Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №279/6402/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/6402/26

1-кп/279/773/26

У Х В А Л А

іменем України

26 жовтня 2026 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

неповнолітнього ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

психолога ОСОБА_6

пред-ка ювенальної превенції ОСОБА_7

пред-ка служби у справах дітей ОСОБА_8

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені клопотання прокурора Коростенської окружної прокуратури у кримінальному провадженні №12026065490000136 від 21.07.2026 про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростень Житомирської області, громадянина України, студента 3 курсу Житомирського агротехнічного фахового коледжу, не інваліда, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

17.07.2026, близько 20 години 30 хв. неповнолітній ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ним та неповнолітнім ОСОБА_9 виник конфлікт.

В ході конфлікту, неповнолітній ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відчуваючи свою фізичну перевагу над неповнолітнім ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, наніс почергово кулаком правої руки 2 удари та кулаком лівої руки 2 удари в обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження потерпілому у вигляді: синця по нижній повіці, зовнішнього кута правого ока, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, без короткочасного розладу здоров`я.

Умисні дії неповнолітнього ОСОБА_4 , які виразились у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодженьня, являються суспільно-небезпечними діяннями, передбаченими ст.125 ч.1 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у виді застереження, обмеження дозвілля та встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, а саме: встановити обмеження та заборонити неповолітньому ОСОБА_4 відвідувати розважальні заходи та перебувати на вулиці з 20 години до 06 години ранку наступного дня до його повноліття, а також передати під нагляд матері – ОСОБА_10 до його повноліття.

Неповнолітній ОСОБА_4 свою причетність до вчинення суспільно-небезпечного діяння визнав та пояснив, що під час сварки двічі вдарив кулаком в обличчя потерпілому з яким була взаємна неприязнь. Розкаюється у вчиненому, запевнив суд, що такого більше не повториться.

Захисник ОСОБА_5 клопотання прокурора та запропонований захід виховного характеру підтримав.

Представники - служби у справах дітей та ювенальної превенції ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , зазначили, що сім`я ОСОБА_11 перебуває на обліку, як така, що вчинила суспільно-небезпечне діяння, неповнолітній проживає у неповній сім`ї, проведено бесіди із ним та його матір`ю, яка спроможна здійснювати контроль за своїм сином, чому так сталося - відповіді не дав, мати здивована таким вчинком сина. Причина - не вистачає чоловічої уваги.

Психолог ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_11 провину визнавав, засуджував свою поведінку, проявляє відчуття провини за вчинене та сорому, з матір`ю має теплі відносини.

Факт вчинення суспільно-небезпечних діянь та причетність до них ОСОБА_4 підтверджується показаннями неповнолітнього, представленими стороною обвинувачення письмовими доказами.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 проти задоволення клопотання не заперчила, його розгляд просила провести у відсутність її та сина ОСОБА_9 , потерпілого у справі.

Неповнолітній ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Відповідно до ст.497 КПК України, якщо під час досудового розслідування прокурор дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який обвинувачується у вчиненні вперше кримінального проступку, необережного нетяжкого злочину без застосування кримінального покарання, він складає клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду. Під час судового розгляду суд за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до положень ст.498 КПК кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

При цьому, ст. 501 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з`ясовує такі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння; чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння; чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.

Відповідно до ч.2 ст.500 КПК судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів виховного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Примусові заходи виховного характеру є єдиними з заходів кримінального примусу, застосування яких можливе до осіб, що не досягли віку, з якого можливе притягнення до кримінальної відповідальності.

В ході судового розгляду справи встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 , вчинив суспільно небезпечне діяння вперше, на обліках у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Зважаючи на викладене, суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження по суті ініційованого питання, які клопотання прокурора, підтримали і просили задовольнити, приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора і застосування до ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру.

Речові докази підлягають вирішенню відповідно до положень ст.100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні, арешт не накладався. Запобіжний захід не застосовувався. Цивільний позов не пред`являвся.

Керуючись ст. ст.97, 105 КК України, ст.ст.497,498,501 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру у виді застереження, обмеження дозвілля та встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, а саме: встановити обмеження та заборонити неповнолітньому ОСОБА_4 відвідувати розважальні заходи та перебувати на вулиці з 20 години до 06 години ранку наступного дня до його повноліття, передачі під нагляд матері – ОСОБА_10 до його повноліття.

Застереження полягає в роз`ясненні ОСОБА_4 наслідків його дій, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння.

Речові докази: довідку ЦМЛ №4245, оптичний диск - залишити при матеріалах провадження.

Копію ухвали надіслати до органу ювенальної превенції та відділу служби у справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради для відома та вжиття профілактичних заходів в межах компетенції та контролю.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1