Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: залізницею, з них
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №904/5584/25
Суддя: Верхогляд Тетяна Анатоліївна
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2026 року м.Дніпро Справа № 904/5584/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 у справі № 904/5584/25 (суддя Бєлік В.Г.)
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м Київ, в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 231 630,12 грн,-
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 у загальній сумі 231 630,12 грн, з яких: плата за користування вагонами у сумі 221 260,68 грн та збір за зберігання вантажу у сумі 10 369,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини невиконання відповідачем свого обов`язку щодо здійснення плати за користування вагонами за час затримки на станції призначення з вини відповідача та плати зі збору за зберігання вантажу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 у справі № 904/5584/25 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця плату за користування вагонами у сумі 221 260,68 грн, збір за зберігання вантажу у сумі 10 369,44 грн, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 3 474,45 грн.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга мотивована необґрунтованим та прийнятим судом першої інстанції без повного і всебічного з`ясування обставин справи рішенням.
Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не врахував вимоги листа (телеграмного розпорядження) АТ «Укрзалізниця» № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, яким передбачено невключення до часу користування вагонами періоду дії комендантської години та звільнення замовника від плати за користування вагонами за цей час, а також доручено залізничним підрозділам здійснити відповідний перерахунок з 24.02.2022. Оскільки спірні нарахування здійснені за період після запровадження воєнного стану та під час дії комендантської години на території станції призначення, позивач мав врахувати зазначені положення під час визначення розміру плати.
На думку відповідача, відсутність актів загальної форми ГУ-23 не може бути підставою для неврахування факту дії комендантської години, тим більше, що їх складання відповідно до зазначеного розпорядження було обов`язком залізниці, а не відповідача.
Вважає також, що суд не дослідив належним чином причини не складання таких актів та не надав оцінки доказам, наданим відповідачем щодо запровадження і тривалості комендантської години.
Крім того, суд першої інстанції залишив без належної оцінки доводи відповідача про те, що вагони подавалися з порушенням умов договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії, у зв`язку з чим представники ПРАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» підписували відомості форми ГУ-46 із запереченнями щодо правомірності нарахувань, зазначаючи, зокрема, що вагони приймалися понад добові заявки, затримувалися з незалежних від відповідача причин та не подавалися на під`їзну колію, зокрема у зв`язку із закінченням строків їх деповського ремонту.
Отже, відповідач вважає, що судом допущено порушення вимог ст. 236 ГПК України щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи й оцінки аргументів сторін, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.
У зв`язку з викладеним ПРАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 у справі № 904/5584/25 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Укрзалізниця».
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Укрзалізниця» зазначає про необґрунтованість апеляційної скарги ПРАТ «Північний ГЗК», а рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим.
Позивач заперечує проти посилання відповідача на телеграфне розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 щодо неврахування часу комендантської години, зазначаючи, що такі обставини мають бути підтверджені актом загальної форми ГУ-23, а відповідні акти у спірному випадку не складалися. При цьому залізниця вказує, що станції Терни та Рядова працювали цілодобово, працівники залізниці мали право виконувати свої обов`язки під час комендантської години, а будь-яких документів про припинення роботи станцій не існувало, тому підстав для звільнення відповідача від плати не було.
Нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, на думку позивача, здійснено на підставі належно оформлених документів та актів ГУ-23, які підтверджують затримку вагонів і вину відповідача.
На думку позивача, самих заперечень відповідача у ГУ-46 недостатньо, відповідач мав довести конкретні обставини, які відповідно до Правил або розпорядження Укрзалізниці звільняють його від плати, між тим належних доказів таких обставин, за твердженням позивача, не подано.
Також АТ «Укрзалізниця» заперечує доводів апелянта про подачу вагонів понад добові заявки, посилаючись на порядок планування перевезень та на те, що власник вагонів самостійно забезпечує вантажовідправника вагонами.
Крім того, позивач зазначає, що передбачені Правилами користування вагонами випадки звільнення від плати у спірній ситуації відсутні, а відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутність своєї вини у затримці вагонів.
У зв`язку з викладеним, позивач просить апеляційний суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 – без змін.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
14.12.2017 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» укладено договір № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч «Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станцій Терни і Рядова регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (далі – Договір про експлуатацію під`їзної колії).
Пунктом 1 Договору про експлуатацію під`їзної колії передбачено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, примикає до станції Терни стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до станції Рядова – стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова.
Під`їзна колія обслуговується локомотивом Власника колії.
Межею під`їзної колії є знаки «Межа під`їзної колії», які встановлено:
- по станції Терни – біля маневрового світлофора М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки № 2 станції Терни;
- біля маневрового світлофора М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;
- біля маневрового світлофора М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни;
- по станції Рядова – біля вхідного світлофора Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під`їзної колії складає 268 700 погонних метрів (п. 2 Договору про експлуатацію під`їзної колії).
Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з дотриманням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції із сигналізації на залізницях України (п. 4 Договору про експлуатацію під`їзної колії).
Здавання вагонів для під`їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери – через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів – через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу 1ВМ – не пізніше ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони – за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції нарочним прийомоздавальнику Власника колії не пізніше ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.
У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом (п. 5 Договору про експлуатацію під`їзної колії).
Вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом Власника колії.
Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії «Придніпровська залізниця» для ПрАТ «ПівнГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ ЗА, ЗБ, I, II, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом Власника колії (п. 6 Договору про експлуатацію під`їзної колії).
Вагони на під`їзну колію ПрАТ «ПівнГЗК» передаються у кількості не більше 240 осей (п. 7 Договору про експлуатацію під`їзної колії).
Власник колії сплачує Залізниці:
- за користування вагонами – згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах – у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання; така плата сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії, - згідно з чинними нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «ЄРЦ» (п. 14 Договору про експлуатацію під`їзної колії).
Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно (п. 19 Договору про експлуатацію під`їзної колії).
Додатковою угодою № 1 від 08.04.2019 у назві, преамбулі та далі за текстом договору було внесено зміни, а слова «Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» замінено словами «Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Додатковою угодою № 6 від 15.12.2022 п. 19 цього договору було викладено в новій редакції, відповідно до якої Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 23.12.2017 до 22.06.2023 включно.
Додатковою угодою № 7 від 15.12.2022 строк дії договору було продовжено до 30.06.2024, а додатковою угодою № 8 від 22.05.2024 – до 30.06.2025.
Крім того, на сайті Філії «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» (далі – філія «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця») оприлюднено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі – Договір про надання послуг з організації перевезень).
Предметом Договору про надання послуг з організації перевезень є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних із цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Договору про надання послуг з організації перевезень).
Надання послуг за цим договором може підтверджуватися накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4 Договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування, кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 Договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (п. 1.6 Договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилася та згодна з усіма умовами договору (п. 1.7 Договору про надання послуг з організації перевезень).
Перевізник за результатами розгляду заяви (акцепту) направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП:
- або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин такого повернення;
- або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору із замовником (п. 1.9 Договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 Договору про надання послуг з організації перевезень (п. 1.10 Договору про надання послуг з організації перевезень).
Строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки (п. 7.3 Договору про надання послуг з організації перевезень).
Відповідно до п. 2.1 Договору про надання послуг з організації перевезень Замовник зобов`язаний, зокрема:
- сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором, із сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.4);
- відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з таких причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; неподання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил, чи неправильне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання із сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.5);
- у строки, встановлені розділом 4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості, а також не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг підписувати накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу), форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. У разі оформлення зазначених вище документів у паперовій формі на вимогу замовника – підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої вимоги (п. 2.1.7).
Замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданими замовнику на місцях незагального користування; затриманими на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від замовника; затриманими під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (п. 3.4 Договору про надання послуг з організації перевезень).
Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно до п. 3.4.2 Договору про надання послуг з організації перевезень (п. 3.4.1 Договору про надання послуг з організації перевезень).
Згідно з п. 3.4.2 Договору про надання послуг з організації перевезень плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до його типу за формулою:
Пвик = (Спл / 24) х tгод х kм,
де:
Пвик – плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів;
Спл – ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу, визначена в додатку 1-2 до Договору про надання послуг з організації перевезень;
24 – кількість годин у добі;
tгод – кількість годин користування вагоном перевізника для відповідного типу вагонів;
kм – коригуючий коефіцієнт, що застосовується до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного, контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюється перевізником та зазначається в додатку 1-2 до Договору про надання послуг з організації перевезень.
Згідно з додатком 1-2 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, введеним у дію 01.07.2022, kм = 0,75 – коригуючий коефіцієнт, що застосовується до ставки плати за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів (Пвик) для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного, контейнерного поїзда (п. 3.4.2 Договору).
Моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 Договору про надання послуг з організації перевезень, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них (п. 3.4.3 Договору про надання послуг з організації перевезень).
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником у повідомленні про оприлюднення Договору, здійсненому на веб-сайті http://uz-cargo.com/, та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин із замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 Договору про надання послуг з організації перевезень).
Відповідач у встановленому порядку звернувся до позивача із заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Позивач надав відповідачу Повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020.
30.10.2024 оприлюднено нову редакцію Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, яка введена в дію з 01.11.2024.
Відтак, на момент виникнення спору між АТ «Українська залізниця» та ПРАТ «Північний ГЗК» були укладені та діяли Договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії та Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
У червні-липні 2025 року за накладними №№ 45682598, 45683158, 45685526, 45682564, 45682556, 45685500, 45682572, 45682259, 45682333, 45682325, 45682457, 45682341, 45682465, 45682358, 45682549, 45696572, 45692266, 45692282, 45694791, 45696564, 45696598, 45696606, 45696614, 45696648, 45696663, 45691599, 45685625, 45691607, 45692225, 45692233, 45708047, 45708112, 45708070, 45705233, 45708138, 45708146, 45708179, 45696671, 45696705, 45708195, 45696796, 45696762, 45696747, 45696820, 45705225, 45715497, 45715505, 45715414, 45715430, 45715471, 42720836, 45708211, 45708252, 45708286, 45715059, 45715075, 45715356, 45742749, 45742731, 45723137, 45723079, 45724119, 45742756, 45724127, 45741311, 45741345, 45741329, 45741337, 45741394, 45741428, 45741477, 45741485, 45742780, 45754603, 45754595, 45754637, 45745726, 45745577, 45742764, 45742772, 45742814, 45742798, 45742905, 45742822, 45742913, 45742921, 45745502, 45755782, 45755790, 45754645, 45755774, 45755816, 45755824, 45755832, 45755709, 45755717, 45755741, 45755725, 45755766, 45766524, 45766649, 45766763, 45766672, 45766714, 45766565, 45766482, 45644309, 45644465, 45764222, 45764271, 45644846, 45764313, 45766466, 45766474, 45797776, 45797446, 45797420, 45797537, 45790243, 45797560, 45797552, 45797503, 45797909, 45775830, 45776150, 45787363, 45775855, 45790086 було прийнято до перевезення на адресу одержувача – ПРАТ «Північний ГЗК» порожні власні вагони та вагони перевізника.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, вагони були затримані:
- на станції Нижньодніпровськ – за наказами від 28.06.2025 № 355 та від 30.06.2025 № 374;
- на станції Рядова – за наказом від 03.07.2025 № 379;
- на станції Верхівцеве – за наказами від 30.06.2025 № 373 та від 03.07.2025 № 390;
- на станції П`ятихатки – за наказом від 03.07.2025 № 389,
у зв`язку із зайнятістю колій станції Терни вагонами, які своєчасно не забиралися комбінатом на під`їзну колію, та вагонами, що перебували під обробкою до подавання на під`їзну колію.
Як вбачається з актів форми ГУ-23 станції Терни №№ 2279, 2285, 2286, 2291, 2292, 2293, 2294, 2298, 2299, 2303, 2305, 2309, 2310, 2313, 2323, 2324, 2330, 2337, 2340, 2341, 2342, 2344, 2347, 2364, 2365, 2366, 2367, у період з 28.06.2025 по 03.07.2025 відповідач несвоєчасно забирав вагони з колій станції Терни, що призвело до їх зайнятості та, відповідно, скупчення вагонів.
Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення було видано у зв`язку з наявністю на коліях станції призначення Терни вагонів в очікуванні подавання під вантажні операції з вини клієнта, тобто вагонів, що надійшли на адресу підприємства. Це підтверджується актами загальної форми ГУ-23 на початок та кінець затримки, а саме:
- акти загальної форми, складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Нижньодніпровськ до станції призначення за наказом № 355, за період з 17 год 15 хв 28.06.2025 до 15 год 10 хв 30.06.2025 (фактично до 14 год 20 хв 30.06.2025);
- акти загальної форми, складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Нижньодніпровськ до станції призначення за наказом № 374, за період з 21 год 44 хв 30.06.2025 до 14 год 15 хв 02.07.2025;
- акти загальної форми, складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Рядова до станції призначення за наказом № 379, за період з 16 год 01 хв 03.07.2025 до 21 год 50 хв 03.07.2025;
- акти загальної форми, складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Верхівцеве до станції призначення за наказом № 373, за період з 21 год 37 хв 30.06.2025 до 14 год 20 хв 02.07.2025;
- акти загальної форми, складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу Верхівцеве до станції призначення за наказом № 390, за період з 12 год 30 хв 03.07.2025 до 23 год 05 хв 03.07.2025 (фактично до 21 год 50 хв 03.07.2025);
- акти загальної форми, складені на станції Терни за весь час затримки вагонів на станції підходу П`ятихатки до станції призначення за наказом № 389, за період з 12 год 25 хв 03.07.2025 до 23 год 00 хв 03.07.2025 (фактично до 21 год 50 хв 03.07.2025).
За цим фактом станціями затримки у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: від 28.06.2025 № 1; від 30.06.2025 №№ 1, 2, 13; від 02.07.2025 №№ 2, 13; від 03.07.2025 №№ 57, 59, 14, 14, 136, 134, а станцією призначення Терни представнику комбінату передано повідомлення про затримку цих вагонів.
Повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПРАТ «Північний ГЗК» зареєстровано у Книзі повідомлень форми ГУ-2. Отже, не пізніше ніж через 2 години після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів ПРАТ «Північний ГЗК» повинен був забрати їх на свою під`їзну колію з передавальних колій, які є приймально-відправними.
Через те, що ПРАТ «Північний ГЗК» несвоєчасно звільняв колії станції Терни від вантажу, який прибув на його адресу, виникла ситуація, за якої залізниця не мала можливості виконати свої зобов`язання за договорами перевезення за відповідними накладними та доставити власні вагони на станцію призначення одержувача – ПРАТ «Північний ГЗК».
При цьому через затримку вагонів на станції призначення та на підходах до неї з вини комбінату було знижено пропускну спроможність для перевезення інших поїздів.
Проте вагони у визначений строк відповідачем не забиралися, у зв`язку з чим виникла їх затримка.
Підсумовуючи викладене, станцією призначення Терни правомірно нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 08079227, 08079229, 11079232, 07079534, 07079535, 07079537, 07079538, 07079539, 09079551, 09079552, 09079555 у сумі 221 260,68 грн з ПДВ.
Пунктом 14 Договору № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 передбачено, що власник колії сплачує залізниці за зберігання вантажів у вагонах у разі їх затримки з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання. Така плата сплачується незалежно від місця затримки – на станції призначення та на підходах до неї - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Термін безоплатного зберігання обчислюється:
- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами залізниці – з 24-ї години дати вивантаження вантажів;
- якщо вивантаження здійснюється засобами одержувача – з 24-ї години дати подавання вагонів під вивантаження;
- при переадресуванні – після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
- при затримці – з моменту затримки.
Відповідно до п. 9 Правил зберігання вантажів факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
Розрахунок збору за зберігання вантажу здійснюється на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги і коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.
Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах, за масу брутто, округлену до повних тонн.
Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9 грн за добу.
У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округлюється до повної.
Пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів встановлено, що всі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені до перевізних документів та відомостей плати за користування вагонами і контейнерами, включаються до накопичувальних карток, які складаються станціями у трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги та їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції та вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Таким чином, термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки, яка засвідчується актом загальної форми. За зберігання вантажу сплачується державний регульований тариф, який відображається у накопичувальній картці.
Станцією Терни були оформлені накопичувальні картки та нараховано збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 08079170, 10099205, 16079172 у сумі 10 369,44 грн з ПДВ.
Підсумовуючи викладене, станцією призначення Терни правомірно нараховано збір за зберігання вантажів за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 08079170, 10099205, 16079172 у сумі 10 369,44 грн з ПДВ.
Відповідач плату за користування вагонами у сумі 221 260,68 грн та збір за зберігання вантажу у сумі 10 369,44 грн не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про захист своїх прав та стягнення загальної суми заборгованості у сумі 231 630,12 грн з ПДВ.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Переглядаючи рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 у справі № 904/5584/25 у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд, відповідно до положень ст. 269 ГПК України, перевірив законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, правильність установлення судом першої інстанції обставин справи, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв`язку з перевезенням залізничним транспортом вантажів (у тому числі порожніх власних вагонів), затриманням вагонів на станціях призначення та на підходах до них, а також нарахуванням плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу.
Такі правовідносини регулюються, зокрема, положеннями глави 64 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про залізничний транспорт», Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, Тарифного керівництва № 1 та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до зазначених актів.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу перевізник зобов`язується доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій особі, а вантажовідправник зобов`язується сплатити встановлену плату за перевезення.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.
Статут залізниць України відповідно до ст. 2 визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій та громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до ст. 5 Статуту на підставі його положень Міністерством транспорту України затверджуються Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб.
Згідно зі ст. 46, 119 Статуту залізниць України одержувач зобов`язаний прийняти та вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, а за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій та іншими суб`єктами вноситься відповідна плата. Порядок визначення такої плати та звільнення від неї встановлюється Правилами.
Матеріалами справи підтверджується, що між АТ «Українська залізниця» та ПрАТ «Північний ГЗК» діяли договір № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 «Про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ «Північний ГЗК», яка примикає до станцій Терни і Рядова регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», з урахуванням додаткових угод до нього, а також договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020.
За умовами п. 5 договору № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 здавання вагонів для під`їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється через встановлені інтервали часу або за повідомленнями, залежно від виду вагонів.
Відповідно до п. 6 цього договору вагони, що прибули на станцію Терни або станцію Рядова для ПрАТ «Північний ГЗК», подаються локомотивом залізниці на визначені колії станцій, де здійснюються передавальні операції у технічному та комерційному відношенні, після чого подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Пунктом 14 зазначеного договору передбачено обов`язок власника колії сплачувати залізниці, зокрема, плату за користування вагонами, а також плату за зберігання вантажів у вагонах у разі їх затримки з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, незалежно від місця затримки.
Отже, сам факт перебування спірних вагонів у відповідний період на станціях призначення та на підходах до них не звільняє вантажоодержувача від обов`язку сплачувати встановлену плату. Визначальним для вирішення спору є встановлення причин затримки вагонів та особи, залежно від якої виникли відповідні обставини.
Відповідно до п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Згідно з п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі, зокрема, пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а та актів загальної форми ГУ-23.
Матеріалами справи підтверджується, що у червні-липні 2025 року за накладними №№ 45682598, 45683158, 45685526, 45682564, 45682556, 45685500, 45682572, 45682259, 45682333, 45682325, 45682457, 45682341, 45682465, 45682358, 45682549, 45696572, 45692266, 45692282, 45694791, 45696564, 45696598, 45696606, 45696614, 45696648, 45696663, 45691599, 45685625, 45691607, 45692225, 45692233, 45708047, 45708112, 45708070, 45705233, 45708138, 45708146, 45708179, 45696671, 45696705, 45708195, 45696796, 45696762, 45696747, 45696820, 45705225, 45715497, 45715505, 45715414, 45715430, 45715471, 42720836, 45708211, 45708252, 45708286, 45715059, 45715075, 45715356, 45742749, 45742731, 45723137, 45723079, 45724119, 45742756, 45724127, 45741311, 45741345, 45741329, 45741337, 45741394, 45741428, 45741477, 45741485, 45742780, 45754603, 45754595, 45754637, 45745726, 45745577, 45742764, 45742772, 45742814, 45742798, 45742905, 45742822, 45742913, 45742921, 45745502, 45755782, 45755790, 45754645, 45755774, 45755816, 45755824, 45755832, 45755709, 45755717, 45755741, 45755725, 45755766, 45766524, 45766649, 45766763, 45766672, 45766714, 45766565, 45766482, 45644309, 45644465, 45764222, 45764271, 45644846, 45764313, 45766466, 45766474, 45797776, 45797446, 45797420, 45797537, 45790243, 45797560, 45797552, 45797503, 45797909, 45775830, 45776150, 45787363, 45775855, 45790086 прийнято до перевезення на адресу ПрАТ «Північний ГЗК» порожні власні вагони та вагони перевізника.
На шляху прямування зазначені вагони відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами були затримані:
- на станції Нижньодніпровськ за наказами від 28.06.2025 № 355 та від 30.06.2025 № 374;
- на станції Рядова за наказом від 03.07.2025 № 379;
- на станції Верхівцеве за наказами від 30.06.2025 № 373 та від 03.07.2025 № 390;
- на станції П`ятихатки за наказом від 03.07.2025 № 389.
Причиною затримки визначено зайнятість колій станції Терни вагонами, які своєчасно не забиралися відповідачем на під`їзну колію, а також вагонами, що перебували під обробкою до подавання на під`їзну колію.
Як правильно встановив суд першої інстанції, зазначені обставини підтверджуються актами загальної форми ГУ-23 станції Терни №№ 2279, 2285, 2286, 2291, 2292, 2293, 2294, 2298, 2299, 2303, 2305, 2309, 2310, 2313, 2323, 2324, 2330, 2337, 2340, 2341, 2342, 2344, 2347, 2364, 2365, 2366, 2367, з яких убачається, що в період з 28.06.2025 по 03.07.2025 відповідач несвоєчасно забирав вагони з колій станції Терни, що призвело до зайнятості колій та скупчення вагонів.
За фактом затримки станціями затримки у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: від 28.06.2025 № 1; від 30.06.2025 №№ 1, 2, 13; від 02.07.2025 №№ 2, 13; від 03.07.2025 №№ 57, 59, 14, 14, 136, 134. Станцією призначення Терни представнику відповідача передано повідомлення про затримку відповідних вагонів.
Таким чином, затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення була безпосередньо пов`язана з неможливістю їх прийняття станцією Терни через зайнятість колій вагонами, що раніше прибули на адресу відповідача та не були ним своєчасно забрані.
Доводи апеляційної скарги про те, що затримка вагонів виникла з незалежних від відповідача причин, належними та допустимими доказами не підтверджені.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідач не надав доказів того, що вжив усіх залежних від нього заходів для своєчасного приймання вагонів, які прибували на його адресу, а також не довів наявності обставин, передбачених ст. 121 Статуту залізниць України та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, які могли б бути підставою для звільнення від плати.
Щодо доводів апеляційної скарги про подання вагонів понад добові заявки та з порушенням умов договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії, апеляційний суд зазначає таке.
Саме по собі підписання представниками відповідача відомостей форми ГУ-46 із запереченнями щодо правомірності нарахувань не спростовує встановлених судом обставин затримки вагонів та не є доказом відсутності вини відповідача у виникненні такої затримки.
Відповідач, посилаючись на подання вагонів понад добові заявки, мав довести конкретні факти порушення позивачем погодженого сторонами порядку подання вагонів, причинний зв`язок такого порушення із затримкою спірних вагонів та наявність передбачених законом або договором підстав для звільнення від плати. Саме лише посилання на те, що вагони приймалися у кількості, яка, на думку відповідача, перевищувала добові заявки, такого причинного зв`язку не доводить.
Крім того, п. 7 договору № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч передбачено, що вагони на під`їзну колію ПрАТ «Північний ГЗК» передаються у кількості не більше 240 вісей. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що саме перевищення встановленої договором кількості вагонів стало причиною затримки спірних вагонів.
Не підтверджені матеріалами справи і доводи відповідача про те, що спірні вагони не подавалися на під`їзну колію у зв`язку із закінченням строків їх деповського ремонту. Відповідні обставини самі по собі не спростовують факту перебування на станції призначення вагонів, що прибули на адресу відповідача, та його обов`язку своєчасно їх прийняти.
За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними доказами підтверджено причини затримки спірних вагонів, а відповідачем не доведено обставин, які виключають його обов`язок сплачувати плату за користування вагонами.
Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність виключення з часу користування вагонами періоду дії комендантської години апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідач посилається на лист (телеграмне розпорядження) АТ «Укрзалізниця» № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, яким, на його думку, передбачено невключення до часу користування вагонами періоду дії комендантської години та звільнення замовника від плати за користування вагонами за цей час.
Разом із тим, саме по собі запровадження комендантської години на відповідній території не свідчить про наявність безумовних підстав для виключення відповідного часу із загального часу користування вагонами.
Зі змісту наведеного телеграмного розпорядження та матеріалів справи вбачається, що застосування відповідних винятків пов`язане з наявністю конкретних обставин, які перешкоджають здійсненню операцій з вагонами та мають бути належним чином зафіксовані.
Відповідно до п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати лише за наявності визначених у цій нормі обставин, зокрема у разі стихійного лиха, аварії на підприємстві, подання вагонів у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність, або затримки прийняття вагонів залізницею з причин, що залежать від залізниці.
У цій справі відповідач не довів, що під час дії комендантської години робота під`їзної колії була фактично припинена, що підприємство не мало можливості здійснювати приймання вагонів або що залізниця була повідомлена про таку неможливість.
Відповідачем також не надано доказів припинення роботи під`їзних колій, які примикають до станцій Терни та Рядова, на період дії комендантської години. Письмового повідомлення позивача про припинення підприємством роботи в нічний час, або ініціювання внесення відповідних змін до договору № 45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 у частині порядку подавання та забирання вагонів у нічний час.
При цьому станції Терни та Рядова є об`єктами залізничної інфраструктури, на яких здійснюються операції, пов`язані з перевезенням вантажів. Відповідно до ст. 7 Статуту залізниць України станції здійснюють операції, пов`язані, зокрема, з прийманням, видачею та перевезенням вантажів.
Сам факт встановлення комендантської години не означає автоматичного припинення роботи залізничної станції чи під`їзної колії, якщо така робота фактично здійснюється та відсутні належні докази встановлення заборони на виконання відповідних операцій.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, вантажні станції Терни та Рядова не є громадськими місцями або місцями, доступними для сторонніх осіб, а під`їзна колія відповідача, що примикає до станцій, не є місцем загального користування. Матеріали справи не містять доказів того, що дія комендантської години фактично унеможливлювала виконання відповідачем операцій із приймання та забирання вагонів.
Посилання відповідача на те, що акти загальної форми ГУ-23 мала складати залізниця, саме по собі не звільняє відповідача від обов`язку довести обставини, на які він посилається. Водночас матеріали справи не містять актів загальної форми ГУ-23, якими було б засвідчено неможливість приймання або забирання вагонів відповідачем саме через дію комендантської години.
Відсутність таких актів у матеріалах справи за наведених обставин не підтверджує автоматично наявність підстав для звільнення відповідача від плати, а навпаки свідчить про відсутність документально підтвердженого факту неможливості виконання відповідних операцій через дію комендантської години.
Аналогічний підхід викладений у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/2019/22 та від 02.06.2023 у справі № 904/3538/22.
Апеляційний суд також враховує, що за змістом п. 14 договору № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч власник колії зобов`язаний сплачувати залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, незалежно від місця затримки – на станції призначення чи на підходах до неї.
Щодо нарахованої плати за користування вагонами апеляційний суд встановив, що її розрахунок здійснено за відомостями форми ГУ-46 №№ 08079227, 08079229, 11079232, 07079534, 07079535, 07079537, 07079538, 07079539, 09079551, 09079552, 09079555 на загальну суму 221 260,68 грн.
Відповідно до п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вантажовласник вносить залізниці плату за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Апеляційним судом не встановлено помилок у визначенні позивачем періоду користування вагонами, а також у застосуванні відповідних ставок і тарифів. Суд першої інстанції перевірив наведений позивачем розрахунок та обґрунтовано дійшов висновку про його правильність.
Щодо збору за зберігання вантажу апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби, а за зберігання вантажу понад встановлений строк справляється плата, визначена тарифом.
Згідно з п. 5 Правил зберігання вантажів, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у строки, встановлені ст. 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом. Пунктом 8 цих Правил передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі відповідних актів форми ГУ-23 позивачем розраховано збір за зберігання вантажу в сумі 10 369,44 грн. Суд першої інстанції перевірив цей розрахунок та не встановив підстав для визнання його неправильним.
Таким чином, загальний розмір нарахувань становить 231 630,12 грн, з яких 221 260,68 грн – плата за користування вагонами та 10 369,44 грн – збір за зберігання вантажів.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач надав належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту затримки вагонів з причин, залежних від відповідача, правильності визначення періоду затримки та розміру нарахованих платежів.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ПрАТ «Північний ГЗК» на користь АТ «Українська залізниця» 221 260,68 грн плати за користування вагонами та 10 369,44 грн збору за зберігання вантажів, а всього 231 630,12 грн.
За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 у справі № 904/5584/25 прийнято з правильним встановленням фактичних обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не є підставами для його скасування.
6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів ЦАГС дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку всім доказам у їх сукупності та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
7. Щодо розподілу судових витрат.
Витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» – залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 у справі № 904/5584/25 – залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги по даній справі покласти на Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua