Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №372/2730/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2730/26

Провадження № 2/362/5236/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області від Обухівського районного суду Київської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в якому вона просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 18.03.2016 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис №55.

Вказуючи на те, що 18.03.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області. Від цього шлюбу сторони дітей не мають. Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що з вересня 2025 року з відповідачем проживають окремо, з цього часу їх подружнє життя фактично припинилося, шлюбно-сімейні відносини не підтримуються.

Причиною припинення шлюбних відносин Позивач зазначає: несумісність характерів та діаметрально різні погляди на життя, різні цілі, плани та задачі, з огляду на що, відновлення шлюбних стосунків та подальше сумісне життя з Відповідачем, на її переконання, неможливе. Почуттів взаємної любові, взаємної підтримки та поваги між Сторонами вже немає досить тривалий час, тобто морально-правові основи шлюбу відсутні. Між Сторонами склалися відносини, що унеможливлюють примирення та відновлення стосунків у шлюбі, оскільки Сторони мають різні погляди на життя, різні вподобання, внаслідок чого між подружжям не підтримуються сімейно-шлюбні відносини. Сторони у справі мають кожен свій бюджет, не ведуть спільного господарства, не витрачають спільно кошти та не мають спільних зобов`язань, збереження шлюбу стало неможливим та суперечить інтересам подружжя. Даний шлюб має юридичну силу, яка породжує для сторін права та обов`язки подружжя, яким фактично Сторони не є. Тому, доцільно шлюб розірвати.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18.05.2026 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області (а.с.23-24).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.07.2026 року прийнято цивільну справу №372/2730/26 до свого провадження та відкрито спрощене провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (а.с. 34-35).

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 , про час та місце розгляду справи судом повідомлялися належним чином, направили до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника (а.с. 14).

ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації, що підтверджується рекомендованим листом з відміткою працівника Укрпошти про отримання листа (а.с. 38).

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутністю відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 18.03.2016 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 у Виконавчому комітеті Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 55, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.13).

Згідно позовної заяви від шлюбу спільних неповнолітніх дітей не мають.

Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та оцінка суду.

У відповідності до ч.1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею п`ятою Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ст. 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За змістом ч. 2 ст. 104, ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 передбачено, що охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне залежить виключно від волевиявлення особи яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне, та не може залежати від бажання іншого з подружжя. Позивачка не вказала яким прізвищем бажає іменуватися після розірвання шлюбу, а тому суд не вирішує цього питання.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем, а примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Приймаючи до уваги доводи викладені в позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

За змістом ч. 2 ст. 114, ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 21, 24, 56, 104, 112, 114, 115 СК України, статтями 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279-280 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 18.03.2016 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 55 - розірвати.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Текст рішення складено 26.10.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко