Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №133/1216/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Справа № 133/1216/26

провадження № 3/133/898/26

17.08.26

м. Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ДПП УПП у Вінницькій області БПП з обслуговування Хмільницького району про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Козятинського міськрайонного суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, які постановою суду від 04.04.2025 були об`єднані в одне провадження на підставі ст. 36 КУпАП.

04.04.2026 о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини - ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, чим завдав психологічних страждань.

Дії ОСОБА_1 , посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу, 04.04.2026 о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини - ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, в присутності малолітніх дітей, чим завдав їм психологічних страждань.

Дії ОСОБА_1 , посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу, 04.04.2026 о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини - ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, в присутності малолітніх дітей, чим завдав їм психологічних страждань.

Дії ОСОБА_1 , посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про розгляд справи, що підтверджується поштовим відправленням яке повернулось на адресу суду не врученим із зазначеням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд в цій справі, забезпечивши право особи, що притягається до адміністративної відповідальності брати особисту участь в процесі безпосередньо в судовому засіданні, уживши заходів для поінформованості її про даний процес, вважає за можливе завершити розгляд провадження на підставі наявних у справі матеріалів, при наявності доказів, що ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП у будь-який спосіб.

Таким чином ужиті заходи щодо забезпечення явки ОСОБА_1 не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Хоча наявні матеріали справи прямо та беззаперечно, в своїй сукупності, указують на те, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності поінформована про цей процес, який здійснюється в Козятинському міськрайонному суді Вінницької області у відношенні нього безпосередньо.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП, передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, дії особи можуть бути кваліфіковані за цією статтею у випадку вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Наявність в діях ОСОБА_1 вини та складу адміністративних правопорушень, за які передбачена відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто за вчинення насильства в сім`ї, доведено матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративні правопорушення серії: ВАД №121067 від 04.04.2026; протоколами прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.04.2026; поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 04.04.2026; рапортами поліцейського взводу №1 роти №1 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП Ю. Громик від 04.04.2026; копією термінового заборонного припису; довідками ВП №2 РВП ГУНП у Вінницькій області.

Отже, є доведеною вина у вчиненні адміністративних правопорушень ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За змістом ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, дії особи можуть бути кваліфіковані за цією статтею у випадку вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Закон передбачає посилену відповідальність, якщо потерпіла особа є дитиною.

Відповідно до Закону України "Про попередження насильства у сім`ї" насильством у сім`ї є будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Аналізуючи фабулу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, викладену в протоколах про адміністративні правопорушення, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно нього підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 173-2 КУпАП.

В протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини - ОСОБА_2 насильство в сім`ї; у протоколах також зазначено, що його дії були вчинені в присутності малолітніх дітей. Однак додані до протоколів матеріали не містять жодної інформації та підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив насильство в сім`ї відносно малолітньої чи неповнолітньої особи, як зазначено в ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно із ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до вказаного Закону, особа, яка постраждала від домашнього насильства (постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі, а дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Разом із тим, 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 «Вчинення домашнього насильства» викладена в новій редакції.

Наразі, як і на момент вчинення адміністративного правопорушення, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, діяла в редакції Закону України № 3733-IX від 22.05.2024, яка передбачає новий склад правопорушення вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи. Тобто щодо малолітньої чи неповнолітньої особи повинно бути вчинено домашнє насильство, внаслідок якого має бути завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яким виступає малолітня чи неповнолітня особа.

Натомість, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 у присутності дітей вчинив стосовно своєї дружини домашнє насильство. Протокол про адміністративне правопорушення не містить в діях ОСОБА_1 насильства саме стосовно дитини, як про це зазначено у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто які дії стосовно дитини було ним вчинено, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю дитини.

Необхідно зазначити і те, що вище вказаним Законом (№3733-IX від 22.05.2024) було внесено зміни і до ст. 269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

Тобто, якщо правопорушення вчинено не щодо малолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції не має необхідності складати окремий протокол, так як жодних неправомірних дій конкретно щодо до дитини вчинено не було.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки відповідно до наданих на розгляд суду протоколів про адміністративне правопорушення та долучених до них документів, домашнє насильство щодо дитини не вчинялося, а тому відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В розумінні ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до приписів ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, суд враховує дані про особу правопорушника, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його скоєння, ступінь його вини, майновий стан.

Так, адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Покарання виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи викладене, доведеність вчинення правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, особу правопорушника, вважаю за можливе накласти на правопорушника ОСОБА_1 , стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За змістом ст. 40-1 КУпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, 173-2, 221, 251, 255, 268, 278, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Провадження в справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

Роз`яснити особі, на яку накладено адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня винесення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА