Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №643/19078/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №643/19078/26

Суддя: Замікула Б. С.

Справа № 643/19078/26

Провадження № 3/643/2581/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

До Салтівського районного суду міста Харкова надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 23.08.2026 серії ВБА № 208449, 23.08.2026 о 11 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру стосовно колишньої дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: штовхав потерпілу, бив ногами тумбочку, чим спричинив шкоду фізичному здоров`ю потерпілої.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за адресою його зареєстрованого місця проживання та розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

Потерпіла у судове засідання з`явилась, надала письмові пояснення.

Як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, особа, яка бере участь у судовому розгляді, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року (заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, ОСОБА_1 був обізнаний про те, що стосовно нього працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення і що справа про адміністративне правопорушення розглядатиметься Салтівським районним судом міста Харкова, проте не вживав заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження, у якому він є особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 268 КУпАП допускає розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, не належать до визначених ч. 2 ст. 268 КУпАП категорій справ, у яких присутність такої особи є обов`язковою. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило.

За таких обставин суддя доходить висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є настання наслідків у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Разом з тим, крім пояснень потерпілої ОСОБА_2 , матеріали справи не містять інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 стосовно неї дій фізичного насильства та настання наслідку у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої (зокрема, медичних документів, висновку судово-медичного експерта, пояснень свідків-очевидців тощо).

Окремо суддя зазначає, що під час дослідження відеозаписів, які містяться в матеріалах справи, встановлено, що між потерпілою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбувається тривалий словесний конфлікт, під час якого сторони висловлюють взаємні звинувачення. Також із досліджених відеозаписів убачається, що потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що запросила ОСОБА_1 додому. Проте на вказаних відеозаписах не зафіксовано вчинення ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 дій фізичного насильства, зокрема штовхання, чи заподіяння шкоди її фізичному здоров`ю.

Отже, пояснення потерпілої ОСОБА_2 про штовхання її ОСОБА_1 не підтверджуються іншими доказами, зокрема дослідженими відеозаписами, а зазначені в протоколі дії щодо нанесення ударів ногами по тумбочці самі по собі не свідчать про застосування фізичного насильства до потерпілої. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Суд не може усувати неповноту наданих матеріалів шляхом самостійного збирання доказів, а його висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247 КУпАП та ст. 7, 245, 251, 280, 283, 284 цього Кодексу, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua