Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №916/1432/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1432/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лічман Л.В.,

судді Павленко Н.А., Філінюк І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2026 р., ухвалене суддею Найфлейшем В.Д.,

у справі № 916/1432/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Новий Простір!’’

до ОСОБА_1

про стягнення коштів,

встановив:

01.04.2025 р. між ТОВ ,,Новий Простір!’’ (Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Алмасовим Зіяфатом (Замовник) укладено договір на надання інформаційно-консультативних послуг (Договір), згідно п.1.1. якого є інформаційне обслуговування Замовника, пов`язане з консультацією по об`єкту нерухомості, що представляє собою нежитлове приміщення 1 (першого) поверху ресторану (кофейні), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ТОВ ,,Укроргенергобуд”, яке передбачає надання Замовнику інформаційно-консультативних послуг в обумовлених в договорі обсягах і термінах, за вказану в договорі грошову винагороду.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і продовжує діяти до 17.06.2025 р. (п.2.1 Договору).

Договірна ціна обслуговування незалежно від обсягу наданих послуг становить 70380,00 грн (п.2.2 Договору).

Замовник зобов`язаний здійснити оплату за обслуговування в розмірі та строки, обумовлені цим договором… (п.3.2 Договору).

09.04.2025 р. сторонами оформлено акт виконаних робіт (наданих послуг), який є додатком до Договору, згідно п.1 якого Виконавцем надано, а Замовником прийнято послуги вартістю 70380,00 грн, яку останній зобов`язаний сплатити до 17.06.2025 р. У п.2 акту виконаних робіт (наданих послуг) сторони підтвердили, що послуги надані своєчасно та якісно у відповідності з умовами Договору.

Договір та акт виконаних робіт (наданих послуг) скріплено підписами та печатками контрагентів.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Новий Простір!’’ (далі – ТОВ ,,Новий Простір!’’) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 (на момент подачі позову не мав статусу ФОП, наявного під час укладання Договору) 88847,62 грн заборгованості, з яких 70380,00 грн основного боргу, 15475,89 грн пені, 1487,63 грн інфляційних втрат, 1504,01 грн 3% річних, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині оплати наданих позивачем послуг.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 17.04.2026 р. відкрито провадження у справі № 916/1432/26.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.06.2026 р. у справі № 916/1432/26 (суддя Найфлейш В.Д.): позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ,,Новий Простір!’’ основний борг в сумі 70380,00 грн, 3% річних в сумі 1504,01 грн, інфляційні втрати у сумі 1487,63 грн, судовий збір в розмірі 2500,52 грн і витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6881,78 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не оплатив 70380,00 грн вартості наданих йому послуг, не дивлячись на те, що строк виконання відповідного обов`язку настав.

Крім того, оскільки ОСОБА_2 прострочив виконання зобов`язання зі сплати основного боргу, господарський суд стягнув з відповідача 1487,63 грн інфляційних втрат та 1504,01 грн 3% річних, нарахованих позивачем за період з 18.06.2025 р. по 04.03.2026 р.

При цьому, встановивши, що в договорі сторони не передбачили відповідальність у вигляді пені та не встановили її розмір, суд першої інстанції, виходячи з приписів ст.1 Закону України ,,Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, відмовив у стягненні 15475,89 грн пені.

Частково задовольнивши позов та врахувавши критерії, передбачені ч.4 ст.126 та ч.5 ст.129 ГПК України, місцевий господарський суд здійснив розподіл судових витрат, за результатами якого поклав на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2500,52 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 6881,78 грн.

Крім того, в оскаржуваному рішенні відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 916/1432/26 до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ,,Новий Простір!’’ про визнання недійсним Договору та вказано, що: визначений у ст.228 ГПК України перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним; згідно з відомостями, наявними в комп`ютерній програмі ,,Діловодство спеціалізованого суду”, на момент ухвалення рішення провадження у справі за позовом про визнання недійсним Договору не відкрито.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить: відкрити апеляційне провадження та зупинити розгляд справи № 916/1432/26 відповідно до приписів п.5 ч.1 ст.227 ГПК України; скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2026 р. у справі № 916/1432/26; у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що 29.06.2026 р. Господарським судом Одеської області відкрито провадження у справі № 916/2575/26 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ,,Новий Простір!’’ про визнання недійсним Договору, у зв`язку з неналежним виконанням якого в межах справи № 916/1432/26 стягнуто кошти. На думку скаржника, суд першої інстанції був зобов`язаний зупинити провадження у даній справі за правилами п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, проте не зробив цього, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2026 р.: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2026 р. у справі № 916/1432/26; встановлено ТОВ ,,Новий Простір!’’ строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та заперечень щодо заявленого ОСОБА_3 клопотання про зупинення провадження у справі до 17.08.2026 р.

У строк, установлений судом, від ТОВ ,,Новий Простір!’’ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2026 р. у справі № 916/1432/26 – без змін; в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі відмовити; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ,,Новий Простір!’’ суму понесених судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 60000,00 грн.

Позивач наголошує на тому, що доводи апеляційної скарги про неправомірну відмову суду першої інстанції в зупиненні провадження у даній справі до розгляду справи № 916/2575/26 є необґрунтованими, оскільки скаржником не доведено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення питання щодо визнання недійним Договору, на підставі якого в межах справи № 916/1432/26 з ОСОБА_1 стягнуто кошти.

Крім того, ТОВ ,,Новий Простір!’’ заперечило проти зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, зазначивши, що суд апеляційної інстанції має процесуальні можливості дослідити наявні докази, встановивши обставини, які входять до предмету доказування, а, відтак, відсутня об`єктивна неможливість розгляду справи № 916/1432/26 до вирішення справи № 916/2575/26.

26.08.2026 р. від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просить долучити до матеріалів справи відповідь на відзив, подану Господарському суду Одеської області в рамках провадження у справі № 916/2575/26.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, заявлене в прохальній частині апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, застосовуючи наведену правову норму, суд має встановити об`єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, – у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі.

При цьому суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 р. у справі № 910/17615/20 зазначила, що провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; має бути обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

В обґрунтування клопотання про зупинення провадження ОСОБА_2 зазначає, що Господарським судом Одеської області відкрито провадження у справі № 916/2575/26 за його позовом до ТОВ ,,Новий Простір!’’ про визнання недійсним Договору, на підставі якого в межах справи № 916/1432/26 з ОСОБА_1 заявлено до стягнення кошти.

Дослідивши зміст цього клопотання, колегія суддів вказує, що справи №№ 916/1432/26 та 916/2575/26 дійсно пов`язані між собою, проте апелянтом не доведено, що має місце об`єктивна неможливість розгляду даної справи про стягнення коштів до розгляду іншої справи, під час якої досліджується питання щодо наявності підстав для визнання недійсним Договору між сторонами.

Роблячи зазначений висновок, суд апеляційної інстанції виходить з того, що в ст.204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зазначена презупція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема рішенням суду, яке набрало законної сили. До моменту спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно реалізовуватись, а взяті сторонами на себе обов`язки підлягають виконанню.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 916/1432/26 до розгляду справи № 916/2575/26, оскільки відсутні будь-які підстави стверджувати, що розгляд першої справи не можливий до розгляду другої.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відмова у зупиненні провадження у справі № 916/1432/26 не позбавляє відповідача права на перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами за правилами гл.3 розд.ІV ГПК України у випадку визнання недійсним Договору рішенням у справі № 916/2575/26.

За правилами ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Приймаючи до уваги те, що рішення суду ТОВ ,,Новий Простір!’’ в апеляційному порядку не оскаржено взагалі, а ОСОБА_3 оскаржено лише з мотивів незупинення судом першої інстанції провадження у справі до розгляду іншої справи, апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти них, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, вказує таке.

Проаналізувавши фактичні обставини цієї справи, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, в т.ч. ЦК України та Закону України ,,Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, у зв`язку з чим за результатами розгляду справи вірно стягнув 70380,00 грн основного боргу, 1487,63 грн інфляційних втрат, 1504,01 грн 3% річних, задовольнивши відповідні позовні вимоги, та відмовив у стягненні 15475,89 грн пені, оскільки в Договорі сторони не передбачили можливість притягнення відповідача до такої відповідальності та не встановили її розмір.

Крім того, керуючись приписами ст.ст.126,129 ГПК України, місцевий господарський суд здійснив розподіл судових витрат, поклавши на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2500,52 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 6881,78 грн.

Жодних заперечень з приводу незаконності дій суду під час ухвалення рішення в цих частинах апеляційна скарга не містить.

Єдиним доводом скаржника є те, що суд першої інстанції був зобов`язаний зупинити провадження у даній справі за правилами п.5 ч.1 ст.227 ГПК України до розгляду справи № 916/2575/26.

Колегія суддів відхиляє наведені твердження апелянта з мотивів, з яких вище по тексту цієї постанови відмовлено у зупиненні провадження у справі на стадії апеляційного перегляду судового рішення. До того ж на момент ухвалення рішення провадження у справі № 916/2575/26 ще не було відкрито. Таким чином, місцевий господарський суд не мав будь-яких передумов для вчинення процесуальної дії згідно з п.5 ч.1 ст.227 ГПК України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зауважує, що доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не мають наслідком зміну чи скасування оскаржуваного рішення, яке, будучи ухваленим Господарським судом Одеської області з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню без змін.

У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника за правилами ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129,232,233,236,269,270,275,276,281,282,284 ГПК України, постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2026 р. у справі № 916/1432/26 – без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено та підписано 26 жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Лічман Л.В.

Судді: Павленко Н.А.

Філінюк І.Г.