Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №753/19239/23 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 753/19239/23

Провадження № 2/355/1059/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючої судді Цирулевської М. В.,

за участю секретарів судового засідання Білоног В. О., Котенко Л. О., Харченка С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі також позивач, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», кредитодавець, кредитор) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також відповідачка, до ОСОБА_1 , позичальник, клієнт).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. Клієнт створює заявку на отримання кредиту, отримує дзвінок від співробітника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankІD (BankID - спосіб електронної автентифікації громадян за допомогою їхніх даних в банку, де вони обслуговуються), отримує рішення кредитора щодо можливості надання кредиту. При позитивному рішенні щодо надання кредиту, клієнт отримує доступ до «особистого кабінету». В «особистому кабінеті» клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у правилах надання споживчих кредитів, що є невід`ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту. Клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит. Після прийняття клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору. Клієнт в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора підписує кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора. Після підписання кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора в автоматичному режимі направляє екземпляр кредитного договору, правила та інші супутні документи на e-mail, вказаний клієнтом, які також доступні 24/7 в особистому кабінеті клієнта. Інформаційно-телекомунікаційна система кредитора в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами, вказаними клієнтом.

11 січня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1139-3436 (надалі також договір № 1139-3436 від 11.01.2023, кредитний договір, договір).

Позивач посилається на те, що електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волі сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

На виконання зазначених вимог позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А3984, для підписання договору про відкриття кредитної лінії № 1139-3436 від 11.01.2023, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконаням обов`язків найманого працівника, на наступних умовах: сума кредиту - 9100, 00 грн; строк кредитування - 300 днів; стандартна процентна ставка - 3,00 % в день; дата повернення кредиту – 07.11.2023.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідачка у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконала та не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів із дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 26.09.2023 становить 75323,00 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 9100,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 66223,00 грн.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідачки заборгованість в загальній сумі 75323,00 грн.

Відповідачка процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористалася, заперечень проти позову не подала, доводів щодо несправедливості умов кредитного договору (в тому числі та зокрема, щодо несправедливості умов відносно розміру та періоду нарахування відсотків) відповідачкою не заявлено/не обґрунтовано. Жодних клопотань та/або заяв від відповідачки не надходило.

ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.

05.05.2026 до Баришівського районного суду Київської області, згідно із ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області на підставі ст. 31 ЦПК України, надійшла позовна заява з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за підписом представника позивача Горшкодера Валентина Олеговича (а.с. 1–10).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 25.05.2026 відкрито провадження (спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін) в означеній справі, судове засідання призначено на 30.07.2026 (а.с. 93-94).

У позовній заяві міститься клопотання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 9).

З огляду на зазначене клопотання, в судові засідання представник позивача не з`явився. Про дати, час і місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином.

В судові засідання 30.07.2026, 01.09.2026, 21.10.2026 відповідачка не з`явилася, про причини неявки не повідомила, клопотань не надходило.

Судові засідання 30.07.2026, 01.09.2026 відкладалися з метою недопущення порушення процесуальних прав відповідачки та надання їй можливості висловити заперечення проти позову та/або свою позицію стосовно заявленого позову.

Про дати, час і місце судового розгляду відповідачка повідомлялася належним чином, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачці повернулись до суду із позначками «вручено особисто», проставленими 30.06.2026 (а.с. 95) та 10.10.2026, що відповідно до пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 11.01.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1139-3436, за умовами якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1. договору) (а.с. 13-15).

Згідно із п. 2.2. договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

У пункті 2.3. договору зазначено, що для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування (більш детально див. п. 5.3 договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Як встановлено із договору про відкриття кредитної лінії № 1139-3436 від 11.01.2023, відповідачці було надано одноразовий ідентифікатор А3984, яким підписано кредитний договір зі сторони відповідачки (а.с. 15).

Загальний розмір кредиту (сума кредиту) за договором становить 9100,00 (дев`ять тисяч сто) грн. Дата видачі кредиту: 11.01.2023 (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику (оригіналу) договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. При наданні кредитодавцем позичальнику в кредит додаткових грошових коштів на підставі додаткової угоди ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами відповідної додаткової угоди на надіслання її примірника (оригіналу) позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Згідно із п. 4.3 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватись можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками) (п. 4.6 кредитного договору).

Пунктом 4.8 договору передбачено строк кредитування, на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 07.11.2023.

В реквізитах сторін (п. 12 кредитного договору) передбачені, серед іншого, номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 , а також одноразовий ідентифікатор (одноразовий пароль) НОМЕР_2 , яким підписано кредитний договір зі сторони відповідачки (а.с. 15).

Означеним паролем відповідачкою підписано також паспорт споживчого кредиту/ інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 19-20), а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за кредитним договором відповідно до Методики Національного банку України (а.с. 20).

За даними довідки від 03.10.2023, за підписом начальника департаменту АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Чаплінської М. В., про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019, укладеного з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 22-25), перерахування суми в розмірі 9100,00 грн (ID платежу: 2187392265) здійснено на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1139-3436 на електронний платіжний засіб (картку): НОМЕР_1 (а.с. 24).

Аналогічні відомості зазначені у довідці ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с. 26).

Відповідно до довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга за договором № 1139-3436 від 11.01.2023 станом на 26.09.2023 загальна сума заборгованості становить: 75323,00 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 9100,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 66223,00 грн (а.с. 27-30).

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вважає, що відповідачкою порушено умови договору про відкриття кредитної лінії № 1139-3436 від 11.01.2023, заборгованість за яким підлягає стягненню в примусовому порядку.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зміст спірних правовідносин.

Щодо змісту кредитного договору, а також правового регулювання питань стягнення заборгованості за кредитним договором, що складаються із сум основного боргу та процентів за користування кредитними коштами, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

Норми процесуального права, що підлягають застосуванню.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 2, 3 ст. 12 ЦПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За п. 2, 4, п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зміст спірних правовідносин полягає у виконанні/невиконанні сторонами своїх зобов`язань за кредитним договором. Предметом позову є стягнення заборгованості позичальника (відповідачки) внаслідок неповернення суми кредиту та несплати процентів річних.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідачку - спростувати розмір існуючої заборгованості.

V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду позову.

За результатами дослідження фактичних обставин, що мають визначальне значення для розгляду цієї справи, зважаючи на докази, надані на їх підтвердження, а також застосувавши релевантні норми права, суд зазначає та виснує таке.

Судом встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії № 1139-3436 від 11.01.2023 укладений між сторонами в електронній формі.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, зазначеного в тексті кредитного договору.

Суд дійшов висновку, що при укладенні договору його сторонами було погоджено усі істотні умови договору.

Договір про відкриття кредитної лінії № 1139-3436 від 11.01.2023 є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд доходить до переконання, що відповідачкою порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в п орядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідачка не здійснила розрахунок за договором в строки, визначені його умовами, тому сума боргу підлягає примусовому стягненню.

Позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив стягнути крім заборгованості за основною сумою боргу (суму, яку фактично отримав в борг позичальник), заборгованість за відсотками.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість за кредитним договором за період з 11.01.2023 по 26.09.2023 становить 75323,00 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 9100,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 66223,00 грн.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення грошових коштів, позивач зобов`язаний навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, і в подальшому довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Водночас, саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України (ч. 3 ст. 263 ЦПК України).

Отже, вищевказані принципи вказують, зокрема, на те, що суд зобов`язаний перевірити розрахунок заборгованості незалежно від наявності та/або відсутності заперечень щодо нього зі сторони відповідачки.

Щодо стягнення суми основного боргу.

Як встановлено судом, відповідачці були перераховані кошти у загальному розмірі 9100,00 грн на виконання умов кредитного договору. Спосіб перерахування коштів відповідає умовам договору.

Відповідачкою не спростовано факт отримання кредитних коштів та/або їх розмір (суми основного боргу).

Оцінюючи надані позивачем докази у їх сукупності, суд доходить висновку про підтвердження факту отримання відповідачкою грошових коштів у розмірі 9100,00 грн за договором про відкриття кредитної лінії № 1139-3436 від 11.01.2023.

Належних доказів того, що відповідачка повернула кошти у сумі 9100,00 грн за означеним кредитним договором, матеріали справи не містять.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 9100,00 грн основного боргу.

Щодо заборгованості зі сплати процентів.

За розрахунками позивача, розмір процентів, заборгованість відповідачки за якими наявна за кредитним договором, становить 66223,00 грн.

Водночас, відповідно до п. 4.8 договору про відкриття кредитної лінії № 1139-3436 від 11.01.2023 дата повернення (виплати) кредиту – 07.11.2023.

Розрахунок заборгованості процентів за користування кредитом здійснений позивачем по 21.09.2023, тобто, в межах 300 днів з дати надання кредиту, що узгоджується із послідовними висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснено позивачем за денною процентною ставкою у розмірі 3,00% за період з 11.01.2023 по 21.09.2023 (254 дні).

Здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, здійсненого позивачем, суд доходить висновку про його обґрунтованість (9100,00 грн х 3,0 % в день х 254 дні = 69342,00 грн).

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення меншу суму процентів - 66223,00 грн, що є правом позивача та не погіршує становище відповідачки.

Відтак, враховуючи ту обставину, що в порушення умов договору відповідачка фактично отримані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернула, чим порушила права кредитора, зважаючи також на те, що відповідачкою не наведено доводів щодо несправедливості умов договору щодо розміру та періоду нарахування процентів, позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 66223,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, судом досліджені докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку обґрунтування, викладені в позовній заяві, а також докази, надані разом із нею.

За результатами, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи все вищевикладене, прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1139-3436 від 11.01.2023 у розмірі 75323,00 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 9100,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 66223,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено сплату позивачем судового збору за подачу позову в сумі 2147,20 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що підтверджується платіжною інструкцією № 1792 від 17.10.2023 (а.с. 21).

Відтак, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в означеній сумі.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись положеннями Законів України «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію», ст. 1, 3, 12, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610-612, 625-629, 638, 639, 641, 642, 1046, 1048 - 1050, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1139-3436 від 11.01.2023 у розмірі 75323,00 грн (сімдесят п`ять тисяч триста двадцять три гривні 00 копійок), що складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 9100,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 66223,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 26.10.2026.

Дані відносно позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»

код ЄДРПОУ 38548598

місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 03133.

Дані відносно відповідачки:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

РНОКПП: НОМЕР_3

АДРЕСА_1 .

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА