Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №712/12669/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12669/26

Провадження 2/712/6083/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 09.09.2025-100002925 від 12 вересня 2025 року в розмірі 65 366,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримала кредитні кошти на умовах строковості, платності та повернення.

Позивач зазначає, що належним чином виконав свої договірні зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, однак остання взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, станом на 20 серпня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 65 366,23 грн., яка складається з 23 961,92 грн. основного боргу, 27 894,31 грн. процентів за користування кредитом, 860 грн. комісії та 12 650 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Посилаючись на положення статей 525, 526, 530, 610, 612, 625, 1049, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.09.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, у спрощеному провадженні.

Відповідач правом подання відзиву не скористався. Про відкриття провадження по справі повідомлявся належним чином.

Суд ухвалив на підставі ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та, згідно зі ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 12 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 09.09.2025-100002925 шляхом акцепту відповідачем електронної пропозиції кредитодавця.

Відповідно до заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, відповідачу надано кредит у розмірі 21 000 грн строком на 181 день, із кінцевою датою повернення 11 березня 2026 року.

Договором встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 1% за кожний день користування кредитом, яка застосовується до фактичного залишку кредитної заборгованості.

Крім того, умовами договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 20% від суми кредиту, що становила 4 200 грн.

Відповідно до умов договору кредитна лінія передбачала можливість надання позичальнику додаткових траншів шляхом укладення додаткових договорів.

02 грудня 2025 року між сторонами укладено додатковий договір, відповідно до якого відповідачу надано другий транш кредиту в розмірі 4 300 грн, у зв`язку з чим загальна сума наданих кредитних коштів становила 25 300 грн.

За надання другого траншу передбачено комісію в розмірі 860 грн.

Укладення кредитного договору в електронній формі підтверджується заявкою, акцептом пропозиції, використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та відомостями щодо електронної ідентифікації позичальника.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Згідно зі статтею 12 зазначеного Закону електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, укладений сторонами електронний кредитний договір є належною правовою підставою виникнення між ними кредитних зобов`язань.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснювала часткове погашення кредитної заборгованості, зокрема 11 жовтня 2025 року в розмірі 9 148,31 грн, 07 листопада 2025 року в розмірі 1 286,62 грн та 11 листопада 2025 року в розмірі 7 861,69 грн.

Зазначені платежі враховані кредитодавцем при визначенні залишку заборгованості.

Так, після зарахування здійснених відповідачем платежів залишок основного боргу за першим траншем становив 19 661,92 грн., а після надання другого траншу в розмірі 4 300 грн. загальна заборгованість за тілом кредиту склала 23 961,92 грн.

Судом перевірено наданий розрахунок заборгованості та встановлено, що проценти за користування кредитом нараховувалися за погодженою сторонами ставкою 1% на день на фактичний залишок кредитної заборгованості, з урахуванням здійснених відповідачем платежів та збільшення суми кредиту внаслідок надання другого траншу.

Нарахування договірних процентів здійснено в межах погодженого сторонами строку кредитування, до 11 березня 2026 року.

Залишок несплачених процентів за користування кредитом становить 27 894,31 грн.

Крім того, несплаченою залишилася комісія за надання другого траншу кредиту в розмірі 860 грн., яка передбачена умовами додаткового договору та пов`язана безпосередньо з наданням кредитних коштів.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 23 961,92 грн, процентів за користування кредитом у розмірі 27 894,31 грн та комісії в розмірі 860 грн.

Водночас, вимоги позивача про стягнення додатково 12650 грн. процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальників за кредитними та позиковими зобов`язаннями на період дії воєнного або надзвичайного стану.

Зазначеною нормою передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Верховний Суд при застосуванні зазначеної норми виходить із того, що передбачене пунктом 18 спеціальне регулювання поширюється, зокрема, на кредитні договори, у тому числі договори про споживчий кредит, а його правовим наслідком є звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, за прострочення відповідного грошового зобов`язання. Такий підхід відображено, зокрема, у постанові КЦС ВС від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 та узагальнено Пленумом Верховного Суду у постанові від 07 лютого 2025 року №6.

Актуальність такого тлумачення підтверджена і Касаційним цивільним судом у 2026 році: у постанові від 16 квітня 2026 року у справі №751/4086/24 Верховний Суд наголосив на спеціальному характері пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України саме щодо позичальників за кредитними договорами.

Спірний кредитний договір укладений 16 лютого 2026 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану. Весь період прострочення, за який позивач здійснив нарахування заявлених до стягнення сум за ст. 625 ЦК України, також припадає на період дії спеціального правового регулювання, встановленого пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

При цьому, встановлення сторонами у договорі іншого, ніж три проценти річних, розміру процентів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, не змінює правової природи відповідного нарахування як міри відповідальності за прострочення грошового зобов`язання та не усуває дії прямо встановленого законом звільнення позичальника від такої відповідальності.

Тому, передбачення сторонами договору процентної ставки за прострочення виконання зобов`язання не є підставою для обходу імперативного спеціального регулювання, встановленого пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, заявлені позивачем 12650 грн. процентів за ст. 625 ЦК України стягненню з відповідача не підлягають.

При цьому, виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не спростовує наведеного висновку, оскільки предметом застосування у цій справі є самостійна спеціальна норма - пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка безпосередньо регулює наслідки прострочення грошових зобов`язань за кредитними договорами в період дії воєнного стану.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 52716, 23 грн., а у задоволенні вимоги про стягнення 12650 грн. процентів за ст. 625 ЦК України слід відмовити.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на суму 65 366,23 грн, з яких задоволенню підлягають вимоги на суму 52 716,23 грн, що становить 80,65% від заявленої суми.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню його розмір пропорційно до задоволеної частини - 2 147,27 грн.

Питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, заявлених позивачем, може бути вирішене судом у порядку ухвалення додаткового рішення відповідно до статей 141, 246, 270 ЦПК України за умови подання позивачем у встановлені законом строки належних доказів, які підтверджують факт понесення таких витрат та їх розмір, з урахуванням вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за Кредитним договором № 09.09.2025-100002925 від 12 вересня 2025 року у загальному розмірі 52 716,23 гривень та судовий збір у розмірі 2 147,27 гривень, а всього стягнути 54 863,50 гривень (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят три гривні 50 копійок).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 26.10.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1