Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №635/10806/26 — Харківський районний суд Харківської області

23.10.26

Справа № 635/10806/26

Провадження № 3/635/2917/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., за участю: секретаря судового засідання Гончарової К.Д., прокурора Мельничука О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у сел. Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративний матеріал, який надійшов з 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мерефа Харківського району Харківської області, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , яку 10 березня 2023 року звільнено з посади старшого державного інспектора відділу податкових сервісів Харківської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області (далі – Головне управління), будучи відповідно до п. п. «в», «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 23 березня 2025 року о 08.43 годині, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2023 рік (далі – щорічна декларація за 2023 рік), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Відповідно до п. п. «в», «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII державні службовці, посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Пунктом 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, встановлено, що Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п. 1 Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643, Головне управління ДПС у Харківській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1, ст. 6, ч. 3 ст. 21 Закону України «Про державну службу» державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі – державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців. Встановлюються такі категорії посад державної служби: категорія "В" – інші посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б". Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, – з дня призначення на посаду.

Наказом виконувача обов`язків начальника Головного управління від 07 грудня 2022 року № 602-о/ВС ОСОБА_1 з 08 грудня 2022 року переведено на посаду старшого державного інспектора відділу податкових сервісів Харківської державної податкової інспекції Головного управління.

Вказана посада віднесена до категорії «В» посад державної служби.

ОСОБА_1 10 грудня 2014 року склала Присягу державного службовця.

Згідно з р. 3 Посадової інструкції державного службовця основними посадовими обов`язками старшого державного інспектора відділу податкових сервісів Харківської державної податкової інспекції Головного управління є проведення заходів щодо приймання і комп`ютерної обробки податкової та іншої звітності: перевірка відповідності поданої податкової та іншої звітності формі встановленого зразка, що діє на момент подання документа; перевірка наявності та достовірності обов`язкових реквізитів; перевірка підписів посадових осіб, печатки (за наявності), тощо.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, посадовою та службовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Наказом виконувача обов`язків начальника Головного управління від 07 березня 2023 року № 360-о ОСОБА_1 10 березня 2023 року звільнено з посади старшого державного інспектора відділу податкових сервісів Харківської державної податкової інспекції Головного управління.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування – особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст. 1726 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII встановлено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Так, ОСОБА_1 , яку 10 березня 2023 року звільнено з посади старшого державного інспектора відділу податкових сервісів Харківської державної податкової інспекції Головного управління, 23 березня 2025 року о 08.43 годині подала щорічну декларацію за 2023 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Покликання на вказану декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/28f03577-200d-4121-b7c5-b0bbd0a419ad.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 щорічну декларацію за 2023 рік (яку відповідно до абз 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII повинна була подати до 01 квітня 2024 року) подала 23 березня 2025 року, тобто несвоєчасно.

Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов`язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частиною 1 ст. 65-1 Закону № 1700-VII встановлено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , яку 10 березня 2023 року звільнено з посади старшого державного інспектора відділу податкових сервісів Харківської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області, являючись згідно з п. п. «в», «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 23 березня 2025 року о 08.43 годині, подала без поважних причин щорічну декларацію за 2023 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. В обґрунтування клопотання зазначила, що наказом № 360-о від 07 березня 2023 року її звільнено з посади старшого державного інспектора відділу податкових сервісів Харківського ДПІ ГУ ДПС у Харківській області з 10 березня 2023 року. На момент звільнення нею було подано декларацію відповідно до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до Закону України № 2115-ІХ від 03 березня 2022 року обов`язок подання декларацій на період дії воєнного стану був призупинений. Законом України № 3384-ІХ від 09 серпня 2023 року, який набрав чинності 12 жовтня 2023 року, цей обов`язок відновлено. Персонального повідомлення про відновлення обов`язку декларування їй не надходило. 21 березня 2025 року вона отримала лист-попередження НАЗК № 47-02/21002-25 від 12 березня 2025 року з вимогою подати декларацію, і вже 23 березня 2025 року, упродовж двох днів, вона добровільно подала декларацію за 2023 рік. ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладене протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, за своєю правовою природою є одномоментним і вважається вчиненим у момент закінчення встановленого законом граничного строку подання декларації, тобто 01 квітня 2024 року. Подання декларації 23 квітня 2025 року є фактом запізнілого виконання обов`язку, а не датою вчинення чи закінчення правопорушення. Відповідно, дворічний строк притягнення до адміністративної відповідальності, встановлений ч.4 ст. 38 КУпАП, сплив 01 квітня 2026 року – більш ніж за шість місяців до складання протоколу 08 жовтня 2026 року. Цей строк є абсолютною, граничною межею, яка не залежить від дати виявлення правопорушення, дати складання протоколу чи дати надходження справи до суду. Його сплив самостійно й безумовно виключає можливість притягнення її до адміністративної відповідальності. Крім того, у протоколі № 733 орган, який його склав, визначив днем виявлення правопорушення день складання самого протоколу 08 жовтня 2026 року, з посиланням на лист Верховного суду № 1089/0/2-21 від 09 квітня 2021 року. Ця позиція прямо суперечить судовій практиці та не відповідає дійсним обставинам справи. Так, НАЗК було відомо про факт несвоєчасного подання декларації задовго до направлення матеріалів поліції- щонайпізніше 16 листопада 2024 року (лист ГУ ДПС у Харківській області № 142581/0/24). Безпосередньо 7-му управлінню відомості про можливе правопорушення стали відомі не пізніше 02 березня 2023 року – дати фактичного надходження матеріалів НАЗК (вх.№ 8702/02-2026). Саме ця дата, а не дата складання протоколу є днем виявлення правопорушення уповноваженим органом у розумінні ч.4 ст. 38 КУпАП. Відповідно шестимісячний строк, передбачений ч.4 ст. 38 КУпАП, сплив 02 вересня 2026 року. Жодний протокол, складений після цієї дати, не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності, у тому числі й протокол № 733, складений 08 жовтня 2026 року, тобто більш ніж через шість місяців після спливу строку. Таким чином, строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ч.4 ст. 38 КУпАП, на момент складання протоколу вже сплили – як дворічний 01 квітня 2026 року, так і шестимісячний 02 вересня 2026 року, що є підставою для закриття провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 вказала, що протокол № 733 від 08 жовтня 2026 року складено з порушенням порядку, встановленого КУпАП, у тому числі без належного виклику на складання протоколу, без завчасного повідомлення про прийняте рішення та за місцем, встановлених Управлінням без розкритих їй правових підстав.

У судовому засіданні прокурор Мельничук О.О. зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з чим просив накласти на особу адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених під час судового розгляду доказів, а саме:

1) протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 733 від 08 жовтня 2026 року, за фактом несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, яка фактично подана ОСОБА_1 23 березня 2025 року о 08.43 годині;

2) витягом з наказу начальника Головного управління ДПС у Харківській області Єфремова А. від 19 січня 2021 року № 45-о/ВП, яким ОСОБА_1 призначено на посаду старшого державного інспектора відділу електронних сервісів Харківської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області з 19 січня 2021 року;

3) витягом з наказу в.о. начальника Головного управління ДПС у Харківській області Гладченко В. від 07 грудня 2022 року № 602-о/ВС, яким ОСОБА_1 переведено з 08 грудня 2022 року на посаду старшого державного інспектора відділу податкових серверів Харківської державної податкової інспекції;

5) наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Харківській області Гладченко В. від 07 березня 2023 року № 360-о, яким ОСОБА_1 з 10 березня 2023 року звільнено з посади старшого державного інспектора відділу податкових серверів Харківської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області за угодою сторін;

6) копією декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, яка фактично подана ОСОБА_1 23 березня 2025 року о 08.43 годині.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

При цьому суд не приймає доводи ОСОБА_1 щодо наявності підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Таким чином законодавець встановлює два самостійних строки накладання адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією: шість місяців з дня виявлення правопорушення та два роки з дня його вчинення.

Щодо визначення дня виявлення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, то таким днем є день складання та підписання уповноваженою на те особою протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією. Адже саме в цей момент уповноважена особа, встановивши наявність усіх елементів складу правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивну, об`єктивні сторони), відповідно до ст. 254 КУпАП невідкладно, але не пізніше двадцяти чотирьох годин, оформлює протокол.

Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. При цьому відповідно до ст. 254 КУпАП здійснює це невідкладно – не пізніше 24 годин з моменту фактичного встановлення всіх необхідних ознак такого правопорушення. Зазначена позиція висловлена як узагальнюючий висновок у листі Верховного суду від 09 квітня 2021 року № 1089/0/2-21.

Водночас визначення дня вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, має здійснюватися з урахуванням об`єктивної сторони цього складу адміністративного правопорушення.

Зміст наведеної норми свідчить, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення полягає у несвоєчасному поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Законодавець використав словосполучення «несвоєчасне подання», яке передбачає наявність юридичного факту подання декларації. Отже, лише після фактичного подання декларації можна констатувати, що вона подана саме несвоєчасно, а не неподана взагалі.

До моменту фактичного подання декларації триває протиправна поведінка особи, яка полягає у невиконанні покладеного на неї законом обов`язку. Такий стан відповідає загальновизнаному поняттю триваючого адміністративного правопорушення. Чинне законодавство не містить поняття триваюче правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючим визнаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку.

У правозастосовній практиці визначається, що початковим моментом триваючого правопорушення є діяння, коли особа не виконує покладеного на неї обов`язку або виконує його неповністю чи неналежним чином, а припиняється триваюче правопорушення виконанням регламентованих обов`язків. Аналогічний підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17.

Таким чином, пропуск установленого законом строку є лише початком триваючої протиправної бездіяльності, яка припиняється саме у день фактичного виконання особою покладеного на неї обов`язку, тобто подання декларації. З цього моменту стає можливим остаточно констатувати факт несвоєчасного подання декларації, що утворює об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Оскільки триваюча протиправна поведінка припиняється лише в день фактичного подання декларації, саме цей день є днем закінчення адміністративного правопорушення та, відповідно, днем його вчинення у розумінні ч.4 ст. 38 КУпАП. Враховуючи викладене, дворічний строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ч.4 ст. 38 КУпАП, підлягає обчисленню саме з дня фактичного подання декларації, тоді як шестимісячний строк – з дня складання та підписання протоколу.

Щодо інших доводів ОСОБА_1 , то суд зазначає, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 733 від 08 жовтня 2026 року, який складений відносно ОСОБА_1 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, у зв`язку з чим суд вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.172-6 ч.1,245,251,252,268,283,284, 285, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП , та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя І.В. Березовська