Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №728/2449/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2449/26

Номер провадження 2/728/1230/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

26 жовтня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Лободи Н.В.

за участі секретаря судового засідання - Кулик Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

22.09.2026 до Бахмацького районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі – Позивач) до ОСОБА_1 (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що Позивач на підставі договору факторингу №ККЛУ-20082021 від 20.08.2021 набув право вимоги до Відповідача про стягнення заборгованості в сумі 16400.00 грн. за кредитним договором, укладеним Відповідачем з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 27.02.2021. Оскільки Відповідач взяті на себе обов`язки по сплаті заборгованості за вказаним кредитним договором не виконує, Позивач змушений звернутися до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з Відповідача кредитну заборгованість в сумі 16400.00 грн., а також понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2662.40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 8000.00 грн.

Згідно з ухвалою суду від 23.09.2026 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 26.10.2026.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Представник Позивача у позовній заяві та у окремо поданому клопотанні просить розглянути справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подав.

З письмової згоди представника Позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1623628 від 27.02.2021, укладеного за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний додаток, Відповідач отримав від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредит у розмірі 5000.00 грн. на строк 30 днів із визначенням зниженої фіксованої процентної ставки – 0.38% в день, стандартної фіксованої процентної ставки –1.90% в день, шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки Відповідача № НОМЕР_1 ; орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою – 693.50% річних, за зниженою ставкою – 138.70% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою – 7850.00 грн., за зниженою ставкою – 5570.00 грн. (а.с.7-13).

Згідно із п.п.4.2.1, 4.2.5 Договору, сторони домовились, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту, за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту; загальна кількість автопролонгацій за цим Договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів (включаючи період, визначений в п.1.3 Договору (строк кредиту) та періоди пролонгацій). Тобто якщо у разі наступної (чергової) автопролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120, така автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є таким, що настав (а.с.8 зворотна сторона).

Вказаний договір та Додаток №1 до нього у виді Графіку платежів підписані Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т606, а також Паспорт споживчого кредиту - електронним підписом одноразовим ідентифікатором ІТ606 (а.с.11 зворотна сторона, 12, 13 зворотна сторона, 16 зворотна сторона).

Відповідно до листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 11.05.2026 №1-1105, 27.02.2021 на платіжну карту НОМЕР_2 було успішно перераховано кошти на суму 5000.00 грн., номер транзакції в системі іРаy.ua - 81549521 (а.с.17 зворотна сторона).

Згідно з інформацією АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» від 08.10.2026 №20.1.0.0.0/7-261005/65805-БТ та випискою за договором за період 27.02.2021 – 04.03.2021, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 27.02.2021 перераховано кошти в сумі 5000.00 грн. (а.с.52, 53).

29.03.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем був укладений Додатковий договір до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1623628, згідно з яким строк кредитування за договором продовжено на строк 30 днів; дата повернення кредиту та сплати процентів – 29.04.2021; процентна ставка за договором 1.90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом; орієнтовна реальна річна процентна ставка – 693.50% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту – 7850.00 грн. (а.с.14-16).

Вказаний Додатковий договір підписаний Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т606, Паспорт споживчого кредиту - електронним підписом одноразовим ідентифікатором ІТ606 (а.с.14 зворотна сторона, 16).

20.08.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Позивачем був укладений договір факторингу №ККЛУ-20082021, за яким права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами за плату було відступлено Позивачу. При цьому правом вимоги є право грошової вимоги клієнта до боржників, строк платежу за якою настав та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених боржниками кредитних договорів, та підтверджуються документацією (а.с.21-24, 26).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ККЛУ-20082021 від 20.08.2021 та розрахунку заборгованості, Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №1623628 від 27.02.2021 на суму 16400.00 грн., яка складає 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. – заборгованості за тілом кредиту та 11400 (одинадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. – заборгованості за відсотками (а.с.18-20, 25).

Згідно із досудовою вимогою від 04.09.2026 №21057686, яка була надіслана Позивачем на адресу Відповідача, останнього повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором №1623628 від 27.02.2021 та запропоновано здійснити погашення заборгованості в сумі 16400.00 грн. (а.с.26 зворотна сторона).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, основним видом діяльності якої є 64.92 Інші види кредитування (а.с.27).

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

У силу статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст.ст.1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідо к передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що д о нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, надані Позивачем докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором, укладеним з первісним кредитором, оскільки як встановлено судом, всупереч умовам договору позики ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань, не погасив наявну заборгованість ні первісному кредитору, ні новому, а тому вона підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, який є новим кредитором.

Разом з тим, вирішуючи питання про суму заборгованості, яка підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до практики Верховного Суду, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до ст.1048 ЦК України.

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст.1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін, оскільки на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення кредиту/позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла в Постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 в справі №912/1120/16 (пункт 6.19).

Як зазначалось вище, у кредитному договорі сторони обумовили розмір процентів за користування кредитом та строк кредиту, який з урахуванням укладеного між ними Додаткового договору закінчується 29.04.2021.

Також, п.п.4.2.1, 4.2.5 Договору передбачена можливість автоматичного продовження строку користування кредитом (автопролонгації) у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту. При цьому у Договорі зазначено, що загальна кількість календарних днів користування кредитом, включаючи строк дії договору та періоди пролонгацій, не може бути більшою за 120 календарних днів. Тобто, якщо у разі наступної (чергової) автопролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120, така автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є таким, що настав (а.с.8 зворотна сторона).

Разом із тим, із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані з 27.02.2021 по 27.07.2021, тобто за 151 календарний день, у той час як нарахування процентів мало припинитися після 120 дня з дати укладення кредитного договору, тобто з 26.06.2021. Розмір заборгованості за процентами на вказану дату становив 8360.00 грн. і, таким чином, саме вказана сума заборгованості за процентами підлягає стягненню з Відповідача.

Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості у сумі 13360.00 грн., яка складає 5000.00 грн. – заборгованості за основною сумою боргу та 8360.00 грн. – заборгованості за відсотками.

У зв`язку із частковим задоволенням позову (на 81.5%), у відповідності до положень ст.141 ЦПК України, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати у виді сплаченого судового збору у сумі 2169.86 грн. та у виді витрат на правничу допомогу у сумі 6520.00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.141, 247, 265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1623628 від 27.02.2021 на загальну суму 13360 (тринадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп., яка становить: 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. – заборгованості за тілом кредиту та 8360 (вісім тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. – заборгованості за відсотками.

У задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) грн. 86 коп. у рахунок відшкодування судового збору та 6520 (шість тисяч п`ятсот двадцять) грн. 00 коп. у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Позивач - ТОВАРИСТВО з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,б.1, корпус 28, ідентифікаційний код юридичної особи – 35234236.

Відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте Бахмацьким районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода