Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №904/5725/21 (904/3056/26) — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026м. ДніпроСправа № 904/5725/21 (904/3056/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського,1А, ЄДРПОУ 04819211)

про стягнення заборгованості

Без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/5725/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий альянс" (50025, м.Кривий Ріг, вул.Окружна, буд.12, ідентифікаційний номер юридичної особи 32411094) до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" (50024, м.Кривий Ріг, вул.Петра Калнишевського, буд.1А, ідентифікаційний номер юридичної особи 04819211) про визнання банкрутом у процедурі ліквідації.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" (далі - відповідач), за змістом якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача такі суми:

- компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків розрахунку під час звільнення за період затримки розрахунку з дня, наступного за датою звільнення позивача: Період: 07.04.2025 – 20.05.2026 (409 днів) включно у розмірі середнього заробітку за час затримки в сумі, яка на момент звернення до суду складає 392 803,60 грн;

- компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків розрахунку під час звільнення за період затримки розрахунку з дня, наступного за датою звільнення Позивача: з 29.12.2022р по 10.01.2025р включно у розмірі розрахунок інфляційних втрат в сумі, яка на момент звернення до суду складає 14 770, 64 грн;

- компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків розрахунку під час звільнення за період затримки розрахунку з дня, наступного за датою звільнення Позивача: з 29.12.2022р по 10.01.2025р включно у розмірі 3% річних від суми заборгованості за час затримки в сумі, яка на момент звернення до суду складає 3 760, 00 грн;

- моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 справу №904/5752/21 (904/3056/26) передано на розгляд судді Суховарову А.В.

Ухвалою суду від 03.06.2026 (суддя Суховаров А.В.) задоволено заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" про стягнення заборгованості. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №599 від 19.08.2026 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" матеріали справи №904/5725/21 передано на повторний автоматизований розподіл у зв`язку з тим, що суддю Суховарова А.В. відраховано зі штату суддів Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026 справу №904/5725/21 передано на розгляд судді Соловйовій А.Є.

Враховуючи викладене, а також положення ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.08.2026, справу №904/5725/21(904/3056/26) передано на розгляд судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 26.08.2026 справу №904/5725/21(904/3056/26) прийнято до свого провадження. Справу №904/5725/21(904/3056/26) постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Також, у частині 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, судом встановлено, що ухвалою суду від 03.06.2026 окрема, було роз`яснено відповідачу, що відповідно до статті 178 Господарського процесуального кодексу України він має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України протягом 15 днів з дня отримання ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. У разі ненадання відзиву на позовну заяву, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 03.06.2026 була отримана відповідачем 03.06.2026, що підтверджується Довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа до електронного кабінету Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом".

Станом на 23.10.2026 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України 23.10.2026 судом прийнято рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 12 березня 2018 року по 28 грудня 2022 року перебував в трудових відносинах з Акціонерним товариством "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом".

28.12.2022 ОСОБА_1 було звільнено за угодою сторін ст. 36 п. 1 КЗпП України (наказ №50к від 28.12.2022).

Починаючи з червня 2021 року до грудня 2022 року відповідач припинив виплачувати заробітну.

Оскільки відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" в якому просив суд стягнути компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків розрахунку під час звільнення за період затримки розрахунку з дня, наступного за датою звільнення позивача з 29.12.2022 по 10.01.2025 включно у розмірі середнього заробітку за час затримки в розрахунку, який на момент звернення до суду складав 487 883,20 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку по день фактичного розрахунку та компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати було задовольнити. Ухвалено стягнути з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, б. 1а, код ЄДРПОУ 04819211) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану але не сплачену заробітну плату ОСОБА_1 за період з червня 2021 року по грудень 2022 року в сумі 112777,58 грн та компенсацію відповідно до ЗУ від 19.10.2000р. №2050-ІІІ в сумі 4710,26 грн. Ухвалено стягнути з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, б. 1а, код ЄДРПОУ 04819211) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків розрахунку під час звільнення за період затримки розрахунку з дня, наступного за датою звільнення позивача з 29.12.2022 по 10.01.2025 у розмірі середнього заробітку за час затримки в сумі 487 883,20 грн. Ухвалено стягнути з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, б. 1а, код ЄДРПОУ 04819211) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ Господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 9 080,57 грн - судового збору.

08.04.2026 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025, яке набрало законної сили 07.04.2025 було видано наказ про стягнення з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, б. 1а, код ЄДРПОУ 04819211) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану але не сплачену заробітну плату ОСОБА_1 за період з червня 2021 року по грудень 2022 року в сумі 112 777,58 грн та компенсацію відповідно до ЗУ від 19.10.2000р. №2050-ІІІ в сумі 4 710,26 грн.

08.04.2026 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025, яке набрало законної сили 07.04.2025 було видано наказ про стягнення з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, б. 1а, код ЄДРПОУ 04819211) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків розрахунку під час звільнення за період затримки розрахунку з дня, наступного за датою звільнення позивача з 29.12.2022 по 10.01.2025 у розмірі середнього заробітку за час затримки в сумі 487 883,20 грн.

Позивач зазначив, що станом на 15.05.2026 зазначене судове рішення не виконане, грошові кошти не виплачені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, у разі прострочення грошового зобов`язання боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Позивач вважає, що оскільки заробітна плата є грошовим зобов`язанням, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню зазначена норма.

Відтак, Позивачем було нараховано 3 % річних, які склали 3 760,00 грн та інфляційні втрати в сумі 14 770,64 грн.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" 50 000,00 грн моральної шкоди.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов`язаний у день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Приписами частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене у статті 117 Кодексу законів про працю України відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який вирішує спір по суті, але не більш як за період, установлений частиною першою цієї статті.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Акціонерним товариством "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" та був звільнений 28.12.2022 за угодою сторін ст. 36 п. 1 Кодексу законів про працю України.

Наявність заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 та наказами від 08.04.2025 у справі № 904/5725/21(904/118/25) яким стягнуто з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, б. 1а, код ЄДРПОУ 04819211) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану але не сплачену заробітну плату ОСОБА_1 за період з червня 2021 року по грудень 2022 року в сумі 112 777,58 грн та компенсацію відповідно до ЗУ від 19.10.2000р. №2050-ІІІ в сумі 4 710,26 грн.

Доказів здійснення повного розрахунку з позивачем відповідачем суду не надано.

Отже, оскільки належні позивачу при звільненні суми у встановлений законом строк виплачені не були, суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 117 Кодексу законів про працю України підстав для виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Середній заробіток працівника відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100 середня заробітна плата у відповідних випадках обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати відповідно до законодавства та умов трудового договору, крім виплат, визначених пунктом 4 Порядку № 100.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться виходячи із середньоденної (середньогодинної) заробітної плати та відповідної кількості робочих днів (годин), які підлягають оплаті.

Так, рішенням суду у справі №904/5725/21(904/118/25) було встановлено, що середньоденний заробіток позивача складає 960,40 грн.

З врахуванням положень ч.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, сума середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, з розрахунку позивача, за період з 07.04.2025 по 20.05.2026 становить 392 803,60 грн (960,40 х 409 днів).

Відповідно до Листа Держпраці № 4206/2/2.1-23а від 30.11.2023 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Виплата працівнику його середнього заробітку здійснюється за весь час затримки по день фактичного розрахунку (в робочих днях, починаючи з наступного після звільнення дня)

В той же час, суд зазначає, що відповідно до абзацу 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Оскільки період затримки розрахунку при звільнені у даній справі починає свій перебіг з 07.04.2025 (дата набрання рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 у справі №904/5725/21(904/118/25 законної сили), то з урахуванням установленого частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України шестимісячного обмеження закінчується 07.10.2025.

Відтак сума середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 07.04.2025 по 07.10.2025 складає 126 772,80 грн (960,40 х 132 робочих днів).

З урахуванням розміру заборгованості, тривалості порушення права позивача на своєчасний розрахунок при звільненні, поведінки сторін, а також установленого законодавцем обмеження періоду відповідальності шістьма місяцями суд вбачає підстави для зменшення заявленого до стягнення розміру середнього заробітку та стягнення його з відповідача.

При цьому суд зазначає, що визначена до стягнення сума середнього заробітку є сумою, обчисленою без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Обов`язок щодо їх нарахування, утримання та перерахування до бюджету покладається на відповідача як податкового агента під час виконання судового рішення.

Отже, стягненню з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" на користь ОСОБА_1 підлягає 126 772,80 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів).

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Стягнення інфляційних втрат регулюється статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з частиною третьою статті 11 та частини першої статті 13 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Законодавець у частині першій статті 509 ЦК України визначив зобов`язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільне зобов`язання передбачає наявність обов`язку боржника відносно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов`язку, і таке зобов`язання в силу частин другої та третьої статті 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.

Суд зазначає, що Акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" не є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні статті 625 ЦК України, тому положення статей 549 та 625 ЦК України не застосовуються до спірних правовідносин, що узгоджується з висновками Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі №804/871/16, від 18 липня 2018 року у справі №2а-11853/10/1570, від 08 лютого 2018 у справі №826/22867/15.

Так, Велика Палата Верховного Суду у п. 18 постанови від 11.04.2018 року у справі №758/1303/15-ц зазначає, що за змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц виснувала: приписи статті 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин, сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство.

Такі висновки щодо застосування статті 625 ЦК України є актуальними та Велика Палата Верховного Суду від таких не відступала.

Вказане також, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суд викладеною у постанові від 25.04.2025.

Відтак, враховуючи наведене вище, з огляду на правові висновки висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків розрахунку при звільнені.

Крім того, перевіривши в Єдиному державному реєстрі судових рішень судову практику, на яку посилається Позивач у позовній заяві, судом встановлено, що постанов Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №761/16111/15-ц, від 11.12.2019 у справі №522/1912/17, від 04.03.2020 у справі №761/262,93/16-ц - НЕ ІСНУЄ.

Щодо відшкодування моральної шкоди, господарський суд зазначає наступне.

В обґрунтування вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач зазначає, що тривала невиплата відповідачем належних йому грошових коштів суттєво погіршила його матеріальне становище, позбавила можливості своєчасно забезпечувати власні та сімейні потреби, спричинила душевні переживання, психологічне напруження, почуття тривоги та невпевненості у завтрашньому дні, а також зумовила необхідність докладати додаткових зусиль для захисту своїх трудових прав.

Посилаючись на характер та тривалість порушення трудових прав, позивач оцінив завдану йому моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн та просить стягнути зазначену суму з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом".

Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно із частиною першою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини зазначав, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, крім випадків, коли сума компенсації встановлена законом (Stankov v. Bulgaria, заява № 68490/01, § 62, рішення від 12.07.2007).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц зазначила, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання з компенсації моральної шкоди є завдання такої шкоди іншій особі, а у разі відсутності домовленості сторін спосіб та розмір її компенсації визначає суд.

У постанові від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що зобов`язання з компенсації моральної шкоди виникає за наявності таких умов: моральної шкоди; протиправності поведінки особи, яка її завдала; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною моральною шкодою; вини особи, яка завдала шкоди.

При цьому у спорах про відшкодування шкоди позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і такою шкодою, тоді як на особу, яка завдала шкоди, покладається обов`язок доведення відсутності протиправності та вини.

Отже, сам по собі встановлений судом факт порушення роботодавцем трудових прав працівника не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, з якими закон пов`язує виникнення права на відшкодування моральної шкоди, зокрема факт заподіяння такої шкоди, характер і обсяг моральних страждань, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою роботодавця та негативними наслідками, на які посилається працівник.

У цій справі судом установлено факт порушення Акціонерним товариством "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" трудових прав позивача внаслідок непроведення повного розрахунку при звільненні.

Разом з тим, обґрунтовуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, позивач посилається переважно на тривалу невиплату належних йому коштів, погіршення матеріального становища, необхідність пошуку додаткових джерел коштів, психологічне напруження, почуття тривоги та необхідність звернення до суду для захисту своїх прав.

Водночас матеріали справи не містять доказів, які б давали суду можливість установити конкретний характер, обсяг та інтенсивність моральних страждань позивача, істотність змін у його звичайному способі життя, необхідність докладання ним додаткових зусиль саме внаслідок установленого порушення трудових прав, а також причинний зв`язок між бездіяльністю відповідача та заявленими позивачем немайновими втратами.

Саме лише зазначення позивачем про переживання, психологічне напруження, погіршення матеріального становища та необхідність звернення до суду без належного підтвердження відповідних обставин не є достатнім для встановлення судом факту заподіяння моральної шкоди у заявленому розмірі.

Крім того, визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн, позивач фактично співвідносить його з розміром заборгованості із заробітної плати.

Суд зазначає, що розмір моральної шкоди не перебуває у прямій арифметичній залежності від розміру майнової заборгованості, а має визначатися з урахуванням характеру та глибини моральних страждань, тривалості та наслідків порушення прав особи, інших істотних обставин, а також засад розумності і справедливості.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності моральної шкоди у розумінні статті 237-1 Кодексу законів про працю України та статті 23 Цивільного кодексу України, її характеру й обсягу, а також причинно-наслідкового зв`язку між установленим порушенням відповідачем трудових прав позивача та заявленими ним моральними стражданнями.

За таких обставин правові підстави для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування позивачу моральної шкоди відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" 50 000,00 грн моральної шкоди слід відмовити.

Крім того, перевіривши в Єдиному державному реєстрі судових рішень судову практику, на яку посилається Позивач у позовній заяві, судом встановлено, що:

- постанови Верховного Суду у справі №461/2540/19 - НЕ ІСНУЄ. Предметом розгляду справи №461/2540/19 на яку посилається Позивач є "скарга адвоката ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження";

- постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області у справі №201/10895/20 - НЕ ІСНУЄ. Предметом розгляду справи №201/10895/20 на яку посилається Позивач є "визнання осіб таким, що втратили право користування житловим приміщенням";

- предметом розгляду справи №910/1234/22 є "стягнення заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за агентськими договорами".

Суд зазначає, що такі дії Черниша Ігоря Володимировича суперечать принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленому у статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

В ухвалі про відмову у відкритті касаційного провадження від 15.01.2026 у справі №240/14153/24 Верховний Суд зазначив наступне:

"Верховний Суд звертає увагу, що характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту (далі - ШІ) та, відповідно, отримання на запит результату у формі "галюцинацій". Згідно з галузевими стандартами України, "галюцинування" визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (Словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації, пункт 24, 2024 рік).

"Процитовані" ГУ ПФ України в Житомирській області висновки суду касаційної інстанції настільки точно відповідають потребам аргументації скаржника, що може вказувати на ймовірний запит до ШІ підібрати відповідну судову практику, яку технологія могла згенерувати, не маючи доступу до реальних баз даних (реєстрів).

Також Верховний Суд звертає увагу на тому, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.

Верховний Суд наголошує на обов`язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).

Відповідно до встановлених етичних стандартів, правник зобов`язаний самостійно перевірити (верифікувати) результати, згенеровані ШІ, шляхом перехресної перевірки з офіційними джерелами - базами законодавства та реєстром судових рішень. Принцип добросовісності вимагає від учасника справи утримуватися від використання результатів роботи ШІ, якщо достовірність джерел перевірити неможливо (Положення про використання технологій штучного інтелекту працівниками Апарату Верховного Суду: затверджене наказом Керівника Апарату Верховного Суду від 08 грудня 2025 року № 117).

Подання до Суду недостовірної інформації, зокрема посилань на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду як підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, становить порушення принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленого у статті 45 КАС України, незалежно від способу підготовки цієї інформації.

Водночас подання до Суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов`язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до Суду.".

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 03.06.2026 було встановлено, що за подання даної позовної заяви позивач мав сплатити 5 536,01 грн (461 334, 24 грн х 1,5% х 0,8), водночас, цією ж ухвалою суду ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору за подання позову до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" про стягнення заборгованості. бору за розгляд позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України удовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, судом було здійснено розрахунок судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог за наступною формулою:

сума, що підлягає стягненню з Відповідача = сума задоволених позовних вимог / сума заявлених позовних вимог х сума судового збору, що підлягала сплаті.

Відповідно до здійсненого розрахунку встановлено, що розмір судового збору який підлягає стягненню з Відповідача становить 1 522,40 грн.

Отже, враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України та наведений вище розрахунок судового збору пропорційно задоволеним вимогам, судом встановлено, що підлягає стягненню з позивача судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 4 013,61 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, су

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, б. 1а, код ЄДРПОУ 04819211) про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, б. 1а, код ЄДРПОУ 04819211) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 126 772,80 грн - компенсація втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків розрахунку під час звільнення у розмірі середнього заробітку за час затримки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ Господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 4 013,61 грн

Стягнути з Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно - конструкторський інститут гірничого машинобудування з Дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, б. 1а, код ЄДРПОУ 04819211) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ Господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1 522,40 судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 26.10.2026.

СуддяА.Є. Соловйова