Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №922/1793/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 922/1793/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників:

відповідно до протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026

(Колегія суддів у складі: Лакіза В.В. - головуючий, Мартюхіна Н.О., Тарасова І.В.)

у справі № 922/1793/24

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,-

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2024 року Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства. Просила суд прийняти заяву, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича, а також здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О.; призначено попереднє засідання суду.

3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі №922/1793/24 відмовлено АТ "Ощадбанк" у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі. Затверджено план реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

4. Оскаржується постанова Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026, якою в частині відмови у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Ощадбанк" про закриття провадження у справі №922/1793/24 ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 залишено без змін. В частині затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі №922/1793/24 скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви керуючого реструктуризацією про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (вх. № 7360 від 27.03.2026). Матеріали справи №922/1793/24 передано для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

5. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі №922/1793/24 залишити в силі.

6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:

6.1. Касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки cуд застосував норму права - ст. 126 КУзПБ без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 травня 2022 року у справі № 903/806/20.

Відзиви

7. Від АТ "Державний ощадний банк України" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому зазначено аргументи щодо залишення без задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та про закриття провадження у справі № 922/1793/24.

Інші заяви та клопотання

8. Відсутні.

Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.

10. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

11. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О.; призначено попереднє засідання суду.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 (згідно з довідкою Департаменту реєстрації Харківської міської ради про реєстрацію місця проживання особи від 03.01.2024).

24.03.2015 між АТ "Ощадбанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір (посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. та зареєстрованого за № 159) про розірвання іпотечного договору № 715/1а, посвідченого 11.09.2007 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. та зареєстрованого за № 1384).

Згідно з розпискою від 01.08.2018, ОСОБА_1 01.08.2018 одержала грошові кошти від ОСОБА_2 в розмірі 500000,00 грн на придбання нерухомості для свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підтвердження розміру доходу ОСОБА_2 , заявницею до матеріалів справи додано довідку (форму) з Пенсійного фонду України - індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 2006 по 2025 рік.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2018, посвідченого державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-419, ОСОБА_1 , діючи як законний представник малолітнього сина ОСОБА_4 , діючи як представник покупця, купила квартиру АДРЕСА_2 . Продаж вчинено за 385009,00 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу гаражу від 24.01.2020, посвідченого державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-47, ОСОБА_1 , діючи як законний представник малолітнього сина ОСОБА_4 , діючи як представник покупця, придбала гараж АДРЕСА_3 . Продаж вчинено за 69558,91 грн.

Ухвалою суду від 30.01.2025 задоволено частково заяву АТ "Ощадбанк" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 31327 від 13.12.2024), з урахуванням уточнень (вх. № 962 від 14.01.2025). Визнано грошові вимоги АТ "Ощадбанк" в розмірі 1665255,61 грн основного боргу, які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах кредиторів, 271690,01 грн - пені, а також 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору. Решту грошових вимог АТ "Ощадбанк" за заявою (вх.№ 31327 від 13.12.2024), з урахуванням уточнень (вх. № 962 від 14.01.2025), відхилено.

Отже, єдиним кредитором у справі є АТ "Ощадбанк", який є конкурсним без права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Арбітражним керуючим на адресу АТ "Ощадбанк" направлено протоколи голосування щодо затвердження звіту керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 про виконану роботу, вирішення питання про застосування подальшої процедури банкрутства, відповідно до Кодексу України з процедур банкротства, звернення до господарського суду з клопотанням визнання боржника банкрутом і про перехід до процедури погашення боргів боржника, визначення кандидатури арбітражного керуючого в наступній стадії процедури банкрутства до єдиного кредитора АТ "Ощадбанк", у відповідь на які отримано заперечення банку.

Так, АТ "Ощадбанк" заперечує проти схвалення Плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; визнання боржника ОСОБА_1 банкрутом; переходу до процедури погашення боргів боржника.

В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 АТ "Ощадбанк" посилається на п. п. 1, 2 ч. 7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Крім того, в обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі банк посилається на відсутність у матеріалах справи реального та обґрунтованого проекту Плану реструктуризації.

У зв`язку з наявними запереченнями банку, керуючим реструктуризацією розроблялися нові редакції плану реструктуризації боргів боржника, остання редакція з яких надана до заяви про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (вх. № 7360 від 27.03.2026).

Щодо вирішення питання про затвердження плану реструктуризації боргів, колегія суддів зазначає наступне

12. З встановлених судами попередніх інстанцій обставини справи слідує те, що кредитор - АТ "Ощадбанк" проти схвалення Плану реструктуризації боргів боржника неодноразово заперечував, посилався на відсутність у матеріалах справи реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації. У зв`язку з наявними запереченнями банку, керуючим реструктуризацією розроблялися нові редакції плану реструктуризації боргів боржника, остання редакція з яких надана до заяви про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (вх. № 7360 від 27.03.2026, а.с. 167 т. 5).

13. Відповідно до ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

14. Частиною 8 ст. 126 КУзПБ встановлено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом;

2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству;

3) при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування;

4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів;

5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплати інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існувала до моменту подання плану реструктуризації боргів боржника на затвердження до господарського суду;

6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом;

7) план реструктуризації боргів не погоджено боржником.

15. Дослідивши надані суду докази, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , доданий до заяви керуючого реструктуризацією про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 (вх.№ 7360 від 27.03.2026), розроблено з метою відновлення платоспроможності ОСОБА_1 ; зміст плану реструктуризації відповідає вимогам ч.ч.2, 3 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства; визначений строк виконання не перевищує строк, встановлений ч. 6 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.

16. Відповідно до приписів п. 7 ч. 2 ст. 124 КУзПБ окрім розміру суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника, такий розмір має бути встановлено також на кожну особу, яка перебуває на утриманні боржника.

17. Суд апеляційної інстанції встановив, що на утриманні у ОСОБА_1 перебуває її син ОСОБА_3 2010 року народження .

18. Також суд апеляційної інстанції встановив, що зі змісту Плану вбачається, що розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб визначено у розмірі не менше 3328,00 грн, тобто не менше одного прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2026 відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», поряд з цим у наданому Плані розмір суми, що залишатиметься на утримання дитини - взагалі не передбачено.

19. В оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції вказано, що в судовому засіданні апеляційної інстанції представник боржника підтвердила, що кошти на утримання дитини Планом не передбачено, оскільки більшу частину заробітної плати боржник планувала направити на погашення заборгованості банку, дитину боржника забезпечує його батько.

20. Спростуванням вказаних пояснень є встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо того, що боржником не надано належних доказів, зокрема, банківських виписок, розписок, тощо, які підтверджують надходження боржнику коштів чи у вигляді аліментів, чи то грошової допомоги, чи дарунків у вигляді грошової допомоги від третіх осіб, що мало б наслідком підтвердити наявність грошових коштів на утримання дитини та врахування такої суми на утримання у Плані, як то встановлено приписами п. 7 ч. 2 ст. 124 КУзПБ.

21. Вказані обставини свідчать про обґрунтованість позиції суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відповідність Плану реструктуризації вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства та не перевірив можливість його реального виконання боржником, тобто, що план реструктуризації є виконуваним.

22. Вищезазначене свідчить про правильне застосування положень ст. 124 КУзПБ при ухваленні постанови суду апеляційної інстанції щодо скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі №922/1793/24 в частині затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та прийняття у зазначеній частині нового рішення про відмову у задоволенні заяви керуючого реструктуризацією про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (вх. № 7360 від 27.03.2026).

Щодо висновків суду першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.

23. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

24. Неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

25. Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

26. За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

27. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, на яку зокрема посилається скаржниця в касаційній скарзі, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

28. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

29. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

30. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

31. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

32. Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

33. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

34. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

35. Суди попередніх інстанцій встановили, що:

- У деклараціях за 2021-2024 роки ОСОБА_1 членами сім`ї зазначила сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

- При цьому, з копії паспорта ОСОБА_1 , доданої до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме сторінки 10, вбачається відсутність відомостей про перебування боржниці в шлюбі.

- Будь-яких належних доказів того, що ОСОБА_1 в поданих деклараціях зазначила неповну та/або недостовірну інформацію про членів її сім`ї банком не надано.

36. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що посилання АТ "Ощадбанк" на придбання боржницею майна на іншого члена сім`ї - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спростовуються тим, що ОСОБА_1 01.08.2018 одержала грошові кошти від ОСОБА_2 в розмірі 500000,00 грн саме на придбання нерухомості для свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, на підтвердження розміру доходу ОСОБА_2 , заявницею до матеріалів справи додано довідку (форму) з Пенсійного фонду України - індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 2006 по 2025 рік.

37. За таких обставин, є обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що відсутні підстави для закриття провадження у справі, що свідчить про правильне застосування положень ст. 123 КУзПБ при постановленні ухвали Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 у справі № 922/1793/24 в частині відмови у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Ощадбанк" про закриття провадження у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Відповідно до положень ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

39. З урахуванням того, що при ухваленні постанови суду апеляційної інстанції щодо скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі №922/1793/24 в частині затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та прийняття у зазначеній частині нового рішення про відмову у задоволенні заяви керуючого реструктуризацією про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (вх. № 7360 від 27.03.2026) було правильно застосовано положення ст. 124 КУзПБ, а також зважаючи на те, що є обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що відсутні підстави для закриття провадження у справі, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення та про залишення без змін оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 у справі № 922/1793/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік