Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №916/439/21 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/439/21

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Богацької Н.С.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання – Кияшко Р.О.

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Ленченко О.О., за посвідченням;

від Одеської міської ради: Павлюк В.С., у порядку самопредставництва;

від ТОВ «СГ ТОРГ»: Кукало О.М., за ордером;

від ГО «Олімпійський старт»: не з`явився;

від КП «Одестранспарксервіс»: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СГ ТОРГ”

на ухвалу Господарського суду Одеської області про задоволення заяви Одеської міської ради про встановлення порядку виконання рішення суду

від 10 березня 2026 року (повний текст складено 16.03.2026)

у справі №916/439/21

за позовом: Заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “СГ ТОРГ”;

2) Громадської організації “Олімпійський старт”

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунального підприємства “Одестранспарксервіс”

про визнання договору недійсним та зобов`язання звільнити земельну ділянку

суддя суду першої інстанції: Петренко Н.Д.

місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 07.10.2026, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №1 (далі – прокурор, позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі також – ОМР, Міська рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “СГ ТОРГ” (далі також – відповідач-1, Товариство) та Громадської організації (ГО) “Олімпійський старт” (далі також – відповідач-2), в якому просив суд:

- визнати недійсним договір суборенди № 26/123-С від 01.09.2019 року, укладений між ГО “Олімпійський старт” та ТОВ “СГ ТОРГ”;

- зобов`язати ТОВ “СГ ТОРГ” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0180 га, вартістю 1 310 980,00 грн., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, шляхом демонтажу автомобільного газозаправного пункту.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/439/21 позов задоволено повністю.

Рішення Господарського суду Одеської області набрало законної сили 09.11.2021, в зв`язку з чим на його виконання Господарським судом Одеської області був виданий наказ від 09.11.2021 №916/439/21 про зобов`язання ТОВ «СГ ТОРГ» звільнити на користь Одеської міської ради самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0180 га, вартістю 1 310 980,00 грн., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, шляхом демонтажу автомобільного газозаправного пункту.

15.12.2021 державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Нідзельським Зореславом Анатолійовичем (далі також – державний виконавець) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №67712728 для примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/439/21 про зобов`язання ТОВ «СГ ТОРГ» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0180 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, шляхом демонтажу автомобільного газозаправного пункту.

Згаданою постановою ТОВ “СГ ТОРГ” зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

У матеріалах справи міститься Акт, складений державним виконавцем 18.01.2022, яким встановлено, що вимоги виконавчого документа не виконано, земельну ділянку територіальної громади міста Одеси, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, не звільнено.

До цього Акту державним виконавцем додано відповідну фотофіксацію земельної ділянки із розміщеним на ній автомобільним газозаправним пунктом.

Аналогічний Акт складено державним виконавцем 23.02.2022. Згідно цього Акту, рішення суду так й не виконано боржником, а земельна ділянка не звільнена. До даного Акту державним виконавцем також додано фотофіксацію, відповідно до якої на земельній ділянці розміщено автомобільний газозаправний пункт.

У зв`язку із зазначеним, постановою державного виконавця від 16.06.2022 у ВП №67712728 за невиконання рішення суду на ТОВ «СГ ТОРГ» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн і повторно зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

28.06.2022 державним виконавцем Нідзельським З.А. складено Акт, яким зафіксовано повторне невиконання вимог виконавчого документа, у зв`язку з чим того ж дня на боржника накладено штраф за повторне невиконання рішення суду у розмірі 10 200,00 грн, що підтверджується постановою державного виконавця від 28.06.2022, яка наявна у матеріалах справи.

28.02.2025 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу в межах виконавчого провадження №67712728. Вказаною постановою Одеській міській раді, за заявою останньої на підставі приписів п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, повернуто наказ №916/439/21, виданий 09.11.2021 Господарським судом Одеської області.

Однак, 24.03.2025 постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича знов відкрито виконавче провадження відносно ТОВ “СГ ТОРГ” за №77607630 і зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

23.02.2026 Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою (за вх. №2-335/25) про встановлення на підставі ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі № 916/439/21.

У вказаній заяві Міська рада просила суд встановити порядок виконання рішення від 07.10.2021 у справі №916/439/21, відповідно до якого звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю “СГ ТОРГ” земельної ділянки комунальної власності Одеської міської ради загальною площею 0,0180 га здійснити шляхом демонтажу автомобільного газозаправного пункту, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, силами і за рахунок Одеської міської ради.

Зазначена заява обґрунтована невиконанням відповідачем-1 у добровільному порядку вищевказаного рішення суду у даній справі після набрання останнім законної сили та свідоме ухилення ТОВ “СГ ТОРГ” від такого виконання на стадії примусового виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. Оскільки рішення суду станом на день подання цієї заяви залишається невиконаним, що є неприпустимим, Одеська міська рада зазначала, що наявні підстави для встановлення порядку виконання судового рішення у запропонованій редакції з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту та належного, реального виконання рішення суду.

При цьому, заявником звернуто увагу на те, що згідно з пп. 2.2.6 п. 2.2 розділу 2 Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 04.12.2024 №2575-VIII, останнє (далі – Управління) відповідно до покладених на нього завдань від імені та в інтересах Одеської міської ради, на виконання рішень суду, ухвалених на користь Одеської міської ради, виступає замовником робіт щодо знесення самочинно збудованих об`єктів на земельних ділянках комунальної власності територіальної громади міста Одеси.

Отже, наявність таких повноважень в Управління підтверджує можливість фактичного, реального виконання рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі № 916/439/21 силами і за рахунок Одеської міської ради.

Заяву Одеської міської ради підтримав прокурор, який зазначив, що знесення самочинно збудованої будівлі силами і за рахунок Одеської міської ради є єдиним дієвим механізмом захисту прав територіальної громади, тому звернення з відповідною заявою саме до Господарського суду Одеської області в порядку, передбаченому ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 у справі №916/439/21 (суддя Петренко Н.Д.) заяву Одеської міської ради (вх. №2-335/25 від 23.02.2025) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №916/439/21 задоволено. Встановлено порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/439/21, відповідно до якого звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ» земельної ділянки комунальної власності Одеської міської ради загальною площею 0,0180 га здійснити шляхом демонтажу автомобільного газозаправного пункту, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, силами і за рахунок Одеської міської ради.

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОМР, виходив з того, що постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка не скасована в установленому порядку, підтверджується відмова боржника від виконання покладеного на нього обов`язку звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, належну територіальній громаді міста в особі стягувача.

Не вжиття боржником дій щодо добровільного виконання рішення суду суперечить конституційному принципу обов`язковості судових рішень.

Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку Одеська міська рада не просить застосувати новий спосіб захисту порушеного права та/або змінити судове рішення по суті, а пропонує механізм, який забезпечить відновлення прав територіальної громади. За іншого розуміння ситуації, що склалась, виконання судового рішення буде поставлено в залежність від волевиявлення боржника, а, отже, може ніколи не відбутись.

У зв`язку із чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява Одеської міської ради про встановлення порядку виконання судового рішення у справі №916/439/21 підлягає задоволенню, так як обґрунтована та доведена.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “СГ ТОРГ” звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 у справі №916/439/21 та відмовити у задоволенні заяви Одеської міської ради про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення від 07.10.2021 у справі №916/439/21.

В обґрунтування апеляційної скарги, ТОВ «СГ ТОРГ зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом не було враховано, що обставини «невиконання» судового рішення у справі №916/439/21, викладені у заяві Одеської міської ради, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, апелянт наголошує на тому, що всі докази, надані Одеською міською радою господарському суду (Акти державного виконавця від 18.01.2022, 23.02.2022 та від 28.06.2022, відповідно до яких встановлено, що вимоги виконавчого документа не виконано), датовані станом на червень 2022 року.

Разом з тим, у липні 2022 року рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2021у справі № 916/439/21 було виконане безпосередньо ТОВ “СГ ТОРГ”, яким було демонтоване обладнання автомобільного газозаправного пункту.

На підтвердження вказаного, апелянт долучив до апеляційної скарги Акт демонтажу, складений 15.07.2022 між ТОВ «СГ ТОРГ» та підрядною організацією ТОВ « 7 МІКРАС» про демонтаж обладнання автомобільного газозаправного пункту ТОВ «СГ ТОРГ» за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3.

Як зазначає відповідач, у серпні 2022 року за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3 було встановлено нове обладнання автомобільного газозаправного пункту власником нерухомого майна - ОСОБА_1 , що було встановлено під час проведення 12.08.2022 року ТОВ «Нікамегабуд» технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на даний час об`єкт нерухомості, який експлуатується як модульна газова заправка за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 23.05.2023 року, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В., номер в реєстрі 829. Право власності Гайденка А.А. належним чином зареєстроване в Державному реєстрі речових прав.

Апелянт наголошує, що відсутність відношення ТОВ «СГ ТОРГ» до вказаного об`єкту підтверджується матеріалами позапланової перевірка Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 , проведеною щодо власника Гайденка Андрія Анатолійовича щодо дотримання останнім вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Так, в період з 18.08.2025 по 29.08.2025 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради була проведена позапланова перевірка на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 , за результатом якої 29.08.2025 Управлінням складено Акт №000059 з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протоколи про адміністративні правопорушення щодо Гайденка Андрія Анатолійовича.

Отже, матеріалами перевірки Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради встановлено експлуатацію автомобільного газозаправного пункту за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 .

Водночас, з постанови державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Нідзельського З.А. від 28.02.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження № 67712728 вбачається, що наказ повернуто Одеській міській раді за заявою останньої на підставі приписів п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Будь-які інші підстави для повернення виконавчого документу не зазначені.

Таким чином, на переконання апелянта, докази невиконання судового рішення на момент звернення ОМР до суду у 2026 році із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у матеріалах справи відсутні.

Окремо апелянт звертає увагу на те, що з фото, які надані у якості доказів Одеською міською радою та зроблені державним виконавцем Нідзельським З.А. 28.06.2022, вбачається, що автомобільний газозаправний пункт експлуатується під логотипом ТОВ «СГ ТОРГ» «ГАЗ-АКТИВ». Разом з тим, фото-матеріалами перевірки Управління ДАБК ОМР в період з 18.08.2025 по 29.08.2025 підтверджується, що автомобільний газозаправний пункт експлуатується сторонньою організацією під логотипом «Є-ГАЗ».

Також, апелянт зауважує, що при зверненні із заявою про встановлення порядку виконання судового рішення у даній господарській справі, Одеська міська рада не повідомила господарський суд про наявність судового провадження у цивільній справі щодо об`єкту за адресою м. Одеса, вул. Сім`ї Глодан, 20/3, за позовом ОМР до Бурдейного Олександра Петровича про скасування рішень про державну реєстрацію права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

За результатами розгляду відповідної справи №947/13078/23 Київським районним судом м. Одеси 16.02.2024 року прийнято рішення, яким позов Міської ради задоволено, зокрема, зобов`язано Бурдейного О.П. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, шляхом знесення господарської будівлі зі складовими частинами (господарська будівля А, цистерна 1, мостіння II ) загальною площею 3,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2484896251100.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11.12.2024 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2024 у справі №947/13078/23 скасовано, у задоволенні позову Одеської міської ради відмовлено у зв`язку із зверненням до неналежного відповідача.

16.05.2025 року Одеська міська рада звернулася до Київського районного суду м.Одеси з позовом до Гайденка Андрія Анатолійовича за участю третьої особи Бурдейного Олександра Петровича про скасування державної реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова (станом на даний час - Сім`ї Глодан), 20/3, шляхом знесення господарської будівлі зі складовими частинами (господарська будівля А, цистерна І, мостіння II, огорожа №1) реєстраційний номер 2484896251100.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2025 року відкрито провадження у справі №947/18200/25 за позовом Одеської міської ради; розгляд справи не завершено.

Таким чином, на переконання апелянта, Одеська міська рада з 2023 року обізнана про відсутність обладнання ТОВ «СГ ТОРГ» на об`єкті за адресою: м. Одеса, вул.Сім`ї Глодан, 20/3 та наразі реалізує своє право на звільнення земельної ділянки шляхом подання позову у цивільному провадженні, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні заяви Одеської міської ради у господарському провадженні.

При цьому, на підтвердження своєї позиції апелянт долучив до апеляційної скарги наступні документи:

- Акт демонтажу від 15.07.2022;

- Припис Управління ДАБК ОМР від 29.08.2025;

- Акт Управління ДАБК ОМР від 29.08.2025;

- Протокол Управління ДАБК ОМР від 29.08.2025;

- Фотоматеріали перевірки Управління ДАБК ОМР у 2025;

- Витяг з Державного реєстру речових прав, договір купівлі-продажу;

- Технічний паспорт;

- Довідка ТОВ «Нікамегабуд» від 12.08.2022;

- рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2024 у справі №947/13078/23;

- постанова Одеського апеляційного суду від 11.12.2024 у справі №947/13078/23;

- ухвала Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2025 про відкриття провадження у справі №947/18200/25.

Обґрунтовуючи не подання вказаних документів до суду першої інстанції, ТОВ “СГ ТОРГ” вказує, що Товариство зверталось до суду із заявою про відкладення розгляду справи, у зв`язку із необхідністю отримання правничої допомоги у даній господарській справі та надання відповідних доказів на спростування доводів Одеської міської ради щодо невиконання рішення суду. Однак, судом було відмовлено у задоволенні цього клопотання відповідача, внаслідок чого відповідача було усунуто від можливості прийняти участь у розгляді справи та надати відповідні докази, тобто, судом, на переконання апелянта було порушено вимоги процесуального закону щодо рівності учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, а також на отримання правничої допомоги, що регламентовано ч. 1, ч. 2 ст. 13, ч.1 ст. 42, ч. 1 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026, у складі колегії суддів: головуючий суддя – Савицький Я.Ф., судді: Принцевська Н.М., Ярош А.І., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “СГ ТОРГ” на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 у справі №916/439/21; продовжено розгляд вказаної апеляційної скарги на розумний строк та призначено її до розгляду на 03.06.2026 року о 12:30 год. Крім того, вказаною ухвалою прокурору та Одеській міській раді встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, а також роз`яснено учасникам справи про їх право протягом цього ж строку подати до суду заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань.

28.04.2026 від прокурора до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої та вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу ТОВ «СГ ТОРГ» залишити без задоволення.

Позиція прокурора полягає у тому, що з урахуванням положень ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (зокрема, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення тощо) та з огляду на обізнаність боржника про наявність виконавчого провадження №АСВП 67712728, сплаті ним в повному обсязі виконавчого збору, штрафів та витрат виконавчого провадження, ТОВ «СГ ТОРГ» не повідомило державну виконавчу службу про самостійне виконання рішення суду та не надало цьому належне підтвердження. Водночас, матеріалами виконавчого провадження №АСВП 67712728 належним чином зафіксовано факт невиконання рішення суду та продовження з боку ТОВ «СГ ТОРГ» у період з 2021 по 2025своєї господарської діяльності за адресою автомобільного газозаправного пункту, що розташований по вул. Ільфа і Петрова, 20/3 у м. Одеса, що спростовує доводи відповідача-1 про виконання рішення суду, повний демонтаж газозаправної станції ще у 2022 році та припинення господарської діяльності за вказаною адресою, які викладені у заяві боржника до приватного виконавця Парфенова Г.В. та до суду.

Разом з цим, прокурор, посилаючись на положення ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, вказує, зокрема, що під встановленням порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання, щ в свою чергу, є процесуальною гарантією відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.06.2019 у справі №350/426/16-ц. Водночас, рішення суду у справі №916/439/21 станом на даний час залишається невиконаним, оскільки, як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи та виконавчого провадження, ТОВ «СГ ТОРГ» свідомо уникає та не виконує судове рішення, яким його зобов`язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0180 га за адресою м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, шляхом демонтажу автомобільного газозаправного пункту. Отже, у даному випадку встановлення порядку виконання рішення про демонтаж цього автомобільного газозаправного пункту силами і за рахунок саме Одеської міської ради є єдиним механізмом захисту порушеного права територіальної громади міста Одеси та не призведе до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх порушених прав та інтересів, оскільки фактично судом будуть вжиті лише нові заходи для реалізації прийнятої постанови та видозміниться зазначена у постанові сукупність дій для її виконання.

Прокурор зауважує, що факт самочинного розміщення автомобільного газозаправного пункту змушує Одеську міську раду як власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні споруди та конструкції, що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою, що є неприпустимим.

Цілком аналогічний по суті відзив надійшов також 28.04.2026 від Одеської міської ради.

Так, Міська рада наполягає на тому, що твердження апелянта про самостійне виконання ним рішення суду ще у липні 2022 є неспроможними з огляду на те, що: по-перше, акт демонтажу, складений 15.07.2022 між ТОВ «СГ ТОРГ» та підрядною організацією ТОВ « 7 Мікрас», не є належним доказом звільнення земельної ділянки, адже ТОВ « 7 Мікрас» не є уповноваженим виконавчим органом у сфері земельних питань. По-друге, на переконання Міської ради, як би такий акт існував станом на 15.07.2022 і був би достатнім для того, щоб стверджувати про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 0,0180 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, то виконавче провадження № 67712728 підлягало б закінченню на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Однак, жодних постанов про закінчення виконавчого провадження № 67712728 у зв`язку з наявністю акту демонтажу від 15.07.2022 державним виконавцем не приймалось. Більше того, 15.03.2023 державним виконавцем надіслано Головному управлінню Національної поліції в Одеській області повідомлення про невиконання ТОВ «СГ ТОРГ» рішення суду, за фактом чого внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.04.2023 №12023163480000201 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, відомості про що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Таким чином, Одеська міська рада наголошує на тому, що доводи апелянта є такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами, а, отже, мають бути відхилені судом у повному обсязі.

Водночас, Міська рада звертає увагу на суперечливість позиції апелянта, оскільки останній, з одного боку, стверджує, що ним виконано рішення суду ще у 2022 році, однак, вже далі апелянт посилається начебто на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині незалучення до участі у справі нового власника нерухомого майна, що свідчить про взаємовиключення відповідних доводів ТОВ «СГ ТОРГ».

З урахуванням вказаного, Міська рада вважає, що та обставина, що саме ТОВ «СГ ТОРГ» за рішенням зобов`язане вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником в особі ТОВ «СГ ТОРГ» воно не може бути виконано без його участі.

На переконання Одеської міської ради, хоч судове рішення і зобов`язує саме боржника вчинити відповідні дії, однак останні не є нерозривно пов`язаними саме з особою ТОВ «СГ ТОРГ», а відтак, не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття заходів виконання спеціально уповноваженими на те органами, у тому числі, виконавчими органами Одеської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради), враховуючи підтвердження матеріалами справи №916/439/21 обставин невиконання його у добровільному порядку та свідоме ухилення ТОВ «СГ ТОРГ» від його виконання.

Отже, Одеська міська рада вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено надані до суду докази, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин, а, отже, жодних обґрунтованих підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 у справі №916/439/21 апелянтом не наведено.

Апеляційний суд зазначає, що задля збереження життя та здоров`я учасників судового процесу, судове засідання, призначене на 03.06.2026 о 12:30 год не відбулось з причини оголошення системою цивільної оборони на території м. Одеса повітряної тривоги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2026 учасників справи №916/439/21 повідомлено про те, що судове засідання у даній справі відбудеться 24.06.2026 о 10:00 год.

Однак, у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Савицького Я.Ф. з 22.06.2026 по 24.06.2026, зазначене судове засідання у справі №916/439/21 не відбулось, про що складено відповідну довідку судового засідання. У вказаній довідці також зазначено, що про дату, на яку буде призначено розгляд справи, учасники справи будуть повідомлені додатково.

Тому, ухвалою суду від 25.06.2026 повідомлено учасників справи №916/439/21, що її розгляд відбудеться 22.07.2026 об 11:00 год.

Також, для додаткового повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги ТОВ “СГ ТОРГ” на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 у справі №916/439/21, судом розміщено відповідне оголошення на веб-порталі «Судова влада України».

У зв`язку із перебуванням судді-члена колегії Ярош А.І. у відпустці з 06.07.2026 по 04.08.2026, розпорядженням керівника апарату суду від 20.07.2026 №117 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/439/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 для розгляду справи №916/439/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді – Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 вказана колегія прийняла справу №916/439/21 до свого провадження.

Крім того, 21.07.2026 від ТОВ “СГ ТОРГ” до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, а саме: постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. від 02.07.2026 року про зупинення виконавчого провадження №77607630; постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. від 03.07.2026 року про скасування вказаного процесуального документу (ВП №77607630); заяви ТОВ “СГ ТОРГ” про визнання виконавчого документа, а саме: Наказу №916/439/21 Господарського суду Одеської області таким, що не підлягає виконанню.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що предметом апеляційного розгляду у даній справі є ухвала Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 року про встановлення порядку виконання судового рішення у справі №916/439/21, яке, за твердженням ТОВ “СГ ТОРГ”, виконано останнім ще у 2022 році шляхом демонтажу автомобільного газозаправного пункту, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3. У зв`язку із таким твердженням апелянт звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. із заявою про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №77607630 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження”. Натомість, 02.07.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №77607630, а 03.07.2026 року даним приватним виконавцем винесено постанову про скасування процесуального документу, а саме: постанови про зупинення виконавчого провадження №77607630 та повідомлено боржнику ТОВ “СГ ТОРГ” про необхідність звернення до суду з питання визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. З огляду на вказане, ТОВ “СГ ТОРГ” звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання відповідного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Водночас, відповідач-1 вказує, що наразі за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, як модульна газова заправка, експлуатується інший об`єкт нерухомості, який також належить іншому власнику - ОСОБА_2 - на підставі договору купівлі-продажу від 23.05.2023 року, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В., номер в реєстрі 829. Право власності ОСОБА_2 належним чином зареєстроване в Державному реєстрі речових прав.

В свою чергу прокурор та Одеська міська рада вважають, що відповідачем не доведено відсутність відношення ТОВ “СГ ТОРГ” до вказаного об`єкту, а відсутність постанови державного / приватного виконавця про закриття виконавчого провадження свідчить про те, що рішення суду від 07.10.2021 у справі №916/439/21 залишається не виконаним.

У судовому засіданні 22.07.2026 судова колегія ставила запитання представникам учасників справи, з урахуванням позицій сторін, проте повних відповідей на таки питання не отримала.

Тому, ухвалою від 22.07.2026 суд зобов`язав прокурора та Одеську міську раду надати документально підтверджені пояснення щодо:

- фактичної наявності чи відсутності на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3 станом на даний час майна Товариства з обмеженою відповідальністю “СГ ТОРГ”, яке було предметом демонтажу за рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/439/21 та, відповідно, виконавчого провадження №77607630;

- тотожності спірного об`єкту (у тому числі газозаправного обладнання), що станом на даний час знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3 та яке, за твердженням прокурора, використовується іншою особою, із тим об`єктом, яке було предметом демонтажу за рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/439/21 та, відповідно, виконавчого провадження №77607630, і про демонтаж якого стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю “СГ ТОРГ”.

Також, вказаною ухвалою було оголошено перерву у судовому засіданні до 07.10.2026 о 13:45 год.

06.10.2026 та 07.10.2026 від ТОВ “СГ ТОРГ” до суду надійшли заяви про приєднання до матеріалів справи додаткових документів, а саме: висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10.11.2025 №64/25, ухвали Господарського суду Одеської області у справі №916/439/21 про прийняття до провадження скарги ТОВ “СГ ТОРГ” на бездіяльність приватного виконавця та заяву ТОВ «СГ ТОРГ» до приватного виконавця Парфьонова Г.В. щодо закінчення виконавчого провадження №77607630.

Подання вказаних документів ТОВ “СГ ТОРГ” обґрунтовує вимогами ухвали від 22.07.2026 та наявністю висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи, проведеної у цивільній справі №947/18200/25 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова (станом на даний час - Сім`ї Глодан), 20/3, шляхом знесення господарської будівлі зі складовими частинами (господарська будівля А, цистерна І, мостіння II, огорожа №1) реєстраційний номер 2484896251100, відповідно до якого модульна автогазозаправна станція за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 , що спростовує доводи позивачів про наявність за адресою: АДРЕСА_2 майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ».

Враховуючи вказане, ТОВ «СГ ТОРГ» зазначає, що ним подано до місцевого господарського суду скаргу на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича у справі №916/439/21, оскільки останній не виносить постанову про закінчення виконавчого провадження №77607630 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження”.

Разом з тим, 07.10.2026 від Міської ради, на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2026, надійшли письмові пояснення, які полягають у викладенні попередньо наведеної позиції ОМР. До цих пояснень долучені: довідка ТОВ «Нікамегабуд» від 19.10.2021 (відповідно до якої господарська будівля «А» площею 3.9 кв.м., побудована за адресою - м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3 у 1990 році забудовником ОСОБА_1 , не є самочинним будівництвом та не підлягає введенню в експлуатацію), Довідка ТОВ «Нікамегабуд» від 12.08.2022 (відповідно до якої при проведенні технічної інвентаризації за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що об`єкт нерухомості складається з: господарської будівлі – 3,9 кв.м., цістерни – І, мостіння – ІІ. Власником, згідно витягу з Державного реєстру від 22.10.2021 є ОСОБА_1 ), Акт ОМР обстеження від 29.09.2026 (з якого вбачається, що на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 розташовано АЗС «Є-газ», що підтверджується матеріалами фотофіксації; відповідне нерухоме майно зареєстроване за власником – Гайденко А.А.), фотофіксація до акту обстеження від 29.09.2026.

Також, 07.10.2026, відповідні пояснення суду надав прокурор, до яких долучив, зокрема: копію технічного паспорта від 30.07.2021 № TI01:7877-6475-6794-7678, виданого ТОВ «Нікамегабуд» на замовлення ОСОБА_1 щодо будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3; спутникові фотознімки (вебсервіс Google Earth) земельної ділянки за 2020 та за 2025, з яких вбачається знаходження на земельній ділянці цистерни; копії актів приватного виконавця Парфьонова Г.В. від 20.07.2026 та від 03.08.2026, складених в межах ВП №77607630, відповідно до яких демонтажу автомобільного газозаправного пункту не відбулось, земельна ділянка не звільнена; копії постанов приватного виконавця Парфьонова Г.В. від 20.07.2026 та від 03.08.2026 про накладення штрафів на ТОВ «СГ ТОРГ» за невиконання рішення суду у справі №916/439/21; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №280674690 станом на 22.10.2021, відповідно до якого господарська будівля площею 3,9 кв.м за адресою Одеська обл., м. Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 20/3, належить Бурдейному О.П.; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №307434169 станом на 16.08.2022, згідно з яким об`єкт нерухомого майна, що складається з: господарської будівлі А, цистерни, І мостіння, ІІ, належить ОСОБА_1 .

Дослідивши надані пояснення, судова колегія вважає, що вони не відображають виконання поставлених вимог суду апеляційної інстанції, оскільки не містять обґрунтувань щодо тотожності спірного об`єкту (у тому числі газозаправного обладнання), що станом на даний час знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3 та яке, за твердженням прокурора, використовується іншою особою, із тим об`єктом, яке було предметом демонтажу за рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/439/21 та, відповідно, виконавчого провадження №77607630, і про демонтаж якого стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю “СГ ТОРГ”.

Документального підтвердження фактичної наявності на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3 станом на даний час майна саме ТОВ “СГ ТОРГ”, яке було предметом демонтажу за рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/439/21 та, відповідно, виконавчого провадження №77607630, з боку ОМР та прокурора також не надано.

В судовому засіданні 07.10.2026 представники Київської окружної прокуратури м. Одеси, Одеської міської ради та ТОВ “СГ ТОРГ” підтримали свої правові позиції, що викладені ними письмово та зазначені вище у даній постанові.

Представники Громадської організації “Олімпійський старт” та Комунального підприємства “Одестранспарксервіс” у вказане судове засідання не з`явились. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників, які не з`явились до суду.

У судовому засіданні 07.10.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою задоволено заяву позивача - Одеської міської ради про встановлення порядку виконання рішення суду від 07.10.2021 у справі №916/439/21 шляхом демонтажу автомобільного газозаправного пункту, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, силами і за рахунок саме Одеської міської ради, а не ТОВ «СГ ТОРГ», як було визначено у вказаному судовому рішенні.

Апеляційний суд виходить з того, що положеннями ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачена, зокрема, можливість суду, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч. 1 цієї статті). Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст. 331 вказаної статті).

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України.

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 в справі №904/1478/15.

Таким чином, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Разом з тим, зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї зі сторін.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці 11 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11.03.2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

При цьому, обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, з урахуванням наведеного, суд звертає увагу, що саме на заявника покладається обов`язок доведення перед судом у порядку приписів статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України винятковості випадку для можливості встановлення способу та порядку виконання рішення з визначенням конкретних заходів для реалізації цього рішення.

Як зазначалось вище, у даному випадку прокурор звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ «СГ ТОРГ» з вимогами, зокрема, про зобов`язання останнього звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0180 га за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, шляхом демонтажу автомобільного газозаправного пункту. Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/439/21 позовні вимоги прокурора задоволені.

Протягом розгляду справи судом ні прокурор, ні Одеська міська рада позовні вимоги (обраний спосіб захисту) не змінювали.

Відповідно до ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

З урахуванням системного тлумачення вищевказаних норм права, встановлення порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинно відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.

Отже, встановлення способу виконання рішення здійснюється в межах заявлених, розглянутих та задоволених позовних вимог, оскільки прийнята за результатами розгляду заяви ухвала має похідний характер від рішення суду.

Проте, при встановленні оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 10.03.2026 порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/439/21, відповідно до якого демонтаж автомобільного газозаправного пункту, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3 (нині - вул.Сім`ї Глодан) вирішено здійснити силами і за рахунок Одеської міської ради, судом першої інстанції не було взято до уваги обставини, які свідчать про те, що станом на даний час ТОВ «СГ ТОРГ» (відповідач у справі №916/439/21) взагалі не має відношення до спірного автомобільного газозаправного пункту, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3 (нині - вул.Сім`ї Глодан), а тому відповідна ухвала призводить до зміни судового рішення.

Так, апеляційним судом з`ясовано, що ухвалою суду від 26.02.2026 прийнято до провадження заяву Одеської міської ради про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №916/439/21 та призначено розгляд вказаної заяви на 10.03.2026. Дана ухвала була доставлена через систему “Електронний суд” до електронного кабінету ТОВ “СГ ТОРГ” лише 03.03.2026 о 20:50 год. та вважається отриманою останнім, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 господарського процесуального кодексу України, 04.03.2026.

При цьому, 09.03.2026 ТОВ “СГ ТОРГ” через систему “Електронний суд” подало клопотання /вх.№8312/26/ про перенесення на іншу дату судового засідання у справі №916/439/21, яке призначене на 10.03.2026, посилаючись на те, що ТОВ “СГ ТОРГ” не зрозуміло клопотання Одеської міської ради у зв`язку з тим, що рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 було виконано у повному обсязі, а також на необхідність Товариства у даному випадку звернутись за правовою допомогою до адвоката, з укладанням відповідного договору. В свою чергу для формування правової позиції в цій справі захиснику, тобто новому представнику ТОВ “СГ ТОРГ” необхідно буде ознайомитись з матеріалами судової справи, та витребувати необхідні докази на що потрібен додатковий час.

Проте, судом першої інстанції було відповідне клопотання відповідача не задоволене , у зв`язку з чим саме 10.03.2026 була винесена оскаржувана ухвала у даній справі.

Між тим, згідно з Актом демонтажу, складеним 15.07.2022 між ТОВ «СГ ТОРГ» та підрядною організацією ТОВ «7 МІКРАС», було демонтовано обладнання автомобільного газозаправного пункту ТОВ «СГ ТОРГ» за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3. Зі сторони ТОВ «СГ ТОРГ» Акт підписаний директором Товариства – ОСОБА_3 (діючий станом на даний час).

Водночас, апеляційним судом встановлено, що у серпні 2022 за фізичною особою ОСОБА_1 було зареєстровано права власності на об`єкт нерухомого майна, що складається з: господарської будівлі А, цистерни, І мостіння, ІІ, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1 .

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 23.05.2023, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вказаний об`єкт нерухомості (зі складовими частинами) перейшов до нового власника – ОСОБА_2 .

На підставі відповідного договору купівлі-продажу державним реєстратором приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. 23.05.2023 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67708438, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухомий об`єкт загальною площею 3,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2484896251100.

Належність станом на даний час саме ОСОБА_2 обладнання автомобільного газозаправного пункту підтверджується низкою документів, що загадані вище у даній постанові, зокрема: Актом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №000059 від 29.08.2025 про проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 та приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2 ; Акт обстеження від 29.09.2026, наданий безпосередньо ОМР, відповідно до якого на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 розташовано АЗС «Є-газ» і це майно зареєстроване за власником – ОСОБА_2 .

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що фотознімки, надані Одеською міською радою та виконавцем, що датовані 28.06.2022, свідчать про те, що автомобільний газозаправний пункт експлуатується під логотипом ТОВ «СГ ТОРГ» - «ГАЗ-АКТИВ». Між тим, як зазначено вище, станом на даний час за адресою АДРЕСА_2 розташовано АЗС «Є-газ».

Більш того, апеляційною колегією встановлено, що у провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала справа №947/13078/23 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про скасування рішень про державну реєстрацію права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги Міської ради були обґрунтовані тим, що Бурдейний О.П. з 20.10.2021 є власником господарської будівлі, складовими частинами якої є господарська будівля, цистерна та мостіння, загальною площею 3,9 кв.м., що розташовані на земельній ділянці комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2484896251100, номер відомостей про речове право: 44590106. Державна реєстрація речового права на нерухоме майно проведена 20.10.2021). Стверджуючи про незаконну реєстрацією права власності на господарську будівлю за вказаною адресою, Одеська міська рада зазначала про порушення свого права власності на цю земельну ділянку.

Тобто, у цивільної справі №947/13078/23 предмет позову був ідентичним предмету позову у даній господарській справі - №916/439/21. Позивачем в обох справах є Одеська міська рада. Обґрунтування позовних вимог також є тотожними.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2024 у справі №947/13078/23 відповідний позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 був задоволений. Вказаним рішенням було ухвалено, зокрема, зобов`язати ОСОБА_1 звільнити за власний рахунок самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення господарської будівлі зі складовими частинами (господарська будівля А, цистерна 1, мостіння II ) загальною площею 3,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ., реєстраційний номер 2484896251100.

Проте, постановою Одеського апеляційного суду від 11.12.2024 у справі №947/13078/23 були частково задоволені апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вищезазначене рішення суду було скасовано, у задоволенні позову Одеської міської ради до ОСОБА_1 про скасування рішень про державну реєстрацію права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки – відмовлено. Дана постанова набрала законної сили 11.12.2024.

При цьому, ухвалюючи таку постанову Одеський апеляційний суд встановив обставини щодо неналежності суб`єктного складу сторін у справі №947/13078/23 з огляду на те, що станом на момент розгляду справи у суді першої інстанції власником спірних нежитлових приміщень був саме ОСОБА_2 . У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 набув усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник, а тому є належним відповідачем за заявленими вимогами Одеської міської ради, в той час, як Бурдейний О.П., який є колишнім власником, є неналежним відповідачем у справі №947/13078/23.

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що Одеська міська рада погодилась з такою позицією Одеського апеляційного суду, оскільки 16.05.2025 звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовними вимогами вже до Гайденка Андрія Анатолійовича про скасування державної реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, в якій позивач просить суд, у тому числі: зобов`язати Гайденка Андрія Анатолійовича звільнити за власний рахунок самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова (станом на даний час – Сім`ї Глодан), 20/3, шляхом знесення господарської будівлі зі складовими частинами (господарська будівля А, цистерна І, мостіння II, огорожа №1), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2484896251100.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2025 відкрито провадження у справі №947/18200/25 за вказаним позовом Одеської міської ради; розгляд справи станом даний час не завершено.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (див. постанову Верховного Суду від 20.01.2026 у справі №910/2237/24).

Матеріали даної справи не містять доказів, які б спростовували правомірність реєстрації права власності на спірне майно ОСОБА_2 .

Однак, не зважаючи на те, що Міська рада з 2024 року обізнана про відсутність майна ТОВ «СГ ТОРГ» на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 , визнала таку відсутність шляхом подання позову саме до ОСОБА_2 та наразі реалізує своє право на звільнення земельної ділянки також шляхом подання позову у цивільному провадженні, Одеська Міська рада паралельно звернулась до господарського суду із заявою про встановлення порядку виконання рішення у даній справі відносно демонтажу майна ТОВ «СГ ТОРГ» на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 , що дає підстави для відмови у задоволенні відповідної заяви Міської ради господарським судом.

Між тим, якщо виходити з позиції Міської ради, то у такому разі судова колегія окремо звертає увагу на те, що частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008р. та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010р. Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

При цьому, за ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п. 20, п. 22).

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Разом з цим, при вирішенні питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен з`ясовувати обставини, що свідчать про неможливість такого виконання.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2020 року у справі № 2-1927/11.

З огляду на матеріали справи №916/439/21 вбачаєтеся, що у даному випадку виконавче провадження №67712728, відкрите 15.12.2021 державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Нідзельським Зореславом Анатолійовичем на примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/439/21 не було закінчено на підставі неможливості виконання судового рішення без участі боржника.

Так, 28.02.2025 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу в межах виконавчого провадження №67712728 за заявою Одеської міської ради, на підставі приписів п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” (за положеннями п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).

У постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №905/2199/20 (905/1152/16) наведено висновок про те, що повернення стягувачу виконавчого документа на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" не ставиться в залежність від стану виконавчого провадження та є безумовним правом стягувача, отже така заява стягувача має бути задоволена, а виконавчий документ – повернутий (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20).

Водночас, станом на даний час, знов відкрите 24.03.2025 постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича виконавче провадження відносно ТОВ “СГ ТОРГ” за №77607630, є діючим.

При цьому, вже в межах цього виконавчого провадження приватним виконавцем на ТОВ «СГ ТОРГ» постановами від 20.07.2026 та від 03.08.2026 накладено штрафи в розмірі 5 100,00 грн та 10 200,00 грн. відповідно, за невиконання рішення у справі №916/439/21.

Таким чином, у даному випадку при зверненні Міської ради до господарського суду із заявою про встановлення порядку виконання рішення у справі №916/439/21 останньою фактично не враховано змісту абзацу 1 ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за яким у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, таке рішення може бути виконано без участі боржника.

Судова колегія враховує, що у своєї заяві про встановлення порядку виконання рішення у даній справі шляхом демонтажу автомобільного газозаправного пункту, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20/3, силами і за рахунок Одеської міської рад, остання саме й посилається на те, що вчинення дій щодо виконання рішення не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та, на переконання Одеської міської ради, не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття заходів виконання спеціально уповноваженими на те органами, у тому числі, виконавчими органами Одеської міської ради, враховуючи підтвердження матеріалами справи № 916/439/21 обставин невиконання його у добровільному порядку та свідоме ухилення ТОВ “СГ Торг” від його виконання.

У розрізі вказаного судова колегія зазначає, що до обов`язків та повноважень державного виконавця саме і належить проведення та організація вчинення виконавчих дій. Державний виконавець законодавчо наділений колом прав, які надають можливість останньому вжити заходів щодо належного виконання судового рішення, зокрема, але не виключно: залучити спеціалістів для примусового виконання останнього.

Колегія суддів вказує, що накладення на боржника повторного штрафу і (у даному випадку – можливого) звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду. Це свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання боржником без поважних причин обов`язкового рішення суду, з метою притягнення боржника до відповідальності. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2022 у справі №607/2547/20.

Встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів (правові висновки Верховного Суду у пункті 13 постанови від 30.08.2018 у справі №916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 у справі №924/315/17).

Враховуючи зазначену вище позицію, накладення штрафів на боржника не є достатніми заходами виконання рішення суду приватним (або державним виконавцем). При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Зокрема, в спірному випадку матеріали справи не містять доказів вжиття приватним (або державним) виконавцем заходів для виконання судового рішення у даній справі, зокрема: доказів на підтвердження залучення спеціаліста та підбір останнім відповідної техніки (якщо така необхідна для знесення вказаного в рішенні суду об`єкту).

Додатково суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, доведення яких є необхідною підставою для встановлення способу виконання судового рішення у випадках, встановлених законом.

Тобто, у даному випадку відсутні докази, які могли би стати підставою для висновку про те, що приватним (або державним) виконавцем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду.

Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усіх передбачених законом заходів у межах встановлених повноважень.

Як вказано судом вище, за результатами розгляду спору, судом встановлено спосіб виконання судового рішення - шляхом демонтажу об`єкту. Питання, яке порушується Одеською міською радою в заяві, стосується не встановлення способу виконання судового рішення, а дій саме з організації примусового виконання судового рішення ((тобто реалізації прав та обов`язків наданих законом приватному (або державному) виконавцю)), що є додатково підставою для відмови у задоволенні заяви.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять висновку ні приватного, ні державного виконавця про неможливість виконання судового рішення без участі боржника.

Таким чином, апеляційна колегія зазначає про помилковість висновків місцевого господарського суду про задоволення заяви Одеської міської ради про встановлення порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/439/21, оскільки відповідна ухвала Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 є такою, що суперечить положенням ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 про встановлення порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/439/21 є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Одеську міську раду.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 у справі №916/439/21 скасувати.

У задоволенні заяви Одеської міської ради про встановлення порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2021 у справі №916/439/21 відмовити

Стягнути з Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ» 2 662,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ, із зазначенням повних реквізитів сторін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складений та підписаний 26.10.2026, у зв`язку із перебуванням судді –члена колегії Богацької Н.С. у відпустці з 08.10.2026 по 15.10.2026 та з 16.10.2026 по 22.10.2026, а також у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Принцевської Н.М. з 21.10.2026 по 23.10.2026 (включно).

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Богацька Н.С.

Суддя Принцевська Н.М.