Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №752/31863/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/31863/25

Провадження № 2/752/5323/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді: Плахотнюк К.Г., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить припинити стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначених рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року в справі № 752/4109/24, починаючи з 01.07.2025 року (з дати зміни місця проживання).

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року в справі № 752/4109/24 стягнуто з нього на користь відповідача аліменти, в тому числі й на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 зауважує, що на даний час старший син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з ним і таке рішення дитиною прийнято свідомо та добровільно, при цьому відповідач, як мати дитини, не заперечувала проти такого вибору сина.

Позивач зазначає, що в зв`язку з постійним проживанням дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним, він самостійно та в повному обсязі забезпечує його потреби, зокрема: організовує відвідування сином школи та додаткових занять, повністю забезпечує його шкільним приладдям, одягом, харчуванням, а також оплачує позашкільний розвиток, в той же час на утриманні відповідача залишилася молодша дитина.

При цьому, ОСОБА_1 додає, що утримання старшої дитини є значно більшими, а витрати на молодшого сина, який перебуває на утриманні матері значно менші, які в силу віку малолітньої дитини зводяться до базового харчування, догляду та придбання одягу, отже він фактично несе істотно більший тягар витрат на утримання дітей, аніж відповідач, крім того, він має на утриманні непрацездатного та хворого батька, а також сплачує оренду квартири.

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 26.12.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано строк для надання відзиву (а.с. 60-61).

17.02.2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому ОСОБА_5 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що сплачена позивачем сума аліментів є недостатньою для забезпечення першочергових потреб дітей та станом на сьогодні заборгованість по сплаті аліментів позивачем не погашена; рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 12.09.2025 року в справі № 375/1339/24 визначено місце проживання молодшого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю, при цьому питання про місце проживання старшого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом не вирішувалося; в період із 04.07.2025 року по 13.01.2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом з батьком, однак на даний час діти проживають разом з матір`ю; більшість витрат на утримання старшого сина несла відповідач, в тому числі переказувала кошти на його картковий рахунок; за час проживання дитини з батьком збільшилася кількість пропусків дитиною шкільних занять і дитина не відвідували місця відпочинку та розваг; молодший син часто хворіє, в зв`язку з чим постійно потребує медичної допомоги, а також швидко зростає, тому потребує постійної зміни одягу та взуття, перебуває в стані активного фізичного, емоційного та соціального розвитку; підтвердження про перебування на утриманні позивача непрацездатного, хворого батька відсутні (а.с. 68-78).

23.02.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на вказану позовну заяву, в якому ОСОБА_1 вказує, що незважаючи на скрутне матеріальне становище він приймав фактичну участь у забезпеченні дітей, та відповідач перешкоджала йому брати участь у вихованні молодшого сина, в зв`язку із чим він звернувся до суду з відповідним позовом (справа № 752/7682/25 перебуває в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва); проживаючи разом з ним, старший син був усім забезпечений; надані відповідачем чеки та квитанції є неналежними доказами несення витрат по утриманню старшого сина; відповідач здійснювала повний контроль над картковим рахунком дитини; він був у постійному контакті з класним керівником сина з усіх питань, пов`язаних з навчальним процесом (а.с. 90-95).

02.03.2026 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення, в яких ОСОБА_5 зазначає, що доводи позивача про надання допомоги сину та вчинення зі сторони відповідача перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з молодшим сином, а також перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні позивача не підтверджені належними доказами; позивач не був позбавлений можливості також відкрити картку для дитини в будь-якому банку; саме мати супроводжувала сина до психолога та психіатра, оскільки останній потребував допомоги; позивачем не надано жодного доказу проведення спільного відпочинку із сином в період із 04.07.2026 року по 13.01.2026 року (а.с. 199-204).

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2023 року в справі № 752/8371/23 шлюб, зареєстрований 14.11.2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розірвано. Відновлено дошлюбне прізвище дружині « ОСОБА_7 » (а.с. 29-31).

При цьому, з`ясовано, що сторони в справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 07.11.2011 року та серії НОМЕР_2 від 12.10.2021 року, відповідно (а.с. 17-18).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року в справі № 752/4109/24, в тому числі стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, однак не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 19.02.2024 року і до досягнення повноліття або ж зміни матеріального стану сторін (а.с. 32-37).

При цьому, судом встановлено, що постановами державного виконавця Рокитнянського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському р-ні Київської обл. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.06.2025 року відкрито виконавче провадження № 78450742, в тому числі й з виконання виконавчого листа в указаній вище справі, а також від 02.07.2025 року та від 29.09.2025 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 83-83 зворот, 87-88, 94-96).

Згідно з розрахунками від 12.08.2025 року та від 19.11.2025 року в ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів перед ОСОБА_2 (а.с. 97-102, 102 зворот).

25.08.2025 року ОСОБА_1 уклав договір найму, предметом якого є приміщення та майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.2.). Розмір щомісячної основної орендної плати за користування приміщенням становить 27 500,00 грн (п. 3.1.) (а.с. 21-24).

Із змісту заяви про відмову від позовних вимог в частині визначення місця проживання старшого сина ОСОБА_8 представника ОСОБА_2 від 22.07.2025 року, адресованій Рокитнянському районному суду Київської області в справі № 375/1339/24 про визначення місця проживання дітей, вбачається, що з липня 2025 року син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком. Таке рішення прийнято дитиною свідомо та добровільно. Мати, яка є позивачем у справі не заперечувала проти цього вибору сина (а.с. 38-39).

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 23.07.2025 року в справі № 375/1339/24 прийнято заяву представника позивача, адвоката Ніколаєвої Г.Г. про відмову від частини позовних вимог у цивільній справі № 375/1339/24 та закрито провадження в цивільній справі № 375/1339/24 в частині позовних вимог про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 40-41), а рішенням суду в цій же справі від 12.09.2025 року визначено місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_2 за місцем її проживання (а.с. 42-53).

Крім того, судом з`ясовано, що 28.09.2025 року позивачем придбано смартфон вартістю 6 750,00 грн, а також 27.09.2025 року та 28.09.2025 року одяг на загальну суму 4 541,00 грн (а.с. 26-28).

Поряд із цим, відповідачем проводилися оплати в квітні, липні 2025 року, та впродовж вересня 2025 року-лютого 2026 року за: курси, заняття в спортивних секціях, тренування ОСОБА_3 , туристичні послуги, готелі (бронювання номерів), спортивне спорядження, басейн, лижну школу, консультацію для ОСОБА_3 , послуги атракціону, культурно-розважальних і оздоровчих центрів, консультації лікаря (дитячого невролога), медичні послуги (дослідження та огляди), курси іноземної (англійської) мови за ОСОБА_3 , та придбавалися книги, харчування, одяг, побутові речі, спортивне спорядження, шкільне приладдя, квитки, електронні пристрої, ліки та вітаміни, засоби гігієни, всього на суму 172 369,57 грн, а також ОСОБА_2 вела листування щодо курсів веб-дизайну, придбання речей, оформлення ID-картки ОСОБА_3 (а.с. 104-160).

Також ОСОБА_2 за період з 01.06.2025 року по 12.02.2026 року на картку НОМЕР_3 здійснено зарахування надходжень на загальну суму 28 580,00 грн (а.с. 172-179).

Відповідно до інформації Ліцею № 220 м. Києва від 04.12.2025 року № 271, в період з 01.09.2025 року по 02.12.2025 року в ОСОБА_3 наявний 21 день пропусків занять, а в період з 01.09.2024 року по 02.12.2024 року - 15 днів пропусків занять, з приводу чого батьками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надані пояснювальні записки щодо відсутності дитини на заняттях за сімейними обставинами (а.с. 180-181).

З відповіді Закладу дошкільної освіти № 196 м. Києва від 05.02.2026 року № 01, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває в зазначеному закладі з 15.08.2025 року. До закладу дошкільної освіти дитину приводить переважно матір ОСОБА_2 , іноді бабуся ОСОБА_9 (а.с. 182).

Згідно з інформацією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» від 03.02.2026 року № 10 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають укладені декларації про надання первинної медичної допомоги із сімейним лікарем, на прийом до якого дітей здебільшого супроводжувала мати ОСОБА_10 . Батько ОСОБА_1 супроводжував ОСОБА_3 04.09.2025 року (а.с. 183-183 зворот).

З наданих відповідачем фото вбачається відвідування дітьми оздоровчих процедур, перебування в кафе, на прогулянці та на відпочинку, а також в кінотеатрі, катання на лижах і санчатах, приміряння одягу (а.с. 184-188 зворот).

Крім того, судом встановлено, що рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 19.12.2025 року в справі № 375/673/24 в задоволенні позову ОСОБА_11 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_12 про стягнення аліментів відмовлено (а.с. 206-209).

Також в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває cправа № 752/7682/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною та встановлення способів участі батька у вихованні дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з якою способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 1-3 ст. 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За змістом ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У ч. 1 ст. 10 СК України зазначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів (постанова Верховного Суду від 03.02.2021 року в справі № 520/21069/18).

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 04.09.2019 року в справі № 711/8561/16, відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. У цьому аспекті доведенню підлягають саме ті обставини, що діти постійно, а не тимчасово проживають із тим з батьків, хто сплачував аліменти.

Припинення стягнення аліментів можливе тоді, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова Верховного Суду від 28.09.2022 року в справі № 686/18140/21).

Судом з`ясовано, що на підставі рішення суду з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання дітей. Зазначене рішення набрало законної сили, однак виконується позивачем не в повному обсязі.

При цьому, починаючи з 01.07.2025 року неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявив бажання проживати разом з позивачем.

Разом з тим, судом з`ясовано, що із січня 2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю - відповідачем у справі, та перебуває на її утриманні.

І зазначені обставини жодним чином не спростовані стороною позивача.

Отже, тимчасове перебування раніше сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком не є визначенням його постійного місця проживання саме з ним та не може бути підставою для припинення стягнення аліментів, які були присуджені рішенням суду на користь матері.

Більше того, в процесі розгляду вказаної справи, судом встановлено, що саме відповідач бере більш активну участь у вихованні та утриманні, в тому числі й неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , несе пов`язані з цими обставинами значні регулярні витрати, займається лікуванням, навчанням, позашкільним життям дітей, їх дозвіллям, оформленням документів для дитини.

Жодного доказу того, що протягом шести місяців позивач самостійно постійно піклувався про спільних дітей сторін та, зокрема неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично забезпечував їх усім необхідним, покривав витрати на їх утримання, одноосібно займався навчанням і дошкільним вихованням синів, їх розвитком і відпочинком, суду не надано.

Обставина придбання позивачем 28.09.2025 року смартфону, а також 27.09.2025 року та 28.09.2025 року одягу, лише вказує про здійснення одноразової покупки та жодним чином не свідчить про системність таких витрат позивача і покриття останнім постійних щоденних потреб дітей.

При цьому, факт укладення позивачем договору найму приміщення від 25.08.2025 року лише підтверджує обставину набуття ним права володіння та користування нерухомістю, однак також жодним чином не підтверджує понесення ОСОБА_1 витрат в зв`язку з цим саме на утримання дітей.

Так само, і супроводження батьком ОСОБА_1 до лікаря сина ОСОБА_3 лише 04.09.2025 року не доводить одноосібного систематичного та належного піклування про здоров`я дитини з його сторони.

Інших підтверджень оплати ОСОБА_1 шкільного приладдя, одягу, харчування, позашкільних занять дітей, самостійного виховання та супроводження своїх синів тощо, матеріали справи не містять, хоча сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення в справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (постанова Верховного Суду від 04.09.2019 року в справі № 711/8561/16-ц).

Отже, настання обставин, тобто фактичне проживання і повне утримання дітей з особою, яка зобов`язана сплачувати аліменти на утримання цих же дітей на користь особи, з якою діти на час ухвалення рішення про стягнення аліментів проживали, стороною позивача не доведено.

До того ж, суд зазначає, що посилання позивача на перебування в нього на утриманні непрацездатного та хворого батька не підтверджені ні одним доказом, а обставина звернення до суду ОСОБА_11 (батька позивача) до ОСОБА_1 з позовом про стягнення аліментів (справа № 375/673/24) навпаки вказує про наявність спору щодо добровільного виконання останнім свого обов`язку по утриманню батька, який є непрацездатними і потребує матеріальної допомоги.

Таким чином, судом не встановлено обставин проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком на момент розгляду та вирішення справи, а також фактів того, що позивач самостійно піклується про спільних дітей сторін та одноосібно забезпечує їх усім необхідним і повністю утримує, що є підставою для відмови в задоволенні позову в зв`язку з його необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 2, 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Суддя К.Г. Плахотнюк