Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №470/609/26 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Суд: Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №470/609/26

Суддя: Орлова С. Ф.

Провадження № 2/470/523/26

Справа № 470/609/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 22 жовтня 2026 року у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2026 року позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, яка підписана його представником - Величко Л.М., яка діє на підставі довіреності №23 від 13 травня 2026 року.

У позовній заяві зазначено, що 21.10.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №56956-КС-001 про надання кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ «Бізнес Позика» виконало свої зобов`язання за договором та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 24000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник зазначив при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

Відповідач порушив умови договору і неналежним чином виконував покладені на нього зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 08.06.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 81 360 грн яка складається з: 24 000 грн - заборгованості за тілом кредиту; 40 560 грн - прострочених платежів по процентах; 12 000 грн - заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України; 4800 грн - комісії.

На підставі зазначеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №56956-КС-001 від 21.10.2025 року в сумі 81 360 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача Величко Л.М. ( за довіреністю № 23 від 13.05.2026 року) в судове засідання не з`явилась, в прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного порядку розгляду справи.

Відповідач та його представник – адвокат Гоцуляк Ю.С. (ордер про надання правничої допомоги від 18.0.2026 року) в судове засідання не з`явились, до суду направили відзив, у якому позовні вимоги визнали частково, в частині заборгованості за тілом кредиту в розмірі 24000 грн і комісією у розмірі 4800 грн. Просили суд відмовити в задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами та відсотками нарахованими на підставі ст.625 ЦК України, посилаючись що на те, що ОСОБА_1 як військовослужбовець має пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за якими до нього не може застосовуватись відповідальність у вигляді штрафних санкцій і пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також він звільнений від сплати відсотків за кредитом ( а.с.128-132).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем був укладений договір №562956-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ "Бізнес Позика" 21.10.2025 року направила відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір №562956-КС-001 про надання кредиту, яку останній прийняв. Крім цього, ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1921 на номер телефону, який був зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті та яким відповідач скористався для укладення договору з позивачем .

Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу засадах строковості, поворотності, платності,грошові кошти в сумі 20000 грн, строком на 24 тижні, до 07.04.2026 року, зі сплатою процентів за користування коштами, за стандартною (фіксованою) процентною ставкою 1% в день, та комісії за видачу кредиту у розмірі 4000 грн, яка сплачується одноразово в день видачі кредиту ( а.с.19-28,55).

Того ж дня відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту, одноразовим ідентифікатором UA-5802 чим підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що були надані йому виходячи з обраних умов кредитування (а.с.15-18).

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу в кредит грошові відповідно до умов укладеного кредитного договору, що підтверджується копією підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, а також виписками про рух коштів по банківському рахунку відповідача наданих АТ «Універсал Банк», з яких убачається, що 21.10.2025 року о 10 год 50 хв на картку відповідача № НОМЕР_2 було зараховано 20000 грн від ТОВ «Бізнес Позика» за договором №562956-КС-001 від 21.10.2025 року (а.с.62,121-124).

Крім цього, 21.10.2025 року сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору №562956-КС-001 про надання кредиту від 21.10.2025 року (Споживчий кредит. Електронна форма), у якій підтвердили, що станом на 21.10.2025 року сума неповернутого позичальником кредиту становить 20000 грн, сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить 200 грн, а нарахованої і несплаченої комісії 4000 грн, та домовились збільшити кредит на 4000 грн, після чого загальний розмір отриманого та неповернутого позичальником кредиту становитиме 24 000 грн. Крім цього, на дату укладення Додаткової угоди несплачені проценти та несплачена комісія вносяться та підлягають сплаті відповідно до Графіку платежів. Після укладення цієї Додаткової угоди відбулося змінення і інших умов кредитування, а саме загальний розмір кредиту становитиме 24000 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка 6918,25 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 59357,15 грн; загальні витрати за кредитом 35357,15 грн, кількість днів користування, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди:169 календарних днів, а денна процентна ставка:0,87%.

Відповідно до розділу 6 Додаткової угоди Додатки №1 та Додаток № 2, зокрема і графік платежів було викладено у новій редакції ( а.с.53-54).

Факт отримання відповідачем грошових коштів за Додатковою угодою підтверджується копією платіжної квитанції та виписками про рух коштів по банківському рахунку відповідача наданих АТ «Універсал Банк», з яких убачається, що 21.10.2025 року о 16 год 22 хв на картку відповідача № НОМЕР_2 було зараховано 4000 грн від ТОВ «Бізнес Позика» ( а.с.63-124,

За умовами цього Договору та Додаткової угоди відповідач зобов`язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальник свої зобов`язання за договором належним не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаним договором.

З наданого позивачем довідки і розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем, що утворилася станом на 16 червня 2026 року, у розмірі 81360 грн яка складається із: 24000 грн - простроченої заборгованості за тілом кредиту, 40560 грн - простроченої заборгованості за нарахованими відсотками, 4800 грн – комісії, 12000 грн – заборгованість за відсотками відповідно до ст.625 ЦК України (а.с.12-15).

Доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі, матеріали справи не містять, відповідач не здійснив жодного платежу за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно відповідачем не сплачується.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за кредитним договором є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача нарахована заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 28800 грн, яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту – 24000 грн, простроченої заборгованості за комісією за надання кредиту – 4800 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками суд доходить наступного.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 травня 2014 року № 1275-VII (зі змінами) передбачено, що сфера дії цього закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

Згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно із Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, який був призваний на військову службу під час мобілізації, його статус підтверджується копіями посвідчення Учасника бойових дій виданого, 26 вересня 2024 року та довідки виданої військовою частиною НОМЕР_3 11.07.2026 року №1451/03/д/ НОМЕР_4 , відповідно до якої відповідач по теперішній час перебуває на військовій службі. Крім цього, з копії довідки виданої військовою частиною НОМЕР_3 08.08.2026 року за № 1451/03/17967, убачається, що в періоди починаючи з 25.10.2025 року (тобто на дату укладення кредитного договору) по 31.12.2025 року, з 01.01.2026 по 05.05.2026 року та з 22.05.2026 по 23.05.2026 року, відповідач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що свідчить про наявність підстав передбачених ст.14 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для не нарахування позивачем відсотків за кредитним договором. Однак позивач не перевірив їх наявність та здійснив безпідставне нарахування відсотків за користування кредитом .

Таким чином, оскільки позивач не врахував статусу відповідача як військовослужбовця та здійснив безпідставне нарахування відсотків за користування кредитом, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог позивача в частині стягнення з відповідача 40560 грн заборгованості за відсотками.

Щодо нарахування позивачем заборгованості по відсотках нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 12000 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу(далі Закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки заборгованість за відсотками на підставі ст.625 ЦК України за кредитним договором нарахована за період з 05 листопада 2025 року по 29 листопада 2025 року, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача в силу положень ЦК України.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 13, 258, 263-265,268, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за договором №562956-КС-001 про надання кредиту від 21 жовтня 2025 року станом на 16 червня 2026 року в розмірі 28800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) грн, з яких 24000 грн – загальна заборгованість за тілом кредиту, 4800 грн – заборгованість за комісією.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" витрати по сплаті судового збору в розмірі 942 грн. 44 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" адреса місцезнаходження: індекс 01133, бульвар Лесі Українки, буд. 26 офіс 411, ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 - адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя С. Ф. Орлова

Повне рішення суду складене 23 жовтня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua