Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №910/3767/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. Справа№ 910/3767/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Горбасенка П.В.

Яценко О.В.

розглянувши апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2026

у справі № 910/3767/26 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365"

про визнання недійсними додаткових угод до договору та повернення коштів

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 до Господарського суду міста Києва звернувся Керівник Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365", в якому просив:

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 до договору № 480 від 18.12.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладену 01.07.2024, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" та Відділом освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 до договору № 480 від 18.12.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладену 05.08.2024, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" та Відділом освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 13 до договору № 480 від 18.12.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладену 16.01.2025, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" та Відділом освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області;

- стягнути надмірно сплачені кошти у розмірі 420 582,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні спірних додаткових угод не дотримано вимоги п. 2, ч. 5, ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме безпідставно змінено істотні умови договору, кожного разу при укладені додаткових угод сторонами належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення договору, перевищено встановлений законодавством ліміт на збільшення ціни за одиницю товару у 10%, то відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, останні повинні бути визнані судом недійсними. Одночасно, позивач зазначив, що внаслідок вказаних дій було здійснено безпідставну переплату в розмірі 420 582, 71 грн, яку відповідач зобов`язаний повернути відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області.

Також, 07.07.2026 до суду першої інстанції відповідачем подані клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/23406/26 та клопотання про зупинення провадження у справі до завершення конституційного провадження щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/23406/26 мотивоване тим, що об`єктивна неможливість розгляду даної справи має правовий характер, а саме суд має оцінити дійсність спірних додаткових угод за нормативними критеріями, встановленими пунктами 17 і 19 Особливостей № 1178, однак законність самих цих нормативних критеріїв є предметом розгляду Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/23406/26.

Клопотання про зупинення провадження у справі до завершення конституційного провадження щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" мотивовано тим, що ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" звернулось до Конституційного Суду України з конституційною скаргою, в якій просить перевірити щодо відповідності Конституції України пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Поряд з цим, позивач в даній справі як підставу позову визначив невідповідність додаткових угод пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі № 910/3767/26 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" про зупинення провадження у справі № 910/3767/26 задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/3767/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/23406/26 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що навіть у разі потенційного скасування пунктів 17 та 19 Постанови № 1178 у майбутньому, таке судове рішення адміністративного суду за загальним правилом не матиме зворотної сили в часі (якщо інше прямо не вказано в рішенні). Відносини сторін у справі № 910/3767/26 регулювалися нормами права, які були чинними на момент укладення спірних додаткових угод. З огляду на викладене, місцевий господарський суд самостійно в змозі надати правову оцінку діям сторін та спірним додатковим угодам на предмет їх відповідності законодавству, що діяло на момент їх підписання. Щодо клопотання про зупинення провадження у справі до завершення конституційного провадження щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" суд першої інстанції зазначив, що існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи № 910/3767/26 до закінчення конституційного провадження у справі 3-78/2026(178/26), оскільки господарський суд у межах даної справи повинен надати правову оцінку правовідносинам із застосування норми права (пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"), конституційність якої є предметом безпосереднього розгляду Конституційним Судом України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, виконувач обов`язків керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі № 910/3767/26 про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (справа № 3-78/20269 (178/26)), яка перешкоджає подальшому провадження у справі, просить направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема скаржник вважає, що правовідносини між сторонами спірного договору щодо постачання товару та здійснення розрахунків завершились до моменту звернення прокурора з позовом до суду, а тому встановлені у цій справі обставини та зібрані докази в сукупності дозволяють суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Отже, скаржник вважає, що суд першої інстанції має об`єктивну можливість розглянути справу № 910/3767/26, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Також прокурор звертає увагу, що місцевий господарський суд постановляючи оскаржувану ухвалу не зазначив, жодних обставин, які б вказували на недостатність зібраних доказів для встановлення та оцінки обставин (фактів), які є предметом судового розгляду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/3767/26 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Хрипун О.О., судді: Сковородіна О.М., Коробенко Г.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.07.2026 апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі № 910/3767/26 залишив без руху надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надати суду докази сплати судового збору.

18.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду від виконувача обов`язків керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення платіжної інструкції № 2116 від 13.08.2026 про сплату судового збору у розмірі 3 328,00 грн.

У зв`язку з перебуванням суддів Сковородіної О.М., Коробенка Г.П., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустках, розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/3767/26 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Хрипун О.О., судді: Горбасенко П.В., Яценко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою виконувача обов`язків керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі № 910/3767/26, вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

01.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Колегія суддів зазначає, що скаржник оскаржує ухвалу місцевого господарського суду лише в частині зупинення провадження у справі № 910/3767/26 задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/3767/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". В іншій частині ухвала суду першої інстанції не оскаржується.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів приймає до уваги, що у відповідності до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів не переглядає ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 в частині відмови у замовленні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/23406/26.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

При цьому пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин;

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у п.п. 8.11., 8.12. постанови від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 сформулював висновок про те, що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

В той же час, зупиняючи провадження у справі № 910/3767/26, місцевий господарський суд не зазначив, які саме обставини будуть встановлені у межах справи №3-78/20269(178/26) та яким саме чином вони можуть вплинути на розгляд справи № 910/3767/26.

При цьому, суд першої інстанції не зробив висновку, що матеріали справи № 910/3767/26 не містять доказів, необхідних для встановлення та оцінки належним чином обставин (фактів), які є предметом судового розгляду в зазначеній справі, а єдиною можливістю вирішення спору по суті, є використання преюдиційних обставин, що будуть встановлені під час розгляду справи №3-78/20269(178/26).

Враховуючи положення пункту 5 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, всупереч положенням процесуальних норм, які регулюють інститут зупинення провадження у справі, зупиняючи провадження у справі, в оскаржуваній ухвалі не зазначив про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 3-78/20269(178/26) та, відповідно, не навів мотивів з яких він дійшов висновку саме про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки обґрунтованості позовних вимог.

Зупиняючи провадження у справі № 910/3767/26 місцевий господарський суд не пояснив та не мотивував неможливість його власними процесуальними повноваженнями встановити відповідні обставини за предметом доказування у межах цієї справи, через обмеженість своєї юрисдикції, предмету позову чи з інших належних підстав. Суд першої інстанції не вказав, яких саме доказів йому бракує і не умотивував, що саме вони будуть отримані за результатом розгляду Конституційним судом України справи № 3-78/2026(178/26).

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд послався лише, що предметом перевірки за конституційною скаргою є конституційність положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а зазначені положення Закону є підставами позову у даній справі.

За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом не зроблено мотивованого висновку, що наявні в матеріалах справи докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в справі № 910/3767/26.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що місцевий господарський мав можливість самостійно надати оцінку обставинам, що склались між сторонами на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Також апеляційний господарський суд зауважує, що за приписами частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні за змістом положення щодо строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) містяться у частині 1 статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Отже правова позиція Конституційного Суду України, в разі ухвалення такого рішення, щодо неконституційності приписів пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» матиме пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.06.2026 у справі № 910/4867/24.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 наголосила на наступному:

«Таким чином, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13липня2017року №2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Тобто рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Встановлена КСУ неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням (п.9.9 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року у справі №922/1391/18).».

Таким чином, рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у п.74 постанови Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 600/778/21-а та постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 120/14973/21-а.

Частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду та вирішення справи.

Отже, на момент розгляду справи № 910/3767/26 пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є чинною нормою права та підлягає застосуванню судом.

Сам по собі факт відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження не змінює чинності зазначеної норми, не зупиняє її дії та не створює об`єктивної неможливості розгляду господарської справи.

З матеріалів справи слідує, що правовідносини між сторонами виникли з моменту участі у відкритих торгах та укладення договору про постачання електричної енергії від 18.12.2023 № 480, а правовідносини щодо спірних додаткових угод від 01.07.2024 № 7, від 05.08.2024 № 8, від 16.01.2025 № 13 виникли з дати їх укладення, відтак навіть у разі теоретичного задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» Конституційним Судом України, його рішення не матиме ретроспективної (зворотної) дії в часі, тобто не буде поширюватися на відносини, що виникли до ухвалення такого рішення.

В даному випадку, конституційне провадження у справі № 3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах у даній справі.

Як уже зазначалося, на час розгляду справи № 910/3767/26 пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є чинною нормою права.

Прийняття рішення Конституційним Судом України, за наслідками розгляду конституційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», не вплине на провадження у справі № 910/3767/26.

Крім того, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Наведеного судом першої інстанції враховано не було, тому, зупинивши провадження в даній справі, суд порушив право учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковою позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у цій справі № 910/3767/26 до оприлюднення та опублікування повного тексту рішення Другою колегією судді Другого сенату Конституційного Суду України у справі № 3-78/20269(178/26) за конституційною скаргою ТОВ «УкрГазРесурс» щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо зміни вартості товару.

Не звернувши уваги на наведені у цій постанові обставини, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, при цьому порушивши положення пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною третьою статті 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції, зокрема, ухвал про зупинення провадження у справі, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про зупинення провадження у даній справі не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального та матеріального права при повному з`ясуванні усіх обставин, що мають значення для справи, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі № 910/3767/26 підлягає скасуванню в частині зупинення провадження з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Апеляційна скарга виконувача обов`язків керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі № 910/3767/26 підлягає задоволенню.

Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 255, 269, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі №910/3767/26 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі № 910/3767/26 скасувати в частині зупинення провадження у справі № 910/3767/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

3. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" про зупинення провадження у справі № 910/3767/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

4. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі № 910/3767/26 залишити без змін.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3767/26 для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді П.В. Горбасенко

О.В. Яценко