Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №920/888/23 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №920/888/23

Суддя: Пономаренко Є.Ю.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Справа№ 920/888/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Никифоренко В.І.,

за участю представників:

від позивача - Батовська Т.І.,

від відповідача - Осипов Д.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Сумиобленерго" на рішення Господарського суду Сумської області від 04.09.2025 у справі №920/888/23 (суддя Заєць С.В., повне рішення складено - 15.09.2025) за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "Сумиобленерго" про стягнення 10 818 527,48 та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про тлумачення умов договору.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду Сумської області звернулося Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Сумиобленерго"69 001 816 грн 04 коп., з яких 67 423 239 грн 51 коп. сума основного боргу, 522 471 грн 19 коп. 3% річних, 1 056 105 грн 34 коп. інфляційні втрати, за неналежне виконання зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0511-03041.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0511-03041.

Відповідачем подано до суду зустрічний позов про тлумачення умов договору від 11.10.2023 (вх.№ 4000 від 16.10.2023), відповідно до прохальної частини якого просить розтлумачити умови пунктів 2.7 та 2.9 договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління № 0511-03041 від 27.06.2019 в редакції додаткової угоди № 4 від 17.09.2021 та пунктів 2.5 та 2.7. договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління № 0511-03041 від 27.06.2019 в редакції додаткової угоди № 5 від 13.04.2023.

01.12.2023 позивачем подано до суду заяву від 01.12.2023, б/н (вх.№4719) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просив суд стягнути з відповідача 135 510 554 грн 35 коп., з яких 132 700 665 грн 37 коп. сума основного боргу (за період з липня 2023 року по жовтень 2023 року), 1 708 201 грн 37 коп. 3% річних, 1 101 687 грн 61 коп. інфляційні втрати, за неналежне виконання зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0511-03041.

Вказана заява прийнята до розгляду судом першої інстанції.

21.12.2023 позивачем подано до суду заяву від 20.12.2023, б/н (вх.№5012) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 136 201 629 грн 98 коп., з яких 132 690 899 грн 88 коп. сума основного боргу, 1 915 206 грн 19 коп. 3% річних, 1 595 523 грн 91 коп. інфляційні втрати, за неналежне виконання зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0511-03041.

Вказана заява прийнята до розгляду судом першої інстанції.

14.06.2025 через систему "Електронний суд" позивачем надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою їх, зокрема, збільшено.

05.08.2024 позивачем за первісним позовом подано до суду заяву (вх.№3517) про збільшення позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 19.11.2026 вказані заяви залишено судом без розгляду.

05.12.2024 через систему "Електронний суд" позивачем за первісним позовом надано до суду заяву (вх.№3333, 5266, 5268), відповідно до якої просить суд:

- закрити провадження у справі № 920/888/23 в частині сплаченого Акціонерним товариством "Сумиобленерго" суми основного боргу в розмірі 132 690 899,88 грн (сто тридцять два мільйони шістсот дев`яносто тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять гривень вісімдесят вісім копійок);

- стягнути з Акціонерним товариством "Сумиобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованість у розмірі 10 818 527,48 грн (десять мільйонів вісімсот вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять сім гривень сорок вісім копійок), в тому числі суму 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 4 253 161,59 грн (чотири мільйони двісті п`ятдесят три тисячі сто шістдесят одна гривня п`ятдесят дев`ять копійок) та інфляційні втрати в розмірі 6 565 365,89 грн (шість мільйонів п`ятсот шістдесят п`ять тисяч триста шістдесят п`ять гривень вісімдесят дев`ять копійок

Вказаною заявою позивач більшив розмір 3% річних та інфляційних, за порушення виконання грошових зобов`язань за листопад - грудень 2023 року.

Суд першої інстанції прийняв вказану заяву та розглянув дану справу з її врахуванням.

Ухвалою суду від 10.06.2025 прийнято до розгляду та задоволено заяву Акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вх.№3111 від 09.07.2024) в частині закриття провадження у справі №920/888/23; закрито провадження з розгляду зустрічного позову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; прийнято до розгляду та задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№5266 від 05.12.2024) в частині закриття провадження у справі №920/888/23; закрито провадження у справі №920/888/23 в частині стягнення суми основного боргу за первісним позовом у розмірі 132 690 899 грн 88 коп.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.09.2025 у справі №920/888/23 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 4 251 607 (чотири мільйони двісті п`ятдесят одну тисячу шістсот сім) грн 54 коп. 3% річних та 6 565 365 (шість мільйонів п`ятсот шістдесят п`ять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 89 коп. інфляційних втрат, а також 162 254 (сто шістдесят дві тисячі двісті п`ятдесят чотири) грн. 60 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позову - відмовлено.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати послуг.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення 4 879 711,09 грн інфляційних втрат та 2 526 891, 02 грн 3% річних та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у вказаних частинах.

Так, скаржник стверджує, що заяви позивача за своєю правовою природою не є заявами про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вимоги та обґрунтування, що в них наведені є відмінніми від вимог і обґрунтувань позовної заяви, а тому відповідно судом першої інстанції безпідставно розглядалося питання стосовно стягнення заборгованості по шести новим розрахунковим періодам, а саме липень 2023 - грудень 2023 та стягнуто по цим же періодам 4 879 711,09 грн інфляційних втрат та 2 526 891, 02 грн 3% річних.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 зупинено апеляційне провадження у справі №920/888/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Сумиобленерго" на рішення Господарського суду Сумської області від 04.09.2025 у справі №920/888/23 до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 914/2625/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні представник апелянта - відповідача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - зміні в частині присуджених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, з огляду на наступне.

27.06.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником майна, усіх прав та обов`язків якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Акціонерним товариством "Сумиобленерго" (далі - АТ "Сумиобленерго", Користувач, Відповідач) укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління № 0511-03041, за умовами якого:

- цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України; за цим договором виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами користувача у складі ОЕС України, а саме: забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема, безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі - послуга) (пункт 1.1 Договору);

- користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (пункт 1.2 Договору);

- під час виконання вимог цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України (пункт 1.3 Договору);

- Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією (пункт 1.4 Договору);

- послуги надаються оператором системи передачі користувачу, що виступає на ринку оператором системи розподілу (пункт 1.5 Договору);

- оплата послуг здійснюється за тарифом, який визначається регулятором відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється виконавцем на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/; тариф застосовується з дати прийняття, якщо більш пізній термін не визначено у документі, яким затверджено тариф (пункт 2.1 Договору);

- обсяг наданої послуги визначається: для виробників як обсяг виробленої електричної енергії (в одиницях відпуску); для операторів систем розподілу як обсяг розподіленої електричної енергії; для споживачів як обсяг спожитої електричної енергії (пункт 2.2 Договору);

- вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період (пункт 2.3 Договору);

- розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно з нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця 30% вартості послуги (пункт 2.4 Договору);

- виконавець надає користувачу акт надання послуги до 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 2.5 Договору);

- користувач має повернути погодженим один примірник акта надання послуги в наступному розрахунковому періоді (пункт 2.6 Договору);

- оплата рахунків здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", за умови наявності електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством (пункт 2.7 Договору);

- за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду; оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово (пункт 2.8 Договору);

- виконавець зобов`язаний здійснювати річне, сезонне, місячне, тижневе, добове прогнозування споживання та виробництва електричної енергії в ОЕС України з метою планування забезпечення балансової надійності енергосистеми та забезпечення планового виведення з роботи (введення в роботу) обладнання (підпункт 3.1.10 пункту 3.1 Договору);

- виконавець зобов`язаний визначати прогнозовані, річні, квартальні, місячні обсяги виробництва електроенергії і потужності на годину максимального навантаження на електростанціях (пункт 3.1.11 пункту 3.1 Договору);

- виконавець зобов`язаний складати та передавати користувачу акти про надання послуг, а серед обов`язків користувача, передбачених підпунктом 3.2.4 пункту 3.2 Договору, - користувач зобов`язаний повертати виконавцю підписаними акти про надання послуг (підпункт 3.1.16 пункту 3.1 Договору);

- виконавець зобов`язаний здійснювати розрахунки за надані послуги виключно на підставі даних, отриманих від адміністратора комерційного обліку (підпункт 3.1.17 пункту 3.1 Договору);

- користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором; повертати виконавцю підписаними акти про надання послуг; надавати виконавцю свої прогнози споживання та виробництва електричної енергії згідно з вимогами Кодексу системи передач (пункт 3.2 Договору);

- користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 Договору);

- виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу (підпункт 3.3.2 пункту 3.3 Договору);

- за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього Договору, з порушенням термінів користувач сплачує виконавцю пеню розміром 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати; сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком (пункт 6.1 Договору);

- планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати виконавцю до 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю; виконавець протягом 3 днів їх погоджує і повертає користувачу (пункт 10.1 Договору).

Також, сторони уклали Додаткові угоди від 27.06.2019, № 2 від 19.06.2020, №3 від 03.08.2021, № 4 від 17.09.2021.

Підставою позову позивачем визначено обставини прострочення відповідачем оплати послуг за Договором за період з лютого 2023 року по червень 2023 року (станом на час подання позовної заяви) та заявлено до стягнення основний борг за вказаний період в сумі 67 423 239 грн 51 коп., 522 471 грн 19 коп. 3% річних, 1 056 105 грн 34 коп. інфляційні втрати.

01.12.2023 позивачем подано до суду заяву від 01.12.2023, б/н (вх.№4719) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просив суд стягнути з відповідача 135 510 554 грн 35 коп., з яких 132 700 665 грн 37 коп. сума основного боргу (за період з липня 2023 року по жовтень 2023 року), 1 708 201 грн 37 коп. 3% річних, 1 101 687 грн 61 коп. інфляційні втрати, за неналежне виконання зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0511-03041.

Вказана заява прийнята до розгляду судом першої інстанції.

21.12.2023 позивачем подано до суду заяву від 20.12.2023, б/н (вх.№5012) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 136 201 629 грн 98 коп., з яких 132 690 899 грн 88 коп. сума основного боргу, 1 915 206 грн 19 коп. 3% річних, 1 595 523 грн 91 коп. інфляційні втрати, за неналежне виконання зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0511-03041.

Вказана заява прийнята до розгляду судом першої інстанції.

14.06.2025 через систему "Електронний суд" позивачем надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою їх, зокрема, збільшено.

05.08.2024 позивачем за первісним позовом подано до суду заяву (вх.№3517) про збільшення позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 19.11.2026 вказані заяви залишено судом без розгляду.

05.12.2024 через систему "Електронний суд" позивачем за первісним позовом надано до суду заяву (вх.№3333, 5266, 5268), відповідно до якої просить суд:

- закрити провадження у справі № 920/888/23 в частині сплаченого Акціонерним товариством "Сумиобленерго" суми основного боргу в розмірі 132 690 899,88 грн (сто тридцять два мільйони шістсот дев`яносто тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять гривень вісімдесят вісім копійок);

- стягнути з Акціонерним товариством "Сумиобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованість у розмірі 10 818 527,48 грн (десять мільйонів вісімсот вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять сім гривень сорок вісім копійок), в тому числі суму 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 4 253 161,59 грн (чотири мільйони двісті п`ятдесят три тисячі сто шістдесят одна гривня п`ятдесят дев`ять копійок) та інфляційні втрати в розмірі 6 565 365,89 грн (шість мільйонів п`ятсот шістдесят п`ять тисяч триста шістдесят п`ять гривень вісімдесят дев`ять копійок).

Вказаною заявою позивач більшив розмір 3% річних та інфляційних, за порушення виконання грошових зобов`язань за листопад - грудень 2023 року.

Суд першої інстанції прийняв вказану заяву та розглянув дану справу з її врахуванням.

При цьому, ухвалою суду від 10.06.2025 закрито провадження у справі №920/888/23 в частині стягнення суми основного боргу за первісним позовом у розмірі 132 690 899 грн 88 коп.

Місцевий господарський суд, дійшовши висновку про допущення відповідачем прострочення з оплати планових обсягів послуги та фактично наданих послуг, частково задовольнив позовні вимоги та стягнув 4 251 607 грн 54 коп. 3% річних та 6 565 365 грн 89 коп. інфляційних втрат.

Скаржник вказує, що судом першої інстанції у вирішенні питання стосовно заяви Позивача про збільшення позовних вимог від 20.12.2023 та заяви Позивача про закриття провадження в частині та збільшення позовних вимог від 05.12.2024 (далі - Заяви) не враховано, що у цих заявах, додатково до вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму простроченої основної заборгованості за Договором у період лютий 2023 року - червень 2023 року, Позивач, посилаючись на вимоги частини другої статті 625 ЦК України, фактично заявив нові позовні вимоги, додавши вимоги про стягнення нарахованих інфляційних втрат та 3% річних за наступні періоди заборгованості (липень 2024 року - грудень 2024 року), які слідують за тими періодам, за які первісно заявлялись означені вимоги та за які не пред`являлась до стягнення сума основного боргу при поданні позовної заяви.

Суд виходить з того, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, такого змісту:

- частиною третьою статті 46 ГПК України передбачено право позивача на зміну предмета або підстав позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання (пункт 69 постанови);

- під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення;

- підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (пункт 70 постанови)

- відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога. При цьому одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (пункт 71 постанови).

Суд відзначає, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Суд виходить з того, що стаття 46 ГПК України передбачає саме право позивача: збільшити або зменшити розмір позовних вимог; змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17 наголосив, що у будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.

Суд наголошує на тому, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Аналогічні правові висновки щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15.

Оскільки норма частини третьої статті 46 ГПК України виключає можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17, від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18 на які посилається скаржник).

У свою чергу, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Збільшено (зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Такий висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19.

Суд зазначає, що відповідно до усталеної судової практики предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19).

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що: "як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами".

Верховний Суд зазначає, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20.

У вирішенні спірного питання Суд зауважує, що інфляційні втрати та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю, а вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19).

Разом з тим, у вирішенні заяви позивача про збільшення позовних вимог від 05.12.2024, суд першої інстанції не врахував, що у цій заяві, додатково до вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму прострочених зобов`язань з оплати послуги за липень 2023 - жовтень 2023, позивач, посилаючись на вимоги частини другої статті 625 ЦК України, фактично заявив нові позовні вимоги, додавши вимоги про стягнення нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України трьох процентів річних та інфляційних втрат за період заборгованості з оплати послуги (за листопад - грудень 2023 року), вимога до стягнення суми основного боргу за який не пред`являлась до суду.

За таких обставин, Суд вважає, що хоч подана позивачем заява і була названа останнім як заява про збільшення позовних вимог, за своїм змістом така заява, у частині вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних, є новими позовними вимогами, оскільки такі вимоги не змінюють ні предмет вимоги позивача з якою він звернувся до суду (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.12.2023) - стягнення заборгованості з оплати наданих послуг з диспетчерського управління, спожитих у липні 2023 - жовтні 2023 та нараховані на суму спірної заборгованості: 3 % річних т інфляційні втрати на підставі положень статті 625 ЦК України, ні підстави їх стягнення (заборгованість за означений період).

Натомість стягнення інфляційних втрат та 3 процентів річних, внаслідок прострочення оплати відповідачем заборгованості за розрахункові періоди листопад - грудень 2023 року, незважаючи на те, що вказана заборгованість виникла із одного Договору, однак жодним чином не пов`язана із вимогами про стягнення заборгованості за послуги спожити / отримані відповідачем у липні 2023 - жовтні 2023 та становить самостійний предмет позову щодо стягнення саме таких сум і обґрунтовується самостійними доказами на обґрунтування (фактичними підставами) для їх стягнення (акти приймання-передачі послуг, періоди прострочення та періоди нарахування відповідних сум).

Отже, заява позивача від 05.12.2024 за своєю правовою природою не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вимоги та обґрунтування, наведені позивачем у цій заяві є відмінними від вимог та обґрунтувань (фактичних підстав), зазначених ним у позовній заяві (з урахуванням заяви від 20.12.2023), що свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції приписів частини третьої статті 46 ГПК України.

Таке правозастосування не узгоджується з практикою Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанови від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц та від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20).

Щодо заяв позивача від 01.12.2023 та від 20.12.2023 про збільшення позовних вимог, слід зазначити наступне.

Так, 01.12.2023 позивачем подано до суду заяву від 01.12.2023, б/н (вх.№4719) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просив суд стягнути з відповідача 135 510 554 грн 35 коп., з яких 132 700 665 грн 37 коп. сума основного боргу (за період з липня 2023 року по жовтень 2023 року), 1 708 201 грн 37 коп. 3% річних, 1 101 687 грн 61 коп. інфляційні втрати, за неналежне виконання зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 № 0511-03041.

Тобто, вказаною заявою заявлено до стягнення суму боргу за період з липня 2023 року по жовтень 2023 року (період заявлений в позові - з лютого 2023 року по червень 2023 року), а також 3 % річних та інфляційні, нараховані за невиконання зобов`язання за вказаний період.

Також, у зв`язку з триваючим порушення грошових зобов`язань позивачем збільшено період нарахувань 3% річних та інфляційних, за вимогами заявленими в позові.

Заявою від 20.12.2023 позивачем уточнено суму основного боргу (132 690 899 грн 88 коп.), тобто зменшено її в порівнянні з заявою від 01.12.2023 (132 700 665 грн 37 коп.) та у зв`язку з триваючим порушення грошових зобов`язань позивачем збільшено період нарахувань 3% річних та інфляційних, за вимогами заявленими за загальний період з лютого 2023 року по жовтень 2023 року.

Колегія суддів вказує, що заява від 01.12.2023, б/н (вх.№4719) про збільшення позовних вимог не є новим позовом, оскільки, заявивши заборгованість за новий період (з липня 2023 року по жовтень 2023 року) та нараховані на неї 3% річних та інфляційні, не відбулось одночасної зміні і предмету і підстав позову.

Так, зміна предмета позову можлива, зокрема шляхом доповнення позовних вимог новими (що і відбулося у даному випадку) та при цьому підстави позову залишилися незмінними.

Отже, як заява від 01.12.2023, так і від 20.12.2023, правомірно прийняті судом першої інстанції.

В свою чергу, заява позивача від 05.12.2024 підлягала прийняттю лише в частині збільшення розміру 3 % річних та інфляційних, які нараховані на суму заборгованості, заявлену до стягнення за період з лютого 2023 року по жовтень 2023 року.

Стосовно розрахунку позивача вказаних нарахувань, здійснених у зв`язку з простроченням оплати планових обсягів послуги та фактично наданих послуг, колегія суддів зазначає

Відносини на ринку електричної енергії регулюються нормами чинного законодавства, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Кодексом системи передачі (далі - КСП), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 309, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Кодексом системи розподілу, Кодексом комерційного обліку, умовами ліцензій.

Відповідно до пункту 55 частини першої статті 1, пункту 10 частини першої статті 4, частин першої та четвертої статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Отже, оператором системи передачі (ОСП), тобто юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, є НЕК "Укренерго".

Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається Кодексом системи передачі.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У пунктах 6.1, 6.4 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передач регламентовано, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.

ОСП зобов`язаний на своєму офіційному вебсайті оприлюднити редакцію договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління зі змінами та роз`яснення щодо укладення та приєднання користувача до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (у редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин), який є додатком 5 до Кодексу системи передачі, передбачає, що:

- вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період (пункт 2.3);

- розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

до ______ числа розрахункового місяця - __________ % вартості послуги;

до ______ числа розрахункового місяця - __________ % вартості послуги;

до ______ числа розрахункового місяця - __________ % вартості послуги.

Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий період (пункт 2.4);

- оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", за умови наявності електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством (пункт 2.7).

Водночас, згідно з умовами Договору сторони погодили, що: вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період (пункт 2.3 Договору); розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця 30% вартості послуги (пункт 2.4 Договору); виконавець надає користувачу акт надання послуги до 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 2.5 Договору); планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати виконавцю до 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю; виконавець протягом 3 днів їх погоджує і повертає користувачу (пункт 10.1 Договору).

Отже, на відміну від Типового договору в умовах укладеного сторонами Договору, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, хоча і встановлено обов`язок відповідача здійснювати часткову попередню оплату (пункт 2.4), проте у такому випадку слід виходити з вартості наданих послуг, а не вартості планових обсягів послуги (оплата планових обсягів не передбачена).

У п. 8.24 постанови об`єднаної палати Верховного Суду від 20.03.2026 у справі №914/2625/23 вказано, що відсутні підстави для тлумачення судом умов Договору з урахуванням норм Типового договору, який передбачає поетапну оплату планового обсягу послуг, оскільки таке тлумачення не враховує погодженого сторонами у Договорі порядку оплати за надану позивачем послугу і така умова Договору не визнавалася недійсною в судовому порядку.

Отже, для визначення суми інфляційних втрат та 3% річних потрібно виходити із обсягу фактично наданої послуги, оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникає саме за фактично надані послуги, з огляду на що, нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних на планові платежі є безпідставним.

Крім того, здійснюючи нарахування інфляційних втрат та 3% річних до уваги потрібно брати вартість наданої послуги, що відображена в актах коригування до актів наданих послуг, адже такі дані відповідають вартості фактично наданих послуг, тобто відповідають вартості послуг, які реально були надані відповідачу.

Стосовно строку виконання грошового зобов`язання з оплати фактично наданих послуг, то згідно п. 2.7 договору в редакції Додаткової угоди від 17.09.2021 №4 користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання послуги. Акт надання послуги ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 2.7 договору в редакції Додаткової угоди від 13.04.2023 №5 користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління до 15 числа м`ясця наступного за розрахунковим (включно).

Позивачем при розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, за прострочення оплати фактично наданих послуг за період з лютого 2023 року по жовтень 2023 року, враховано наведені положення та вірно визначено початкові дати початку прострочення.

Згідно перерахунку інфляційних втрат та 3% річних, здійсненого судом, колегія суддів встановила, що обґрунтованими сумами інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за прострочення оплати фактично наданих послуг за період з лютого 2023 року по жовтень 2023 року, є 3 050 795,01 грн та 2 396 903, 70 грн відповідно.

Отже, у вказаній частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В решті вимог - судом відмовляється.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - зміні в частині присуджених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

В решті рішення Господарського суду Сумської області від 04.09.2025 у справі №920/888/23 залишається без змін.

З урахуванням часткового задоволення вимог позовної заяви та апеляційної скарги відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за їх подання покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сумиобленерго" на рішення Господарського суду Сумської області від 04.09.2025 у справі №920/888/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 04.09.2025 у справі №920/888/23 змінити в частині присуджених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

3. Викласти п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Сумської області від 04.09.2025 у справі №920/888/23 в наступній редакції:

Стягнути з Акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул. Івана Сірка, буд. 7, м. Суми, 40035, код за ЄДРПОУ 23293513) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри,25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) 2 396 903, 70 грн 3% річних, 3 050 795,01 грн інфляційних втрат та 81 715,47 грн судового збору.

4. В решті рішення Господарського суду Сумської області від 04.09.2025 у справі №920/888/23 залишити без змін.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри,25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул. Івана Сірка, буд. 7, м. Суми, 40035, код за ЄДРПОУ 23293513) 98 058, 56 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова (враховуючи перебування судді Пономаренко Є.Ю. на лікарняному з 13.10.2026 по 16.10.2026) складена: 19.10.2026 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

В.А. Корсак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua