Суд: Арбузинський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №467/231/26
Суддя: Кологрива Т. М.
Справа № 467/231/26
Провадження № 1-кп/467/94/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.10.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Арбузинка кримінальне провадження № 12026153130000016 від 04 лютого 2026 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Новоселівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом та перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України
В С Т А Н О В И В :
Згідно обвинувального акту, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 вересня 2019 року № 147-РС ОСОБА_4 прийнято на військову службу за контрактом та призначено на посаду номер обслуги 2 зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, який 25 вересня 2019 року прибув у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 в район виконання завдання за призначенням в зоні проведення операції об`єднаних сил із ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 вересня 2019 року № 203 солдата ОСОБА_4 з 25 вересня 2019 року зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення, та визначено таким, що справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16 вересня 2024 року № 282 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця-зенітника 2 зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , та визначено таким, що справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24 квітня 2025 року № 116 солдата ОСОБА_4 , стрільця-зенітника 2 зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , увільнено від займаних посад та з 24 квітня 2025 року зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу за контрактом, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
Відтак, з 25 вересня 2019 року, тобто з моменту зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.
Таким чином, на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 мав статус військовослужбовця.
Так, 03 лютого 2026 року близько 15 години ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в одній з кімнат житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час між останніми виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в результаті якої у ОСОБА_4 виник кримінальний протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , при цьому усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , перебуваючи в положенні стоячи навпроти ОСОБА_5 , умисно наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя останньої. В результаті вказаних дій ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лівої бровної ділянки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження.
У судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не з`явилася, подала суду заяву про відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, вказала, що з обвинуваченим примирилися.
Обвинувачений у судовому засіданні подав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, підтвердив, що дійсно примирився з потерпілою, на підставі ст. 46 КК України, просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та закрити кримінальне провадження.
Прокурор підтримав клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження відносно нього та зазначив, що вчинене правопорушення відноситься до кримінального проступку та може бути закрито на підставі ст. 46 КК України.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками до нього, суд дійшов наступного висновку.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, встановлено що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Виходячи з приписів ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, інкриміноване йому кримінальне правопорушення відповідно до положень ст. 12 КК України є кримінальним проступком, винний примирився з потерпілою, усунув заподіяну шкоду потерпілій шляхом вибачення, що у своїй сукупності складає низку основних умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку із примиренням винного з потерпілою.
Таким чином, суд, приймаючи до уваги вищенаведене, вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 може бути звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілою.
Враховуючи, що є підстави, передбачені ст. 46 КК України, для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, дане кримінальне провадження слід закрити. Обставин, які б виключали звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та закриття даного кримінального провадження, судом не встановлено.
У зв`язку із закриттям провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується.
Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі ст. 46 КК України, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 285, ч. 1 ст. 286 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілою.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua