Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №129/3167/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3167/26

Провадження по справі № 2/129/2624/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

розглянувши без учасників справи та їх представників в місті Гайсині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

Установив:

18.08.2026 р. до Гайсинського районного суду Вінницької області надійшов позов, у якому позивачка просить розірвати їх з відповідачем шлюб через відсутність почуттів взаємної любові, поваги та взаєморозуміння, дружби та взаємодопомоги, спільних поглядів на майбутнє сім`ї. З лютого 2026 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство вони не ведуть, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі, добровільно розірвати шлюб відповідач не бажає, спору про поділ майна немає. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей, які за спільною згодою сторін залишаються проживати з позивачкою. Після розірвання шлюбу позивачка просить визначити їй прізвище « ОСОБА_3 ».

Позивачка в судове засідання не з`явилася, письмово просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву від 30.09.2026 р., у якій позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнав повністю, зазначив, що спільне життя та збереження шлюбу неможливі, щодо проживання дітей з матір`ю між сторонами досягнуто згоди, просив розглядати справу без його участі. Водночас відповідач просив зменшити розмір судових витрат, посилаючись на те, що позов визнано ним до початку розгляду справи по суті, у зв`язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачці підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, а з нього на користь позивачки необхідно стягнути решту 50 відсотків судового збору в сумі 665,60 грн. Крім того, відповідач заперечував проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, зазначив, що акт наданих послуг від 17.08.2026 р. містить загальні формулювання щодо юридичної консультації, підготовки позову та представництва інтересів у суді без детального обґрунтування фактично виконаних робіт. При цьому акт складено до проведення судового засідання, хоча до нього включено участь адвоката в судових засіданнях. Відповідач наголосив, що справа про розірвання шлюбу є типовою, не потребує значних часових затрат, позовні вимоги ним визнано повністю, а тому просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1500 грн.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмові заяви сторін та вимоги закону, суд визнає за необхідне позов задовольнити з таких мотивів та підстав.

Доведено, що визначені ст.ст. 51, 55 СК України взаємні любов, повага, розуміння, підтримка, допомога, спільні життєві інтереси між сторонами відсутні, з лютого 2026 року вони не підтримують подружніх стосунків, спільного господарства не ведуть, миритися позивачка не бажає, що унеможливлює спільне життя подружжя та збереження шлюбу.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із позивачкою.

Спірні правовідносини регламентуються ч. 2 ст. 112, ч. 1 ст. 113 Сімейного кодексу України, відповідно до яких суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення; особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки між сторонами відсутні передбачені ст.ст. 51, 55 СК України взаємні любов, повага, розуміння, підтримка, допомога, спільні життєві інтереси, вони не підтримують подружніх стосунків, спільного господарства не ведуть, позивачка наполягає на розірванні шлюбу та миритися не бажає, а відповідач позов визнав повністю, суд визнає, що сім`я сторін розпалася остаточно, а тому їх шлюб необхідно розірвати, як такий, що суперечить інтересам сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачці підлягає поверненню з державного бюджету 665,60 грн, що становить 50 відсотків сплаченого судового збору, а решта судового збору в сумі 665,60 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Крім того, позивачкою заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесення таких витрат до матеріалів справи надано договір про надання правничої (професійної правової) допомоги з додатками, рахунок за надану професійну правничу допомогу та платіжну інструкцію про сплату зокрема 4000 грн за надання правової допомоги у справі про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, при цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Відповідачем заявлено обґрунтоване клопотання про зменшення розміру таких витрат з посиланням на незначну складність справи, відсутність спору щодо розірвання шлюбу, визнання ним позовних вимог, а також включення до акта наданих послуг участі адвоката в судових засіданнях, які на момент складання акта ще не проводилися.

Оцінюючи наведені доводи, суд враховує, що справа про розірвання шлюбу не є складною за своїм характером, не потребувала дослідження значного обсягу доказів, проведення експертиз, вирішення складних правових питань чи тривалого судового розгляду. Позовні вимоги відповідачем визнано повністю, сторони просили розглядати справу без їх участі, а тому фактичний обсяг наданої адвокатом правничої допомоги був обмеженим.

Разом з тим суд враховує, що позивачка скористалася своїм правом на професійну правничу допомогу, адвокатом здійснено правовий аналіз обставин справи, підготовлено необхідні документи та позовну заяву, забезпечено належне звернення позивачки до суду, а понесення відповідних витрат підтверджено письмовими доказами.

Сам по собі факт визнання відповідачем позову не є підставою для відмови у відшкодуванні позивачці витрат на професійну правничу допомогу, однак підлягає врахуванню під час визначення їх розумного та співмірного розміру.

З огляду на характер спірних правовідносин, складність справи, фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, відсутність необхідності участі представника в судових засіданнях, а також заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд визнає заявлену до стягнення суму 4000 грн завищеною та неспівмірною з обсягом виконаних робіт.

Водночас визначений відповідачем розмір відшкодування у сумі 1500 грн не відповідає фактично виконаній адвокатом роботі з підготовки та оформлення позову і необхідних документів.

Тому, виходячи з критеріїв реальності, необхідності, розумності та співмірності судових витрат, суд визнає за необхідне клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково та відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивачки 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу, відмовивши у стягненні решти заявленої суми.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 137, 141, 142, 206, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 08 жовтня 2011 року Виконкомом Кущинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області, актовий запис № 5.

Визначити ОСОБА_1 під час державної реєстрації розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_3 ».

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору, що становить 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 3000 (три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: