Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №534/2509/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/2509/26

Провадження №2/534/1305/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Малюк М.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Савченко Я.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

встановив:

Зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 (надалі - відповідач) на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 25 000,00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

2. Обґрунтування позовних вимог:

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на таке.

Позивачка та відповідач є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано. Відповідач інших утриманців не має, є працездатною особою, його стан здоров`я є задовільним, а тому вважає, що він може сплачувати аліменти у розмірі 25000,00 грн. Вказує, що заявлений розмір аліментів включає: 15 000,00 грн - 50% оплати вартості навчання дитини в приватній школі, де дитина навчається з 2024 року, 5000,00 грн - витрати на її харчування, 5 000,00 грн - супутні витрати (одяг, взуття, лікування, зокрема від атопічного дерматиту, що є спадковим від відповідача), комунальні послуги та розвиток дитини.

3. Обґрунтування позиції відповідача:

Відповідач скористався правом відзиву на позовну заяву.

У відзиві вимоги визнав частково, зокрема, у твердій грошовій сумі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подачі позовної заяви і до повноліття дитини.

Основні аргументи відповідача:

- брав участь у вихованні дитини, за наявності фінансової можливості сплачував 50% вартості навчання дитини та перераховував кошти на банківську картку дитини;

- на його утриманні перебуває мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є пенсіонеркою за віком та непрацездатною особою;

- стан його здоров`я є незадовільним, має хронічні захворювання;

- наразі не має постійного джерела доходу;

- позивачка включає у розмір аліментів суму 15000,00 грн як 50% вартості навчання дитини, однак це є додатковими витратами.

4. Позивачкою через ЄСІТС «Електронний суд» 03.09.2026 подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідачем не доведено факт утримання матері.

Інші процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою від 27.08.2026 Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів залишив без руху. Позивачка у встановлений судом строк усунула недоліки позовної заяви.

6. Суд 01.09.2026 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, надав сторонам строк подання заяв по суті спору.

7. Ухвалою від 07.05.2026 суд задовольнив клопотання позивача про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

8. Ухвалою від 13.10.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

9. У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити. Надала пояснення, подібні тим, що зазначені в позові. Додала, що працює в банківській установі, дитина проживає разом з нею в місті Києві, навчається в приватній школи, рішення про навчання в цій школі прийнято батьками спільно під час проживання сім`єю. Заявлений розмір аліментів складається з витрат, пов`язаних з навчанням у приватній школі, до яких включаються витрати на харчування в школі, факультативні зайняття (англійська, плавання, кулінарія), необхідні для розвитку дитини, на придбання одягу, їжі, лікування дитини під час проявлення хвороби. Вказує, що відповідач не працює, натомість здатний здійснювати аліментний обов`язок, оскільки внаслідок поділу спільного майна отримав певне майно, за рахунок якого має утримувати дитину.

10. Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги частково, в частині, зазначеній у відзиві на позовну заяву (пункт 3 цього рішення). Додав, що не працює, тому що чоловіків не хочуть брати на роботу. Майно, отримане внаслідок поділу, продане, гроші спрямовані на життя та лікування матері, яка є пенсіонеркою та перебуває на утриманні. Підтвердив, що приватну школу для навчання доньки було обрано подружжям, на той час вистачало коштів на життя та на приватну школу дитини. Вказував, що після розлучення пропонував позивачеві перевести дитину в іншу школу. Зауважив, що до червня 2026 року брав участь в утриманні дитини, сплачував половину навчання, а також переводив деякі суми на рахунок дитини.

Виклад обставин справи, встановлених Судом

11. Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що:

12. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

13. Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади №2026/014311597 та №2026/014304564 від 19.08.2026, ОСОБА_1 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Фактично позивачка з дитиною проживають у місті Києві, що визнається сторонами.

14. Рішенням Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 08.12.2025 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

15. Позивачка (за договором замовник), від імені батьків 01.04.2026 уклала договір з Приватною організацією «Приватний заклад позашкільної освіти «приватна школа ОСОБА_6 » (за договором - заклад, виконавець, ЗПО) № 02026-06, яким передбачені умови, зокрема:

15.1. Пунктом 1.1 Договору передбачено, що відповідно до визначених цим договором умов виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника надати дитині - ОСОБА_3 , 2017 р.н., послуги у сфері позашкільної освіти, а замовник зобов`язується сплатити виконавцеві зазначені послуги.

15.2. Відповідно до пункту 4.3 Договору вартість послуги визначається при обранні замовником програми на веб-сайті виконавцем згідно тарифної сітки послуг і складає 17500,00 грн за 1 місяць - послуга позашкільної освіти базова 1-11 клас.

Норми права, які застосував Суд.

16. Статтею 48 Конституції України встановлено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

17. Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків.

18. Відповідно до частини 9 статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

19. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

20. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

21. Стаття 26 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом (частини 1-3 статті 29 ЦК України).

22. Батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.

23. Цей обов`язок закріплений в Конституції України (стаття 51), а також в СК України (статті 180-201).

24. Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

25. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, або примусово - за рішенням суду.

26. Відповідно до частини другої статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі, виходячи із інтересів дитини.

27. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

28. За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

29. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів(частина друга статті 182 СК України).

30. Підстави визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі регулюються статтею 184 СК України, згідно з якою суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

31. Відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

32. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини 1,4 статті 77 ЦПК України).

33. Згідно з вимогами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

34. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

35. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

36. Згідно з частиною 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Висновки суду

37. Суд застосував відповідні норми права, оцінив наявні докази, зіставив обставини справи із правилами, зазначеними в застосованих нормах права, й надав таку правову оцінку спірним правовідносинам.

38. Предметом спору є вимога позивачки до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 25 000,00 грн щомісяця.

39. Суд зазначає, що в даному випадку наявні правові підстави визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі, позаяк цей спосіб визначення відповідає заяві позивача (частина перша статті 184 СК України).

40. Суд наголошує, що батьки мають рівні зобов`язання щодо утримання дітей до досягнення повноліття.

Аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом з тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання.

41. При вирішенні спору щодо визначення розміру аліментів необхідно враховувати обставини, зазначені в статті 182 СК України.

42. Зокрема, позивачка вимагає стягнути з відповідача 25 тис грн аліментів щомісячно. Водночас судом установлено, що відповідач не має доходу, що може забезпечити утримання в тому розмірі, на який претендує позивачка.

43. До того ж суд зазначає, що навчання дитини в приватній школі із рівнем оплати за освітні послуги у визначеному закладом розмірі (див. пункт 15.2 цього рішення), було погоджено між батьками в умовах наявності відповідного рівня доходу, про що зазначає відповідач та на підтвердження чого свідчить інформація в позовній заяві.

44. Наразі матеріальний статус відповідача змінився, що не оспорюється позивачем.

45. Позивачка зазначає про наявність у відповідача іншого майна, за рахунок якого може бути забезпечено виконання аліментного обов`язку, натомість доказів щодо цього не подає. До того ж суд зауважує, що сама по собі наявність майна в особи не є безумовною підставою для того, щоб претендувати на заявлений рівень аліментів.

46. Тож, зважаючи на обставини, визначені в статті 182 СК України, які суд має врахувати при визначенні розміру аліментів, зокрема, але не виключно, матеріальне становище платника аліментів, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір аліментів -25 000, 00 грн є завищеним.

47. Відповідач не заперечує обов`язку утримувати спільну з позивачкою дитину у виді щомісячної сплати аліментів, однак не погоджується із заявленим розміром.

48. Доводи відповідача про те, що він має нерегулярний та низький рівень доходів, а тому перебуває у скрутному становищі не спростовує обов`язку відповідача, як батька, який є працездатною особою забезпечувати належне утримання своїй дитині.

49. Суд не бере до уваги посилання відповідача на стан здоров`я, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б свідчили про втрату ним працездатності, обмеження стосовно виконання певних видів праці, тощо.

50. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

51. Також суд не приймає заперечення відповідача щодо перераховування коштів на банківську картку дитини на її утримання, позаяк з наданих відповідачем платіжних доручень неможливо встановити, що кошти були перераховані саме позивачці на утримання малолітньої дитини.

52. Суд критично ставиться до аргументів відповідача щодо утримання матері, позаяк це спростовується поясненнями самого відповідача про відсутність наразі доходу. До того ж судом установлено, що мати відповідача є пенсіонеркою, відповідно має отримувати власні пенсійні виплати. Інформації про розмір отримуваної пенсії та потребі в утриманні не надано.

53. Законодавцем у частині другій статті 182 СК України встановлено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

54. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць складає 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3 512 грн.

55. Отже, станом на 2026 рік мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей віком від 6 до 18 років становить: 1 756 грн (50% від 3512,00 грн), а мінімальний рекомендований - 3 512 грн.

56. Конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків (постанова Верховного Суду від 15.10.2025 у справі № 686/28590/23).

57. Зважаючи на викладені обставини, рівність обов`язку обох батьків брати участь в утриманні дитини, матеріальний статус відповідача, суддя доходить висновку, що з відповідача на користь позивачки треба стягнути аліменти в твердій грошовій сумі 3 512 грн, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

58. Суд не бере до уваги доводи позивача про включення до аліментного обов`язку витрат на лікування, факультативні заняття дитини, позаяк за правовою природою вказані витрати вважатимуться додатковими витратами на дитину (див. пункт 31 цього рішення).

59. Натомість суддя зауважує, що участь батька у додаткових витратах на дитину не є предметом цього спору.

60. Згідно зі статтею 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

61. Керуючись ст ст.180-184,191-201 СК України, ст ст 12,13,81,95,263-265,430 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в сумі 3 512 (три тисячі п`ятсот дванадцять) грн, з подальшою індексацією відповідно до закону.

3. Аліменти стягувати щомісячно, починаючи з 17.08.2026, до повноліття дитини.

4. В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

5. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

6. Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

8. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне ім`я позивача:ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне ім`я відповідача:ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Марина МАЛЮК