Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №911/884/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. Справа№ 911/884/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Спаських Н.М.

суддів: Горбасенка П.В.

Яценко О.В.

при секретарі судового засідання Кузьменко А.М.

за участі представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.10.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від 07.07.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «Нідком» на рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2026

у справі № 911/884/26 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нідком» (Київська обл., м. Бориспіль)

про стягнення 76845,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У березні 2026 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нідком» (далі - відповідач) про стягнення 76 845,30 грн неустойки за договором від 28.07.2023 № 3к-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку по вул. Яблунська, 17 у місті Буча Бучанського району Київської області (далі - договір).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 12.7 договору (в редакції додаткової угоди № 11 від 25.12.2024) попередня оплата погашається на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт не пізніше 31.03.2025, а невикористана сума підлягає поверненню замовнику. Позивач перерахував відповідачу попередню оплату у сумі 4 773 000 грн 25.12.2024, проте відповідач погасив її лише 08.09.2025. Згідно з абзацом п`ятим пункту 16.2 договору за порушення строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати виконавець сплачує неустойку у розмірі 0,01 відсотка від суми невикористаної попередньої оплати за кожний день затримки. За розрахунком позивача, за 161 день прострочення з 01.04.2025 по 08.09.2025 неустойка складає 76 845,30 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.06.2026 у справі №911/884/26 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нідком» (код 41564138) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (код 26345736) 76845,30 грн за Договором від 28.07.2023 №3к-23 про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку по вул. Яблунська, 17 м. Буча, Бучанському районі, Київської області Заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді та витрати зі сплати судового збору - 2662,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 12.7 договору (в редакції додаткової угоди № 11 від 25.12.2024) попередня оплата погашається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін, зі строком використання не пізніше 31.03.2025, а невикористана сума підлягає поверненню замовнику. Місцевим господарським судом було встанволено, що станом на 31.03.2025 підписані обома сторонами акти були відсутні, а попередня оплата не була повернута. Попередня оплата була погашена підписанням актів приймання виконаних будівельних робіт лише 08.09.2025, тому відповідач порушив строк, встановлений пунктом 12.7 договору. Керуючись абзацом п`ятим пункту 16.2 договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 11.03.2024), яким передбачено неустойку у розмірі 0,01 відсотка від суми невикористаної попередньої оплати за кожний день затримки, суд визнав розрахунок за період з 01.04.2025 по 08.09.2025 арифметично правильним і таким, що відповідає умовам договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Нідком» 07.07.2026 через систему «Електронний суд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (зареєстровано в суді 08.07.2026), в якій просить суд прийняти дану апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2026 у справі № 911/884/26, та відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2026 у справі № 911/884/26. Прийняти по справі №911/884/26 нове рішення, яким позовні вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області до ТОВ «Нідком» про стягнення 76 845,30 грн відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що 31.03.2025 він листом № 31/03/01 передав позивачу акти № 16, № 17 та № 18 на суму 4 773 000,00 грн з усіма документами, а після повторного звернення від 14.04.2025 № 14/04/01 отримав лист замовника від 11.04.2025 № 972/09-211-11/ з відмовою через відсутність підписів представників технічного нагляду. Скаржник наголошує, що пункти 12.1 та 13.7.2 договору такого обов`язку не передбачають, акти прихованих робіт підписані технічним та авторським наглядом, про що повідомив листом від 15.04.2025 № 15/04/01 та листом від 29.04.2025 № 29/04/02 з відомістю обсягів робіт. Листи позивача від 11.04.2025, від 23.04.2025 № 985/09-211-11/ та від 02.05.2025 № 1226/09-211-11/ скаржник вважає неправомірним ухиленням від підписання актів.

Також скаржник заперечує проти відхилення судом юридичного висновку Київської торгово-промислової палати від 07.05.2025 № 17/13-4/401 з підстав, що він не є висновком експерта та містить правову оцінку. Стверджує, що висновок, яким підтверджено правомірність передання актів без підписів технічного та авторського нагляду і внутрішній характер розпорядження позивача від 04.04.2025, є письмовим, належним і достовірним доказом (статті 73, 76, 78, 79 ГПК України), якого суд не дослідив.

Разом з цим апелянт не погоджується з висновком суду про те, що звернення відповідача до Господарського суду міста Києва у справі № 910/7326/25 свідчить про визнання відсутності підписаних актів. Скаржник пояснює, що був змушений звернутися до суду через безпідставну відмову замовника, відмовився від позову 18.09.2025 після погодження сторонами подальших дій за договором, відмову прийнято ухвалою від 29.10.2025 із закриттям провадження, а претензій щодо несвоєчасного погашення авансу позивач до того часу не пред`являв. Скаржник додає, що з квітня по липень 2025 року проєктно-кошторисна документація коригувалась, оновлений експертний звіт № 250425-09/А отримано 23.07.2025, договірну ціну подано 18.08.2025 (лист № 18/08/01), додаткову угоду № 13 передано 21.08.2025, а підписано замовником лише 29.08.2025 після листа від 28.08.2025 № 28/08/01. Акти № 16, № 17, № 18 на суму 7 389 975,80 грн передано листом від 03.09.2025 № 03/09/01, підписано 12.09.2025, після чого аванс погашено.

На переконання апелянта, прострочення погашення попередньої оплати перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з діями та бездіяльністю замовника, що виключає вину відповідача.

Явка представників сторін.

У судове засідання 20.10.2026 з`явилися представники обох сторін, які підтримали власні позиції у спорі, а проти доводів іншої сторони заперечують.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 28.07.2023 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (Замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нідком» (Виконавець, відповідач у справі) укладено договір № 3к-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку по вул. Яблунська, 17 у м. Буча Бучанського району Київської області (далі за текстом Договір,).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Виконавець зобов`язується відповідно до проектної документації, умов цього Договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Яблунська, 17 м. Буча, Бучанському районі, Київської області - Заходи з усунення аварій в багатоквартирному житловому фонді» (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (далі - Роботи), а замовник - прийняти та оплатити Роботи в порядку та на умовах, передбачених даним Договором за об`єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього Договору.

Пунктом 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 01.09.2023, т. 1 а.с. 25-28) ціну Договору визначено в сумі 81 999 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків, що становить 13 666 500,00 грн, оскільки з 01.08.2023 Виконавець є платником податку на додану вартість.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що закупівлю обладнання та матеріалів, необхідних для виконання Робіт, здійснює Виконавець, з урахуванням заборон, визначених пунктом 4.4.15 Договору.

Відповідно до пункту 4.1.8 Договору Замовник має право відмовитися від прийняття виконаних робіт та не проводити оплату за них в разі неналежного оформлення або надання неповного переліку документів необхідних для їх прийняття та здійснення оплати, до моменту усунення вказаних недоліків.

Пунктами 4.2.4 та 4.2.5 Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду виконання робіт на Об`єкті в порядку, встановленому законодавством, прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи при надходженні коштів з джерел фінансування, приймати виконані роботи згідно з Актами приймання виконаних будівельних робіт КБ2-в, підписаним у встановленому цим Договором порядку.

31.07.2023 між Замовником та Виконавцем укладено додаткову угоду № 1 до Договору (т. 1 а.с. 23-24), якою сторони, керуючись статтею 653 ЦК України та відповідно до пункту 18.1 Договору, погодили виключити в пункті 10.2 підпункти 10.2.1, 10.2.2, 10.2.3, 10.2.4 та 10.2.5 та виклали розділ 10 Договору в новій редакції, зокрема в такому змісті: 10.2. З метою контролю за відповідністю Робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам Замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за виконанням Робіт протягом усього періоду виконання Робіт. 10.3. Авторський нагляд під час виконання Робіт здійснюється в порядку, встановленому законодавством. 10.4. Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання Робіт відповідно до частини 1 статті 849 ЦК України та у порядку, передбаченому цим Договором. 10.5. Для здійснення авторського та технічного нагляду і контролю за виконанням Робіт Виконавець зобов`язаний на вимогу Замовника чи осіб, які відповідно до договорів здійснюють авторський та технічний нагляд, надавати необхідні інформацію та документи. 10.6. У разі виявлення невідповідності виконаних Робіт установленим вимогам Замовник приймає рішення про усунення Підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт.

Пунктом 12.1 Договору встановлено, що оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються Замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Виконавець надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 2-х примірниках) Замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та завірена печаткою (за наявності), а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою (за наявності ).

Пунктом 12.7 Договору передбачено, що Замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», в розмірі та на строк визначених в належним чином оформленному рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду.

Додатковою угодою № 11 від 25.12.2024 до Договору (т. 1 а.с. 42) відповідно до Наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 24.12.2024 № Н-457/09-02 та пункту 18.1 Договору сторони погодили змінити пункт 12.7 Договору та викласти його в такій редакції: 12.7 Попередня оплата, що не перевищує 30 відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України Виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у Виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не більше шести місяців, але зі строком використання не пізніше 31 березня 2025 року. Підрядник зобов`язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок Замовника.

Пункт 12.8 Договору в редакціях додаткових угод № 3 від 03.11.2023 (т. 1 а.с. 29), № 4 від 19.12.2023 (т. 1 а.с. 30) та № 6 від 12.02.2024 (т. 1 а.с. 34) також передбачав погашення попередньої оплати на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, у строк від чотирьох до шести місяців.

Пунктом 13.2 Договору встановлено, що по мірі виконання Робіт, але не пізніше як протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів після закінчення терміну виконання Робіт, визначеного в Календарному графіку виконання робіт, Підрядник передає Замовнику Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Зобов`язання по складанню усіх необхідних актів та довідок покладається на Виконавця.

Пунктом 13.3 Договору передбачено, що Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання документів, зазначених у п. 13.2 цього Договору, повертає Виконавцю підписаний екземпляр або надає йому письмову мотивовану відмову від приймання виконаних Робіт. Усунення недоліків Підрядник здійснює власними силами та за власний рахунок. Після усунення Підрядником в повному обсязі недоліків та за відсутності зауважень, Замовник підписує вищезазначені документи.

Згідно з пунктом 13.4 Договору до документів, визначених у пункті 13.2 цього Договору, додається виконавча документація, завірені Підрядником копії документів (накладні, рахунки, сертифікати тощо), які підтверджують вартість та якість придбаних та використаних матеріалів, виробів і конструкцій для виконання Робіт.

Пунктом 13.7 Договору передбачено, що після одержання повідомлення Підрядника про готовність до передачі завершених Робіт Замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання. Приймання прихованих Робіт, перевірка їх якості здійснюється у порядку, визначеному цим Договором. Приймання прихованих робіт проводиться Замовником в наступному порядку: 13.7.1. Підрядник в письмовій формі повідомляє представника Замовника, Інженера-консультанта/фахівця (в разі залучення/призначення), відповідального за технічний нагляд, за два робочі дні до початку прийняття останнім окремих відповідальних конструкцій та прихованих робіт по мірі їх готовності; 13.7.2. Готовність прихованих робіт, які приймаються, підтверджується підписанням Замовником, Інженером-консультантом/фахівцем (в разі залучення/призначення), особами, що здійснюють технічний та авторський нагляд, Підрядником Актів прийняття відповідних конструкцій та/або Актів прийняття прихованих робіт; 13.7.3. Роботи, виконані Підрядником згідно з Актами прийняття відповідних конструкцій та/або Актами прийняття прихованих робіт, складених без дотримання вимог пункту 13.7.2 Договору, не підлягають оплаті.

Отже участь фахівця з технічного та авторського нагляду є складовою частиною процедури підписання акту виконаних робіт, які приймаються замовником. Тому всі Акти виконаних робіт для їх підписання, підряднику слід подати замовнику завчасно, щоб внесені до них роботи були перевірені Інженером-консультантом/фахівцем (в разі залучення/призначення), особами, що здійснюють технічний та авторський нагляд.

Додаткова угода № 1 від 31.07.2023 містить умову п. 10.5, що для здійснення авторського і технічного нагляду і контролю за виконанням робіт, Виконавець зобов`язаний на вимогу Замовника чи осіб, які відповідно до договорів здійснюють авторський та технічний нагляд, надавати необхідні інформацію та документи.

При цьому додаток № 3 до Договору з протоколом погодження договірної ціни, містить вказівку, що авторський нагляд у договірній ціні на весь період будівництва складає 188,59800 тис. грн.

Обидві сторони визнають і надали пояснення в засіданні, що Договір не містить умови, що якщо поданий для підписання Акт виконаних робіт не буде підписано замовником в установлені строки чи не буде повернуто із обґрунтованими зауваженнями, то він вважається підписаним.

Отже умови Договору, що погашення попередньої оплати здійснюється саме на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, має виконуватися обома сторонами як істотна.

Пунктом 16.1 Договору встановлено, що за порушення зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність та врегульовують спори відповідно до законодавства та умов Договору.

Пункт 16.2 Договору передбачає, що у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором Виконавець сплачує Замовнику наступні штрафні санкції (пеню, штраф, неустойки, збитки тощо).

Додатковою угодою № 7 від 11.03.2024 до Договору сторони домовилися внести зміни до Договору та викласти абзац 5 пункту 16.2 Договору в такій редакції: за порушення Виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, Виконавець за користування грошовими коштами Замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01% від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.

Пунктом 16.5 Договору встановлено, що штрафні санкції, зазначені у п.16.2. цього Договору, сплачуються Виконавцем протягом 20 (двадцяти) робочих днів після отримання відповідної вимоги Замовника, а пунктом 16.9 Договору встановлено, що Виконавець не несе відповідальності за порушення строків виконання Робіт за даним Договором, якщо таке порушення сталося не з його вини (умислу або необережності).

Згідно з пунктом 18.1 Договору зміна умов Договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої Сторони на підставі додаткової угоди, підписаної повноважними представниками Сторін, яка є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 19.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 12 від 28.12.2024) встановлено, що Договір діє до 31 грудня 2025 року, а в частині виконання зобов`язань Сторін до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Пунктом 20.5 Договору (другим за порядком пунктом розділу 20 з такою нумерацією) передбачено, що всі звернення (повідомлення, претензії, вимоги) Сторін одна до одної, в тому числі листи, заяви, запити, листи-заявки тощо, здійснюються у письмовій формі та передаються кожній із Сторін в оригіналі під розпис (відмітку із вхідним номером), поштою (цінною або рекомендованою кореспонденцією) та додатково надсилаються на електронну пошту.

25.12.2024 позивач на виконання умов Договору перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 4 773 000 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 62 від 25.12.2024 згідно виписки з рахунка позивача (т. 1 а.с. 45). Відповідач не заперечує факт отримання попередньої оплати в зазначеній сумі та погоджується, що строк її погашення відповідно до умов Договору визначено до 31.03.2025.

31.03.2025 супровідним листом № 31/03/01 відповідач направив позивачу акти приймання виконаних будівельних робіт № 16, № 17 та № 18 на суму 4 773 000 грн з ПДВ разом з усіма необхідними документами, з проханням зарахувати кошти, вказані в актах, в рахунок погашення авансу. Отримання листа № 31/03/01 31.03.2025 позивач підтверджує. Копії листа та актів містяться в матеріалах справи як додатки до відзиву на позов.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що станом на 31.03.2025 акти приймання виконаних будівельних робіт, які були б підписані обома сторонами, відсутні, а отримана попередня оплата відповідачем не повернута. Доказів повернення відповідачем суми попередньої оплати у строк, встановлений пунктом 12.7 Договору, суду не подано.

Листом від 11.04.2025 № 972/09-211-11/-, підписаним в.о. начальника Служби, заступником начальника з відновлення та реалізації інфраструктурних об`єктів Василем Чернюхом кваліфікованим електронним підписом, позивач повідомив відповідача, що розглянуто лист відповідача від 31.03.2025 №31/03/01 щодо розгляду та підписання актів виконаних робіт КБ-2в по Договору (т. 1 а.с. 202-зворотня сторона). У листі позивач навів положення пунктів 12.1, 13.7.2 та 13.7.3 Договору в наведеній вище редакції, зазначивши, що в порушення пп. 12.1., 13.7.2. Договору в наданих відповідачем Актах № 16, № 17 та №18 приймання виконаних будівельних робіт на суму 4 773 000,00 грн. (чотири мільйони сімсот сімдесят три тисячі гривень 00 копійок) з ПДВ та виконавчій документації відсутній підпис особи, яка здійснює технічний нагляд, тобто не підтверджений обсяг виконаних будівельних робіт.

Окремо позивачем у листі від 11.04.2025 зазначено, що Розпорядженням Замовника від 04.04.2025 № 2 «Щодо приймання виконаних робіт з будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об`єктів житлової нерухомості, що зазнали руйнувань та пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» для ефективного, раціонального та цільового використання державних коштів, з метою недопущення надмірного нарахування ПДВ в цілому за договорами, визначено відкоригувати договірну ціну до договорів з урахуванням коригування ПДВ в наступних витратах: заробітна плата, загальновиробничі витрати, прибуток, ризик та інфляційні витрати (інші етапи підтверджуються додатковими розрахунками), а коригування ПДВ в договірній ціні та в актах виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) здійснювати за прикладом/зразком, що додається. З урахуванням викладеного, керуючись п. 4.1.8. Договору, позивач повернув Акти № 16, № 17 та №18 приймання виконаних будівельних робіт на суму 4 773 000,00 грн. з ПДВ та виконавчу документацію для усунення недоліків і просив усунути вказані недоліки для приведення актів та виконавчої документації до належного стану та повторної перевірки для підтвердження обсягів виконаних робіт. До листа позивач долучив платіжну інструкцію № 62 від 25.12.2024 (1 арк.); Акти приймання виконаних будівельних робіт № 16, № 17 та № 18 (КБ-2в) у двох екземплярах на 34 арк. кожен; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) у двох екземплярах на 2 арк. кожен; підсумкові відомості ресурсів на 22 арк.; розрахунок загальновиробничих витрат на 20 арк.; розрахунок інфляції та супроводжуючі документи на 11 арк. (кожен у двох екземплярах); реєстр видаткових накладних (1 арк.); виконавчу документацію (66 арк.). За твердженням відповідача, лист позивача від 11.04.2025 ним отримано 14.04.2025.

14.04.2025 відповідач звернувся до в.о. начальника Служби Чернюха Василя Ярославовича з листом-зверненням вих. № 14/04/01. У листі, окрім викладу обставин укладення Договору, отримання авансу та надання актів № 16, № 17 та № 18 31.03.2025, відповідач навів положення пунктів 13.2 та 13.3 Договору в наведеній вище редакції, вказав, що станом на 14.04.2025 відповіді про розгляд актів приймання виконаних будівельних робіт надано не було, не дивлячись на те, що відповідно до п. 13.3. Договору в обов`язках Замовника було підписати або надати вмотивовану відмову від підписання актів протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання документів, та просив надати підписані акти приймання виконаних будівельних робіт у найкоротші терміни. Лист підписано директором ТОВ «НІДКОМ» Лазаренком М. О.

15.04.2025 відповідач надіслав позивачу лист-відповідь вих. № 15/04/01 (т. 1 а.с. 203, 203-зворотня сторона). Згідно з описом вкладення у цінний лист та накладною акціонерного товариства «Укрпошта» № 0417400147181 від 15.04.2025, відправником якої зазначено ТОВ «Нідком», одержувачем Службу (м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 11-А), до відправлення входили: лист-звернення № 15/04/01 від 15 квітня 2025 року (3 арк.), лист-звернення № 15/04/02 від 15 квітня 2025 року (3 арк.) та виконавча документація (вул. Яблунська, 17) на 75 арк., усього 81 арк., оголошена цінність 30 грн; вартість пересилання відправлення становила 55,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком від 15.04.2025 (т. 1 а.с. 204).

У листі-відповіді № 15/04/01 відповідач зазначив, що отримав від позивача лист № 972/09-211-11/- від 11.04.2025, і навів положення пунктів 12.1, 13.2, 13.4 та 13.7 Договору в наведеній вище редакції. Далі у листі-відповіді відповідач зазначив, що Замовник у листі № 972/09-211-11/- від 11.04.2025 зазначає, що не приймає Акти № 16, № 17 та №18 приймання виконаних будівельних робіт на суму 4 773 000,00 грн. з ПДВ, оскільки Підрядником було порушено п. 12.1 та 13.7.2. Договору з порядку надання документів, зазначаючи, що в Актах приймання виконаних будівельних робіт та виконавчій документації відсутній підпис особи, що здійснює технічний нагляд. На зазначене відповідач вказав, що Замовник неправомірно не приймає дані Акти до підписання, оскільки ні в п. 12.1, ні в п. 13.7.2. Договору не йде мова про обов`язок Підрядника підписувати Акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в та КБ-3) у представника технічного нагляду; що твердження Замовника про те, що виконавча документація не підписана особами, що здійснюють авторський та технічний нагляд є оманливою, оскільки всі надані у виконавчій документації Акти прихованих робіт підписані як представником технічного, так і авторського нагляду, що підтверджує виконання Підрядником п. 13.7.3. Договору, на підтвердження чого повторно надано виконавчу документацію. У листі відповідач також повторно звернув увагу Замовника, що Договором № 3К-23 від 28.07.2023 передбачено нарахування ПДВ у розмірі 20% від вартості договірної ціни, і що ТОВ «Нідком» уже неодноразово надавало листи-відповіді № 02/12/02 від 02.12.2024 та № 10/04/03 від 10.04.2025 з юридичним обґрунтуванням незаконності вимог Замовника знімати ПДВ з вартості виконаних робіт. У листі містяться посилання на статті 509, 525, 526, 530, 610, 612 та 629 ЦК України. Відповідач також зазначив, що Замовник не надав вмотивовану відмову від підписання Актів № 16, № 17 та №18 приймання виконаних будівельних робіт на суму 4 773 000,00 грн. з ПДВ, оскільки всі заявлені Замовником порушення не відповідають дійсності та умовам Договору, і вимагав від позивача підписання зазначених Актів, оскільки дані акти разом з виконавчою документацією та іншою супровідною документацією були надані у відповідності до п. 12.1 та 13.7.3. Договору. До листа додано виконавчу документацію на 66 арк.

Листом № 985/09-211-11/ від 23.04.2025, підписаним в.о. начальника Служби, заступником начальника з відновлення та реалізації інфраструктурних об`єктів Василем Чернюхом кваліфікованим електронним підписом, позивач звернувся до відповідача (т. 1 а.с. 204, 204-звортня сторона). У листі зазначено, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 25 липня 2023 р. № 770, від 5 березня 2024 р. № 247 та 11 квітня 2025 р. № 412 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» позивач виконує функції замовника робіт з капітального ремонту за об`єктом Договору, а за результатами проведення процедури закупівлі між позивачем та відповідачем укладено договори від 28.07.2023 № 3К-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту об`єкта та від 27.12.2023 № 28К-23 про закупівлю додаткових робіт з капітального ремонту об`єкта (далі за текстом Договір № 28К-23). Позивач зазначив, що відповідно до п. 12.8 Договору та п. 12.7 Договору № 28К-23 25 грудня 2024 р. на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, відповідачу було перераховано попередню оплату у розмірі 7 200,0 тис. гривень з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених договором. Також у листі зазначено, що у відповідності до п. 1 Додаткової угоди № 11 від 25.12.2024 до Договору № 3К-23 та п. 1 Додаткової угоди № 4 від 25.12.2024 до Договору № 28К-23, використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконаних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не більше шести місяців, але зі строком використання не пізніше 31 березня 2025 року. Підрядник зобов`язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок Замовника. Крім того, позивач навів положення пункту 16.2 вищезазначених Договорів про неустойку за порушення Виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати в наведеній вище редакції.

У листі від 23.04.2025 позивач також повідомив, що Управлінням обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області складено та направлено до Служби протоколи про порушення бюджетного законодавства від 15.04.2025 № 6 та № 7 (додаються до листа) щодо ненадання документу, що підтверджує виконання робіт за капітальними видатками за Договором, згідно з умовами якого було здійснено авансування, чим порушено абз. 3 п. 11.3 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами» від 24.12.2012 № 1407, абз. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 04.12.2019 № 1070 та п. 22 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України. Враховуючи вищевикладене, позивач просив невідкладно здійснити погашення отриманої попередньої оплати в сумі 7 200,000 тис. грн або повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок Замовника та/або надати пояснення щодо порушення бюджетного законодавства й направити на електронну адресу info.kv@restoration.gov.ua. Додатком до листа зазначено протоколи про порушення бюджетного законодавства від 15.04.2025 № 6 та № 7 на 2 арк. в 1 прим. За твердженням відповідача, зазначений лист ним отримано 24.04.2025.

29.04.2025 відповідач направив до в.о. начальника Служби Чернюха Василя Ярославовича лист-вимогу вих. № 29/04/02 (т. 1 а.с. 204-зворотня сторона, 205), у якому виклав перебіг листування, зокрема, що 14.04.2025 повторно звернувся до Замовника з листом-зверненням № 14/04/01, однак обов`язку, передбаченого п. 13.3. Договору, Замовником і досі виконано не було; що 14.04.2025 отримав від позивача лист № 972/09-211-11/- від 11.04.2025, у якому Замовник зазначив, що виконавча документація, а саме Акти прихованих робіт та Акти приймання виконаних будівельних робіт не були підписані представниками технічного нагляду, що порушує п. 12.1 та 13.7.2. Договору; що 15.04.2025 надіслав лист-відповідь № 15/04/01 з повторним наданням виконавчої документації; що 24.04.2025 отримав лист № 985/09-211-11/ від 23.04.2025, у якому міститься прохання невідкладно здійснити погашення отриманої попередньої оплати або повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок Замовника. У листі відповідач зазначив, що лист позивача від 23.04.2025 був надісланий не дивлячись на те, що відповідач виконав свої зобов`язання у повному обсязі та надав Замовнику у строк, встановлений в Договорі, Акти № 16, № 17 та № 18 приймання виконаних будівельних робіт на суму 4 773 000,00 грн. з ПДВ разом з усіма передбаченими Договором документами; що станом на дату надсилання листа Замовник не надав вмотивовану відмову від підписання Актів № 16, № 17 та № 18, оскільки всі заявлені Замовником порушення не відповідають дійсності та умовам Договору. Відповідач вимагав від позивача підписання Актів № 16, № 17 та № 18 приймання виконаних будівельних робіт на суму 4 773 000,00 грн. з ПДВ, оскільки дані акти разом з виконавчою документацією та іншою супровідною документацією були надані у відповідності до п. 12.1 та 13.7.3. Договору. Додатково відповідач надав підписану з боку ТОВ «НІДКОМ» та технічного нагляду на об`єкті Відомість обсягів робіт до Актів виконаних робіт № 16, 17, 18 за Договором (7 арк.).

Відповідач вважає листи позивача від 11.04.2025, 23.04.2025 та 02.05.2025 відмовою приймати та підписувати акти виконаних робіт.

05.05.2025 відповідач звернувся до Київської торгово-промислової палати для отримання юридичного висновку щодо правомірності відмови позивача від прийняття актів виконаних робіт. У юридичному висновку Київської торгово-промислової палати від 07.05.2025 № 17/13-4/401, наданому відповідачем, зазначено, що відповідач діяв правомірно, надавши позивачу акти виконаних будівельних робіт № 16, 17, 18 без підписів осіб, що здійснюють технічний та авторський нагляд, а розпорядження позивача від 04.04.2025 є внутрішнім документом позивача та не містить норм, які є обов`язковими для відповідача.

Колегія суддів зауважує, що такий доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили.

Колегією суддів апеляційного господарського суду також встановлено, що у червні 2025 року відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до позивача, ухвалою якого від 26.06.2025 відкрито провадження у справі № 910/7326/25. У позові у справі № 910/7326/25 ТОВ «Нідком» просило зобов`язати Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області прийняти виконані будівельні роботи шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт №№ 16, 17, 18 за Договором, посилаючись на ухилення замовника від погодження та підписання зазначених актів за наслідками виконання обсягів робіт. У позовній заяві у справі № 910/7326/25 ТОВ «Нідком» зазначило, що у зв`язку з тим, що Відповідач (Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області) необґрунтовано відмовляється приймати виконані будівельні роботи шляхом підписання Актів виконаних будівельних робіт, Позивач (ТОВ «НІДКОМ») несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій (неустойки). Копія позовної заяви з відміткою Господарського суду міста Києва про отримання міститься в матеріалах справи як додаток до відзиву.

За твердженням відповідача, 18.09.2025 після погодження сторонами подальших дій щодо співпраці за Договором ним подано заяву про відмову від позову, а ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/7326/25 прийнято відмову ТОВ «Нідком» від позову та закрито провадження у справі. Копія ухвали від 29.10.2025 міститься в матеріалах справи.

Відповідач також зазначає, що протягом квітня по липень 2025 року проектно-кошторисна документація за об`єктом перебувала на коригуванні, і після отримання оновленого експертного звіту від 23.07.2025 № 250425-09/А він 18.08.2025 листом № 18/08/01 надав позивачу на погодження договірну ціну до Договору. За твердженням відповідача, 21.08.2025 позивачу передано додаткову угоду № 13 до Договору (разом з додатками), листом від 28.08.2025 № 28/08/01 відповідач повідомив позивача про те, що додаткова угода не підписана, 29.08.2025 позивач підписав додаткову угоду № 13, а 03.09.2025 супровідним листом № 03/09/01 відповідач повторно подав акти № 16, № 17 та № 18 на загальну суму 7 389 975,80 грн з проханням зарахувати 4 773 000 грн в рахунок погашення авансу.

Акти приймання виконаних будівельних робіт № 16, № 17 та № 18, повторно подані відповідачем 03.09.2025, підписано уповноваженими представниками обох сторін 08.09.2025. Твердження відповідача про підписання актів 12.09.2025 матеріалами справи не підтверджується. Відповідач не заперечує, що погашення попередньої оплати відбулося лише після підписання сторонами актів, тобто у вересні 2025 року.

27.02.2026 позивач направив відповідачу вимогу № 513/09-211-085/02 про сплату неустойки у зв`язку з несвоєчасним погашенням попередньої оплати. Посилаючись на невиконання відповідачем зазначеної вимоги, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення неустойки в розмірі 76 845,30 грн, нарахованої на підставі абзацу п`ятого пункту 16.2 Договору за період з 01.04.2025 по 08.09.2025 включно, тобто за 161 день.

Мотивуючи звернення з даним позовом до господарського суду, позивач вказує на те, що відповідно до умов пункту 12.7 Договору відповідач був зобов`язаний використати та погасити отриману попередню оплату або повернути невикористані кошти не пізніше 31.03.2025, а оскільки попередню оплату в сумі 4 773 000 грн погашено лише 08.09.2025, відповідач допустив прострочення виконання договірного зобов`язання.

Згідно умов п. 16.2. в редакції Додаткової угоди № 7 від 11.03.2024 - за порушення строків повернення сум невідпрацьованої попередньої оплати Виконавець сплачує неустойку в розмірі 0,01% від суми невикористаної попередньої оплати, що підлягала поверненню, за кожен день затримки.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач у відзиві від 28.04.2026 посилається, зокрема, на такі обставини та обґрунтовує свою позицію у справі наступними доводами:

- відповідач вважає, що ним вжито всіх необхідних заходів для своєчасного погашення авансу, оскільки акти № 16, № 17 та № 18 направлено позивачу 31.03.2025, а позивач у строк, встановлений пунктом 13.3 Договору, не повернув підписані акти та не надав мотивованої відмови;

- на думку відповідача, зауваження позивача щодо відсутності підписів представників технічного нагляду є безпідставними, оскільки положення Договору не містять вимоги щодо підписання форм КБ-2в та КБ-3 представниками технічного нагляду, акти прихованих робіт підписані представниками авторського та технічного нагляду, а виконавча документація повторно надавалася замовнику;

- відповідач посилається на юридичний висновок Київської торгово-промислової палати від 07.05.2025 № 17/13-4/401, на звернення до Господарського суду міста Києва з позовом у справі № 910/7326/25 внаслідок відмови позивача приймати виконані роботи та зараховувати їх у рахунок погашення авансу, а також на коригування проектно-кошторисної документації та затримку позивачем підписання додаткової угоди № 13.

- стверджує, що прострочення погашення попередньої оплати відбулося з причин, пов`язаних із діями позивача, у зв`язку з чим підстави для нарахування та стягнення неустойки відсутні, а також посилається на принцип належного урядування та зазначає, що державний орган не може отримувати вигоду від власних дій або бездіяльності, які, на його думку, стали причиною виникнення спірної ситуації.

У відповіді на відзив від 08.05.2026 позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що відповідно до пункту 12.1 Договору проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, а також за наявності у замовника всієї необхідної виконавчої документації, а виконавець зобов`язаний надати разом із формами КБ-2в та КБ-3 документи, які підтверджують виконання робіт, виконавчу документацію, відомості ресурсів та інші документи, передбачені Договором. Позивач підтверджує, що 31.03.2025 отримав від відповідача лист № 31/03/01, однак вказує, що листом від 11.04.2025 № 972/09-211-11/- надав мотивовану відмову від прийняття робіт, оскільки обсяги та якість робіт, відображених в актах, не були підтверджені відповідно до умов Договору та вимог нормативних документів у галузі будівництва. Позивач посилається на Закон України «Про архітектурну діяльність» та Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903, і вказує, що для здійснення технічного нагляду ним укладено договір № 623-23ТН від 09.10.2023, відповідно до якого особа, що здійснює технічний нагляд, контролює, перевіряє та приймає обсяги і якість виконаних робіт, а також підписує акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в. Акти, подані відповідачем для погашення авансу, не містили підпису такої особи, тому замовник мав підстави відмовитися від їх прийняття та підписання.

На думку позивача, умовами Договору передбачено два способи припинення заборгованості за авансом: погашення на підставі належним чином оформлених та підписаних обома сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт або повернення невикористаної суми попередньої оплати, і за неможливості погасити аванс шляхом подання належних актів відповідач був зобов`язаний повернути кошти у встановлений Договором строк. Позивач також вважає, що обставини, на які посилається відповідач як на причини несвоєчасного погашення авансу, належать до сфери його господарської діяльності та господарського ризику, і з посиланням на статтю 617 ЦК України зазначає, що такі обставини не звільняють відповідача від відповідальності за порушення строків виконання договірного зобов`язання.

Спір між сторонами виник у зв`язку з тим, що позивач вважає порушеним відповідачем строк погашення попередньої оплати в сумі 4 773 000 грн або її повернення, визначений пунктом 12.7 Договору (до 31.03.2025), і на підставі абзацу п`ятого пункту 16.2 Договору нарахував неустойку в розмірі 76 845,30 грн, тоді як відповідач заперечує наявність підстав для відповідальності, вважаючи, що прострочення погашення попередньої оплати зумовлене відмовою позивача підписати подані акти приймання виконаних будівельних робіт № 16, № 17 та № 18. до кінцевого терміну відпрацювання сум попередньої оплати.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч. 1, ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного перегляду є правильність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача 76 845,30 грн неустойки за порушення строку погашення або повернення попередньої оплати, встановленого договором від 28.07.2023 № 3к-23.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України), а якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у встановлений строк (ч. 1, ст. 530 ЦК України).

За ч. 1, ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1, ст. 612 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3, ст. 549 ЦК України).

Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким відповідно до ч. 1, ст. 837 ЦК України підрядник зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 12.7 договору (в редакції додаткової угоди № 11 від 25.12.2024) передбачено, що використана попередня оплата погашається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін, зі строком використання не пізніше 31.03.2025, а підрядник зобов`язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника. Відтак сторони погодили, що попередня оплата вважається використаною за умови її погашення актами, підписаними обома сторонами, а за відсутності таких актів відповідна сума підлягає поверненню замовнику.

За абзацом п`ятим пункту 16.2 договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 11.03.2024) за порушення строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати виконавець сплачує неустойку у розмірі 0,01 відсотка від суми невикористаної попередньої оплати з урахуванням податку на додану вартість (якщо Виконавець є платником ПДВ) за кожен день затримки такого повернення.

Як убачається з матеріалів справи, позивач 25.12.2024 перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 4 773 000 грн (платіжна інструкція від 25.12.2024 № 62). Відповідач не заперечує ні факт отримання коштів, ні те, що строк їх погашення визначено до 31.03.2025. Матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується, що станом на 31.03.2025 акти приймання виконаних будівельних робіт, які були б підписані обома сторонами, були відсутні, а попередня оплата відповідачем не була повернута. Акти № 16, № 17 та № 18 підписано обома сторонами лише 08.09.2025, на підставі чого попередню оплату погашено. Відповідач не заперечує, що фактичне погашення попередньої оплати відбулося лише у вересні 2025 року після підписання сторонами відповідних актів.

Вказані Акти не містять застережень, що Відповідач підписав його 31.03.2025 - обидві сторони спору вказали датою підписання саме 08.09.2025 без зауважень.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 15.11.2019 у справі № 924/233/18 та від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

Акти, передані відповідачем 31.03.2025 і не підписані замовником, такими доказами не можуть вважатися, а отже підстав вважати попередню оплату погашеною у строк, визначений пунктом 12.7 договору, немає.

За таких обставин сума авансу 4 773 000 грн станом на 31.03.2025 залишалася невикористаною у розумінні договору, відповідач не виконав зобов`язання з її погашення або повернення у встановлений строк і з 01.04.2025 вважається таким, що прострочив зобов`язання (ч. 1, ст. 612 ЦК України). Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем строку, встановленого пунктом 12.7 договору, та про наявність підстав для застосування відповідальності за умовами абзацу п`ять пункту 16.2 договору.

Щодо доводів скаржника про безпідставну відмову замовника підписати акти.

Апелянт зазначає, що передав акти № 16, № 17 та № 18 31.03.2025, що пункти 12.1 та 13.7.2 договору не вимагають підписання актів форми КБ-2в представниками технічного нагляду, а відмова позивача підписати акти є неправомірним ухиленням.

Колегія суддів з такими доводами не погоджується і крім викладеного вище, вказує на такі обставини.

Згідно з пунктом 12.1 договору акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів, а виконавець надає разом із формами КБ-2в та КБ-3 всю необхідну виконавчу документацію, зокрема акти на приховані роботи. Пунктом 4.1.8 договору замовнику надано право відмовитися від прийняття виконаних робіт у разі неналежного оформлення або надання неповного переліку документів, необхідних для їх прийняття, до моменту усунення вказаних недоліків. За пунктом 13.3 договору замовник протягом десяти робочих днів з дати отримання документів повертає виконавцю підписаний екземпляр або надає письмову мотивовану відмову від приймання виконаних робіт, а усунення недоліків підрядник здійснює власними силами та за власний рахунок.

Листом від 11.04.2025 № 972/09-211-11/-, тобто в межах десятиденного строку, визначеного пунктом 13.3 договору (з урахуванням отримання актів 31.03.2025 такий строк спливав 14.04.2025), позивач повідомив відповідача, що в актах № 16, № 17 та № 18 і виконавчій документації відсутній підпис особи, яка здійснює технічний нагляд, у зв`язку з чим обсяги виконаних робіт не підтверджені, а також про необхідність коригування податку на додану вартість відповідно до розпорядження замовника від 04.04.2025 № 2. Посилаючись на пункти 4.1.8, 12.1, 13.7.2 та 13.7.3 договору, позивач повернув акти та виконавчу документацію для усунення недоліків. Отже, замовник скористався правом, наданим пунктом 4.1.8 договору, та надав письмову мотивовану відмову у строк, встановлений пунктом 13.3 договору, що спростовує доводи апелянта про невиконання позивачем обов`язку, передбаченого пунктом 13.3 договору, та про ухилення від розгляду актів.

Щодо тверджень апелянта про те, що договір не вимагає підписання актів форми КБ-2в представниками технічного нагляду, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пунктів 4.2.4 та 10.2 договору замовник зобов`язаний забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду виконання робіт з метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам, а згідно з пунктом 10.4 договору замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт. Акт форми КБ-2в є документом, яким замовник підтверджує обсяги і вартість виконаних робіт, тому вимога підтвердити обсяги особою, яка здійснює технічний нагляд на підставі договору від 09.10.2023 № 623-23ТН, на який посилається позивач, перед підписанням актів на суму 4 773 000 грн не суперечить умовам договору. Підписання представниками технічного та авторського нагляду актів на приховані роботи, на що посилається апелянт, саме по собі не свідчить про підтвердження обсягів і вартості робіт, відображених в актах форми КБ-2в.

Водночас колегія суддів зазначає, що, як вірно виходив суд першої інстанції, вирішення питання про обґрунтованість кожної з підстав відмови замовника не змінює висновку у даній справі. Предметом спору є відповідальність за порушення строку погашення або повернення попередньої оплати, а не обов`язок замовника прийняти конкретні роботи.

Сторони погодили, що попередня оплата погашається актами, підписаними обома сторонами, і водночас поклали на підрядника обов`язок повернути невикористану суму за невиконання такої умови. Передання актів на підпис не є ні їх підписанням, ні погашенням попередньої оплати, і сам по собі факт подання актів до закінчення строку використання попередньої оплати не свідчить про належне виконання обов`язку відповідачем, встановленого пунктом 12.7 договору.

Передавши акти 31.03.2025, тобто в останній день строку, відповідач прийняв на себе ризик того, що замовник скористається десятиденним строком, наданим пунктом 13.3 договору, для розгляду актів, тоді як договір не ставить обов`язок повернути невикористану суму в залежність від строку розгляду актів замовником. У разі неможливості погасити попередню оплату актами відповідач мав виконати альтернативний, передбачений пунктом 12.7 договору спосіб, тобто повернути невикористану суму. Проте після одержання листа від 11.04.2025 та листа позивача від 23.04.2025 № 985/09-211-11/, яким позивач вимагав невідкладно погасити попередню оплату або повернути невикористану суму, відповідач кошти не повернув.

Крім того, за доводами самого апелянта, акти, які були підписані, подані ним повторно 03.09.2025 після коригування договірної ціни та підписання додаткової угоди № 13, на загальну суму 7 389 975,80 грн, що відрізняється від суми 4 773 000 грн, зазначеної в актах, переданих 31.03.2025. Відтак посилання апелянта на те, що погашенню попередньої оплати завадила виключно відмова позивача підписати акти від 31.03.2025, не узгоджується з наведеною ним же хронологією подій.

Щодо доводів про відсутність вини відповідача та прострочення кредитора.

Апелянт стверджує, що прострочення погашення попередньої оплати перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з діями та бездіяльністю замовника, що виключає вину відповідача.

Згідно з ч. 1, ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, а особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2, ст. 614 ЦК України). Відповідно до ч. 1, ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ч. 1, ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, без вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок. Обов`язок повернути невикористану суму попередньої оплати є грошовим зобов`язанням, виконання якого залежало від волі відповідача та не потребувало вчинення замовником жодних дій, зокрема підписання актів. Позивач не відмовлявся прийняти кошти, а листом від 23.04.2025 вимагав погасити попередню оплату або повернути невикористану суму. Доказів того, що відповідач пропонував повернути попередню оплату, а позивач відмовився її прийняти, матеріали справи не містять. Отже, відмова замовника підписати акти не позбавляла відповідача можливості виконати зобов`язання в альтернативний спосіб, а підстав вважати, що відповідач вжив усіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язання, немає.

Положення пункту 16.9 договору, за яким виконавець не несе відповідальності за порушення строків виконання робіт, якщо порушення сталося не з його вини, не поширюється на спірні правовідносини, оскільки неустойку нараховано не за порушення строків виконання робіт, а за порушення строку погашення або повернення попередньої оплати, відповідальність за що встановлена абзацом п`ятим пункту 16.2 договору.

Як зазначив суд першої інстанції, внесення попередньої оплати не було обов`язком позивача, а відповідач, укладаючи договір, з огляду на пункт 3.3 договору мав розраховувати на власні можливості для закупівлі матеріалів. Обставини, пов`язані з погодженням обсягів і вартості робіт, оформленням актів і виконавчої документації та строками їх підписання, належать до сфери господарської діяльності підрядника, який відповідно до ч. 1, ст. 837 ЦК України виконує роботи на свій ризик.

За ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Таких обставин апелянт не доводить і на них не посилається.

Апелянт посилається на те, що з квітня по липень 2025 року проєктно-кошторисна документація коригувалася, оновлений експертний звіт № 250425-09/А отримано 23.07.2025, договірну ціну подано 18.08.2025, додаткову угоду № 13 передано 21.08.2025 і підписано замовником 29.08.2025, а акти підписано після їх повторного подання 03.09.2025. Усі перелічені події мали місце після 31.03.2025, тобто після спливу строку, у який відповідач мав погасити попередню оплату або повернути її, а отже не могли бути причиною невиконання зобов`язання у встановлений строк. Коригування документації також не позбавляло відповідача можливості повернути кошти.

Поряд з цим, скаржник не посилається на те, що додатковою угодою № 13 чи іншою угодою сторони змінили строк, встановлений пунктом 12.7 договору, або звільнили підрядника від відповідальності за його порушення, тоді як відповідно до пункту 18.1 договору зміна умов договору здійснюється на підставі додаткової угоди, підписаної повноважними представниками сторін. Твердження апелянта про погодження сторонами подальших дій за договором також не підтверджене доказами.

Твердження апелянта про те, що позивач не пред`являв претензій щодо несвоєчасного погашення попередньої оплати, спростовується листом від 23.04.2025 № 985/09-211-11/, в якому позивач, навівши положення пунктів 12.7 та 16.2 договору, вимагав невідкладно погасити попередню оплату або повернути невикористану суму. Відсутність раніше пред`явленої вимоги про сплату неустойки не позбавляє позивача права на її стягнення, оскільки пункт 16.5 договору визначає лише строк сплати неустойки після отримання вимоги замовника, а вимогу про сплату неустойки позивач направив відповідачу 27.02.2026 за № 513/09-211-085/02.

Щодо юридичного висновку Київської торгово-промислової палати від 07.05.2025 № 17/13-4/401.

Апелянт не погоджується з відхиленням судом першої інстанції юридичного висновку Київської торгово-промислової палати від 07.05.2025 № 17/13-4/401, вважаючи його письмовим доказом, який відповідає вимогам ст. 73, 76, 78, 79 ГПК України і якого суд не дослідив.

Відповідно до ч. 1, ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1, ст. 76 ГПК України). Згідно з ч. 3, ст. 86 ГПК суд надає оцінку кожному доказу, який міститься у справі, та мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Суд першої інстанції оцінив юридичний висновок критично, зазначивши, що він не є висновком судового експерта у розумінні ст. 98, 101 ГПК та містить правову оцінку обставин спору, а отже не може бути покладений в основу судового рішення, тому твердження про те, що суд такого доказу не дослідив, є необґрунтованим. Колегія суддів погоджується з такою оцінкою. Зі змісту юридичного висновку, викладеного у рішенні суду першої інстанції, вбачається, що палата надала оцінку правомірності передання актів без підписів осіб, які здійснюють технічний та авторський нагляд, і внутрішньому характеру розпорядження позивача від 04.04.2025, тобто висловила думку щодо тлумачення умов договору та застосування норм права. Фактичних обставин, які входять в предмет доказування і підлягають встановленню на підставі такого документа, висновок не містить. Вирішення питань права, зокрема тлумачення умов договору та оцінка правомірності поведінки сторін, належить до компетенції суду. За ч. 2, ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта не можуть бути питання права, а залучення особи як експерта з питань права допускається в порядку ст. 70 ГПК України за рішенням суду. Відомостей про допуск Київської торгово-промислової палати до участі у справі в такому статусі матеріали справи не містять.

Крім того, навіть за умови врахування висновку, він не впливає на результат вирішення спору. Висновок складено 07.05.2025, тобто після спливу строку, встановленого пунктом 12.7 договору, і він не підтверджує ні підписання актів, ні повернення попередньої оплати у встановлений строк. Правомірність передання актів без підписів осіб, які здійснюють технічний та авторський нагляд, і внутрішній характер розпорядження позивача від 04.04.2025 не відповідають на питання, чому попередня оплата не була ні погашена підписаними актами, ні повернута до 31.03.2025, а передання актів не тотожне їх підписанню замовником, яке за умовами договору є передумовою погашення попередньої оплати.

Щодо звернення відповідача до Господарського суду міста Києва у справі № 910/7326/25.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що його звернення до Господарського суду міста Києва у справі № 910/7326/25 свідчить про визнання відсутності підписаних актів, пояснюючи, що був змушений звернутися до суду через безпідставну відмову замовника, відмовився від позову 18.09.2025, а ухвалою від 29.10.2025 відмову прийнято та провадження закрито.

Колегія суддів зазначає, що відсутність підписаних сторонами актів станом на 31.03.2025 у даній справі не є спірною, оскільки на ній ґрунтується і сам апелянт, пояснюючи прострочення відмовою замовника підписати акти. Тому питання про те, чи є позовна заява у справі № 910/7326/25 визнанням відповідної обставини в розумінні ст. 75 ГПК України, не впливає на правильність висновку суду першої інстанції. Колегія суддів погоджується з урахуванням судом першої інстанції того, що у позовній заяві у справі № 910/7326/25 відповідач сам вказував на те, що у зв`язку з відмовою замовника приймати роботи несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій (неустойки), тобто усвідомлював ризик її застосування, проте попередню оплату не повернув.

Прийняття судом відмови від позову та закриття провадження у справі на підставі п. 4, ч. 1, ст. 231 ГПК України не є вирішенням спору по суті, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 не встановлює обставин щодо обґрунтованості мотивів, з яких замовник не підписав акти, і не змінює висновків щодо порушення відповідачем строку, встановленого пунктом 12.7 договору.

Позивач нарахував неустойку за період з 01.04.2025 по 08.09.2025 включно, що становить 161 день: 4 773 000 грн х 0,01 відсотка х 161 день = 76 845,30 грн. Апелянт не заперечує правильність розрахунку та періоду нарахування і контррозрахунку не надає. Колегія суддів перевірила розрахунок і визнає його арифметично правильним та таким, що відповідає абзацу п`ятому пункту 16.2 договору.

Відтак до стягнення з відповідача підлягає 76 845,30 грн неустойки.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справах «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006, заява № 63566/00, § 23) та «Серявін та інші проти України» (рішення від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що п. 1, ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент, що межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення, а питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано відповіді на всі істотні питання, які виникають при кваліфікації спірних відносин, зокрема щодо строку погашення попередньої оплати, правомірності відмови замовника, відсутності вини відповідача, оцінки юридичного висновку Київської торгово-промислової палати та наслідків звернення відповідача до Господарського суду міста Києва. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не впливають на вирішення спору.

Отже, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження, а висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення 76 845,30 грн неустойки є обґрунтованим.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку, а рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2026 у справі № 911/884/26 відповідає нормам процесуального та матеріального права, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

В задоволенні апеляційної скарги відповідача слід відмовити.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу від 07.07.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «НІДКОМ» на рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2026 у справі №911/884/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2026 у справі №911/884/26 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.10.2026.

Головуючий суддя Н.М. Спаських

Судді П.В. Горбасенко

О.В. Яценко