Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №278/3901/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3901/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 05 червня 1986 року на ім`я « ОСОБА_2 » (російською мовою).

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає наступне.

27.05.2026 року заявник звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення йому пенсії.

Із застосуванням принципу екстериторіальності, заяву ОСОБА_1 було направлення на опрацювання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області.

01 червня 2026 року ГУ ПФУ в Полтавській області, було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.

Рішення про відмову було мотивовано тим, що у заявника недостатньо стажу для отримання пенсії. Недостатність стажу, пов`язана з тим, що до стажу не зараховано дані з трудової книжки, оскільки на титульній сторінці трудової книжки по батькові зазначено « ОСОБА_3 » (рос. мова) не відповідає паспортним даним « ОСОБА_4 » (на стор. 2, де міститься російський переклад даних).

Тобто, відсутнє підтвердження належності трудової книжки саме особі, котра її надала.

ГУ ПФУ в Полтавській області, було виявлено розбіжність в прізвищі.

Заявник вважає, що дана помилка була допущена особою, котра заповнювала трудову книжку, адже в усіх інших документах (паспорт, диплом) - по батькові зазначено саме « ОСОБА_4 ».

У зв?язку з відмовою в призначенні ОСОБА_1 пенсії – у нього відсутня можливість реалізувати свої права щодо належного утримання, після досягнення 60-тирічного віку, а тому останній вимушений звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності йому правовстановлюючого документа - трудової книжки.

Ухвалою суду від 10.09.2026 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Від заявника до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представником заінтересованої особи – Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скеровано до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Управління, дослідивши зміст заяви не заперечує щодо позовних вимог позивача.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням частини 2 статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 (а.с. 10).

З копії паспорта серії НОМЕР_3 вбачається, що він виданий на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 – рос. мовою) (а.с. 6).

Відповідно до копії диплому серії НОМЕР_4 , виданого Технічним училищем № 2 м. Житомира на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 – рос. мовою) (а.с. 11).

З копії Трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , виданої 05.06.1986 року, вбачається, що вона видана на ім`я ОСОБА_2 – рос. мовою (а.с. 12).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначення пенсії від 01.06.2026 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законом порядку, оскільки до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 10.06.1986 по 05.02.1990, з 20.03.1990 по 20.10.1992, з 02.11.1992 по 09.02.1993, з 27.07.1994 по 20.03.1995, з 04.12.1995 по 14.07.1998, так як на титульній сторінці трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , виданої 05.06.1986 року, по батькові зазначено « ОСОБА_3 » (рос. мова) не відповідає паспортним даним « ОСОБА_4 » (а.с. 8, 9).

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 р. справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

За правилами ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 1 та 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України визначено, що у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено причини неможливості відновлення або одержання документів, що посвідчують цей факт.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно із роз`ясненнями, які містяться в п. 12 вказаної Постанови при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Враховуючи вищезазначені обставини, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов до висновку, що правовстановлюючий документ, а саме Трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 , видана на ім`я ОСОБА_2 (рос. мовою), заповнена 05.06.1986 року, належить ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 (рос. мовою)), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд вважає, що встановлення юридичного факту, про який просить заявник, знайшов повне підтвердження під час судового розгляду; об`єктивність не викликає у суду сумніву, заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258-259, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 (рос. мовою)), ІНФОРМАЦІЯ_2 , Трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , заповненої 05.06.1986 року, та виданої на ім`я ОСОБА_2 (рос. мовою).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, адреса: вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36600, ЄДРПОУ: 13967927.

Суддя М.І.Буткевич