Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №591/373/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/373/26

Провадження № 2/591/100/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми», вул. Британська, 21 м. Суми, код ЄРДПОУ 04057942 про зобов`язання вчинити дії щодо приватизації,

установив:

У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває цивільна справа про зобов`язати вчинити дії.

В обґрунтування позову позивачка ОСОБА_1 зазначає, що вона, будучи наймачем квартири АДРЕСА_2 , де постійно проживає разом з членами сім`ї – дочкою ОСОБА_2 та онуком ОСОБА_3 , звернулася до Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» із заявою щодо приватизації квартири АДРЕСА_2 . Листом №14.01-15/1595 від 17.12.2025 позивачці ОСОБА_1 було відмовлено в передачі квартири у спільну часткову власність через відсутність законних підстав, а саме у зв`язку з відсутністю ордеру на квартиру. Як вказує позивачка, рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21.10.2025 у справі №591/7663/25 за нею визнано право користування вказаним вище житловим приміщенням. Таким чином відмова відповідача позбавляє позивачку можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.04.2026.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги підготовче засідання, призначене на 08.04.2026, не відбулось та було перепризначено на 14.07.2026.

Ухвалою суду від 14.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 591/373/26 до розгляду по суті на 26.10.2026.

16.07.2026 відповідач подав відзив на позов, не визнає позовні вимоги, зазначає у відзиві, що не мав законних підстав для проведення приватизації через відсутність ордеру на житло.

Позивачка у судове засідання не прибула, 16.07.2026 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 від 09.07.2026 про проведення судового засідання без її участі.

Також у даному електронному листі вкладено заяву ОСОБА_2 від 09.07.2026 про розгляд справи № 591/373/26 без її участі, однак дана заява залишається судом без розгляду, оскільки ОСОБА_2 не є учасником даної справи.

27.07.2026 від позивачки надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Це ж клопотання надійшло від позивачки на електронну адресу суду 13.08.2026.

Розглянувши подане клопотання, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки такий перехід суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Представник відповідача у судове засідання не прибув.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить наступного висновку.

Як встановлено із змісту рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.10.2025 у справі №591/7663/25, ОСОБА_1 є квартиронаймачем за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_2 ), заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком сплачено з нарахуванням за квітень 2025 року в повному обсязі. Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 виготовлено станом на 20.02.2025 на замовлення ОСОБА_1 . З інформації Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» від 17 березня 2024 року №14.03-08/141311, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 з 30.08.1978, ОСОБА_2 з 08.07.1998, ОСОБА_3 з 12.01.2015.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми у справі №591/7663/25, провадження №2/591/1655/25 позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в свої інтересах та в інтересах ОСОБА_3 до Виконкому Сумської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням задоволено. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право користування житловим приміщенням – квартирою за АДРЕСА_2 .

Позивачка звернулась до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради з заявою щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом №14.01-15/1595 від 17.12.2025 Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради відмовило у передачі вказаної квартири у спільну часткову власність ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у неї ордеру на зазначене житло.

Наявність вказаної вище відмови у проведені приватизації квартири порушує права позивачки на отримання у власність вказаного житлового приміщення, що обумовило звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За правилами статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

У частині третій статті 9 ЖК України (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Зазначені норми є загальними, оскільки відсилають до спеціального законодавства.

За статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Згідно з частинами першою, третьою, десятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, для участі в приватизації необхідно дотримання двох умов: постійне проживання у приміщенні, яке підлягає приватизації та його особисте звернення до органів приватизації.

Згідно з пунктами 17, 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом № 396 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року (далі – Положення), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі. Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.

Наведені вище норми вказують на те, що участь у приватизації житла мають право брати особи, які на законних підставах вселилися та проживають у житловому приміщенні, що підлягає приватизації.

Виходячи з аналізу змісту Закону у поєднанні із статтею 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені законодавством права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію (норми ЖК України, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до листа відповідача позивачці було відмовлено у прийнятті рішення про передачу у власність вищезазначеної квартири, оскільки в порушення пункту 18 Положення про порядок передачі, квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, не була надана копія ордеру на жиле приміщення.

На переконання суду позивачка вселилась до квартири АДРЕСА_2 на законних підставах. Законність її проживання за вказаною адресою ніким не оспорюється, тому ОСОБА_1 цілком правомірно звернулась до управління «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми» Сумської міської ради із заявою про приватизацію спірного житлового приміщення, на що отримала відмову, обґрунтовану відсутністю ордера.

Оскільки наявність заяви громадянина, який виявив намір отримати у власність наймане ним житло, та відсутність перешкод, передбачених Законом, є необхідною та достатньою умовою для прийняття відповідним владним органом рішення про приватизацію, суд доходить висновку про можливість визнання за позивачем права на приватизацію вказаної квартири без ордеру.

У частинах першій, другій статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 483/731/19 (провадження № 61-1845св20), такий спосіб захисту у разі порушення права під час приватизації майна, як визнання безпідставної відмови органу приватизації передати у приватну власність таке майно з державного житлового фонду з покладенням обов`язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення є належним.

З урахуванням висновків Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року (справа № 759/1426/22 провадження № 61-15198сво23) органи приватизації, органи місцевого самоврядування мають право відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, лише у випадку відсутності у них права на приватизацію та/або заборони приватизувати конкретне приміщення; зазначення в ордері, що він видається на житлову площу у гуртожитку, а не на житлове приміщення державного житлового фонду, не впливає на його законність як підстави на вселення особи до житла, крім випадку, якщо він скасований або визнаний недійсним; зміна власника житлового фонду, категорії житла (будинку, гуртожитку) не може бути підставою для відмови мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла; неналежне виконання обов`язку щодо обліку житлових приміщень (квартир) державного житлового фонду, що перешкоджає їх приватизації громадянами, які на законних підставах вселилися та проживають у цих приміщеннях (квартирах) та відповідно до закону мають право на їх приватизацію, не може покладати на цих громадян негативні наслідки такої бездіяльності уповноважених органів державної влади / місцевого самоврядування та тягар ризиків відмови у приватизації житлових приміщень (квартир) з цих підстав.

Аналізуючи наявні у справі докази, суд погоджується з доводами позивачки та вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 77, 81, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми», про зобов`язання вчинити дії щодо приватизації квартири, задовольнити.

Зобов`язати Сумську міську раду в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» вчинити дії щодо приватизації житлового приміщення – квартири АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Сумська міська рада в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми», м. Суми, вул. Британська, 21, код ЄРДПОУ 04057942.

Суддя Ю.О. Зеря