Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №910/616/26 — Господарський суд міста Києва

Суд: Господарський суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №910/616/26

Суддя: Морозов С.М.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2026Справа № 910/616/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Морозова С.М., при секретарі судового засідання Кот О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Депутатська 23А"

про зобов`язання вчинити дії,

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (особисто);

від відповідача: Лобань Д.М. (адвокат за ордером АІ№21265656 від 12.02.2026).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.01.2026 року ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Депутатська 23А" (відповідач) надати позивачу для ознайомлення з правом робити виписки та копії за власний рахунок, із вилученням персональних даних фізичних осіб, документи та інформацію, які були предметом її письмових звернень до ОСББ, а саме:

- протоколи загальних зборів ОСББ "Депутатська 23А" з усіма додатками за весь період існування ОСББ, починаючи з установчих зборів;

- документи, що підтверджують вручення кожному співвласнику під розписку або направлення рекомендованим листом на адресу належної йому квартири чи нежитлового приміщення повідомлень про проведення загальних зборів, а також тексти таких повідомлень, починаючи з установчих зборів та за весь період існування ОСББ;

- документи, що підтверджують ознайомлення кожного співвласника зі Статутом ОСББ "Депутатська 23А" перед його затвердженням на загальних зборах;

- довіреності, на підставі яких здійснювалося голосування представниками співвласників, які особисто не брали участі у загальних зборах, починаючи з установчих зборів та за весь період існування ОСББ;

- фінансові звіти ОСББ "Депутатська 23А" за період з 2022 по 2025 роки включно;

- розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ "Депутатська 23А" за весь період існування ОСББ;

- кошториси доходів і витрат та штатний розпис ОСББ "Депутатська 23А" за весь період існування ОСББ;

- документи, що підтверджують ознайомлення кожного співвласника з кошторисами ОСББ перед їх затвердженням на загальних зборах за весь період існування ОСББ;

- документи, які були затверджені або прийняті загальними зборами ОСББ "Депутатська 23А" за весь період його існування;

- документи, що підтверджують ознайомлення кожного співвласника з документами, які були затверджені або прийняті на загальних зборах, перед їх затвердженням, за весь період існування ОСББ;

- акти ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ "Депутатська 23А" за весь період існування ОСББ;

- акти виконаних робіт ОСББ "Депутатська 23А" за весь період існування ОСББ;

- договори на виконання робіт та надання послуг за період з 2022 по 2025 роки включно;

- документи про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам ОСББ за період з 2022 по 2025 роки включно;

- протоколи засідань правління ОСББ "Депутатська 23А" за весь період існування ОСББ;

- книгу обліку членів ОСББ "Депутатська 23А";

- паспорти всіх ліфтів будинку за адресою: АДРЕСА_1;

- акти технічної готовності ліфтів, у тому числі ліфтів, у яких встановлено систему контролю та управління доступом (СКУД);

- журнали технічного огляду всіх ліфтів будинку;

- інформацію щодо відповідності встановлених у ліфтах будинку пристроїв системи контролю та управління доступом (СКУД) вимогам ДСТУ ISO 4190-5:2001, зокрема щодо пристроїв керування та додаткових пристроїв, встановлених у ліфтах;

- інформацію, що міститься у паспортах ліфтів, щодо призначення осіб, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, а також електромеханіка, відповідального за справний стан ліфтів, із зазначенням дати призначення, підстав та прізвища, ім`я, по батькові відповідних осіб;

- інформацію щодо актів технічної готовності ліфтів, у яких встановлено СКУД, а саме щодо номерів актів по кожному ліфту окремо, дат їх складання та найменування організацій, які їх складали;

- інформацію щодо доступу до машинних та блочних приміщень ліфтового господарства будинку, а саме відомості про осіб, які мають доступ та ключі до зазначених приміщень.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/616/26 передані на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.03.2026.

13.02.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачу було неодноразово запропоновано ознайомлення з документами, проте позивач вказаними пропозиціями належним чином не скористався. Щодо змісту позовних вимог, то відповідач зазначив, що книга обліку членів ОСББ не існує, оскільки не передбачена законодавством. При цьому, відповідач наголосив, що позивачу не можуть бути надані персональні дані співвласників, отримані ОСББ в процесі його діяльності.

24.02.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що твердження відповідача про надання запитуваних документів є необґрунтованими та вводять суд в оману, оскільки документів позивачем не отримано. Також, позивачем зазначено, що обмеження доступу позивача до інформації через персональні дані інших співвласників є порушення прав позивача, оскільки це обов`язок ОСББ надавати, передбачену законом, інформацію щодо своєї діяльності на запит співвласників.

03.03.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а від відповідача - заперечення. В запереченнях відповідачем зазначено, що намагання ОСББ ознайомити позивача із всім переліком документів, які мають великий об`єм, не вдалось кілька разів, оскільки позивач не погоджується на запропоновані відповідачем дати для ознайомлення.

Підготовче засідання 03.03.2026 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. на лікарняному.

05.03.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2026 призначено підготовче засідання на 24.03.2026.

24.03.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та долучення доказів.

В підготовчому засіданні 24.03.2026 судом було продовжено строк підготовчого провадження, задоволено клопотання позивача про долучення доказів, відмовлено в задоволені клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та оголошено перерву до 21.04.2026.

20.04.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

В підготовчому засіданні 21.04.2026 судом було задоволено клопотання відповідача про долучення доказів та оголошено перерву до 30.06.2026.

29.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

30.06.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про відмову у задоволенні клопотання відповідача про долучення доказів (заперечення), клопотання про долучення доказів та пояснень. В поясненнях позивач зазначила, що зазначеної в позовних вимогах інформації вона не отримала, а так звані ознайомлення відповідача з документами відбуваються у неприйнятному для ґрунтовного ознайомлення форматі.

В підготовчому засіданні 30.06.2026 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справ та оголошено перерву до 21.07.2026.

16.07.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2026.

Судове засідання 18.08.2026 року не відбулось у зв`язку з оголошення в м. Києві сигналу «Повітряна тривога».

Ухвалою від 18.08.2026 року судове засідання призначено на 13.10.2026 року.

В судовому засіданні 13.10.2026 року судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Депутатська 23А" створено співвласниками багатоквартирного будинку №23А по вулиці Депутатській в місті Києві за рішенням установчих зборів, оформленим протоколом від 10.01.2023, та 21.02.2023 проведено державну реєстрацію ОСББ "Депутатська 23А".

Рішенням установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, оформленим протоколом від 10.01.2023, затверджено Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Депутатська 23А" (далі - відповідач).

Відповідно до розділу V пункту 1 Статуту співвласник має право:

- брати участь в управлінні об`єднання у порядку, визначеному Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статутом об`єднання;

- обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання;

- знайомитись з протоколами загальних зборів, робити з них виписки;

- одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання;

- вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства;

- одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.

Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав, видану Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна №28139701 від 25.11.2010 ОСОБА_1 (далі - позивач) є власником квартири площею 57,80 кв.м у житловому будинку АДРЕСА_1.

10.09.2025 року позивач звернулась до Голови правління ОСББ "Депутатська 23А" із Заявою, в якій вимагала надати інформацію щодо діяльності ОСББ та інформацію щодо функціонування ліфтів у будинку.

26 листопада 2025 року позивач звернулась до Голови правління ОСББ "Депутатська 23А" із Заявою, в якій вимагала надати інформацію щодо діяльності ОСББ та інформацію щодо функціонування ліфтів у будинку (направлено на електронну пошту ОСББ: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Повторний запит позивачем направлено відповідачу 28.11.2025 року.

В подальшому адвокатом позивача було направлено до ОСББ адвокатські запити №10-52-25 від 30.12.2025 року та №1435 від 12.01.2026 року з вимогою надати позивачу запитувану ним інформацію по діяльності ОСББ та функціонуванню ліфтів у будинку.

У відповідь на означені адвокатські запити, ОСББ "Депутатська 23А" листами вих. №01-02/2026 від 06.01.2026 року та №02-02/2026 від 19.01.2026 року повідомило позивача про продовження строку розгляду адвокатських запитів через значний обсяг інформації.

Листом №05/02/2026 від 27.01.2026 року ОСББ направило позивачу на її запит копії паспортів ліфтів (втім, в матеріалах справи, докази направлення вказаних документів позивачу відсутні).

Листом №06-02/2026 від 11.02.2026 року відповідач запропонував позивачу ознайомитись із документами в холі першого поверху будинку 12.02.2026 року о 19:00.

Актом від 11.02.2026 року, складеним членами правління ОСББ о 20:40 годині 11.02.2026 року, засвідчено, що ОСОБА_1 відмовилась від отримання повідомлення.

Листом №07-02/2026 від 12.02.2026 року ОСББ запропонувало позивачу ознайомлення з документами 14.02.2026 року об 11:00 (вказаний лист направлено на електронну адресу позивача: ІНФОРМАЦІЯ_2).

Актом від 14.02.2026 року членами правління зафіксовано, що ОСОБА_1 не з`явилась на ознайомлення.

Як зазначає позивач, відповідачем не надано їй для ознайомлення запитувані нею документи, а спроби ознайомитись із документами в холі будинку в присутності членів правління ОСББ не призвели до бажаного результату, оскільки ознайомлення відбувалось у неможливому для ознайомлення форматі: закривались аркушем всі дані, навіть ті, які не мають відношення до персональних даних, аркуші надавались на ознайомлення на відстані в 1 метр, необхідні документи не надавались взагалі.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що скориставшись свої правом, передбаченим ст. 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та ст. 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності співвласниками багатоквартирного будинку" на одержання інформації щодо діяльності ОСББ "Депутатська 23А", звернулась до відповідача із вимогою надати ряд документів, однак отримала лише документи, з яких неможливо встановити будь-яку необхідну інформацію, в зв`язку з чим просить зобов`язати ОСББ "Депутська 23А" надати позивачу можливість для ознайомлення з інформацією фінансової та господарської діяльності ОСББ "Депутатська 23А", а саме надати:

- фінансові звіти ОСББ "Депутатська 23А" за період з 2022 по 2025 роки включно;

- розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ "Депутатська 23А" за весь період існування ОСББ;

- кошториси доходів і витрат та штатний розпис ОСББ "Депутатська 23А" за весь період існування ОСББ;

- акти ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ "Депутатська 23А" за весь період існування ОСББ;

- акти виконаних робіт ОСББ "Депутатська 23А" за весь період існування ОСББ;

- договори на виконання робіт та надання послуг за період з 2022 по 2025 роки включно;

- протоколи засідань правління ОСББ "Депутатська 23А" за весь період існування ОСББ;

- книгу обліку членів ОСББ "Депутатська 23А";

- паспорти всіх ліфтів будинку за адресою: АДРЕСА_1;

- журнали технічного огляду всіх ліфтів будинку;

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначив, що позивачу було неодноразово запропоновано ознайомлення з документами, проте позивач вказаними пропозиціями належним чином не скористався. Щодо змісту позовних вимог, то відповідач зазначив, що книга обліку членів ОСББ не існує, оскільки не передбачена законодавством. При цьому, відповідач наголосив, що позивачу не можуть бути надані персональні дані співвласників, отримані ОСББ в процесі його діяльності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Як встановлено судом, спірні правовідносини у цій справі виникли між власницею квартири площею 57,80 кв.м у житловому будинку №23 літ. "А" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Депутатська 23А", що створене у зазначених будинках, з приводу діяльності Об`єднання.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку; набувати статусу активного споживача на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" (ч.1 ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Права співвласників визначені у статті 14 вказаного Закону, за змістом частини першої якої співвласник має право, зокрема, знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом.

Відповідно до розділу V пункту 1 Статуту співвласник має право:

- обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання;

- знайомитись з протоколами загальних зборів, робити з них виписки;

- одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання;

- вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства;

- одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.

Отже, право співвласників багатоквартирного будинку, у тому числі і позивача, на одержання інформації щодо діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку прямо передбачене законом, зокрема статтею 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статтею 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності співвласниками багатоквартирного будинку", а також статутом відповідача.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України цивільна дієздатність юридичної особи відбувається через її органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом частини 1 статті 10 та частини 1 статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління, якими є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Згідно з ч. 2 ст.18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" виконання зобов`язань об`єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об`єднання.

Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. До компетенції правління відноситься, зокрема, підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання (частини 17, 18 та 20 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що створене власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є особою, у володінні та розпорядженні якого знаходиться інформація щодо багатоквартирного будинку, в якому його створено, щодо діяльності такого об`єднання.

Таким чином, суд зазначає, що у законі чітко передбачене право співвласників багатоквартирного будинку на одержання інформації щодо діяльності створеного об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, відповідно, реалізація цього права покладається саме на особу, у володінні та розпорядженні якої знаходиться ця інформація, тобто на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в особі його органів управління, зокрема на правління як на виконавчий орган об`єднання, до повноважень якого відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" належить виконання зобов`язань об`єднання.

Компетенція правління об`єднання визначена у частині 20 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", до якої, зокрема, відноситься підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, а також ведення діловодства, складовою якого є діловодство за зверненнями (з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) і скаргами) громадян (співвласників багатоквартирного будинку).

Отже, з аналізу наведених норм закону, зокрема положень частин 17, 18, 20 статті 10 та частини 2 статті 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у їх сукупності вбачається, що виконання покладеного на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку обов`язку з надання передбаченої законом інформації забезпечує саме правління об`єднання у межах своїх повноважень відповідно до визначеної законом компетенції щодо ведення діловодства в об`єднанні.

Наведеним у сукупності спростовуються твердження відповідача про відсутність обов`язку у відповідача надати деякі запитувані позивачем документи оскільки це не передбачено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статутом об`єднання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач як співвласник неодноразово звертався до відповідача із запитами щодо отримання інформації, на що відповідач неодноразово складав акти про відсутність співвласника на ознайомленні, а протоколами про ознайомлення ОСОБА_1 фіксував відмову позивача від підпису в графах про ознайомлення наданих їй документів.

Таким чином, доказів надання позивачу для ознайомлення з наведеними у позовній заяві документами, в тому числі в процесі розгляду справи, відповідачем до матеріалів справи не надано та матеріали справи не містять.

Так, ч. 1 ст. 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено право співвласників багатоквартирного будинку брати участь в управлінні ОСББ у порядку, визначеному цим Законом і статутом ОСББ.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", п. 3 Статуту до виключної компетенції загальних зборів ОСББ відноситься, зокрема, затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту.

До компетенції правління відноситься підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту (ч.20 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" Об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане звітувати загальним зборам про виконання кошторису об`єднання за рік.

Велика Палата Верховного Суду у п. 8.23 постанови від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 зазначила, що кошторис - це затверджений у встановленому порядку фінансово-плановий документ, який містить відповідні статті і суми витрат коштів на утримання ОСББ. Отже, прийняття рішення про затвердження кошторису є реалізацією господарських функцій у такому непідприємницькому товаристві його вищим органом управління - зборами ОСББ.

З наведеного вбачається, що затвердження кошторису ОСББ загальними зборами, на яких, як зазначалось, по суті відповідного питання голосують співвласники ОСББ - власники квартир / нежитлових приміщень, є одним із способів управління ОСББ, в тому числі щодо джерел надходжень коштів до ОСББ, розміру внесків, статей витрат та сум коштів, які ідуть на такі витрати - розпорядження спільним майном співвласників ОСББ.

Таким чином, заперечення відповідача щодо відсутності ОСББ обов`язку вести кошториси та складати звітність не знайшли свого підтвердження.

В контексті викладеного, суд зазначає, що Законом України "Про інформацію" врегульовано відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про інформацію": інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (абзац четвертий); документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі (абзац другий).

Аналогічне визначення поняття "інформація" міститься у частині 1 статті 200 Цивільного кодексу України.

Тобто документ містить у зафіксованому вигляді відповідну інформацію.

Крім того, інформація може бути відображена в іншому вигляді шляхом фіксування відомостей та/або даних.

Отже, створені у процесі діяльності ОСББ документи можуть бути надані для ознайомлення співвласникам як такі, що містять інформацію про діяльність ОСББ.

Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2024 у справі №925/1440/22.

Згідно з імперативними вимогами ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Тому, суд враховує висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2024 у справі №925/1440/22.

Таким чином, суд зазначає, що реалізуючи свої права, співвласник має право звернутися до ОСББ за отриманням інформації про діяльність такого ОСББ, а останнє відповідно зобов`язане надати таку інформацію в обсязі, який є достатнім для реалізації прав співвласників на участь в управлінні ОСББ, згідно із Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статутом ОСББ.

Врахувавши наведене, суд дійшов висновку про наявність порушеного відповідачем передбаченого законом права позивача на одержання інформації щодо діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке підлягає судовому захисту, в зв`язку з чим, позовні вимоги в частині зобов`язання ОСББ "Депутатська 23А" надати позивачу можливість для ознайомлення з правом робити виписки та копії за власний рахунок, із вилученням персональних даних фізичних осіб, є обґрунтованими, а саме в частині:

- протоколи загальних зборів ОСББ «Депутатська 23А» з усіма додатками за весь період існування ОСББ, починаючи з установчих зборів;

- фінансові звіти ОСББ «Депутатська 23А» за період з 2022 по 2025 роки включно;

- розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- кошториси доходів і витрат та штатний розпис ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- документи, які були затверджені або прийняті загальними зборами ОСББ «Депутатська 23А» за весь період його існування;

- акти ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- акти виконаних робіт ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- договори на виконання робіт та надання послуг за період з 2022 по 2025 роки включно;

- протоколи засідань правління ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- паспорти всіх ліфтів будинку за адресою: АДРЕСА_1;

- журнали технічного огляду всіх ліфтів будинку;

Поряд з цим, суд вважає за необхідне відзначити, що згідно зі статтею 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Водночас право співвласника на одержання інформації не є необмеженим з огляду на таке.

Інформація про фізичну особу є видом інформації за її змістом (стаття 10 Закону України "Про інформацію").

Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (частина перша статті 11 Закону України "Про інформацію").

Закон про захист персональних даних регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних (стаття 1 цього Закону).

Приписами статті 2 Закону України "Про захист персональних даних" встановлено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (абзац десятий). Розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця (абзац одинадцятий). Знеособлення персональних даних - вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу (абзац шостий). Суб`єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються (абзац дванадцятий).

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України "Про захист персональних даних" об`єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша статті 21 Закону України "Про інформацію").

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про інформацію" конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (абзац перший). Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (абзац другий).

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону України "Про інформацію").

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про інформацію" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону України "Про захист персональних даних" володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.

Частиною другою статті 14 Закону України "Про захист персональних даних" визначено, що поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За змістом частини шостої статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" заборонено обробку даних про фізичну особу без її згоди, а пункт 6 частини другої статті 8 цього Закону передбачає, що особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року N 2-рп/2012, відповідно до частин першої, другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Зазначеним вимогам Конституції України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (абзац другий частини першої статті 302 Цивільного кодексу України); поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 14 Закону про захист персональних даних); конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частина друга статті 21 Закону про інформацію); розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди -лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації"; далі - Закон про доступ до публічної інформації).

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожному гарантовано право на повагу до приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про інформацію" реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами третьою, четвертою статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" також визначено, що порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Аналогічна норма про те, що реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників, міститься також у частині другій статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Таким чином, реалізуючи свої права, співвласник має право звернутися до ОСББ за отриманням інформації про діяльність такого ОСББ, а останнє зобов`язано надати таку інформацію в обсязі, який є достатнім для реалізації прав співвласників на участь в управлінні ОСББ, відповідно до Закону про ОСББ, Закону про особливості здійснення права власності, а також статуту об`єднання, крім конфіденційної інформації про фізичних осіб.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2024 у справі №925/1440/22.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 10-1 Закону про доступ до публічної інформації, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, передбачено, що публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону про захист персональних даних; 2) фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону про захист персональних даних; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.04.2024 у справі №925/1440/22 дійшла висновку про те, що персональні дані співвласників та інших фізичних осіб, отримані ОСББ в процесі його діяльності, є конфіденційною інформацією з відповідним правовим режимом. Персональні дані співвласників та інших фізичних осіб не підлягають наданню ОСББ для ознайомлення співвласнику як конфіденційна інформація, згода на поширення якої не надавалась у встановленому законом порядку.

Тому ОСББ має надати співвласнику для ознайомлення документи, інформацію, визначені Законом про ОСББ та Законом про особливості здійснення права власності, а також статутом ОСББ, з вилученням з них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації.

Щодо вимог позивача надати позивачу для ознайомлення з правом робити виписки та копії за власний рахунок, із вилученням персональних даних фізичних осіб, документи та інформацію, які були предметом її письмових звернень до ОСББ, а саме:

- книгу обліку членів ОСББ "Депутатська 23А";

В цій частині суд повідомляє, що вказану інформацію не віднесено до обов`язкової та такої, яку ОСББ зобов`язано зберігати відповідно до норм Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статуту ОСББ, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Депутатська 23А" надати ОСОБА_1 для ознайомлення з правом робити виписки та копії за власний рахунок, із вилученням персональних даних фізичних осіб, наступні документи та інформацію:

- фінансові звіти ОСББ «Депутатська 23А» за період з 2022 по 2025 роки включно;

- розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- кошториси доходів і витрат та штатний розпис ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- акти ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- акти виконаних робіт ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- договори на виконання робіт та надання послуг за період з 2022 по 2025 роки включно;

- протоколи засідань правління ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- паспорти всіх ліфтів будинку за адресою: АДРЕСА_1;

- журнали технічного огляду всіх ліфтів будинку;

Щодо вимог позивача про покладення на відповідача понесених нею витрат на оплату послуг адвоката на суму в розмірі 20 000,00 грн, Суд відзначає наступне.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з поданих позивачем документів щодо розподілу судових витрат, між позивачем (клієнт) та адвокатом Солдаткіним О.С. було укладено Договір про надання професійної правничої допомоги №80 від 18.12.2025 року, відповідно до умов якого адвокат зобов`язався надавати клієнту за плату правничу допомогу.

На підтвердження наданих правничих послуг згідно Договору до суду надано:

- акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 22.01.2026 на суму 20 000,00 грн;

- рахунок №220126/1224 від 22.01.2026 на суму 20 000,00 грн.

Судом встановлено, що позовну заяву від імені позивача підписано адвокатом Солдаткіним О.С.

Солдаткін О.С., є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС№5213/10, інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року по справі №922/1964/21 зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Суд, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Враховуючи викладене та беручи до уваги підготовку матеріалів до судового розгляду, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, заперечення відповідача та частковість задоволених позовних вимог, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є частково співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн.

Судовий збір, у розмірі 2 662,40 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у зв`язку із поданням до суду позовної заяви в електронній формі, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Депутатська 23А" (код ЄДРПОУ 45105215, адреса: 03115, м. Київ, вул. Депутатська, 23А) надати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) для ознайомлення з правом робити виписки та копії за власний рахунок, із вилученням персональних даних фізичних осіб, наступні документи та інформацію:

- фінансові звіти ОСББ «Депутатська 23А» за період з 2022 по 2025 роки включно;

- розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- кошториси доходів і витрат та штатний розпис ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- акти ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- акти виконаних робіт ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- договори на виконання робіт та надання послуг за період з 2022 по 2025 роки включно;

- протоколи засідань правління ОСББ «Депутатська 23А» за весь період існування ОСББ;

- паспорти всіх ліфтів будинку за адресою: АДРЕСА_1;

- журнали технічного огляду всіх ліфтів будинку;

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Депутатська 23А" (код ЄДРПОУ 45105215, адреса: 03115, м. Київ, вул. Депутатська, 23А) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок).

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 23.10.2026 року.

Суддя С. МОРОЗОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua