Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №927/1054/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 927/1054/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Одуденко А.В.,

Козелецької селищної ради

Чернігівського району Чернігівської області - не з`явився,

Фізичної особи-підприємця Швед Оксани Володимирівни - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Швед Оксани Володимирівни

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 (у складі колегії суддів: Сковородіна О.М. (головуючий), Горбасенко П.В., Колесник Р.М.)

та рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2026 (суддя Шморгун В.В.)

у справі № 927/1054/24

за позовом Керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області

до Фізичної особи-підприємця Швед Оксани Володимирівни

про зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Керівник Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (далі - Козелецька селищна рада) до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Швед Оксани Володимирівни про зобов`язання повернути Козелецькій селищній раді земельну ділянку площею 0,0033 га з кадастровим номером 7422055100:72:081:0020, яка розташована на вул. Соборності, 30-А у смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області, у попередньому стані шляхом демонтажу тимчасової споруди розміром 3,25*7,0 м.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ФОП Швед О.В. після закінчення терміну дії договору про встановлення особистого строкового платного сервітуту від 19.01.2017, укладеного із Козелецькою селищною радою, безпідставно продовжує користуватись земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 7422055100:72:081:0020 площею 0,0033 га за наведено адресою, на якій розташована тимчасова споруда розміром 3,25*7,0 м.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2026, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026, позов задоволено. Зобов`язано ФОП Швед О.В. повернути Козелецькій селищній раді земельну ділянку з кадастровим номером 7422055100:72:081:0020 площею 0,0033 га, яка розташована по вул. Соборності, 30-А, смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області, у попередньому стані, шляхом демонтажу розміщеної на ній тимчасової споруди розміром 3,25*7,0 м. Стягнуто з ФОП Швед О.В. на користь Чернігівської обласної прокуратури 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ФОП Швед О.В. на користь Козелецької селищної ради 20 056,68 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у серпні 2026 року ФОП Швед О.В. подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а позов залишити без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 927/1054/24 за касаційною скаргою ФОП Швед О.В. з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.10.2026.

Прокурор у відзиві на касаційну скаргу зазначив про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Козелецька селищна рада, ФОП Швед О.В. в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, відсутність заяв зазначених учасників справи щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є їхнім правом, а не обов`язком, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Офісу Генерального прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 11.01.2019 ФОП Швед О.В. звернулася до Козелецького селищного голови із заявою, у якій просила розглянути можливість розміщення стаціонарної, тимчасової споруди за адресою: смт Козелець, вул. Соборності (біля будинку ПАТ «Укрпошта») для провадження підприємницької діяльності та надання дозволу на оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди.

Рішенням Виконавчого комітету Козелецької селищної ради від 01.02.2019 № 527-40/VIII погоджено ФОП Швед О.В. розміщення тимчасової споруди для ведення підприємницької діяльності по вул. Соборності в смт Козелець (біля будівлі ПАТ «Укрпошта»); надано дозвіл ФОП Швед О.В. на оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди; визначено термін дії паспорта прив`язки тимчасової споруди - 2 роки з можливістю продовження терміну його дії.

12.12.2019 Козелецька селищна рада прийняла рішення № 44-35/VIII, у якому вирішила встановити строковий платний земельний сервітут шляхом укладання договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту між Козелецькою селищною радою та ФОП Швед О.В. на земельну ділянку площею 0,0033 га для розміщення тимчасової споруди для здійснення роздрібної торгівлі по вул. Соборності, 30-А, кадастровий номер земельної ділянки 7422055100:72:081:0020; встановити орендну плату у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; встановити термін дії договору строкового платного земельного сервітуту - 2 роки.

19.12.2019 між Козелецькою селищною радою (Власник) та ФОП Швед О.В. (Сервітуарій) укладено договір про встановлення особистого строкового платного сервітуту, за умовами якого особистий строковий платний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки: площею 0,0033 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером 7422055100:72:081:0020, яка розташована за адресою: смт Козелець, вул. Соборності, 30-А, в інтересах Сервітуарія згідно з паспортом прив`язки тимчасової споруди/графічного додатку особистого строкового сервітуту, виданого відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Козелецької РДА, терміном на 2 роки (пункти 1.1, 2.1).

По закінченню терміну даного договору його дію може бути продовжено за домовленістю сторін, про що Сервітуарій не пізніше як за 60 днів до закінчення строку дії договору повинен повідомити письмово власника про намір продовжити його дію. Продовження терміну дії договору оформлюється додатковою угодою на підставі рішення уповноваженого органу про продовження терміну розміщення тимчасової споруди, в тому числі для провадження підприємницької діяльності (пункт 2.2 договору).

Сервітуарій зобов`язаний після закінчення терміну договору припинити використання і повернути земельну ділянку в попередньому стані (пункт 4.4 договору).

Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (пункт 5.2 договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що право особистого строкового сервітуту виникає в момент державної реєстрації цього договору.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав 30.01.2020 державний реєстратор Козелецької селищної ради здійснив державну реєстрацію права користування (сервітуту) Швед О.В. земельною ділянкою площею 0,0033 га, кадастровий номер 7422055100:72:081:0020, власником якої є територіальна громада в особі Козелецької селищної ради; строк дії сервітуту - 19.12.2021.

Письмових повідомлень відповідача про намір продовжити термін дії договору та відповідної додаткової угоди сторонами суду не надано.

Козелецька селищна рада направляла на адресу відповідачки листи від 31.01.2024 № 376/03-12, від 11.07.2024 №1742/03-12, у яких зазначала про необхідність демонтувати тимчасову споруду та повернути спірну земельну ділянку у зв`язку із закінченням терміну дії договору.

16.10.2024 робочою групою, створеною відповідно до розпорядження Козелецької селищної ради від 09.10.2024 №247, складено акт обстеження тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, у якому зазначено, що в сел. Козелець за адресою: вул. Соборності, 30-А, на земельній ділянці з кадастровим номером 7422055100:72:081:0020 (біля будівлі АТ «Укрпошта») розміщена ТС (без фундаменту та вивіски) розміром 3,25*7,0 м. Станом на час проведення обстеження в даній тимчасовій споруді проводилась підприємницька діяльність. Чинні дозвільні документи розміщення ТС робочій групі не надано. Відповідно до інформації, якою володіє селищна рада, дана ТС належить ФОП Швед О.В.

У листі Козелецької селищної ради від 31.10.2024 № 2758/03-09 зазначено, що протягом 2021-2024 років селищною радою паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності ФОП Швед О.В. не видавався.

Чернігівська районна військова адміністрація у листі від 28.10.2024 № 01-24/5150 повідомила, що серед наявних у неї документів паспорт прив`язки в сел. Козелець по вул. Соборності, 30-А, виданий гр. Швед О.В., відсутній.

Відповідно до інформаційної довідки від 12.12.2024 з Державного реєстру речових прав за адресою: Чернігівська обл., смт Козелець, вул. Соборності, 30-А відсутні об`єкти нерухомості, які належать на праві власності відповідачці.

У висновку експерта Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 26.01.2026 № СЕ-19/125-25/2369-БТ, складеному за результатами проведення призначеної будівельно-технічної експертизи, встановлено:

1. Об`єкт - торговий павільйон, розташований на вул. Соборності, 30-а в сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області на земельній ділянці з кадастровим номером 7422055100:72:081:0020 (біля будівлі АТ «Укрпошта») є тимчасовою спорудою (МАФ) та не об`єктом нерухомості.

2. Об`єкт - торговий павільйон, розташований на вул. Соборності, 30-а в сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області на земельній ділянці з кадастровим номером 7422055100:72:081:0020 (біля будівлі АТ «Укрпошта») не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 №244, у зв`язку з відсутністю дозвільного документу для розміщення тимчасової споруди, а саме паспорту прив`язки на тимчасову споруду.

Доказів демонтажу тимчасової споруди, розташованої на вул. Соборності, 30-А у сел. Козелець, та повернення спірної земельної ділянки в попередньому стані Козелецькій селищній раді відповідачка суду не надала.

Прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом в інтересах держави в особі Козелецької селищної ради, обґрунтовуючи вимоги обставинами користування відповідачкою земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 7422055100:72:081:0020 площею 0,0033 га за наведеною адресою, на якій розташована тимчасова споруда розміром 3,25*7,0 м, за відсутності правових підстав.

ФОП Швед О.В., заперечуючи проти позову, надала такі докази:

- рішення Козелецької селищної ради: від 25.01.2005 про надання ФОП Швед О.В. дозволу на виготовлення проектно-технічної документації щодо відводу земельної ділянки під магазин площею 0,0033 га; від 04.07.2008 про надання ФОП Швед О.В. дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0033 га по вул. Комсомольській, 30-А, для розміщення павільйону по торгівлі продовольчими товарами, в оренду терміном на 49 років; від 30.04.2014 про надання Швед О. В. дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,0033 га по вул. Комсомольській, 30а, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;

- проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0033 га в оренду Швед О.В. за 2008 та 2014 роки;

- технічний паспорт від 24.09.2019 на торговий павільйон літ. «А», розташований на вул. Соборності, 30-А, сел. Козелець, Чернігівська область;

- податкові декларації з плати за землю за 2022, 2023, 2024 роки.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, позов задовольнив і мотивував рішення таким:

- законодавство не містить спеціального порядку продовження дії земельного сервітуту, разом з тим сторони у пункті 2.2 договору погодили можливість продовження терміну розміщення тимчасової споруди, проте відповідачка письмового повідомлення про намір продовжити терміну дії договору, а також доказів укладення відповідної додаткової угоди суду не надала, а відтак суд дійшов висновку, що цей договір припинив свою дію 20.12.2021 у зв`язку із закінченням терміну, на який був встановлений земельний сервітут;

- матеріалами справи підтверджується, що відповідачка, не зважаючи на закінчення терміну дії договору та земельного сервітуту, а також на вимоги власника повернути спірну земельну ділянку, жодних дій щодо демонтажу цієї споруди не вчинила та не повернула селищній раді земельну ділянку у попередньому стані;

- оскільки договір про встановлення земельного сервітуту припинив свою дію, а відповідачка не має права земельного сервітуту, остання користується майном (земельною ділянкою) без правових підстав, порушуючи тим самим право власності територіальної громади, а таке порушення не пов`язане з позбавленням володіння власника;

- прокурор у встановленому законом порядку довів наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Козелецької селищної ради в суді у цих правовідносинах.

ФОП Швед О.В. в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень послалася на те, зокрема, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ради в суді та не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права при вирішенні спорів у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 28.04.2021 у справі № 922/3219/20, від 29.05.2025 у справі № 922/3727/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 25.06.2021 у справі № 420/26/20. Скаржниця зазначила, що всупереч статті 23 Закону України «Про прокуратору» прокурор не надав доказів невідкладності такого захисту, а також значимості порушення інтересів держави, можливості настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявності об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню.

Відповідно до статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною 3 статті 41 ГПК у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 53 ГПК передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3). У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина 5).

За змістом частини 4 статті 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.

Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

У пункті 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано Законом України «Про прокуратуру» (тут і далі у редакції на час звернення прокурора до суду з відповідним позовом).

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з абзацами першим та другим частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до частини четвертої статті 23 згаданого Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Наведеним правовим нормам кореспондують відповідні приписи частин 4, 5 статті 53 ГПК.

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

У першому випадку прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Дійсно, враховуючи те, що територіальна громада як суб`єкт права власності реалізує своє право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, Рада як представницький орган та розпорядник земель комунальної власності має право звернутися із відповідним позовом до суду.

Водночас у разі порушення інтересів держави або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор може звернутися з таким позовом в інтересах держави в особі такого органу за умови належного обґрунтування підстав для представництва.

При цьому інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 914/225/18).

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позов прокурором подано в інтересах держави в особі Козелецької селищної ради у зв`язку із невиконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів територіальної громади у суді.

Прокурор доводить, що порушення інтересів держави (територіальної громади) у даному випадку полягає у безпідставному використанні відповідачкою земельної ділянки комунальної власності, що порушує встановлений законодавством порядок набуття та реалізації прав на землю, неможливості вільно розпоряджатися земельною ділянкою комунальної власності для задоволення суспільних потреб, порушує інтереси держави в сфері використання та охорони земель.

Стосовно бездіяльності Козелецької селищної ради, яка є уповноваженим органом у спірних правовідносинах щодо захисту інтересів держави (територіальної громади) у спірних правовідносинах, на яку (бездіяльність) посилається прокурор, судами попередніх інстанцій установлено такі обставини.

Як свідчать матеріали справи, прокурор звертався до Козелецької селищної ради з листом від 02.10.2024 № 50-77-4073вих-24, у якому повідомив про користування відповідачкою спірною земельною ділянкою за відсутності на те правових підстав, а також просив повідомити про вжиті заходи щодо повернення цієї земельної ділянки позивачу.

Тобто прокурором було повідомлено позивача про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави (територіальної громади).

У листі від 21.10.2024 № 2672/03-09 Козелецька селищна рада, надаючи відповідь прокурору щодо встановлених прокуратурою фактів, не виявила наміру вживати заходів на захист порушених інтересів держави та повідомила прокурора, що позов про зобов`язання ФОП Швед О.В. повернути земельну ділянку не заявлявся та заявлятись не буде.

Відтак, за правильними висновками судів попередніх інстанцій, позивач особисто підтвердив нездійснення жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави (територіальної громади).

У порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Козелецької селищної ради про зобов`язання ФОП Швед О.В. повернути земельну ділянку.

Наявність підстав для представництва інтересів держави та подання позову у цій справі в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування прокурор обґрунтував неналежним виконанням останнім своїх повноважень та невжиттям ним заходів на захист інтересів територіальної громади щодо повернення земельної ділянки комунальної власності. Такі дії було оцінено прокурором як бездіяльність уповноваженого органу.

Отже, підставою для реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є компетентним органом у спірних правовідносинах і який при виявленні порушень законодавства та інтересів територіальної громади не звернувся до суду з відповідним позовом на їхній захист.

З огляду на обставини повідомлення прокурором у встановленому законом порядку орган місцевого самоврядування щодо здійснення представництва інтересів держави у суді в особі відповідного органу разом з доказами надіслання такого повідомлення, наявними у матеріалах справи, обґрунтування прокурором обставин бездіяльності уповноваженого органу у сукупності з обставинами відсутності заперечень позивача щодо поданого прокурором позову, як і щодо здійснення у суді представництва інтересів держави в особі позивача, підтримання позивачем зазначеного позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для залишення позову прокурора без розгляду.

Такі висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, наведеним у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 922/3219/20, від 29.05.2025 у справі № 922/3727/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 25.06.2021 у справі № 420/26/20, на які послалася скаржниця в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК.

З урахуванням встановлених фактичних обставин у справі, доводи ФОП Швед О.В. про не наведення прокурором у цій справі підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, є безпідставними.

Будь-яких доводів, які б спростовували зазначені вище висновки судів першої та апеляційної інстанцій, окрім посилання лише на безпідставність таких висновків суду, ФОП Швед О.В. у касаційній скарзі не наведено, отже, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні цієї справи, які відповідно до вимог процесуального законодавства є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень.

Доводи касаційної скарги про те, що саме рада була ініціатором подання прокурором відповідного позову, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки судами попередніх інстанцій таких обставин не встановлено, а суд касаційної інстанції в силу положень статті 300 ГПК не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання ФОП Швед О.В. у касаційній скарзі на сімейні обставини, пов`язані зі станом здоров`я її чоловіка та матеріальним становищем, не може бути підставою для скасування постановлених у справі судових рішень. При цьому варто зазначити, що за встановлених у справі обставин припинення дії договору земельного сервітуту ще 20.12.2021, тобто задовго до обставин, зазначених відповідачкою у касаційній сказі, остання, за наявності у договорі положень щодо можливості продовження терміну розміщення тимчасової споруди, будь-яких дій, передбачених договором та чинним законодавством, не вчинила, письмового повідомлення про намір продовжити термін дії договору позивачу не направила, а також питання укладення відповідної додаткової угоди не вирішила.

Водночас доводів щодо суті спору з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК, касаційна скарга взагалі не містить.

Отже, підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи, що з наведеним у сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржницю.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Швед Оксани Володимирівни залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2026 у справі № 927/1054/24 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2026 у справі № 927/1054/24.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко