Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №361/9004/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/9004/25

Провадження № 2/361/3238/25

23.10.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

УСТАНОВИВ:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі – АТ «ПУМБ», Банк) через систему «Електронний суд» подало зазначений позов.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 10 червня 2019 року між ним т ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001326226301, на підставі якого видано кредитну картку з кредитним лімітом, який надалі збільшено до 20 800 грн.

Відповідачка не виконує кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк, у зв`язку з чим станом на 09 квітня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 39 846 грн, з яких: 20 663,93 грн – заборгованість за кредитом; 19 182,07 грн – заборгованість за процентами; 0 грн – заборгованість за комісією.

Банк направив письмову вимогу відповідачці, однак у наданий строк заборгованість нею погашена не була.

Вважає, що строки позовної давності дотримано, оскільки відповідачка користувалася кредитною карткою і здійснювала платежі до 17 грудня 2023 року, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунку, а крім того, строки позовної давності продовжувались на час дії карантину та воєнного стану відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 39 846 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Як вбачається із Довідок про доставку електронного документа до Електронного кабінету позивача, його представника копія зазначеної ухвали доставлена 08 вересня 2025 року.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлялась ухвала про відкриття провадження у справі, враховуючи, що копію позовної заяви з додатками АТ «ПУМБ» направив відповідачці до подачі цього позову.

Зазначена судова кореспонденція доставлена відповідачці 30 вересня 2025 року.

Позивач, його представник до суду додаткових заяв, пояснень не подавали, відповідач не використала право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд встановив, що 10 червня 2019 року ОСОБА_1 власноручно підписала заяву № 2001326226301 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі – ДКБО) та беззастережно підтвердила, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ».

У заяві про приєднання до ДКБО відповідачка просила відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку з кредитним лімітом у сумі 10 000 грн, реальна річна процентна ставка – 47,88 %. Підписуючи заяву, ОСОБА_1 підтвердила, що заява має новаційний характер, і в результаті приєднання до ДКБО дія договорів на відкриття та обслуговування карткових рахунків, договорів карткового рахунку, які раніше укладені нею з Банком, припиняється на підставі ст. 604 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України); вона ознайомлена з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодна; всі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

10 червня 2019 року ОСОБА_1 власноручно підписала паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого тип кредиту – кредитна лінія, ліміт кредиту – 10 000 грн, строк кредитування – 12 місяців з продовженням кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін, пільгова процентна ставка – 0 %, стандартна процентна ставка – 47,88 % річних, тип процентної ставки – фіксована.

Як вбачається із довідки про збільшення кредитного ліміту за договором від 10 червня 2019 року № 2001326226301, боржник ОСОБА_1 , кредитний ліміт встановлювався та змінювався: 10 червня 2019 року – 10 000 грн, 18 жовтня 2019 року – 13 500 грн, 12 лютого 2020 року – 17 000 грн, 10 липня 2020 року – 20 800 грн, 27 лютого 2022 року – 20 664 грн (зменшення ліміту), 03 березня 2022 року – 20 800 грн.

Відповідно до наданої АТ «ПУМБ» виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 з 10 червня 2019 року до 09 квітня 2025 року встановлено, що остання користувалася кредитною карткою: купувала товари, знімала готівку, здійснювала перекази до лютого 2022 року, погашала заборгованість до грудня 2023 року.

Станом на 09 квітня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 червня 2019 року № 2001326226301 становить 39 846 грн, з яких: 20 663,93 грн – заборгованість за кредитом; 19 182,07 грн – заборгованість за процентами; 0 грн – заборгованість за комісією, що підтверджується відповідним розрахунком.

10 квітня 2025 року за вих. № КНО-44.2.2/580 Банк направив ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про погашення заборгованості за договором № 2001326226301 у розмірі 39 846,00 грн протягом тридцяти днів з моменту отримання листа, однак вимога залишена без виконання.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачкою взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З огляду на ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором дійшов висновку про те, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Враховуючи, що фактично отримані та використані кошти відповідно до умов договору у добровільному порядку ОСОБА_1 не повернула, розмір заборгованості не спростувала, а позивач належними доказами підтвердив наявність у відповідачки заборгованості за кредитним договором від 10 червня 2019 року № 2001326226301 у розмірі 39 846 грн, з яких заборгованість за кредитом – 20 663,93 грн та 19 182,07 грн – заборгованість за процентами, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

АТ «ПУМБ» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11 липня 2025 року № 998.

Таким чином, із відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,–

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором від 10 червня 2019 року № 2001326226301 у сумі 39 846 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ЄДРПОУ 14282829, місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 23 жовтня 2026 року.

Суддя Н.М. Гізатуліна