Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №359/11500/26
Суддя: Вознюк С. М.
Справа № 359/11500/26
Провадження № 3/359/3677/2026
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М. розглянувши, у закритому судовому засіданні, адміністративний матеріал, який надійшов з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-11 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , -
в с т а н о в и в:
Лейтенант ОСОБА_1 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення адміністративного правопорушення, яке виразилось у тому, що о 21.09.2026 року о 16 год. 00 хв. самовільно залишив пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , по АДРЕСА_2 , і прибув лише 23.09.2026 року о 10 год. 40 хв., тобто був відсутній протягом 42 години 40 хвилин, без поважних причини, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про, що свідчать матеріали справи. Надіслав до суду клопотання про зупинення розгляду справи до закінчення військового стану або демобілізації.
Отже, щодо заявленого клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
У клопотанні ОСОБА_1 просить зупинити судове провадження стосовно нього у зв`язку із його перебуванням на військовій службі, хоча у КУпАП, на відміну до КПК України, такі положення відсутні і такі зміни не були внесені, що свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення в умовах воєнного стану у зв`язку із призовом на військову службу за мобілізацією обвинувачених саме кримінальних проваджень.
Слід також зазначити, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до вимог КПК України, участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов`язковою. Натомість, в силу приписів ст. 268 КУпАП, явка особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, не є обов`язковою, що виключає можливість застосування норм КПК України до правовідносин у даній справі за аналогією закону.
Слід також зауважити, що строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими ніж строки накладення адміністративного стягнення, а порядок їх обчислення є різним. Так, у КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
У статті 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст. 172-11 КУпАП, розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до положень п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17 жовтня 2014 року "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення", у випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - починаючи з дня його виявлення. Можливість зупинення цього строку у зв`язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП.
Частиною 4 ст. 277 КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому розгляд даної справи без невиправданої затримки буде відповідати інтересам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та суспільства.
Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України" згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
З цього приводу суд враховує з моменту події 23.09.2026 року до моменту проведення судового засідання, минуло більше місяця, а тому на думку суду, ОСОБА_1 мав можливість надати свої пояснення чи скористатись правовою допомогою.
За приписами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, що мало місце 23 вересня 2026 року, коли останній вже перебував на військовій службі.
Водночас ч. 1 ст. 335 КПК України передбачає зупинення провадження у разі коли обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період після вчинення правопорушення.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-11 КУпАП, не є обов`язковою.
Окрім цього, у клопотанні не вказано, у чому саме полягає неможливість розгляду судом зазначеної справи у період знаходження ОСОБА_1 на військовій службі, враховуючи, що він не позбавлений можливості здійснювати реалізацію наданих йому чинним законодавством прав засобами поштового чи електронного зв`язку, як власне було подано дане клопотання та ряд заяв про відкладення справи, або за участю захисника для здійснення захисту.
У зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зважаючи на відкладення з цих підстав судового засідання 09.10.2026 року та можливість залучення представника своїх інтересів для участі в розгляді матеріалів.
У зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя, ознайомившись з матеріалами справи, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії А4438 № 60 від 23.09.2026 року, який складений та підписаний уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного військового адміністративного правопорушення.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року N 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
Також відповідно до Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Своїми діями, які виразились в тому, що ОСОБА_1 , будучи лейтенантом військової служби за мобілізацією знаходився в самовільному залишенні, без поважних причин в пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , по АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя виходить з наступного.
Відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності в протоколі та в матеріалах справи відсутні.
Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У статті 22 КУпАП закріплено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не закріплено визначення малозначного правопорушення та немає вказівок на його ознаки, однак у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визначення діяння малозначним керуючись тим, що категорія (поняття) малозначність означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини та характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особу правопорушника, його відношення до вчиненого, визнання вини, те, що правопорушник вперше притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що діяння, вчинене ним, містило в собі усі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, але внаслідок конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам фізичним особам, та жодних тяжких наслідків від вчиненого не настало, що в сукупності на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, тому суддя дійшов висновку, що можливо, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнити його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.
Саме усне зауваження суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_2 в подальшому, а також співмірним скоєному ним правопорушенню.
Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути із ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 22, 23, 33,34, 172-11, 251-252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
п о с т а н о в и в :
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, у зв`язку з малозначністю вчиненого, оголосивши йому усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по притягненню останньої до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, - закрити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , - на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua