Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №635/147/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №635/147/26

Суддя: Сітало А. К.

21.10.2026

Справа № 635/ 147 /26

н/п 2/644/ 2717 /26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 жовтня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Сітало А.К.,

секретаря судового засідання – Трач М.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Щербини Л.О.,

представника служби у справах дітей – Стадніка А.С.,

прокурора - Блохіної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Харкова, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою в якій просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , про що Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області зроблено актовий запис №111 від 14 грудня 2023 року, матір`ю якого записана ОСОБА_2 , а батьком відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України, записаний ОСОБА_4 .

07 квітня 2024 року малолітній ОСОБА_5 потрапив до КНП «Міська дитяча клінічна лікарня №16» Харківської міської ради, стан його здоров`я був середньої важкості, де перебував у лікарні 2 місяці. За цей час мати малолітнього ОСОБА_6 навідала свого малолітнього сина лише один раз, подальшим станом здоров`я і життя дитини не цікавилась.

26 червня 2024 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області прийнято рішення №292 про надання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.

24 вересня 2024 року Службою у справах дітей по Індустріальному району м. Харкова ОСОБА_7 був тимчасово влаштований у родину ОСОБА_1 та з цього часу проживає разом з нею.

10 жовтня 2024 року Рішенням виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківської області №19/17-24, опікуном над ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дитиною позбавленої батьківського піклування, призначено ОСОБА_1 .

Мати дитини ОСОБА_2 на протязі тривалого часу, починаючи з червня 2024 року та на час подання даного позову свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, життям ОСОБА_8 не цікавиться.

Така поведінка ОСОБА_2 , свідчить про її свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків, дії біологічної матері ОСОБА_8 суперечать найкращим інтересам дитини.

Позивач зазначає, що на теперішній час вона самостійно піклується про малолітнього ОСОБА_8 , з дитиною в неї склались теплі та довірливі родинні стосунки та стійкий емоційний зв`язок. В подальшому позивач бажає усиновити ОСОБА_8 і стати для нього справжньою матір`ю.

Позивач зазначає, що відповідач не підтримує жодних стосунків з нею та малолітнім сином, ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє зацікавленості в його подальшій долі, не цікавиться станом його здоров`я не піклується про фізичний, духовний розвиток дитини, не цікавиться життям ОСОБА_8 та жодного разу не відвідувала сина. Відповідач не надавала і не надає жодної матеріальної допомоги на утримання дитини, не забезпечує необхідного рівня харчування, медичного догляду та лікування. На теперішній час місцезнаходження відповідача їй невідоме.

На підставі викладеного позивач вважає, що таке ставлення відповідача, як біологічної матері дитини, до своїх батьківських обов`язків порушує права малолітнього ОСОБА_8 , що в сукупності з іншими обставинами можна розцінювати, як свідоме ухилення від виконання матір`ю своїх обов`язків, оскільки відповідач фактично самоусунулася від участі у вихованні та утриманні дитини. Всі питання щодо виховання вирішуються виключно нею без участі та підтримки з боку відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 04.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалою суду постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Копія даної ухвали разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами направлена відповідачу на відому адресу місця реєстрації, яка зазначена в позовній заяві, однак повернулась на адресу суду неврученою, що підтверджується поштовими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи.

Оскільки ухвала суду про відкриття провадження та судові повістки направлялись відповідачу на відому адресу місця реєстрації, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі та встановленого судом строку для подання відзиву.

Ухвалою суду від 17.06.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 24.09.2026 до участі у справі залучено прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Про причини неявки суду не повідомила. Протягом встановленого судом строку, відповідачем відзив на позовну заяву не подавався. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач та її представник - адвокат Щербина Л.О. в судовому засіданні позовні вимоги та доводи наведені в їх обґрунтування підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав зазначених у позові. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечували.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Представник Служби у справах дітей Пісочинської селищної ради - Стаднік А.С. проти задоволення позовну ОСОБА_1 не заперечував та просив прийняти рішення в інтересах дитини з урахуванням наданого Органом опіки та піклування висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина.

Прокурор Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова - Блохіна Н.С. в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позову ОСОБА_1 та вважала, що в даній справі наявні достатні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_8 .

В силу частин 1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, вислухавши пояснення позивача, представника служби у справах дітей та прокурора, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , про що Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області зроблено актовий запис №111 від 14 грудня 2023 року. Матір`ю дитини в свідоцтві про народження записана ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим повторно 10.07.2024 Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відомості про батька дитини записані зі слів матері, відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

З акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про підкинуту дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 10.06.2024 року встановлено, що 07 квітня 2024 року малолітній ОСОБА_7 потрапив до КНП «Міська дитяча клінічна лікарня №16» Харківської міської ради, де перебував у лікарні 2 місяці, стан його здоров`я був середньої важкості. До вказаного медичного закладу звернулася жінка, яка назвалась матір`ю дитини, однак документів на посвідчення своєї особи не надала. Вказана жінка одноразово відвідала малолітнього ОСОБА_8 , більше ніхто не цікавився та не відвідував дитину.

26 червня 2024 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області прийнято рішення №292 про надання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.

24 вересня 2024 року Службою у справах дітей по Індустріальному району м. Харкова ОСОБА_7 був тимчасово влаштований у родину ОСОБА_1 та з цього часу проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

10 жовтня 2024 року Рішенням виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківської області №19/17-24, ОСОБА_1 призначено опікуном над ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дитиною позбавленої батьківського піклування.

В квітні 2025 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_9 укладено Декларацію №0001-ХХЕ9-ЗЕ10 про вибір лікаря. Відповідно до довідки лікаря від 17.12.2025 року дитину на прийом супроводжує ОСОБА_1 , яка являється його опікуном.

З довідки наданої лікарем ОСОБА_10 від 17.12.2025 вбачається, що ОСОБА_3 знаходиться під наглядом КНП «Міська дитяча поліклініка № 12» Харківської міської ради з 28.03.2025. Дитина знаходиться під опікою ОСОБА_1 . На прийом до лікаря – педіатра і спеціалістів поліклініки дитини звертається з опікуном, регулярно проходить профілактичні огляді і щеплення.

Також ОСОБА_1 укладено договір з ФОП ОСОБА_11 , на підставі якого малолітній ОСОБА_5 регулярно відвідує тренування у дитячому центрі раннього розвитку «Футбік» один раз на тиждень, починаючи з 12 жовтня 2025 року. Дитячий дошкільний заклад ОСОБА_5 не відвідує в зв`язку з малим віком.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не підтримує жодних стосунків з позивачем ОСОБА_1 та малолітнім сином ОСОБА_8 , ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє зацікавленості в його подальшій долі, не цікавиться станом його здоров`я не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не цікавиться життям ОСОБА_8 .

За час проживання ОСОБА_8 разом з позивачем, відповідач не надавала жодної матеріальної допомоги на утримання сина. На теперішній час місцезнаходження відповідача невідоме.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, як мати малолітнього ОСОБА_8 , не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, що негативно впливає на його розвиток та в сукупності з іншими обставинами можна розцінювати, як свідоме нехтування матір`ю своїми обов`язками.

Ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо малолітнього сина підтверджується, як доказами наданими позивачем до позову так поясненнями, які надані в судовому засіданні.

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_8 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Пісочинської селищної ради. На засідання комісії 07.04.2026 з`явилась ОСОБА_1 , ОСОБА_12 на засідання не з`явилася про причини неявки не повідомила, була завчасно повідомлена про дату, час, місце засідання комісії належним чином, жодних пояснень з приводу позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_8 від ОСОБА_2 не надходило. ОСОБА_1 на засіданні комісії пояснила, що тривалий час перебувала на обліку кандидатів в опікуни з наміром взяти дитину під опіку та в подальшому усиновити її. Вона повідомила, що понад рік перебувала на обліку у службі у справах дітей Пісочинської селищної ради, а також у двох службах у справах дітей м. Харкова щодо інших форм сімейного виховання. ОСОБА_5 потрапив до неї у віці 9 місяців. Зі слів останньої, дитину було вилучено у біологічної матері ОСОБА_2 коли ОСОБА_8 було 4 місяці у зв`язку зі зловживанням нею алкогольними напоями, після чого дитина перебувала у лікарні та патронатній родині. Під час засідання ОСОБА_1 повідомила, що біологічна мати дитини ОСОБА_2 жодного разу не намагалася вийти на зв`язок із дитиною, не телефонувала, не зверталася через службу у справах дітей та не цікавилася життям сина. Також ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_5 проживає разом з нею та йому забезпечені всіх належні умови та він забезпечений всім необхідним для проживання, розвитку та виховання. ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець у сфері надання косметологічних послуг, має гнучкий графік роботи, що дозволяє їй поєднувати професійну діяльність із доглядом за дитиною. За необхідності у догляді допомагає няня. Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що подала документи для зарахування ОСОБА_8 до закладу дошкільної освіти та у разі необхідності планує забезпечити відвідування приватного дитячого садка з метою соціалізації дитини та її гармонійного розвитку. 12.05.2026 відбулося друге засідання Комісії з питань захисту прав дитини Пісочинської селищної ради щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 на яке остання не з`явилась про причини неявки не повідомила, була завчасно повідомлена про дату, час, місце засідання комісії належним чином. ОСОБА_1 повідомила, що протягом останнього місяця ситуація не змінилася, біологічна мати дитини - ОСОБА_2 , не підтримувала зв`язок з нею та сином та не виявляла намірів брати участь у його вихованні. ОСОБА_1 також зазначила, що бажає стати для ОСОБА_8 не лише опікуном, а матір`ю шляхом його подальшого усиновлення.

У зв`язку з викладеним вище Органом опіки та піклування в особі Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області зроблено висновок, що вказане вище підтверджує факт свідомого, умисного ухилення відповідачки ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованні свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На протязі тривалого часу повним вихованням та утриманням дитини займається виключно його опікун ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Органом опіки та піклування в особі Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області складено висновок № 02-31/1626 від 19.05.2026 відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З вказаного висновку органу опіки та піклування судом також встановлено, що в 2024 році Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 14.07.2025 року по справі № 644/8884/24 в задоволенні позову було відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09.12.2025 року рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 14.07.2025 року залишено без змін. Таким чином, ОСОБА_2 не було позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_9 . Разом із тим, матір було попереджено про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Листом Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради № 02-22/09/26 від 21.01.2026 року повідомлено, що відповідно до прийнятого судового рішення та керуючись п. 26 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язане із захистом прав дитини, ОСОБА_2 має особисто звернутися до Служби у справах дітей по Індустріальному району із заявою про повернення сина на виховання та спільне проживання. У зв`язку з цим Службою у справах дітей по Індустріальному району на адресу ОСОБА_2 неодноразово надсилалися відповідні запрошення, однак остання на них не відреагувала та до служби не звернулася. У зв`язку з викладеним, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на законних підставах продовжує перебувати під опікою ОСОБА_1 .

Відповідно до відповіді Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей №02-22/453/26 від 07.04.2026 р., на запит Служби у справах дітей Пісочинської селищної ради повідомлено, що після постановленої ухвали Харківським апеляційним судом від 09.12.2025 у справі №644/8884/24, ОСОБА_2 до Служби у справах дітей по Індустріальному району з будь-яких питань не зверталась.

Згідно з медичною довідкою про проходження обов`язкового попереднього та періодичного психіатричного огляду, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 2185 від 24.07.2025 р. ОСОБА_1 психіатричних протипоказань немає.

Згідно з довідкою наданою лікарем від 17.12.2025 року, малолітній ОСОБА_7 знаходиться під наглядом КНП «Міська дитяча поліклініка №12» Харківської міської ради з 28.03.2025 року. Хлопчик знаходиться під опікою ОСОБА_1 . На прийом до лікаря-педіатра спеціалістів поліклініки дитина звертається з опікуном, регулярно проходить профілактичні огляди і щеплення.

Відповідно до карти профілактичних щеплень малолітнього ОСОБА_3 , саме ОСОБА_1 належним чином піклується про стан здоров`я дитини та забезпечує проходження необхідних медичних заходів, що свідчить про систематичне виконання опікуном рекомендацій медичних працівників та належне забезпечення медичного догляду за дитиною.

Згідно з довідкою від 17.12.2025 р. наданою дитячим центром раннього розвито «Футбік», малолітній ОСОБА_7 регулярно відвідує тренування у дитячому центрі раннього розвитку « ОСОБА_13 » один раз на тиждень, починаючи з 12.10.2025 року. На тренування дитину приводить його опікун ОСОБА_1 , яка вчасно привозить дитину на заняття відповідно де встановлених норм, активно взаємодіє з дитиною та дотримується умов і прав- центру.

Відповідно до відповіді КНП «Міська дитяча поліклініка №12» Харківської міської ради №164/0/519-26 від 02.04.2024 на запит Служби у справах дітей Пісочинської селищної ради, ОСОБА_7 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , спостерігається фахівцями КНП «Міська дитяча поліклініка №12» XMР з березня 2025 року. Декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу укладена з лікарем-педіатром ОСОБА_10 . ОСОБА_5 своєчасно двічі на рік проходить медичні огляди, вакцинований згідно календарю щеплень, поліклініку ОСОБА_5 завжди відвідує в супроводі опікуна ОСОБА_1 . Хлопчик перебуває на диспансерному обліку у лікаря невролога дитячого з приводу синдрому гіперзбудливості та у лікаря ортопеда дитячого з приводу плоско-вальгусної деформації стоп. Про стан здоров`я та розвиток ОСОБА_8 піклується ОСОБА_1 , всі рекомендації медичних працівників нею виконуються в повному обсязі. Мати хлопчика, ОСОБА_14 , за час спостереження в КНП «Міська дитяча поліклініка №12» ХМР до поліклініки не зверталась та станом здоров`я сина не цікавилась.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 24.09.2025, яке було проведено Службою у справах дітей за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Житло складається з двох житлових кімнат, коридору, санвузлу, кухні та балкону. В квартирі зроблений сучасний ремонт та наявні всі необхідні меблі та побутова техніка. В кімнаті для дитини встановлене ліжко та пеленальний столик та наявне місце для годування. Також облаштовано місце для розвиваючих ігор. У дитини є в наявності іграшки, одяг відповідно до віку та сезону. Між ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_8 склалися теплі та дружні стосунки. ОСОБА_1 виховує хлопчика як рідну дитину та забезпечує його всім необхідним для повноцінного розвитку.

Щодо правових підстав про права та обов`язки батьків відносно дітей та підстав для позбавлення батьківських прав, суд враховує норми Сімейного Кодексу України зазначені нижче.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її духовних та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 155 Сімейного Кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного Кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного Кодексу України .

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного Кодексу України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

З викладеного вище вбачається, що позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 Сімейного Кодексу України ).

Суд вважає, що поведінка відповідача ОСОБА_2 та свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками на протязі тривалого часу, починаючи з народження дитини, свідчить про ухилення матері від виконання батьківських обов`язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_8 .

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки дітей, відповідачі по справі, вихованням доньок не займаються. На них покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дітей. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п. п. 15, 16 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» - кожна дитина має право на рівень достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несусь відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст.7 Сімейного Кодексу України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши думки позивача, представника органу опіки та піклування та прокурора, та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, суд вважає належним чином доведеним те, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від своїх обов`язків по вихованню та утриманню свого малолітнього сина ОСОБА_9 , що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Згідно ч. 2 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за подання позову про позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 150, 155, 157, 164, 165, 166, 167, 180, 183, 185 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП – НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення до Харківського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 26.10.2026.

Суддя: А. К. Сітало

Оригінал: reyestr.court.gov.ua