Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: перевезення, транспортного експедирування, з них
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №904/1946/25
Суддя: Верхогляд Тетяна Анатоліївна
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1946/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: Бессараб В.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс-Лтд" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року у справі № 904/1946/25 (суддя Колісник І.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран", смт Гранітне Коростенського району Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс-Лтд", м. Дніпро
про стягнення 3 859 180,80 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" заборгованості в сумі 3920784,38 грн, з яких: 3348710,07 грн – основний борг, 92030,49 грн – 3% річних, 480043,82 грн – інфляційні втрати.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 58811,77 грн та на професійну правничу допомогу орієнтовно в сумі 20 000,00 грн позивач просив покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати послуг перевезення вантажу в сумі 3296094,94 грн, наданих йому позивачем у період із січня по травень 2024 року згідно з договором перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/06-23П від 01.06.2023 року, а також щодо оплати товару в сумі 52615,13 грн, поставленого відповідачу за видатковими накладними № 473 від 22.02.2024 року на суму 14352,00 грн, № 517 від 26.02.2024 року на суму 13266,24 грн, № 1651 від 10.04.2024 року на суму 24996,89 грн.
Ухвалою суду від 20.05.2025 року у даній справі роз`єднано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" заборгованості в сумі 3920784,38 грн, з яких: 3348710,07 грн – основний борг, 92030,49 грн – 3% річних, 480043,82 грн – інфляційні втрати, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" про стягнення основного боргу в сумі 3296094,94 грн та похідних позовних вимог за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/06-23П від 01.06.2023 року, розгляд яких вирішено здійснювати у справі № 904/1946/25;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" про стягнення основного боргу в сумі 52615,13 грн та похідних вимог внаслідок прострочення відповідачем оплати товару за видатковими накладними № 473 від 22.02.2024 року на суму 14352,00 грн, № 517 від 26.02.2024 року на суму 13266,24 грн, № 1651 від 10.04.2024 року на суму 24996,89 грн, які вирішено виділити в самостійне провадження з наступним присвоєнням єдиного унікального номера.
26.05.2025 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС позивач подав уточнення позовних вимог у межах справи, що розглядається. Зокрема, позивач надав окремий розрахунок інфляційних втрат та 3% річних із заборгованості в сумі 3296094,94 грн за надані послуги з перевезення вантажів.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року у справі № 904/1946/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.05.2025 року) задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" (ідентифікаційний код 32658487, місцезнаходження: 49083, місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 40А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (ідентифікаційний код 24584514, місцезнаходження: 11634, Житомирська область, Коростенський район, селище міського типу Гранітне, вулиця Шевченка, будинок 15) основний борг у сумі 3296094,94 грн, 3% річних у сумі 90584,51 грн, інфляційні втрати в сумі 472501,35 грн, судовий збір у сумі 46310,17 грн.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Суд зазначив, що доводи відповідача щодо впливу форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) на виконання ним своїх договірних зобов`язань є неприйнятними.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає наступне:
- позовна заява ТОВ "Юнігран" не містить обґрунтованого розрахунку суми основної заборгованості за договором від 01.06.2023 року № 01/06-23П; показники, що містяться у прикладених актах звірки, є суперечливими та незрозумілими;
- господарський суд не застосував вимоги ст.ст. 162,164, 172, 174 ГПК України, чим фактично порушив зазначені норми, одразу відкривши провадження у справі;
- суд не взяв до уваги те, що стосовно відповідача відкрита кримінальна справа №757/53872/24-к Печерським районним судом м.Києва і накладено арешт із забороною відчуження, користування та розпоряджання його майном; оскільки договір перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.06.2023 року №01/06-23П було укладено після 24.02.2022 року, то за ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/53872/24-к від 16.11.2024 року на платежі за цим договором поширена заборона для ТОВ "Будіндустрія - Сервіс ЛТД" на проведення операцій та перерахування коштів ТОВ "Юнігран".
Враховуючи обставини, які не залежали від відповідача, він не міг виконувати свої грошові зобов`язання за договором, тим більше в частині сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Крім того, скаржник вказує, що воєнний стан на Україні також є обставиною, яка додатково утруднила виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, що не було враховано господарським судом першої інстанції при винесення рішення, що оскаржується.
Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року у справі №904/1946/25 повністю і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі; вирішити питання розподілу судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, висновки оскаржуваного рішення законними та обґрунтованими.
Просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року у справі №904/1946/25 залишити без змін.
14.08.2026 року скаржником було подано клопотання про зупинення розгляду даної справи у зв`язку з розглядом господарським судом Житомирської області справи № 906/726/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія- Сервіс ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" про визнання договору № 01/06-23П від 01.06.2023 року неукладеним.
Апелянт вважає, що вирішення цієї справи буде мати суттєве значення для розгляду даної справи № 904/1946/25.
Протокольною ухвалою від 01.09.2026 року у даній справі в задоволенні клопотання відмовлено.
Також скаржник подав суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме – ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ві 29.06.2026 року, прийняту господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/2827/26, яке також протокольною ухвалою від 01.09.2026 року судом відхилено.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
З матеріалів справи вбачається, що остаточні позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 3 296 094,94 грн за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/06-23П від 01.06.2023 року за період з 15.05.2024 року до 14.04.2025 року, 3% річних за період з 15.05.2024 року по 14.04.2025 року в розмірі 90 584,51 грн, інфляційних втрат за травень 2024 року - березень 2025 року в розмірі 472 501,35 грн.
Наявними у справі доказами підтверджено і апелянтом не спростовується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (далі – перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" (далі – замовник, відповідач) 01.06.2023 року було укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № 01/06-23ЗП (далі – договір) (а.с. 20-21 т. 1).
За умовами пункту 1.1 договору перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати до перевезення вантаж замовника – пісок (далі – вантаж), а замовник – надати до перевезення вантаж та оплатити послуги з перевезення.
Перевізник виконує для замовника перевезення вантажу в обсязі, за маршрутом, у час, дату та терміни, узгоджені сторонами у заявці (п. 1.2 договору).
Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 договору замовник зобов`язаний прийняти виконані перевізником роботи з перевезення, підписати надані перевізником акти про виконання робіт за цим договором протягом 2-х днів з моменту їх надходження, а за наявності зауважень по виконаній роботі – надати їх в письмовій формі в той же термін. Не підписання актів у встановлений строк та неподання зауважень свідчить, що роботи вважаються прийнятими замовником без зауважень.
Розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника (п. 3.1 договору).
Кількість тонна/кілометрів та загальна вартість послуг вказується в актах виконаних робіт (п. 3.2 договору).
Пунктом 3.3 договору передбачено, що оплата послуг з перевезення вантажів провадиться протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату та підписання сторонами акта виконаних робіт.
Відповідно до пункту 5.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договору у випадку виникнення форс-мажорних обставин на час їхньої дії.
Під форс-мажорними обставинами сторони розуміють: стихійні лиха (пожежі, повені, зсуви, тощо), воєнні дії, злочинні дії третіх осіб, епідемії, страйки, ембарго, бойкот, рішення і дії органів державної влади (п. 5.2 договору).
Пунктом 5.3 договору визначено, що факт виникнення і припинення форс-мажорних обставин підтверджує відповідний документ, виданий уповноваженим органом.
Сторона, що посилається на форс-мажорні обставини як на причину неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, звільняється від відповідальності за таке неналежне виконання тільки тоді, коли форс-мажорні обставини, на які посилається сторона, виникли після укладення договору, їх виникнення в момент укладення договору було малоймовірним, викликано подіями, що не залежали від волі даної сторони, і ця сторона вжила всіх необхідних заходів, аби уникнути чи усунути негативні наслідки таких обставин (п. 5.4 договору).
У пункті 7.1 договору сторони погодили можливість здійснювати документообіг у електронному вигляді та здійснювати обмін первинними бухгалтерськими документами (видаткові накладні, накладні на повернення товару, акти звірки взаємних розрахунків, рахунки тощо) у вигляді електронних документів із застосуванням до них кваліфікованого електронного підпису (КЕП) засобами телекомунікаційного зв`язку, зокрема, але не виключно, за допомогою системи електронного документообігу М.Е.Dос IS. У разі використання сторонами різних систем електронного документообігу або КЕП різних Центрів сертифікації ключів (ЦСК) – зазначені системи або КЕП повинні мати можливість взаємної роботи та верифікації ключів один з одним.
Будь-яка зі сторін вправі ініціювати паралельне (одночасне) оформлення і електронних, і паперових форм первинних бухгалтерських документів. У разі паралельного існування двох форм документів пріоритет мають електронні документи (у випадку належного оформлення останніх) (п. 7.11 договору).
Згідно з пунктом 8.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання скріплення печатками сторін.
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2023 року. Якщо жодна зі сторін договору за 20 календарних днів до закінчення строку його дії у письмовій формі не повідомить іншу сторону про його припинення, дія договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих же умовах (п. 8.2 договору).
Колегія суддів зауважує, що договір укладено в період дії воєнного стану в Україні і відповідач, погодивши з позивачем його умови, мав розраховувати на свої можливості виконання ним зобов`язань. Між тим, він зазначає в апеляційній скарзі, що неможливість виконання оплати наданих позивачем послуг пов`язана, в тому числі, з воєнним станом на Україні, що не було враховано господарським судом першої інстанції при винесення рішення.
Ці доводи колегія суддів вважає безпідставними.
Встановлено, що на виконання умов договору позивач протягом січня - квітня 2024 року (далі – спірний період) надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 3396094,94 грн, що підтверджується підписаними сторонами в електронній формі актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які позивач додав до матеріалів справи (а.с. 35-41, 48-77, 107-145, 184-211 том 1; а.с. 65-66, 95-250 том 2; а.с. 1-48 том 3) (далі – акти).
На оплату наданих послуг позивачем в електронній формі відповідачу були виставлені рахунки на відповідні суми (а.с. 42-48, 78-107, 146-183, 212-241 том 1; а.с. 67-68 том 2).
Відповідач платіжною інструкцією № 1806 від 16.07.2024 на суму 100 000,00 грн здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг (а.с. 94 том 2).
Згідно з наданим позивачем реєстром неоплачених рахунків та актів виконаних робіт (наданих послуг) з перевезення вантажів за договором № 01/06-23П від 01.06.2023 року, здійсненим відповідачем платежем у сумі 100000,00 грн, суд першої інстанції вірно виснував, що повністю оплачені скаржником послуги за актами: № 162 від 24.01.2024 року на суму 2 670,24 грн, № 171 від 25.01.2024 року на суму 19 768,22 грн; № 172 від 25.01.2024 року на суму 48 384,00 грн, № 173 від 26.01.2024 року на суму 20 430,90 грн та частково, в сумі 8746,64 грн – за актом № 174 від 26.01.2024 року на суму 37 768,32 грн (а.с. 89-90 том 2).
Заборгованість відповідача в розмірі 29 021,68 грн за актом № 174 від 26.01.2024 року на суму 37 768,32 грн та за рештою вказаних позивачем актів, є несплаченою.
Колегія суддів зауважує, що скаржник не спростовує наявність та розмір заборгованості перед позивачем, а саме суму основного боргу 3 296 094,94 грн (3 396 094,94 – 100 000,00 = 3 296 094,94).
Ця сума заборгованості відповідає даним бухгалтерського обліку позивача, відображеним в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 за період з 16.07.2024 року по 04.06.2025 року (а.с. 91-93 том 2).
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За змістом ч.1 ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Частиною першою статті 919 цього Кодексу передбачено, що доставка вантажу до пункту призначення здійснюється перевізником у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків у розумний строк.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Позивач свої зобов`язання з перевезення вантажу за договором у період із січня по квітень 2024 року виконав належним чином, що підтверджується підписаними сторонами в електронній формі актами здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 3396 094,94 грн.
Вказані обставини відповідачем не оспорюються.
Виходячи з умов пункту 3.3 договору відповідач повинен був оплачувати надані послуги протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунків на оплату та підписання сторонами актів виконаних робіт.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд першої інстанції вірно зауважив на можливість відповідача провести оплату в будь-який час, оскільки з 1 квітня 2023 року в Україні система переказів функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022. Це означає – здійснювати міжбанківські платіжні операції можна в будь-який час, не чекаючи ранку чи закінчення вихідних (четверта версія Системи електронних платежів НБУ – СЕП-4).
Після запровадження СЕП-4 (після 01.04.2023 року) в Україні скасовано поняття "банківський день", тобто міжбанківські перекази можуть бути отримані навіть у вихідні чи святкові дні, ввечері та вночі. Попередня версія СЕП надсилала банківські платежі, здійснені ввечері, на ранок наступного дня, а у вихідні – в перший робочий день.
Тож з урахуванням наведеного та положень ст.ст.253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем протягом спірного періоду послуг перевезення вантажу є таким, що настав.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
За таких обставин заявлені позивачем вимоги про стягнення основного боргу в сумі 3296094,94 грн є законними й обґрунтованим.
Доводи скаржника про відсутність обгрунтованого розрахунку суми основної заборгованості за договором від 01.06.2023 року № 01/06-23П, який надано позивачем, колегією суддів відхиляються, адже апелянт власного контррозрахунку заборгованості за надані послуги не надав. Тому його посилання, що у наданих суду позивачем актах звірки вказані незрозумілі та суперечливі показники, є безпідставними.
Щодо посилання апелянта на неможливість проведення ним оплат у зв`язку з накладенням ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/53872/24-к від 16.11.2024 року заборони на платежі за спірним договором - на поведення операцій та перерахування коштів ТОВ "Юнігран", колегія суддів звертає увагу на наступне:
Як свідчать надані позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідачем не оплачено послуги за період січень-квітень 2024 року. Ці послуги відповідач мав оплатити згідно п. 3.3 договору - протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату та підписання сторонами акта виконаних робіт.
Строк оплати для відповідача настав задовго до винесення ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/53872/24-к від 16.11.2024 року.
Вказана обставина, наявна на даний час, не перешкоджає захисту прав позивача та не звільняє відповідача від обв`язку належним чином виконати передбачене договором зобов`язання.
Щодо форс-мажорних обставин, на які посилається апелянт, варто зазначити наступне.
Військова агресія російської федерації проти України не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності, оскільки належні та допустимі докази реальної неможливості своєчасно виконати свої грошові зобов`язання за договором через зазначені обставини ним не надано.
При цьому посилання апелянта на загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 року було засвідчено форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, є безпідставним оскільки він не стосується саме предмету даного спору та відносин які виникли між сторонами з приводу виконання договору перевезення.
Так, згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.
Вказаний лист Торгово- промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили) стосовно неможливості виконання ним зобов`язань за укладеним із позивачем договором.
Крім того, як вже було зазначено, договір, що є підставою позовних вимог у цій справі, укладено між відповідачем і позивачем уже в умовах військової агресії російської федерації проти України, тобто в умовах існування тих обставин, на які відповідач посилається як на обставини непереборної сили. Отже, укладаючи договір, відповідач мав повною мірою розуміти умови виконання договору та свідомо взяті на себе ризики підприємницької діяльності.
Заявлені позивачем вимоги не є штрафними санкціями - відповідальністю за порушення виконання договірного зобов`язання, а стосуються погашення основного боргу разом із інфляційними втратами та річними, які носять компенсаційний характер.
Інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань апелянтом до суду не було надано.
Отже, висновок оскаржуваного рішення про стягнення основного боргу та задоволення похідних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" – про стягнення 3% річних, інфляційних втрат є законним та обгрунтованим.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не доведена і не підлягає задоволенню. Судові витрати за її розгляд згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2025 року у справі № 904/1946/25 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26.10.2026 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя О.Г. Іванов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua