Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №130/3624/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №130/3624/26

Суддя: Порощук П. П.

1-кп/130/453/2026

130/3624/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка в залі №2 Жмеринського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62026240040004428 від 14.07.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Могилів – Подільський, Вінницької області та мешканця АДРЕСА_1 , з професійною технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця Збройних сил України (посада стрільця санітара 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 ), раніше неодноразово судимого, востаннє 13.10.2022 Жмеринськоим міськрайонним судом Вінницької області за ч.4 ст.186, ч.1 ст.71 КК України, до покарання у вигляді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі; 13.06.2025 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області на підставі ст.81-1 КК України звільненого від відбування покарання умовно-достроково з невідбутим строком 5 (п`ять) років, 3 (три) місяці 4 (чотири) місяці, у вчиненні кримінальних злочинів відповідальність за які передбачена ч.5 ст.407, ч.4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, берегти державне майно, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь.

Статтею 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що розподіл часу у військовій частині протягом доби та протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким установлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання та побуту особового складу підрозділів, штабів.

Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України солдат ОСОБА_3 , вчинив вказаний злочин за наступних обставин.

Ухвалою Жмеринського районного суду Вінницької області від 23.04.2026 у справі № 130/890/26 клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону задоволено та на підставі ч. 5 ст. 401 КК України звільнено солдата ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України. У відповідності до вимог ст. 288 КПК України, цією ж ухвалою зобов`язано солдата ОСОБА_3 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, тобто 04.05.2026, прибути до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби.

В той же час, солдат ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану в період часу з 04.05.2026 по 06.08.2026 не прибув до розташування військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження служби та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, до 06.08.2026, тобто до моменту його затримання працівниками поліції.

За час відсутності у військовій частині НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.

Окрім того, 24.07.2026 ОСОБА_3 , перебуваючи поруч магазину «Продукти», що за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, с. Северинівка, вул. Грушевського, 2 побачив автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Transporter 5», д.н.з. НОМЕР_3 , який зупинився поруч із магазином о 21:49 год. Після чого водій вказаного автомобіля, ОСОБА_5 , вийшов до магазину та залишив автомобіль незачиненим. В цей час, у ОСОБА_3 винник умисел, щодо викрадення грошових коштів із вказаного автомобіля. Тому реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 з метою власного незаконного збагачення, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, діючи із прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, в період дії воєнного стану (введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 13.07.2026 № 596/2024, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4928-ІХ від 14.07.2026), шляхом вільного доступу, відчинив передні пасажирські двері автомобіля «Volkswagen» моделі «Transporter 5», д.н.з. НОМЕР_3 , де на передньому пасажирському сидінні виявив сумку чорного кольору, з якої вчинив крадіжку грошових коштів в сумі 54040 гривень.

З викраденим ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник та розпорядився на власний розсуд, чим своїми діями спричинив ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Виходячи з аналізу норм ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Виходячи з аналізу частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).

Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 будучи допитаним під час судового розгляду, в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованих йому злочинах, котрі передбаченні ч.5 ст.407, ч.4 ст.185 КК України і викладені в обвинувальному акті від 30.09.2026 року, щиро розкаявся, просив його суворо не карати. Суду показав, що злочини вчинив за обставин, викладених вище, а саме що ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 23.04.2026 року його було звільнено від кримінальної відповідальності за ст.401 КК України, та зобов`язано протягом 72 годин після набрання ухвалою суду законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби, але за певних життєвих обставин, які склалися обвинувачений проігнорував таку вимогу та поїхав додому де проживав до моменту затримання в АДРЕСА_1 .

Крім того, 24.07.2026 року обвинувачений знаходячись поруч магазину «Продукти», що знаходиться в с.Северинівка по вул.Грушевського, побачив автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Transporter 5», д.н.з. НОМЕР_3 , який зупинився поруч із магазином о 21:49 год, та після того як водій вказаного автомобіля ОСОБА_5 вийшов до магазину та залишив автомобіль незачиненим, обвинувачений викрав грошові кошти із вказаного автомобіля, котрі знаходилися у шкіряній сумці, шляхом вільного доступу, відчинивши передні пасажирські двері автомобіля, де на передньому пасажирському сидінні виявив вказану сумку, з якої і вчинив крадіжку грошових коштів в сумі 54040 гривень, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_3 виявляє жаль з приводу вчинених злочинів, запевнив суд, що готовий нести покарання за вчинені злочин і в подальшому не вчинятиме кримінальних правопорушень.

Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_5 повідомив суду, що дійсно 24.07.2026 року у верічню пору доби підїхав до магазину у с.Северинівка, та пішов до нього залишивши у автомобілі сумку із коштами у в сумі 54040 гривень, котрі виручив за продаж малини. Повернувшись через певний проміжок часу, виявив що кошти із автомобіля зникли в зв`язку із чим викликав на місце працівників поліції та подав відповідну заяву до правоохоронних органів.

З часом працівники поліції відшукали особу злочинця, та ним виявився ОСОБА_3 , який обіцяв викрадені гроші з часом повернути. При приводу міри покарання обвинуваченого, потерпілий покладався на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованих йому злочинах, які передбачені ч.5 ст.407, ч.4 ст.185 КК України і викладений в обвинувальному акті від 14.07.2026 року, та беручи до уваги думки прокурора ОСОБА_4 , показання обвинуваченого ОСОБА_3 , позицію захисника ОСОБА_7 , думки потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6 за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_5 та його представник адвокат ОСОБА_6 розуміють зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності їх позиції у суду немає.

Суд також роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_5 та його представнику адвокату ОСОБА_6 , що при таких обставинах вони позбавляються права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінальної провадження за правилами ч.3 ст.349 КПК України.

За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 , у вчинені інкримінованих йому злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Слід зазначити, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Так, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного й неупередженого з`ясування усіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази та надані суду відомості з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд «поза розумним сумнівом» дійшов висновку про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 а саме: нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану; таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.5 ст.407, ч.4 ст.185 КК України.

Відповідно до ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжкими злочинами, особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 щиро покаявся, на обліку в психіатра та на обліку в нарколога не значиться, просив вибачення у потерпілого у судовому засіданні та пообіцяв відшкодувати завдані збитки потеррпілому. Ці обставини суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 з врахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та наслідків діяння, покарання в межах санкцій інкримінованих статтей, а саме позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст.70, 71 та 81 КК України. Оскільки на думку суду за конкретних обставин, таке покарання буде відповідати його загальній меті, а застосування більш м`якшого покарання, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства буде не достатнім для його виправлення.

Згідно з п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати за проведення експертизи у зв`язку із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити бе змін.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 373, 374, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України, ч.5 ст.407 КК України, та призначити покарання а саме: за кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення позбавлення; за кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.407 КК України, у виді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарань, визначити остаточне покарання у виді 5 (п`ять) років 2 (двох) місяці позбавлення волі.

Згідно вимог ч.4 ст.81 КК України, відповідно до положень ч.1 ст.71 КК України до покарання за цим вироком суду приєднати частково не відбуту частину покарання за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13.10.2022 року остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 8 (вісім) місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання, на виконання вказаного вироку, після набрання ним законної сили.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання, строк його попереднього ув`язнення з 06.08.2026 по день набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання на виконання вироку, що набрав законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази, а саме: оптичний DVD-R диск з відеозаписом з камер спостереження, залишити при матеріалах кримінального провадження; чоловічу барсетку чорного кольору марки «Pand Polo» повернути потерпілому ОСОБА_5 , пару жіночих кросівок марки «Gabis» чорного кольору розміру 36, мобільний телефон марки «Realme С85» чорного кольору, який разом із первинним упакуванням - коробкою жовтого кольору, повернути особі ОСОБА_9 , що зберігаються у кімнаті речових доказів Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області попередньо знявши накладений арешт ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07.08.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальних витрат на залучення експертів у загальній сумі 11275 (одинадцять тисяч двісті сімдесят п`ять) гривень 98 коп.

Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua