Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №924/684/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Справа № 924/684/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Хмельницької області від 29 липня 2026 року у справі №924/684/25

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго»

про стягнення заборгованості

за заявою Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2026 року у справі №924/684/25 апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чертока Олександра Федоровича, подані його представниками - адвокатами Євдокимовим Дмитром Андрійовичем та Бєлкіним Леонідом Михайловичем, на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29 липня 2026 року у справі №924/684/25 задоволено частково.

Ухвалу суду першої інстанції скасовано в частині зобов`язання приватного виконавця повернути АТ "Хмельницькобленерго" основну винагороду у сумі 1 692 709,32 грн та мінімальні витрати у сумі 369,00 грн у виконавчому провадженні №80829842, а також основну винагороду у сумі 1 042 079,01 грн та мінімальні витрати у сумі 369,00 грн у виконавчому провадженні №80830635. У цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні відповідної вимоги товариства. Скасовано також зобов`язання приватного виконавця повідомити суд першої інстанції та товариство про виконання ухвали. В іншій оскарженій частині ухвалу змінено шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції постанови апеляційного суду, а резолютивну частину залишено без змін.

28 вересня 2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 - адвоката Дудяка Ростислава Анатолійовича надійшла заява про стягнення з АТ "Хмельницькобленерго" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 333,33 грн, понесених під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

28 вересня 2026 року від цього самого представника надійшла заява про стягнення з АТ "Хмельницькобленерго" на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 333,33 грн.

На обґрунтування заяв зазначено, що адвокат Дудяк Р.А. здійснював представництво інтересів заявників під час апеляційного перегляду ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги АТ "Хмельницькобленерго" на дії приватного виконавця, а понесені витрати підтверджуються договорами про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі послуг, рахунками та платіжними документами.

06 жовтня 2026 року від АТ "Хмельницькобленерго" надійшло клопотання про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, а в разі незгоди суду з такими доводами - про зменшення розміру витрат до суми не більше 1 000,00 грн загалом.

Товариство зазначає, що апелянтом у справі був приватний виконавець, а не ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 ; їхні права на одержання присуджених коштів уже були реалізовані; за результатами апеляційного перегляду висновок про незаконність відкриття виконавчих проваджень залишився чинним. Крім того, товариство посилається на незначний обсяг наданих адвокатом послуг, переважно організаційний характер підготовлених заяв, представництво одним адвокатом декількох осіб в одному судовому засіданні та фактичну тотожність змісту актів. Окремо товариство вказує на неточність у призначенні платежу ОСОБА_2 , де помилково зазначено інший апеляційний господарський суд.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2026 року у справі №924/684/25 заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Надаючи правову оцінку поданим заявам, доказам на їх підтвердження та запереченням АТ "Хмельницькобленерго", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Якщо суд вирішує лише питання про судові витрати, додаткове судове рішення ухвалюється без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини 3 цієї статті до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідним учасником справи.

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін, а також процесуальну поведінку учасників справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з поданих заяв та пояснень учасників справи, про намір стягнути витрати на правничу допомогу представник заявників повідомив у судових дебатах 23 вересня 2026 року, а заяви з підтвердними документами подано 28 вересня 2026 року, тобто у встановлений частиною 8 статті 129 ГПК України строк.

Особливості розподілу судових витрат на стадії судового контролю за виконанням судових рішень передбачені статтею 344 ГПК України, відповідно до якої витрати, пов`язані з розглядом скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця, покладаються судом на заявника, якщо постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо скаргу задоволено.

У постанові від 18 грудня 2024 року у справі №921/357/20 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що стаття 344 ГПК України не виключає застосування загальних правил розподілу судових витрат, закріплених, зокрема, у статтях 126, 129 цього Кодексу. Судові витрати підлягають розподілу й на стадії судового контролю за виконанням судових рішень, з урахуванням конкретних обставин справи, результату розгляду скарги та критеріїв відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, у випадку часткового задоволення скарги на дії приватного виконавця питання про відшкодування витрат має вирішуватися не шляхом механічного покладення всієї заявленої суми на одного учасника, а з урахуванням того, в якій частині доводи заявника були визнані обґрунтованими, а в якій - відхилені, а також характеру та обсягу витрат інших учасників відповідного провадження.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ініціатором судового контролю за виконанням рішення у справі №924/684/25 було АТ "Хмельницькобленерго", яке звернулося зі скаргою на рішення та дії приватного виконавця. Надалі ухвала, постановлена за результатами розгляду цієї скарги, стала предметом апеляційного перегляду за апеляційними скаргами приватного виконавця Чертока О.Ф.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не подавали власних апеляційних скарг, проте були учасниками справи та стягувачами у виконавчих провадженнях, правомірність відкриття яких і правові наслідки дій приватного виконавця перевірялися судом. Відтак їхня участь в апеляційному провадженні була пов`язана з розглядом скарги товариства, а реалізація ними права на професійну правничу допомогу не може ставитися в залежність виключно від того, чи є відповідна особа апелянтом.

Надаючи оцінку доводам АТ "Хмельницькобленерго" щодо зазначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у поданих заявах про підтримання апеляційних скарг приватного виконавця, колегія суддів враховує, що відповідні формулювання дійсно містяться у доказах надання правничих послуг. Водночас зі змісту пояснень, наданих останніми під час судового засідання 23 вересня 2026 року, не вбачається їх безумовного приєднання до правової позиції приватного виконавця чи АТ "Хмельницькобленерго". Учасники справи висловлювали власні міркування щодо обставин, які були предметом апеляційного перегляду.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що саме по собі використання у акті, яких підтверджується надання правничих послуг, формулювання про підтримання апеляційних скарг приватного виконавця не змінює процесуального статусу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як стягувачів і не свідчить про те, що правнича допомога надавалася їм виключно з метою захисту інтересів приватного виконавця. Відтак наведені доводи товариства не можуть бути самостійною та достатньою підставою для відмови у відшкодуванні понесених заявниками витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас результат апеляційного перегляду має істотне значення для розподілу витрат. Постановою від 23 вересня 2026 року у справі №924/684/25 залишено чинним результат задоволення скарги товариства в частині визнання незаконним відкриття виконавчих проваджень №80829842 та №80830635, проте у вимогах про повернення товариству основної винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчих проваджень відмовлено. Таким чином, правова позиція АТ "Хмельницькобленерго" за результатами апеляційного перегляду була підтримана не в повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів не погоджується з доводом товариства про відсутність будь яких підстав для покладення на нього витрат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Разом із тим з огляду на частковий характер результату розгляду скарги товариства відсутні підстави і для покладення на нього повної суми заявлених витрат без перевірки їх співмірності та зв`язку з предметом перегляду.

На підтвердження понесення витрат ОСОБА_1 подано договір про надання правничої допомоги від 11 квітня 2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням "Мельник і Арцишевський", акт приймання-передачі наданих правничих послуг від 25 вересня 2026 року, рахунок №25/09-26-Г від 25 вересня 2026 року, платіжну інструкцію від 25 вересня 2026 року на суму 3 333,33 грн, квитанцію та банківську виписку про зарахування цієї суми на рахунок адвокатського об`єднання.

На підтвердження понесення витрат ОСОБА_2 подано договір про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року, укладений із цим самим адвокатським об`єднанням, акт приймання-передачі наданих правничих послуг від 28 вересня 2026 року, рахунок №25/09-26-Ш від 25 вересня 2026 року, платіжну інструкцію від 27 вересня 2026 року на суму 3 333,33 грн, квитанцію та банківську виписку про надходження відповідних коштів адвокатському об`єднанню.

Зі змісту актів приймання-передачі вбачається, що правнича допомога кожному із заявників охоплювала підготовку та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; заяви про вступ як представника та доступу до матеріалів електронної справи; представництво інтересів під час розгляду двох апеляційних скарг приватного виконавця у судовому засіданні 23 вересня 2026 року. Вартість зазначених послуг за кожним актом становить 3 333,33 грн.

Оцінивши надані документи у сукупності, колегія суддів вважає підтвердженими факти укладення договорів про надання правничої допомоги, надання заявникам відповідних послуг і сплати кожним із них 3 333,33 грн. Саме по собі зазначення у призначенні платежу ОСОБА_2 слів "східний апеляційний господарський суд" не спростовує факту оплати правничої допомоги в цій справі, оскільки у платіжних документах правильно вказано номер справи №924/684/25, а платник, отримувач, сума платежу та його договірна підстава узгоджуються з іншими поданими доказами.

Разом із тим підтвердження факту сплати гонорару адвокату не означає обов`язкового відшкодування його повного розміру за рахунок іншого учасника справи. Визначаючи суму, що підлягає розподілу, суд повинен враховувати реальний обсяг наданих послуг, їх необхідність, співмірність та результат розгляду відповідного процесуального питання.

Такий підхід узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 та від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, відповідно до яких домовленості між адвокатом та клієнтом щодо розміру гонорару не є безумовно обов`язковими для іншого учасника справи при розподілі судових витрат; суд має оцінювати фактичність, необхідність та розумність витрат, заявлених до компенсації.

Крім того, у додатковій постанові від 19 березня 2026 року у справі №924/998/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, оцінюючи обсяг правничої допомоги, наданої кільком учасникам справи одним адвокатом Дудяком Р.А., звернув увагу, що аналогічні за змістом та обсягом послуги, охоплені спільними діями адвоката, не можуть безумовно враховуватися як самостійна робота в повному обсязі стосовно кожного клієнта. При цьому Верховний Суд взяв до уваги спільність правової позиції учасників та здійснення їх представництва одним адвокатом.

У справі, що розглядається, правнича допомога ОСОБА_1 та Шилу П.М. надавалася одним адвокатом в одному апеляційному провадженні, за результатами розгляду двох апеляційних скарг однієї особи на ту саму ухвалу суду першої інстанції. Зміст актів приймання-передачі послуг є практично однаковим. Заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також забезпечення доступу до матеріалів електронної справи за своїм характером є організаційними процесуальними діями. Представництво інтересів обох заявників відбувалося в межах одного судового засідання 23 вересня 2026 року.

При цьому надані акти не містять відомостей про підготовку адвокатом окремих відзивів на апеляційні скарги, самостійних письмових пояснень по суті їх доводів чи інших процесуальних документів, які б свідчили про необхідність здійснення значного обсягу відмінної правничої роботи для кожного заявника. Відсутність зазначених робіт у переліку наданих послуг сама по собі не виключає відшкодування витрат на представництво, проте має бути врахована при визначенні розумного розміру компенсації.

Разом із тим колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є окремими учасниками справи, кожен із яких мав право на отримання правничої допомоги, окремо уклав договір та фактично поніс витрати. Наявність одного адвоката та спільність окремих процесуальних дій не свідчать про відсутність правничої допомоги будь-кому із заявників і не становлять підстави для повного виключення витрат одного з них із розподілу.

Вирішуючи питання про співмірність розміру компенсації, колегія суддів також враховує, що скарга АТ "Хмельницькобленерго" на дії приватного виконавця за результатами апеляційного перегляду була задоволена лише частково. Визначення пропорції у цьому провадженні не може зводитися до арифметичного співвідношення кількості задоволених і відхилених вимог, оскільки вони мають різний предмет і правові наслідки. Належить оцінити результат розгляду скарги в сукупності з характером процесуальної участі стягувачів та обсягом підтвердженої правничої допомоги.

Враховуючи встановлені обставини, частковий результат апеляційного перегляду, фактичну сплату гонорару кожним заявником, невеликий обсяг процесуальних дій адвоката, одночасне представництво ним кількох осіб, спільність відповідних дій та заперечення товариства щодо неспівмірності витрат, колегія суддів вважає розумним, обґрунтованим і пропорційним покласти на АТ «Хмельницькобленерго» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 666,66 грн на користь ОСОБА_1 та 1 666,66 грн на користь ОСОБА_2 .

Зазначений розмір компенсації визначений судом за результатами сукупної оцінки критеріїв, передбачених статтями 126, 129, 344 ГПК України, а не внаслідок зміни договірної вартості правничої допомоги між адвокатом та його клієнтами. Решта витрат щодо кожного із заявників залишається за відповідним заявником та не підлягає стягненню з АТ "Хмельницькобленерго".

Доводи товариства про необхідність повної відмови у стягненні витрат колегія суддів відхиляє, оскільки вони не враховують правового статусу заявників як учасників справи, фактичного понесення витрат і часткового відхилення вимог товариства за результатами апеляційного перегляду. Водночас заперечення щодо тотожності частини наданих послуг та їх співмірності колегія суддів визнає частково обґрунтованими. Підстав для зменшення загального розміру компенсації до запропонованих товариством 1 000,00 грн суд не вбачає, оскільки така сума не враховувала б належним чином фактичного представництва інтересів двох окремих учасників справи у суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 244, 281– 284, 327, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/684/25 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Храновського, 11А; код ЄДРПОУ 22767506) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 666,66 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного перегляду справи №924/684/25.

У задоволенні решти заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/684/25 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Храновського, 11А; код ЄДРПОУ 22767506) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 1 666,66 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного перегляду справи №924/684/25.

У задоволенні решти заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Видачу наказів на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду Хмельницької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк і порядку, встановлених статтями 287– 289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "23" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.