Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №697/2417/26
Суддя: Сивухін Г. С.
Справа № 697/2417/26
Провадження № 2/697/1514/2026
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" (далі ТОВ «Свеа фінанс») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «МІЛОАН», правонаступником якого є позивач, та відповідачем 25.10.2025 укладено договір №8981012 про споживчий кредит, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 20000,00 грн. строком на 360 днів. Позивач свої зобов`язання з договором виконав, натомість відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 42280,00 грн, що складається з:
- заборгованості по тілу кредиту в розмірі 16840,00 грн;
- по процентах в розмірі 0,00 грн;
- по комісії за обслуговування кредиту 20440,00 грн;
- по штрафам 5000,00 грн.
Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за даним кредитним договором у розмірі 42280,00 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 17.09.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, які беруть участь у справі.
Відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи, за зареєстрованим місцем проживання було направлено ухвалу про відкриття провадження, відзив на позов не подано.
Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 25.10.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено договір №8981012 про споживчий кредит, який підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов даного договору, товариство надає позичальнику кредит в гривні у розмірі 20000,00 грн, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів.
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 20.10.2026 (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 1.5.1 договору, комісія за надання кредиту: 6,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до п.1.5.2 договору, комісія за обслуговування кредиту 64240,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду.
Відповідно до п.1.5.3 договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 0,0010 % від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом.
Відповідно до п.1.5.4 договору, проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за ставкою 0,0010 % від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 .
Згідно платіжного доручення від 25.10.2025, ТОВ «МІЛОАН» було успішно перераховано грошові кошти у сумі 20000 грн. на платіжну карту ОСОБА_1 , № НОМЕР_1 , призначення платежу кошти згідно договору №8981012 (а.с.23).
Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 26.03.2026 заборгованість відповідача за договором №8981012 за договором споживчого кредиту становить 42280,00 грн, що складається з:
- заборгованості по тілу кредиту в розмірі 16840,00 грн;
- по процентах в розмірі 0,00 грн;
- по комісії за обслуговування кредиту 20440,00 грн;
- по штрафам 5000,00 грн. (а.с.20-22).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Згідно з абз. 2 ч. 2ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1ст.516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за вказаними договорами на підставі договорів про відступлення права вимоги.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статей526,527,530ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.610ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з умовами Договору позики позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Матеріали справи свідчать про те, що позикодавець свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак останній не здійснював погашення заборгованості.
Доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, отримання коштів, відповідачем суду не надано.
Суд погоджується з доводами позивача щодо наявності заборгованості:
- по тілу кредиту в розмірі 16840,00 грн., оскільки вона є обґрунтованою та підтверджена належними і допустимими доказами.
Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі №194/1387/19.
Згідно п.1.5.2. передбачена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 64240,00 грн., що нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.
З договору вбачається, що комісію за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без визначення конкретних послуг, за які вона справляється, а також без зазначення періодичності та умов надання таких послуг на запит споживача. За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 20440,00 грн. не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення штрафу по кредиту, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Відповідно до Указу Президенту України № 64/2002 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час, а тому нарахування штрафу по кредиту є неправомірним.
За цих обставин у стягненні з відповідача нарахованого штрафу в сумі 5000,00 грн необхідно відмовити.
Крім того, судом встановлено, згідно наданого розрахунку заборгованості відповідачем у добровільному порядку було сплачено 1000,00 грн. штрафу та 5840,00 грн. комісії за обслуговування кредиту. Але оскільки суд прийшов до висновку, що нарахування позивачем штрафу та комісії за обслуговування кредиту є безпідставним, сплачені відповідачем кошти необхідно зарахувати на погашення суми кредиту.
Відповідно до ст.12 ч. 3,4, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За вказаних обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підтверджені належними та допустимим доказами, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 10000,00 грн., з яких:
- основний борг - 10000 грн.
Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2662,40 грн. (а.с.1).
Оскільки вимоги позивача задоволено частково, а саме на 23,65%, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 629,66 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.76,81,141,263-265,354,355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №8981012 від 25.10.2025 у розмірі 10000,00 грн.
У решті вимог - відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 629,66 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено 26.10.2026.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місце знаходження: вул. Іллінська, 8, м.Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г . С . Сивухін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua