА_1 наслідки не виконання вимоги, однак останній від огляду відмовляється. Після цього поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 його права та складає протокол за порушення вимог п.2.5 ПДР за ст.130 КУпАП. Після складання поліцейський оголошується протокол ОСОБА_1 та повідомляє йому про відсторонення від керування транспортним засобом.

Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.

При цьому суд констатує, що на вимогу працівників поліції, які виявили ознаки наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 мав виконувати передбачені законом вимоги поліцейського щодо огляду на стан сп`яніння, але відмовився від виконання такої вимоги.

Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз. 3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак таких дій не вчинив.

Під час розгляду справи судом з`ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч. Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин стороною захисту не надано.

Матеріали справи свідчать про те, що поліцейським було дотримано вимоги закону, які регламентують процедуру проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також фіксацію відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №587472 від 10.02.2026 року відповідає вимогам ст.256 КУпАП та містить дату і місце його складання, посаду, прізвище, ім`я та по батькові особа, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Суд зазначає, що підставою для висунення ОСОБА_1 вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння стало суб`єктивне припущення поліцейського про перебування зазначеної особи у стані сп`яніння, яке ґрунтувалося на наявності у неї передбачених п. 4 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, ознак наркотичного сп`яніння.

Висунення такої вимоги призвело до виникнення у водія обов`язку пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 пройти огляд була такою, що не ставила під сумнів факт відмови.

На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що у даному випадку було необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.

Таким чином дії працівників поліції відповідають вимогам «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735.

Стосовно твердження захисника про порушення процедури огляду на стан сп`яніння військовослужбовця, встановленої ст.266-1 КУпАП, суд зазначає таке.

Згідно документів, долучених стороною захисту, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі.

Положеннями статті 266-1 КУпАП визначений порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Під час судового розгляду було встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом поза межами території будь-якої військової частини. Також стороною захисту не надано суду відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , останній виконував невідкладне службове завдання або бойове розпорядження.

ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом, внаслідок чого, як водій транспортного засобу, повинен виконувати вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху.

Таким чином, суд критично оцінює доводи захисника про порушення процедури огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.

Щодо відсутності у протоколі такої кваліфікуючої ознаки, як повторність, суд зазначає, що постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафі в розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років.

Частиною 2 ст.130 КУпАП передбачено покарання за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Відтак у суду не виникає сумніві вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Не зазначення у протоколі такої кваліфікуючої ознаки, як повторність не впливає на суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.

Інші доводи сторони захисту суд до уваги не бере, оскільки вони не спростовують порушення водієм ОСОБА_1 п.2.5 ПДР, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сукупність вищевказаних доказів підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки він від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року.

Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суддя, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, дійшов висновку про призначення безальтернативного адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665, 60 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, 266, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накласти відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів із моменту її винесення.

Суддя