Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №639/9516/25 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №639/9516/25 Провадження № 2/613/673/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Харченка С.М.,

за участі секретаря Мізяк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 20236220671 від 20 квітня 2019 року у розмірі 10 043,05 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8 508,97 грн.; заборгованість за відсотками 1,32 грн.; заборгованість за комісією 1 532,76 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що 20 квітня 2019 року між АТ «ОТП БАНК» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2023620671 (продукт POS). Надалі право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Договір факторингу № 11/2/20 від 11 грудня 2020 року), потім на користь ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» (Договір факторингу № 437/ФК/-20 від 11 грудня 2020 року), та в подальшому на користь позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (Договір факторингу № 12/4/21 від 12 квітня 2021 року). Оскільки відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати належних платежів належним чином не виконував, утворилась заборгованість у розмірі 10 043,05 грн.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 14 травня 2026 року провадження у справі відкрито та визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 17 червня 2026 року задоволено клопотання ТОВ « ЦИКЛ ФІНАНС» про витребування доказів та закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 28 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розглядати справу без участі представника.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились з невідомої суду причини, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 20 квітня 2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2023620671. На виконання умов договору Банк надав позичальнику грошові кошти у кредит, а позичальник прийняв на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати визначених договором платежів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина перша статті 1048 ЦК України передбачає,що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Внаслідок послідовного укладення договорів факторингу (від 11.12.2020 № 11/2/20, від 11.12.2020 № 437/ФК/-20 та від 12.04.2021 № 12/4/21) право вимоги за Кредитним договором № 20236220671 від 20 квітня 2019 року перейшло до Позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», що відповідає приписам статей 512, 514, 1077, 1078 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Оскільки Відповідач допустила прострочення виконанні зобов`язання та доказів погашення боргу не надала, вимоги Позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 508,97 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 1,32 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у сумі 8 510,29 грн.

Розглядаючи позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 1 532,76 грн., суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 13 та ст. 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного права. Надання кредиту є обов`язком банку за кредитним договором, а тому такі дії як організація кредитування, моніторинг або обслуговування заборгованості відповідають економічним потребам самого банку та не є самостійними послугами, що замовляються та підлягають оплаті споживачем.

Встановивши плату за обслуговування кредиту (комісію), банк поклав на споживача обов`язок сплачувати кошти за послуги, які ним фактично не замовлялися і не надавалися, що суперечить принципам добросовісності та справедливості.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).

Враховуючи, що положення кредитного договору щодо нарахування та стягнення комісії є нікчемними в силу закону, підстави для стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1 532,76 грн. відсутні.

В частині заявлених вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків:

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

На підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір про надання правової допомоги №43453613 від 25 серпня 2025 року, детальний опис робіт виконаних адвокатом.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом, незначну складність справи та сталу судову практику цієї категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, що полягав у складенні позовної заяви уніфікованого /шаблонного/ зразка, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд приходить до висновку, що позовна заява в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 422,40 грн. на оплату судового збору при зверненні до суду.

Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред`явлених доказів.

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 2023620671 від 20.04.2019 року у загальному розмірі 8510 грн. (вісім тисяч п`ятсот десять) гривень 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс», адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського, б.8, код ЄДРПОУ 43453613.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований як ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 26 жовтня 2026 року.

Суддя