Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №752/31424/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №752/31424/25

Суддя: Плахотнюк К. Г.

Справа № 752/31424/25

Провадження № 2/752/5348/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2025 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Кредитним договором № 501035230 в сумі 112 460,19 грн, і сплачений судовий в сумі 2 422,40 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 14.06.2018 року між АТ «Альфа Банк» (12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк») та відповідачем укладено Договір про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501035230, відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов Договору, остання зобов`язана достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за Договором щодо надання позичальнику кредиту виконав в повному обсязі, однак, відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого існує заборгованість в розмірі 112 460,19 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 19.02.2026 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с. 152-153).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 14.06.2018 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 підписано оферту на укладання Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501035230, анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», які в сукупності становлять кредитний договір, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит на умовах сплати процентної ставки 17,99 % річних, строком на 24 місяці.

Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, і в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку приватного клієнта № 939085-2025/1029 за період із 14.06.2018 по 30.09.2025. Також, з цієї виписки вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, зокрема здійснювала перекази з картки на картку, покупки та зняття готівки в банкоматах.

Як вбачається з розрахунку заборгованості в ОСОБА_1 існує заборгованість за спірним Договором в загальному розмірі 112 460,19 грн.

01.12.2022 року найменування АТ «Альфа-Банк» змінено на АТ «Сенс Банк».

Відповідно до Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» № 2/2022 від 12.08.2022 року, вирішено змінити найменування Банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Як слідує з витягу з державного реєстру банків, 01.12.2022 року Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. '

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст.1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до умов Кредитного договору, банк зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в поряду та на умовах, що визначені Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Судом встановлено, що банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі.

Однак, ОСОБА_1 не сплачувала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за Договором.

Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, остання зобов`язана достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.

Як підтверджується матеріалами справи, 10.07.2025 року на адресу позичальника направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, однак, відповідачем вказану вимогу залишено без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 існує заборгованість перед позивачем у розмірі 112 460,19 грн, з яких: 71 957,00 грн - прострочене тіло кредиту, та 40 530,19 грн - відсотки за користування кредитом.

Доказів погашення вказаної заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем суду не надано.

Таким чином, заборгованість за Кредитним договором № 501035230 від 14.06.2018 року в заявленому розмірі відповідачем не погашена, а тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що сплачений позивачем під час подачі вказаної позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість в сумі 112 460,19 грн (сто дванадцять тисяч чотириста шістдесят гривень 19 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя К.Г. Плахотнюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua