Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №643/17551/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/17551/26

Провадження № 3/643/2454/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює продавцем ТОВ «Реван» (код ЄДРПОУ 42553572), мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 30.07.2026 № 1315/20-40-07-30, складеним головним державним інспектором ГУ ДПС у Харківській області Путятіною О.В., продавець ТОВ «Реван» ОСОБА_1 у магазині за адресою: АДРЕСА_2 , порушила встановлений порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: порушила порядок обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, не забезпечила програмування кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у касових чеках, чим порушила вимоги

пп. 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Датою і часом вчинення правопорушення у протоколі зазначено: «30.07.2026, 22.07.2026 о 17 год. 23 хв.».

Обставини правопорушення зафіксовано в акті фактичної перевірки від 30.07.2026

№ 29226/20/30/РРО/42553572, з якого вбачається, що фактичну перевірку магазину ТОВ «Реван» за вказаною адресою розпочато 22.07.2026 о 17:23 у присутності продавця ОСОБА_1 та закінчено 30.07.2026 о 15:16. Під час перевірки проведено контрольну розрахункову операцію з продажу товару «Стіки тереа» на загальну суму 175,00 грн та встановлено проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а також ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму 7000,00 грн. З актом перевірки ОСОБА_1 ознайомилася, зауважень до нього не мала, що засвідчила своїм підписом.

Під час складання протоколу ОСОБА_1 роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. У поясненнях до протоколу вона власноручно зазначила: «З порушенням згодна, в суд прошу не викликати».

Протокол разом з матеріалами справи надійшов до Салтівського районного суду міста Харкова 13.08.2026 і того ж дня за результатами автоматизованого розподілу переданий на розгляд судді

Замікулі Б.С.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, суддя зазначає таке.

Розгляд справи призначався на 14.09.2026 о 11:45 та на 19.10.2026 о 14:30. Судова повістка про виклик на 14.09.2026, направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (відправлення № R067260846083) за адресою, зазначеною у протоколі, повернулася до суду без вручення. Повістку про виклик на 19.10.2026 направлено 17.09.2026 за тією самою адресою (відправлення № R067282382463). Крім того, у протоколі ОСОБА_1 власноручно просила не викликати її до суду.

Відтак судом було вжито передбачених законодавством заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату і місце розгляду справи (ст. 277-2 КУпАП), та реалізації її права на участь у розгляді справи в суді.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку також гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Водночас згідно з положеннями ст. 268 КУпАП під час розгляду цієї категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Верховний Суд у п. 34 постанови від 12.03.2019 у справі № 910/9836/18 також зазначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), згідно з якою сторона, яка бере участь у судовому розгляді справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо його стосуються, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

Як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Німеччини» від 04.10.2001, обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також суддя зважає на функціонування офіційного вебпорталу судової влади України, на якому розміщується персоналізована інформація щодо автоматичного розподілу справ та розклад засідань. Використання вказаного інструменту дає можливість добросовісній особі бути обізнаною про розгляд справи за її участю та забезпечує доступ до правосуддя.

Відповідно, суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який під час складання протоколу про адміністративне правопорушення повідомив адресу свого проживання та засоби комунікації, але з незалежних від суду причин не користується ними або вони виявилися неефективними.

За наведених обставин суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суддя встановив таке.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у виді штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пп. 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов`язані:

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

ТОВ «Реван» перебуває на загальній системі оподаткування, є платником податку на додану вартість і має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, тому вимоги пп. 11, 12 ст. 3 зазначеного Закону на нього поширюються.

Факт вчинення правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 30.07.2026 № 1315/20-40-07-30; актом фактичної перевірки від 30.07.2026

№ 29226/20/30/РРО/42553572, з яким ОСОБА_1 погодилася без зауважень; її власноручними поясненнями у протоколі про згоду з порушенням.

Протокол складено уповноваженою посадовою особою відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, він містить обов`язкові дані та є належним доказом у справі.

Отже, суддя доходить висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Правопорушення вчинено 22.07.2026, тому на день розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, не закінчився.

Відповідно до ст.ст. 33–35 КУпАП при накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суддя бере до уваги, що ОСОБА_1 визнала свою вину, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, працює, її щомісячний заробіток за даними протоколу становить 14 300 грн; обставин, що обтяжують відповідальність, не встановлено. Водночас суддя враховує, що ОСОБА_1 допущено два самостійні порушення порядку проведення розрахунків: проведення розрахунків за підакцизні товари без програмування кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та порушення порядку обліку товарних запасів на суму 7000,00 грн.

З урахуванням наведеного суддя вважає, що накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та меті адміністративного стягнення, визначеній

ст. 23 КУпАП.

Крім цього, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 33–35, 40-1, 155-1, 251, 280, 283–285, 287, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн, стягнувши його на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів — ГУК у Харківській області 21081100; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA928999980314020542000020649; код класифікації доходів бюджету 21081100; призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення».

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач — ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Роз`яснити, що відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу в установлений строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, і в порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА