Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №541/3466/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3466/26

Номер провадження 2/541/2395/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

23 жовтня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у м. Миргороді в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі ТОВ «Цикл Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Гвадіана» та ОСОБА_1 укладено договір № F-00265642 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису, у сумі 5 000,00 грн. строком на 14 днів зі сплатою 1 % на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором, підписаний Одноразовим персональним ідентифікатором № RJ164817 направленим відповідачу 26.07.2025 на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання кредиту 380950153500. Позивач виконав зобов`язання за договором. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. 06.08.2025 між сторонами укладено додатковий договір до договору № F-00265642 від 26.07.2025 р про продовження строку надання кредиту на 14 днів у зв`язку з чим: сторони домовились викласти пункт 4.4 Договору у наступній редакції: «4.4. Кредит надається строком на 26 днів від дати надання Кредиту та підлягає поверненню до 20.08.2025 року (дата повернення Кредиту). 20.08.2025 між сторонами укладено додатковий договір до договору № F-00265642 від 26.07.2025 р про продовження строку надання кредиту на 14 днів у зв`язку з чим: сторони домовились викласти пункт 4.4 Договору у наступній редакції: «4.4. Кредит надається строком на 40 (сорок) днів від дати надання Кредиту та підлягає поверненню до 03.09.2025 року (дата повернення Кредиту). 03.09.2025 між сторонами укладено додатковий договір до договору № F-00265642 від 26.07.2025 р про продовження строку надання кредиту на 14 днів у зв`язку з чим: сторони домовились викласти пункт 4.4 Договору у наступній редакції: «4.4. Кредит надається строком на 54 (п`ятдесят чотири) днів від дати надання Кредиту та підлягає поверненню до 17.09.2025 року (дата повернення Кредиту). Рекомендована дата внесення Позичальником грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом 17.09.2025 року.

27.03.2026 між Первісним кредитором та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 26/03/27-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» відступає ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників. Сума боргу за кредитним договором № F-00265642 від 26.07.2025 становить 5 700,00 грн., яку позивач хоче стягнути з відповідача а також судові витрати.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі представника. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.

Ухвалою суду від 26.08.2026 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі„ розумності строку".

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Гвадіана» та ОСОБА_1 укладено договір № F-00265642 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису, у сумі 5 000,00 грн. строком на 14 днів зі сплатою 1 % на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором, підписаний Одноразовим персональним ідентифікатором № RJ164817 направленим відповідачу 26.07.2025 на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання кредиту 380950153500.

Відповідно до Кредитного договору, підписуючи цей договір, Позичальник засвідчує, що він до підписання договору ознайомлений з умовами Договору та Правилами, Паспортом кредиту, повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватись.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором. Виконання первинним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн. підтверджується інформаційною довідкою Товариство з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід, а також листом АТ КБ «Приватбанк» від 14.09.2026 № №20.1.0.0.0/7- 260908/70241-БТ наданим на виконання ухвали суду від 26.08.2026.

06.08.2025 між сторонами укладено додатковий договір до договору № F-00265642 від 26.07.2025 р про продовження строку надання кредиту на 14 днів у зв`язку з чим: сторони домовились викласти пункт 4.4 Договору у наступній редакції: «4.4. Кредит надається строком на 26 днів від дати надання Кредиту та підлягає поверненню до 20.08.2025 року (дата повернення Кредиту).

20.08.2025 між сторонами укладено додатковий договір до договору № F-00265642 від 26.07.2025 р про продовження строку надання кредиту на 14 днів у зв`язку з чим: сторони домовились викласти пункт 4.4 Договору у наступній редакції: «4.4. Кредит надається строком на 40 (сорок) днів від дати надання Кредиту та підлягає поверненню до 03.09.2025 року (дата повернення Кредиту).

03.09.2025 між сторонами укладено додатковий договір до договору № F-00265642 від 26.07.2025 р про продовження строку надання кредиту на 14 днів у зв`язку з чим: сторони домовились викласти пункт 4.4 Договору у наступній редакції: «4.4. Кредит надається строком на 54 (п`ятдесят чотири) днів від дати надання Кредиту та підлягає поверненню до 17.09.2025 року (дата повернення Кредиту). Рекомендована дата внесення Позичальником грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом 17.09.2025 року.

27.03.2026 між первісним кредитором (ТОВ «ФК «ГВАДІАНА») та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу № 26/03/27-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» відступає ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників

Таким чином, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № F-00265642 від 26.07.2025, що підтверджується договором факторингу № 26/03/27-01 від 27.03.2026 р., витягом з реєстру прав вимог від 27.03.2026 та платіжними інструкціями, як доказ оплати права грошової вимоги згідно договору факторингу № 26/03/27-01 від 27.03.2026.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України.

Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за Кредитним договором № F-00265642 від 26.07.2025 року не погашена та складає 5 700,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 700,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом за період 26.07.2025 по 09.08.2025 (в межах строку договору).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Законом України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII (далі Закону) встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України ««Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

У ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

Зазначена заборгованість відповідачем погашена не була.

У свою чергу, відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання нею своїх кредитних зобов`язань.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову, так як відповідач порушив свої зобов`язання, що призвело до настання правових наслідків, встановлених договором та законом.

Тому суд дійшов висновку про задоволення позову та необхідності стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № F-00265642 від 26.07.2025 у сумі 5 700,00 грн.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями статті 137 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правової допомоги від 13 квітня 2026 року № 13.04/26, додаткова угода № 4 від 25.06.2026, платіжна інструкція № ADV125 від 09.07.2026, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000117, копію ордеру серії АА № 1707512 від 13.04.2026.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 137, 141, 265, 268, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № F-00265642 від 26.07.2025 у розмірі 5 700 (п`ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судові витрати в розмірі 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, з яких: 2662,40 грн. – витрати пов`язані зі сплати судового збору та 3000,00 грн – витрати на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613; IBAN: НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО банку: 305299.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О. А. Городівський