Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №752/1472/22 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 752/1472/22

провадження № 51-2918км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника (відеоконференція) ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 червня 2026 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100010000939 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він,займаючи посаду головного експерта із закупівель Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району (далі - КП УЗН Голосіївського району), будучи ознайомленим з посадовою інструкцією, зі Статутом КП УЗН Голосіївського району, у поданій начальником дільниці механізації КП УЗН Голосіївського району ОСОБА_8 заявці від 31 липня 2019 року на проведення тендерної закупівлі автопідіймача вказав доступний бюджет закупівлі у розмірі 4 000 000 грн та здійснив моніторинг цінових пропозицій, які додано до вказаної заявки.

В подальшому 05 серпня 2019 року на засіданні тендерного комітету КП УЗН Голосіївського району було прийнято рішення про погодження заявки начальника дільниці механізації ОСОБА_8 на проведення відкритих торгів з погодженням ціни проведення закупівлі у розмірі 4 000 000 грн, яка була запропонована ОСОБА_7 .

Надалі 17 жовтня 2019 року КП УЗН Голосіївського району за результатами проведеної тендерної закупівлі, оголошеної 20 серпня 2019 року, що розміщена в електронній системі публічних закупівель Prozorro, укладено договір № 179 з ТОВ «ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «АВТОТРАНСПОРТНИК» на поставку Підіймально-транспортувального обладнання (автопідіймача на шасі автомобіля МАЗ-5340С2-527-001) на загальну суму 3 966 120 грн.

На підставі вищевказаного договору та акту приймання-передачі транспортного засобу від 06 листопада 2019 року з поточного рахунку КП УЗН Голосіївського району 29 листопада 2019 року здійснено перерахунок коштів на поточний рахунок ТОВ «ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «АВТОТРАНСПОРТНИК» на загальну суму 3 966 312 грн.

Відповідно до судової транспортно-товарознавчої експертизи середня ринкова ціна підіймально-транспортувального обладнання (автопідіймача на шасі автомобіля МАЗ-5340С2-527-001) станом на 06 листопада 2019 року становила 3 156 650 грн.

Таким чином, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_7 допущено неналежне виконання службових обов`язків шляхом нездійснення належного аналізу цін та прийняття управлінського рішення про визначення ціни закупівлі, що виразилось в тому, що він належним чином не здійснив аналіз кон`юнктури ринку та моніторинг цінових пропозицій, що призвело до придбання вказаного обладнання за цінами, які суттєво перевищують середньо ринкові, тобто до неефективного використання коштів, виділених КП УЗН Голосіївського району з бюджету міста Києва на суму 809 662 грн, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України як неналежне виконання службовою особою своїх посадових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам, спричинивши тяжкі наслідки.

Голосіївський районний суд м. Києва вироком від 12 вересня 2023 року визнав ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та виправдав у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Київський апеляційний суд ухвалою від 09 червня 2026 року залишив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог КПК України й неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх вимог прокурор вважає, що апеляційний суд не надав відповіді на всі доводи апеляційної скарги прокурора, не надав належної оцінки всім доказам, показанням свідків, що призвело до необґрунтованого висновку про невинуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.

Зокрема вважає, що апеляційним судом не проаналізовано доводи скарги прокурора про те, що моніторинг цін ОСОБА_7 проведено лише з одним офіційним дилером й не надано звітів про недоцільність використовувати інші способи визначення постачальника. При цьому прокурор зазначає, що саме ОСОБА_7 особисто визначив доступний бюджет закупівлі та здійснив моніторинг цін і саме його неналежне виконання службових обов`язків перебуває у прямому причинному зв`язку із наслідками, що настали.

Також прокурор вважає, що суди безпідставно визнали неналежним доказом висновок експерта, оскільки злочин, передбачений ст. 367 КК України, є закінченим з моменту заподіяння шкоди, тобто у цьому кримінальному провадженні - 29 листопада 2019 року, коли було перераховано кошти за придбаний автотранспорт.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримала подану касаційну скаргу.

Захисник заперечувала проти задоволення касаційної скарги прокурора.

Виправданий подав заяву про розгляд справи без його участі.

Мотиви Суду

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, мають бути зазначені узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Перевіривши кримінальне провадження в касаційному порядку в межах доводів поданої касаційної скарги, колегія суддів вбачає, що вказаних вимог закону апеляційний суд дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, виправдовуючи ОСОБА_7 , вказав, що ним не ухвалювалося управлінське рішення про визначення ціни закупівлі, оскільки це було рішенням тендерного комітету, до складу якого входило 7 осіб. Зокрема в судовому засіданні це підтвердили як ОСОБА_7 , так і свідки.

Також суд першої інстанції визнав неналежним доказом висновок експерта №СЕ-19/111-21/36806-АВ від 29.10.2021 (т. 3 а.с. 14-20), який поданий стороною обвинувачення на підтвердження суми заподіяної шкоди.

Відповідно до цього висновку середня ринкова ціна підіймально-транспортувального обладнання (автопідіймача на шасі автомобіля МАЗ-5340С2-527-001) станом на 06.11.2019 становила 3 156 650 грн, у зв`язку з чим орган досудового розслідування дійшов висновку, що дії ОСОБА_7 призвели до неефективного використання коштів на суму 809 662 грн, що є тяжким наслідком.

Визнаючи цей доказ неналежним, суд вказав, що у висновку експерта зазначено середньо-ринкову ціну запитуваної техніки станом на 06.11.2019, в той час як згідно з обвинувальним актом інкриміновані ОСОБА_7 діяння вчинені ним у липні-серпні 2019 року. Крім цього, суд вказав, що ціна визначена експертом із врахуванням даних отриманих у 2021 році.

За таких обставин суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування не було встановлено і доведено наявність шкоди та її розмір.

Також суд визнав неналежним доказом аудиторський звіт від 26.06.2020 (т. 1 а. с. 109-124), оскільки його висновки стосуються результатів оцінки діяльності КП УЗН Голосіївського району м. Києва й не містять будь-яких даних, які б підтверджували неналежне виконання своїх службових обов`язків саме ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив висновок, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні ОСОБА_7 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

З такою оцінкою й висновками суду першої інстанції погодився й апеляційний суд.

Стосовно доводів у касаційній скарзі прокурора, які є аналогічними доводам його апеляційної скарги, про те, що апеляційний суд не надав належної оцінки доказам, показанням свідків, не проаналізував доводів щодо моніторингу цін лише з одним офіційним дилером; про те, що ОСОБА_7 не подав звіт про недоцільність використовувати інші способи визначення постачальника, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

Стаття 367 КК України передбачає відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Частина 2 цієї статті передбачає відповідальність за ці діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_7 у заявці на проведення тендерної закупівлі вказано доступний бюджет закупівлі 4 000 000 грн. При цьому у обвинувальному акті також зазначено, що ця заявка за підписом начальника дільниці механізації КП УЗН Голосіївського району ОСОБА_8 подана на розгляд тендерного комітету, який і прийняв рішення про її погодження, у тому числі і в частині запропонованої ціни.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження заявкою на проведення тендерної закупівлі (т. 3 а. с. 33) та протоколом № 2 засідання тендерного комітету комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва від 05 серпня 2019 року (т. 1 а. с. 144-145).

Зокрема зі змісту цього протоколу вбачається, що на розгляд тендерного комітету поставлено питання про погодження або відхилення заявки начальника дільниці механізації на проведення відкритих торгів на суму 4 000 000 грн, й усі 7 осіб, які входять до складу тендерного комітету проголосували за погодження такої закупівлі.

Також комітетом було прийнято рішення про внесення змін до річного плану для проведення цієї закупівлі та затвердження технічної документації для проведення закупівлі. У подальшому саме тендерним комітетом було розглянуто тендерні пропозиції та визначено переможця, що підтверджується відповідними протоколами (т. 1 а. с. 244-245).

Враховуючи це, а також оцінивши й інші докази, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов умотивованого висновку, що ОСОБА_7 не ухвалювалося управлінське рішення про визначення ціни закупівлі.

З урахуванням викладеного суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні ОСОБА_7 є склад указаного вище кримінального правопорушення.

Крім цього, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно визнав неналежним доказом висновок експерта № СЕ-19/111-21/36806-АВ від 29.10.2021.

Зокрема, у обвинувальному акті зазначено, що діяння, яке органом досудового розслідування ставиться у вину ОСОБА_7 (визначення доступного бюджету закупівлі в сумі 4 000 000 грн без належного аналізу цін), здійснено ним 05 серпня 2019 року, а висновок експерта щодо середньої ринкової ціни підіймально-транспортувального обладнання зроблено станом на 06 листопада 2019 року.

Доводи прокурора про те, що апеляційний суд за таких обставин мав би призначити ще одну експертизу для встановлення потрібних даних на потрібну дату, не ґрунтуються на положеннях закону, оскільки в кримінальному провадженні тягар доказування покладений законом саме на сторону обвинувачення.

На думку колегії суддів касаційного суду, суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок місцевого суду, належним чином перевірив доводи апеляційної скарги й обґрунтовано залишив її без задоволення, мотивувавши належним чином своє рішення.

Крім цього, апеляційний суд не давав дослідженим місцевим судом доказам іншої оцінки, ніж та, що була надана судом першої інстанції. Навпаки, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду щодо оцінки доказів. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення; неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність колегія суддів касаційного суду не встановила.

Тому, керуючись положеннями ст. ст. 412, 419, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 09 червня 2026 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3